Справа №443/857/24
Провадження №2/443/29/25
іменем України
03 червня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Жидачівська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представників позивача ОСОБА_1 адвоката Колтоновського О.О.,
адвоката Колтоновського О.О.,
представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Бельдій Н.В.,
відповідачки ОСОБА_2
представника відповідачки ОСОБА_2 адвоката Чорненького Я.Б.,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Колтоновський О.О., звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Жидачівська державна нотаріальна контора, у якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності; визнати свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 24.10.2019 державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори Львівської області Матусеком В.В., зареєстроване в реєстрі за № 1275, спадкова справа №347/2018, на ім'я ОСОБА_3 на 2/4 частки квартири АДРЕСА_1 , - недійсним; встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 (в порядку спадкової трансмісії), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 та в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_6 яке складається з 2/4 частин, або ж 50,00% квартири АДРЕСА_1 та розподілити судові витрати.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог, представник позивача зазначає, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2006, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності (по 1/4 частці) належала квартира у АДРЕСА_3 загальною площею 67, 7 кв. м. 12.01.2007 Стрийським МБТІ зареєстровано вказане майно в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Жирівською сільською радою Жидачівського району Львівської області, 09.11.1968 ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали шлюб, після чого дружині присвоєно прізвище " ОСОБА_8 ". Аналогічні відомості містяться у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00025290863 від 21.01.2020. Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Жидачівським РВ ДРАЦС від 08.04.2005, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 1/4 частку квартири, співвласником якої була остання. Відповідно до довідки № 17 від 13.01.2020, виданої Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . До дня смерті проживала без реєстрації з 02.02.1984 в АДРЕСА_2 і померла в даному будинку. До дня смерті та на день смерті разом із нею проживали: чоловік ОСОБА_5 проживав без реєстрації, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_1 , 1972 року народження, який доглядав і проводив похорон матері. Згідно з даними довідки № 100 від 16.03.2018, виданої Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_1 дійсно займався похороном ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_4 , але проживала разом з сином і вели спільне господарство. Жодного заповіту ОСОБА_4 не складала і такий у визначеному законом порядку не посвідчувався. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивача ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після смерті його батька ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/4 частку квартири, співвласником якої був останній. Відповідно до довідки № 571 від 18.10.2019, виданої Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . До дня смерті проживав без реєстрації з 02.02.1984 в АДРЕСА_2 , і помер в даному будинку. До дня смерті проживав з сином ОСОБА_1 , 1972 року народження, який доглядав і проводив похорон. Відповідно до довідки № 572 від 18.10.2019, виданої Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав без реєстрації з 02.02.1984 р. в АДРЕСА_2 . Від ОСОБА_5 у Жирівській сільській раді заповіту не посвідчувалось. До дня смерті та на день смерті ОСОБА_5 разом з ним проживали і були зареєстровані: син ОСОБА_1 , 1972 року народження, спадкоємець даного житлового будинку, невістка ОСОБА_9 , 1975 року народження, онуки: ОСОБА_10 , 1995 року народження, ОСОБА_11 , 1994 року народження, правнук ОСОБА_12 , 2015 року народження, які і надалі продовжують проживати в даному житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з даними довідки № 267 від 13.07.2018, виданої Ходорівською міською радою Жидачівського району Львівської області, ОСОБА_1 дійсно займався організацією похорону батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживав до дня смерті за адресою АДРЕСА_2 , хоча зареєстрований був в АДРЕСА_5 . Вели спільне господарство. Відтак, з урахуванням належності позивача до першої черги спадкування за законом та неприйняття 1/4 частини майна ОСОБА_5 після смерті дружини ОСОБА_4 , 1/4 частка спадкового майна, що належала його матері ОСОБА_4 , перейшла за законом в порядку спадкової трансмісії у його власність та позивач почав фактично користуватися майном. З огляду на прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_5 за законом та після смерті матері ОСОБА_4 за законом (спадкова трансмісія), загальна сума спадкового майна позивача становила б -2/4 частки (1/4+1/4 = 2/4). Проте з урахуванням позиції брата, ОСОБА_1 , викладеної у відзиві на позовну заяву, вважає за можливе спадкове майно, що успадковується після смерті батька ОСОБА_5 за законом та після смерті матері ОСОБА_4 за законом (спадкова трансмісія), в розмірі 2/4 частки (1/4 + 1/4 = 2/4) розділити в рівних частках (по 1/4 частині) між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .. Інші дві частини майна по 1/4 частки належали ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .. Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 29.09.1969 Жирівською сільською радою Жидачівського району Львівської області батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .. Аналогічні відомості містяться у витязі з Державного реєстру актів цивільного стану про державну реєстрацію народження № 00046184760 від 25.07.2024. Згідно свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 12.05.1979 Жирівською сільською радою Жидачівського району Львівської області, батьками ОСОБА_6 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер брат позивача, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Після смерті ОСОБА_6 , відкрилася спадщина на 1/4 частку квартири, співвласником якої був останній. Відповідно до довідки № 14/475 від 02.04.2024, виданої Ходорівською міською радою Стрийського району Львівської області, останнє зареєстроване місце проживання ОСОБА_6 АДРЕСА_3 . За даними довідки № 50 від 26.03.2024, виданої Ходорівською міською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 дійсно за власні кошти займався організацією похорону брата ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно довідки № 690 від 16.06.2021, виданої КП «Ходорівським УКГ», склад сім'ї ОСОБА_6 станом на 16.06.2021 складав: ОСОБА_2 , 1989 року народження, дружина ОСОБА_6 . Жодного заповіту ОСОБА_6 не складав, тому спадкування відбувається за законом. Близько 1 року до настання смерті ОСОБА_6 проживав у м. Ходорові сам. Дружина останнього ОСОБА_13 припинила сімейні відносини та перебувала у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком проживаючи в іншому житлі. З урахування поганого стану здоров'я ОСОБА_6 , ОСОБА_1 було прийнято рішення про переїзд останнього для проживання разом з ОСОБА_14 у с. Жирові. Ще орієнтовно два тижні ОСОБА_15 проживав у с. Жирові разом ОСОБА_16 як братом. Через погіршення стану здоров'я ОСОБА_17 , ОСОБА_16 за власні кошти здійснено госпіталізацію та лікування брата в Жидачівську ЦРЛ. Після повернення ОСОБА_6 з лікарні додому в с. Жирову (у зв'язку з відсутністю позитивних прогнозів лікарів), через день останній помер. Всі наступні витрати по оплаті похорону також здійснював брат покійного ОСОБА_18 . Жидачівською ЦРЛ також ОСОБА_1 видавався висновок про причини смерті ОСОБА_6 .. Відповідачі в справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, до нотаріуса у встановлені статтями 1269-1270 ЦК України порядок та строк із заявою про прийняття спадщини не зверталися (як спадкоємці першої та другої черги), тому вважає їх такими, що не прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 .. В той же час, ОСОБА_1 у встановлений 6-місячний строк для прийняття спадщини звернувся до Жидачівської ДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . 23.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Жидачівської ДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті брата, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Проте постановою завідувача Жидачівської ДНК від 23.09.2023 відмовлено у видачі свідоцтва у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючого документа на квартиру. Відтак, з урахуванням належності позивача до другої черги спадкування за законом та неприйняття 1/4 частини майна ОСОБА_3 (як спадкоємцем другої черги) та ОСОБА_2 (як спадкоємцем першої черги) після смерті ОСОБА_6 , 1/4 частка спадкового майна, що належала брату, перейшла за законом у власність позивача та він почав фактично користуватися майном. З огляду на прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_5 за законом і після смерті матері ОСОБА_4 за законом (спадкова трансмісія), можливості поділу цих 2/4 частин майна батьків між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (по 1/4 частини), а також після смерті брата ОСОБА_6 за законом, загальна сума спадкового майна, на яке позивач претендує, становила б -2/4 частки (1/4+1/4=2/4). У відповідності до даних технічного паспорту, виготовленого станом на 10.04.2024, в спадкове майно входить нерухоме майно: квартира АДРЕСА_6 . 20.09.2019 позивач звернувся до Жидачівської державної нотаріальної контори для оформлення спадкової справи та видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, ОСОБА_5 .. Проте постановою завідувача Жидачівської ДНК ОСОБА_19 від 20.09.2019 останньому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку звернення із заявою про прийняття спадщини. У зв'язку з цим позивач звернувся до Жидачівського районного суду Львівської області із заявою про становлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 13.05.2021 в цивільній справі № 443/616/20 заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Жидачівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, залишено без розгляду. Заявою від 16.07.2018 за № 512 ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса у зв'язку з необхідністю прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавиці, матері ОСОБА_4 .. