Справа № 947/16132/25
Провадження № 2/947/3218/25
04.06.2025
Суддя Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Керівника Автосервісу «Гараж» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
01.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Керівника Автосервісу «Гараж» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.
Вказана заява підлягає поверненню зі всіма доданими документами з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 12.05.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Керівника Автосервісу «Гараж» про стягнення матеріальної та моральної шкоди було залишено без руху.Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме:
1) зазначити ціну позову;
2) сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та надати докази такої сплати;
3) зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача;
4) зазначити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) відповідача - керівника Автосервісу «Гараж»;
5) надати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача;
6) надати підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та роз'яснено, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Копію вказаної вище ухвали суду ОСОБА_1 особисто отримав 22.05.2025 року, про що мається його підпис на супровідному листі про направлення копії ухвали Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2025 року.
28.05.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої ним зазначено ціну позову в розмірі 450000,00 грн., однак судовий збір позивачем не сплачено.
В заяві про усунення недоліків ОСОБА_1 зазначив, що квитанцію про сплату судового збору ним буде надано окремо у встановлений строк.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах ".
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу майнового характеру.
Разом з тим, при пред'явлені позову судовий збір взагалі не сплачено,
При цьому, позивачем не було усунено недоліки, а саме не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та не надано докази такої сплати, в зазначений в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2025 року строк.
В позовній заяві зазначено, що позивач ОСОБА_1 , як ветеран війни - учасник бойових дій, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підтвердження вказаного надано копію посвідчення серія НОМЕР_1 від 24.10.2011 року.
При цьому, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI).
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону № 3574-VI).
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18). Підстави для відступу від неї відсутні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.10.2011 року.
При цьому, із змісту поданої позовної заяви вбачається, що ця справа не пов'язана із порушенням прав позивача ОСОБА_1 , саме як учасника бойових дій.
У зв'язку з цим позивач ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Інших підстав для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору також не встановлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачем не було усунено недоліки, а саме не сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру, відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та не надано докази такої сплати, в зазначений в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 12.05.2025 року строк, обставини відсутності підстав для звільнення позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору, суддя вважає позовну заяву ОСОБА_1 до Керівника Автосервісу «Гараж» про стягнення матеріальної та моральної шкодине поданою, та такою, що підлягає поверненню зі всіма доданими документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ч.ч. 1, 3, 5 та ч. 7 ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Керівника Автосервісу «Гараж» про стягнення матеріальної та моральної шкоди- повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу йогоправо на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В. С. Петренко