Справа № 947/9855/25
Провадження № 1-кс/947/6227/25
29.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024160000000179 від 02.10.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ст. 1 ст. 199 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання вбачається, що Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню № 42024160000000179 від 02.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст.199 КК України
Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про те, що невстановлені особи з початку 2024 року на території м. Одеса здійснюють незаконне придбання з метою збуту, а також збут та транспортування з метою збуту, незаконно виготовлених тютюнових виробів.
В ході досудового розслідування встановлено та допитано в якості свідка громадянина України: ОСОБА_7 , з обставин незаконної діяльності вказаних осіб, та надав згоду добровільно видати тютюнові вироби, невідомого походження, куплені в застосунку «Telegram», в інтернет магазині «Сигарети Україна в роздріб і оптом».
Окрім цього, встановлено, що до протиправної діяльності причетний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у протиправній діяльності (транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів) використовує Ford Mondeo (vin ТЗ: WF0WXXGBBW2U29656), державний номер: НОМЕР_1 .
У ході обшуку, проведеного 15.04.2025, у автомобілі Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ), державний номер: НОМЕР_1 , виявлено та вилучено:
1.Фрагмент паперу із чорновими записами друкованими записами на 1 арк.;
2.Фрагмент картону від блоку сигарет з написом «Smoking Kills»;
3.Постанова по справі про адміністративне правопорушення Серія ОДП 2271007, складеного за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 11Б;
4.2 ключі у зв'язці;
5.5 ключів у зв'язці;
6.31 арк. документів (ТТН, банківські реквізити, договори оренди, угоди, додаткові угоди);
7.3 рулони із пустими ТТН «Нова Пошта» (наліпки);
8.Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 № НОМЕР_3 ;
9.Транспортний засіб «Ford Mondeo» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
15.04.2025 на підставі постанови детектива вищевказне майно було визнано речовими доказами в рамках даного кримінального провадження.
24.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси клопотання прокурора було повернуто для усунення недоліку.
Таку ухвалу прокурором було отримано 01.05.2025 та на даний ас у зв'язку із усуненням зазначених недоліків, сторона обвинувачення повторно звертається з клопотанням про арешт майна.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
В ході проведення досудового розслідування допитано як свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що всупереч проведеним негласним слідчим (розшуковим) діям не змогли пояснити обставини знайомства між собою та іншими причетними до протиправної діяльності особами, а також обставини використання зазначеного транспортного засобу для транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 є власницею транспортного засобу Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ), державний номер: НОМЕР_1 .
Сторона обвинувачення зазначає, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, за результатам проведення негласних (слідчих) розшукових дій встановлено, що вказаний транспортний засіб використовувався у протиправній діяльності як засіб транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів з метою подальшого їх збуту.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі. Звернув увагу, що транспортний засіб, у якому було проведно обшук та який в подальшому був вилучений - використовувався для перевезення підакцизних товарів.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення в частині накладення арешту на автомобіль, свідоцтво про його реєстрацію та ключі, посилаючись на доводи викладені у поданному ним клопотанні через канцелярію суду. Так, представник власниці майна, що в ході проведенного обшуку у вказаному автомобілі не було вилучено жодних речей та документів, які б свідчили про застосування автомобіля в протиправній діяльності. Не надано будь-яких інших доказів щодо використання даного автомобіля у протиправній діяльності. Постанова про визнанання такого майна є формальною. Крім того, жодній особі, згаданій у клопотанні прокурора, про підозру не повідомлено.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ст. 1 ст. 199 КК України.
Досудове розслідування кримінального провадження наразі триває, встановлюються усі фактичні обставини, які можуть мати значення для доведення предмету доказування у кримінальному провадженні.
15.04.2025 було проведено обшук у автомобілі Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ), державний номер НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено речі та документи, у тому числі й означений транспортний засіб.
Як вбачається з реєстраційної картки транспортного засобу, автомобіль Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ), державний номер НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 .
Крім того, згідно долученої до клопотання відповіді на доручення (а.к. 55), громадянин ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється організатором незаконного розповсюдження тютюнових виробів, а також здійснює відправку через служби доставки.
Так, відповідно до протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за місцем від 21.10.2024 (а.к. 83-90), 29.08.2024 на території гаражного кооперативу, за адресою: м. Одеса, Узвіз Мацієвської, було помічено ОСОБА_10 за кермом автомобіля Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ), державний номер НОМЕР_1 , останній з приміщення гаражу виніс картонну коробку, яку поклав у багажне відділення даного транспортного засобу. В подальшому, відповідно до даного протоколу, органом досудового розслідування було зафіксовано, що за кермом автомобіля Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ), державний номер НОМЕР_1 неодноразово перебував ОСОБА_10 , що в свою чергу, на думку слідчого судді, свідчить про те, що такий транспортний засіб перебуває у постійному користуванні останнього.
З огляду на що, слідчий суддя приходить до переконання, що транспортний засіб Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ) міг використовуватися ОСОБА_10 для перевезення підакцизних товарів, а саме слугував засобом для ймовірного вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження.
Вказане додатково підтверджується тим, що в ході обшуку даного транспортного засобу було вилучено фрагмент картону від блоку сигарет, рулони з пустими ТТН, а також документи (ТТН, банківські реквізити, договори оренди, угоди, додаткові угоди, фрагменти паперу з чорновими записами), зміст яких може містити інформацію щодо незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, що є предметом досудового розслідування.
Що стосується вилучених ключів у зв'язках, слідчий суддя приходить до переконання, що вказані ключі можуть бути від приміщень, де зберігаються підакцизні товари.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 15.04.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України).
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що стороною обвинувачення ані у письмовому клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не було наведено належного обгрунтування щодо необхідності накладення арешту на вилучену постанову про адміністративне правоопрушення. Прокурором не було надано доказів щодо наявності зв'язку між обставинами даного кримінального провадження та вилученим документом таке доказове значення має даний документ, а тому слідчий суддя вважає, що клопотання сторони обвинувачення в цій частині задоволенню не підлягає.
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною користування та розпорядження на майно, вилучене 15.04.2025 у ході обшуку автомобіля Ford Mondeo (vin ТЗ: НОМЕР_2 ), державний номер: НОМЕР_1 , а саме на:
1.Фрагмент паперу із чорновими записами друкованими записами на 1 арк.;
2.Фрагмент картону від блоку сигарет з написом «Smoking Kills»;
3.2 ключі у зв'язці;
4.5 ключів у зв'язці;
5.31 арк. документів (ТТН, банківські реквізити, договори оренди, угоди, додаткові угоди);
6.3 рулони із пустими ТТН «Нова Пошта» (наліпки);
7.Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Ford Mondeo» д.н.з. НОМЕР_1 № НОМЕР_3 ;
8.Транспортний засіб «Ford Mondeo» р.н. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, майно, яке було тимчасово вилучене, а саме постанову по справі про адміністративне правопорушення Серія ОДП 2271007, складеного за адресою м. Одеса, Французький бульвар, 11Б - повернути особі, у якої воно було вилучено.
Виконання ухвали покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1