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2019 реєстровий № 1275 ОСОБА_3 належить 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_5 .. Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.10.2019 №58047819 ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право на спадщину №64944498 належить право власності на 2/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Проте видача Жидачівською державною нотаріальною конторою Ільчишину І.М. свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2019 за реєстровим № 1275 здійснена із порушенням прав інших осіб (спадкоємців) та без додержання норм глав 86-87 Цивільного кодексу України, законодавства про нотаріат і приписів пункту 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5. Отже, належність усіх спадкоємців до першої черги надає рівні можливості реалізації спадкових прав з обов'язком нотаріуса вжити заходів заклику усіх спадкоємців. Разом з тим, відповідач в справі ОСОБА_3 заволодівши усіма правовстановлюючими документами на житловий будинок, що входить в предмет спадкування, без повідомлення ОСОБА_1 , та його брата ОСОБА_6 як рівноправних спадкоємців першої черги, звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав, приховавши інформацію про них. У зв'язку з цим ОСОБА_1 був змушений звертатися до Стрийського МБТІ для одержання копії правовстановлюючого документа. На час відкриття спадщини позивач постійно проживав із спадкоємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , займався їх доглядом та після смерті похороном. Відтак, позивач прийняв спадщину (1/4 частини спадкового майна після смерті матері ОСОБА_4 та 1/4 частини спадкового майна після смерті батька ОСОБА_5 ) та фактично використовує її, оскільки у встановленому законом порядку від неї не відмовився. Таким чином, дослідження нотаріусом при видачі спірного свідоцтва про право на спадщину за законом виключно документів про зареєстроване місце проживання без заклику усіх спадкоємців, отримання документів про фактичне проживання спадкоємців із спадкодавцем тощо зумовили помилкову видачу свідоцтва ОСОБА_3 .. Також вказаним Порядком передбачені дії нотаріуса, які він вчиняє для видачі свідоцтва про право на спадщину. В порушення зазначених норм, нотаріусом не вирішено питання закликання усіх спадкоємців першої черги, не перевірено наявність усіх спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_5 (наявність трьох дітей) за даними реєстрів органів реєстрації актів цивільного стану, не надано оцінки факту прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_6 внаслідок фактичного проживання за місцем відкриття спадщини шляхом витребування інформації від органів місцевого самоврядування. В результаті ігнорування вказівок закону нотаріусом фактично позбавлено позивача можливості на отримання частки в спадковому майні за відсутності будь-якої згоди про зміну частки чи відмову від неї в користь іншого спадкоємця. Таким чином, оскільки видане Жидачівською ДНК свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.10.2019 за реєстровим № 1275 було здійснено без врахування прав та законних інтересів усіх спадкоємців спадкового майна, ігнорування обставин фактичного проживання спадкоємців із спадкодавцем та прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті батьків, наявні достатні підстави для визнання зазначеного свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним. Щодо позовної вимоги про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на час відкриття спадщини зазначає, що довідками виконавчого комітету Ходорівської міської ради підтверджується те, що на момент смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 фактично проживав разом з ними в с. Жирова, здійснював догляд, займався похороном. Оскільки під час звернення до нотаріуса останній не звернув уваги на факт реєстрації місця проживання позивача разом із спадкодавцями (які на час відкриття спадщини фактично тривалий час проживали зі ним) та відмовив у вчиненні нотаріальних дій, а судом його заяву про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцями на час відкриття спадщини залишено без розгляду у зв'язку з наявністю спору про право, тому така вимога як передумова для визнання права власності на майно підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
02.08.2025 представником відповідача ОСОБА_3 , адвокатом Бельдій Н.В. подано відзив на позовну заяву у якому остання просить позовну заяву задовольнити частково, а саме встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_6 , яке складається з 1/4 частин квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 (в порядку спадкової трансмісії), в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 яке складається з 1/4 частин квартири АДРЕСА_1 та здійснити розподіл судових витрат.
В обгрунування подано відзиву представник відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_3 являється власником 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 (на даний час - Стрийський район) Львівської області на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2006 серії НОМЕР_5 . Іншими співвласниками відповідно до вищевказаного свідоцтва являлися: ОСОБА_6 -1/4; ОСОБА_4 1/4; ОСОБА_5 . Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 29.09.1969 відповідач ОСОБА_3 являється сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. 16.07.2018 відповідач ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса з заявою №512 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 (даний факт встановлений ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 13.05.2021 у справі №443/616/20). ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер. 16.07.2018 відповідач ОСОБА_3 звернувся до нотаріуса з заявою №513 про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 (даний факт встановлений ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 13.05.2021 у справі №443/616/20). Відповідно відповідач ОСОБА_3 являється таким, що прийняв спадщину після смерті своїх батьків. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2019, державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори Львівської області Матусеком В.В., зареєстрованого в реєстрі за №1275, спадкова справа №347/2018, ОСОБА_3 успадкував 2/4 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Позивач не заявляє позовної вимоги про усунення відповідача ОСОБА_3 від права на спадкування відповідно до ст. 1224 ЦК України. Відповідно, і як заявляє про це позивач, оскільки відповідач ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті свої батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 разом з своїм братом ОСОБА_1 , відтак обоє братів спадкують за померлими батьками по половині частки за кожним з померлих а саме по 1/8 за кожним, тобто по кожному.
30.10.2024 представником відповідачки ОСОБА_2 , адвокатом Чорненьким Я.Б. подано письмові пояснення у яких останній зазначає, що відповідачка ОСОБА_2 визнає частково вимоги позовної заяви ОСОБА_1 із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 30.09.2024, а саме: визнає вимогу про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним; визнає вимогу про встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , але визнає вимоги про встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_8 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_6 , який є її чоловік оскільки, як вбачається із змісту позовної заяви, що він проживав у будинку поз ОСОБА_1 до двох тижнів у листопаді 2023 року через погіршення стану здоровя, що ніяк не можна вважати, що він постійно проживав із позивачем на час від спадщини. Окрім того, вона разом із чоловіком ОСОБА_6 із весни 2022 року проживала в орендованому будинку АДРЕСА_7 , та вбачається із доданих до справи доказів, що вони були зареєстровані у спірній квартирі АДРЕСА_1 . Із врахуванням викладеного визнається частково позовна вимога позивача первісним позовом ОСОБА_1 про визнання за ним права власності в пору спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_4 та про визнання за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , оскільки частки які він, як спадкоємець, може претендувати, є меншими, ніж 2/4 частини спірної кварти. Указана позиція ґрунтується на вимогах чинного законодавства та зокрема твердженні позивача ОСОБА_1 , яке вказано у заяві про зменшення позовних вимог. Із врахуванням цього, частка позивача за первісним позовом ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_4 становить 1:4, що дорівнює 1/16 частки спірної квартири 4-розмір її частки у спірній квартирі та 4-кількість спадкоємців за законом (чоловік та дітей), а його частка після смерті батька ОСОБА_5 становить 5/16:3, що дорівнює 5/48 частки спірної квартири, де 5/16 розмір частки батька у спірній квартир врахуванням 1/16 частки, які він успадкував в порядку спадкування за законом по смерті дружини ОСОБА_4 та 3-кількість спадкоємців за законом (троє дітей), то загальний розмір частки позивача ОСОБА_1 становитиме 1/16+5/48 що дорівнює частки спірної квартири, але ніяк не 2/4 частки спірної квартири, як про це просить позивач ОСОБА_1 .. Також враховуючи викладене вище, визнається частково позовна вимога позивача зустрічним позовом ОСОБА_3 про визнання за ним частки у спірній квартирі в порядку спадкування за законом після смерті матері та батька, так, як його частка така становить 1/6. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 у своїй заяві про зменшення позовних вимог від 30.09.2024 ставить однією із своїх вимог встановлення юридичного факту його постійного проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у с. Жирова Жидачівського району Львівської області, однак вважають, що це не може бути однією вимогою, а вимога про встановлення факту його постійного проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцями, яких є троє та які померли в різний час, не може бути однією вимогою, а фактично встановлення такого факту щодо кожного із спадкодавців є самостійною вимогою немайнового характеру та кожна із них підлягає оплаті судовим збором у розмірі встановленим чинним законодавством. Також, як вбачається із копії спадкової справи, яка заведена Жидачівською ДНК Львівської області після смерті ОСОБА_6 та надана на вимогу суду, що позивач ОСОБА_1 у своїй заяві про прийняття спадщини від 09.04.2024 вказав, що крім нього, відповідно до приписів ст.ст. 1261-1265 ЦК України спадкоємців немає, хоч фактично спадкоємцем першої черги відповідно до приписів ст.1261 ЦК України є відповідачка ОСОБА_2 , яка є його дружиною, тобто фактично скрив факт наявності спадкоємця першої черги після смерті свого брата ОСОБА_6 та став претендувати, як спадкоємець другої черги на спадщину після його смерті.
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 05.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 22.07.2024 /т. 1 а.с.62-63/.
22.07.2024 цивільна справа №443/857/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Жидачівська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, призначена на 12 год 00 хв 22 липня 2024 року знята з розгляду у звязку з тим, що згідно з повідомлення ПрАТ "Львівобенерго" на період з 22.07.2024 11:00 до 13:00 заплановані стабілізаційні відключення світла (застосування ГПВ) /т. 1 а.с.88/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 07.08.2024 прийнято зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (позивачу за первісним позовом), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Жидачівська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом. Підготовче засідання відкладено на 03.09.2024 /т. 1 а.с.153-155/.
03.09.2024 у звязку з клопотанням прдставника відповідачки підготовче судове засідання відкладено на 16.10.2024 /т. 1 а.с.168-169/.
16.10.2024 постановлено витребувати у Жидачівської ДНК спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_6 та підготовче судове засідання відкладено на 30.10.2024 /т. 1 а.с.196-198/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 30.10.2024 підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті на 03.12.2024 /т. 1 а.с.224-226/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 01.11.2024 виправлено описку, в ухвалі Жидачівського районного суду Львівської області від 30.10.2024, шляхом внесення виправлень у резолютивну частину ухвали, а саме: зазначити дату судового засідання «04 грудня 2024 року» замість «03 грудня 2024 року» /т. 1 а.с.231-232/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 04.12.2024 у зв'язку з клопотанням представника позивача справу розглядом відкладено на 23.12.2024 /т.1 а.с.247-248/.
23.12.2024 у звязку з клопотанням представника відповідача справу розглядом відкладено на 30.01.2025 /т. 2 а.с.20-21/.
30.01.2025 у звязку з клопотанням представників відповідачів справу розглядом відкладено на 27.02.2025 /т. 2 а.с.39-40/.
27.02.2025 у звязку з клопотанням відповідача справу розглядом відкладено на 28.03.2025 /т. 2 а.с.55-56/.
28.03.2025 у звязку із початком іншої справи у судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2024 /т. 2 а.с.69-76 на звороті/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.04.2025 клопотання представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 , адвоката Бельдій Н.В., про залишення позову без розгляду та повернення судового збору - задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування- залишено без розгляду. В поверненні ОСОБА_3 ( АДРЕСА_8 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) з Державного бюджету України судового збору у розмірі 2 490 (дві тисячі чотириста девяносто) гривень 00 копійок, cплаченого за подання даного зустрічного позову, відповідно до квитанції ID:№1607-9474-4249-7583 від 30.07.2024 - відмовлено /т. 2 а.с.95-98/.
24.04.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.05.2025 /т. 2 а.с.104-109 на звороті/.
Розгляд справи по суті відбувся 22.05.2025 за участю позивача ОСОБА_1 , представників позивача ОСОБА_1 - адвоката Колтоновського О.О., адвоката Колтоновського О.О., представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Бельдій Н.В., відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Чорненького Я.Б.,
Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі
В судовому засіданні позивача ОСОБА_1 , представники позивача ОСОБА_1 адвокат Колтоновський О.О., адвокат Колтоновський О.О., заявлені вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у заяві про зменшення позовних вимог.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повідомив, що проживав у АДРЕСА_2 , разом з батьками, які були прописані в м. Ходорові, однак постійно проживали з ним в селі. Також разом з ним проживають його донька, зять та внук. Брат ОСОБА_6 постійно з ним не проживав, приходив в гості та залишався ночувати. З жовтня 2023 року брат почав з ним проживати. ОСОБА_20 мав дружину ОСОБА_13 , з якою весь час проживав у спірній квартирі у АДРЕСА_3 . Перед смертю брат з дружиною перестали проживати разом. Оскільки брат захворів, то він забрав його жити до себе і через два тижні відвіз до лікарні, де останній пробув три тижні, а на ранок брат помер, оскільки мав цироз печінки.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 , адвокат Бельдій Н.М., частково підтримала поданий відзив на позовну заяву та вказала, що позовні вимоги визнають частково, а саме факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 . Щодо позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 право власності на майно після смерті брата ОСОБА_6 покладається на розсуд суду. В задоволенні позовної вимоги про визнання свідоцтва недійсним просить відмовити, оскільки таке свідоцтво видане нотаріусом Ільчишину І.М. на частину квартири АДРЕСА_1 за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відтак підстав для визнання його недійсним немає.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 , адвокат Чорненький Я.Б., частково підтримав подані письмові пояснення та пояснив, що відповідачка визнає позовну вимогу щодо факту постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у АДРЕСА_2 . Позовну вимогу про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 24.10.2019 державним нотаріусом Жидачівської державної нотаріальної контори Львівської області Матусеком В.В., зареєстроване в реєстрі за № 1275 не визнають, оскільки таке свідоцтво видане нотаріусом Ільчишину І.М. на частину квартири АДРЕСА_1 за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відтак підстав для визнання його недійсним немає. Окрім того, не визнають факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 та його брата ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_6 проживав у брата лише два тижні перед смертю. Окрім того, заперечив проти визнання за ОСОБА_1 право власності на квартири АДРЕСА_1 смерті брата ОСОБА_6 , оскільки відповідачка ОСОБА_2 є спадкоємицею першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_6 , остання звернулась до нотаріус із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка, останню не усунуто від спадкування, окрім того позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після смерті брата ОСОБА_1 , а тому зважаючи на вищенаведене просив позов задовольнити частково.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 повідомила, що після одруження з чоловіком ОСОБА_6 проживали в м. Жидачеві, та потім перейшли проживати в м. Ходорів на квартиру до чоловіка, де проживали весь час. Оскільки у них поламався котел та не було опалення, вони перейшли жити на орендовану квартиру у м. Ходорові. Чоловік постійно скаржився на біль в ногах. Брат її чоловіка ОСОБА_14 забрав ОСОБА_21 до себе у с. Жирова на два тижні та потім відвіз у м. Жидачів у лікарню. Її чоловік ОСОБА_21 був три тижні в лікарні. В лікарні вона його провідувала. За день до смерті її чоловіка позивач забрав ОСОБА_1 в с. Жирова, де він зранку помер. Зазначила, що після смерті чоловіка звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Додатково пояснила, що з чоловіком проживала однією сім'єю, однак оскільки вона доглядала (працювала) за ОСОБА_22 , де і проживала, позивач забрав її чоловіки до себе, оскільки він захворів. У зв'язку з тяжким матеріальним становищем, та відсутністю нормальних житлово-побутових умов на час лікування її чоловік переїхав до позивача, однак через нетривалий час помер.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 пояснили, що ОСОБА_1 постійно проживав з своїми батьками у АДРЕСА_2 до моменту смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти померлих ОСОБА_20 проживав у м. Ходорові з дружиною ОСОБА_13 на квартирі, а в ОСОБА_29 проживав до одруження. ОСОБА_30 проживав або у Луцьку або за кордоном. Також зазначили що брат ОСОБА_1 - ОСОБА_6 проживав разом з братом лише коли захворів, приблизно три тижні.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.12.2006, власниками квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної спільної часткової власності є ОСОБА_6 (1/4), ОСОБА_3 (1/4), ОСОБА_4 (1/4), ОСОБА_3 (1/4) /т. 1 а.с.15/.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 10.08.1950, ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , а її батьками є ОСОБА_31 та ОСОБА_32 / т. 1 а.с.16/.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00025290863 від 21.01.2020 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 09.11.1968 уклали шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №19 та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » / т. 1 а.с.18/.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 08.04.2005, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 / т. 1 а.с.19/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 21.01.2020, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 67 років, про що зроблено відповідний актовий запис №100 /а.с.20/.
Відповідно до довідки №17 від 13.01.2020, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті проживала без реєстрації з ІНФОРМАЦІЯ_8 в АДРЕСА_2 , і померла в даному будинку. До дня смерті та на день смерті разом із нею проживали: чоловік ОСОБА_5 - проживав без реєстрації, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Син ОСОБА_1 , 1972 року народження, який доглядав і проводив похорон матері /т.1 а.с.21/.
Відповідно до довідки №100 від 16.03.2018, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_1 дійсно займався похороном ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_3 , а проживала разом з сином і вели спільне господарство /т.1 а.с.22/.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 виданого повторно 19.09.2019, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 74 роки, про що зроблено відповідний актовий запис №267 /т.1 а.с.23/.
Відповідно до довідки №571 від 18.10.2019, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті проживав без реєстрації з ІНФОРМАЦІЯ_8 в АДРЕСА_2 , і помер в даному будинку. До дня смерті проживав з сином ОСОБА_1 , 1972 року народження, який доглядав і проводив похорон /т.1 а.с.24/.
Відповідно до довідки №572 від 18.10.2019, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав без реєстрації з 02.02.1984 в АДРЕСА_2 . Від ОСОБА_5 у Жирівській сільській раді заповіту не посвідчувалось. До дня смерті та на день смерті ОСОБА_5 разом з ним проживали і були зареєстровані: син ОСОБА_1 , 1972 року народження- спадкоємець даного житлового будинку, невістка ОСОБА_9 , 1975 року народження, онуки: ОСОБА_10 , 1995 року народження, і ОСОБА_11 1994 року народження, правнук ОСОБА_12 , 2015 року народження, які і надалі продовжують проживати в даному житловому будинку. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 /т. 1 а.с.25/.
Відповідно до довідки №267 від 13.07.2018, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_1 дійсно займався організацією похорону батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживав до дня смерті за адресою АДРЕСА_2 , хоча зареєстрований був в АДРЕСА_3 . Вели спільне господарство /т. 1 а.с.26/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 12.05.1979, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , а його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 /т.1 а.с.27, 211/.
Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 від 23.11.2023, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 44 роки, про що зроблено відповідний актовий запис №357 /т. 1 а.с.28, 206/.
Відповідно до довідки №14/475 від 02.04.2024, виданої Центром надання адміністративних послуг Ходорівської міської ради про те, що останнє місце проживання ОСОБА_6 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ), згідно даних Реєстру територіальної громади зареєстровано місце проживання до 26.03.2024 за адресою: АДРЕСА_3 / т. 1 а.с.29/.
Відповідно до довідки №50 від 26.03.2024, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_1 , дійсно, за власні кошти, займався організацією похорону брата ОСОБА_6 який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого 23.11.2023 виконавчим комітетом Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області / т. 1 а.с.30/.
Згідно з довідкою №690 від 16.06.2021, виданою КП «Ходорівським УКГ» склад сімї ОСОБА_6 складає ОСОБА_2 / т. 1 а.с.31/.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру , розташовану за адресою: АДРЕСА_3 загальна площа становить 67,7 кв.м., житлова площа 38,5 кв.м., ринкова вартість частини квартири становить 168 250 грн / т. 1 а.с. 32-46/.
Постановою завідуючого Жидачівською ДНК Матусека В.В. №335/02-31 від 20.09.2019 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 , у звязку з тим, що він пропустив піврічний термін передбачений цивільним кодексом для прийняття заяви /т. 1 а.с.47/.
Відповідно до ухвали Жидачівського районного суду Львівської області від 13.05.2021, заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , Жидачівська державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини залишено без розгляду /т. 1 а.с.48-50, 129-131 на звороті/.
Згідно з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №57626791 від 19.07.2018, за параметрами пошуку ОСОБА_4 інформація відсутня / т. 1 а.с.60/.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №5766791 від 20.09.2019, після смерті ОСОБА_5 було заведено спадкову справу №347/2018 /т. 1 а.с.52, 128/.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна №263234020 від 25.06.2021, квартира, розташована за адресою АДРЕСА_3 , на праві приватної спільної часткової власності в розмірі 1/4 частки належить ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 /т. 1 а.с.53-54/.
Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження щодо обєкта нерухомого майна №371101335 від 22.03.2024, квартира, розташована за адресою АДРЕСА_3 , на праві приватної спільної часткової власності в розмірі 1/4 частки належить ОСОБА_3 /т. 1 а.с.55/.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2019 реєстровий № 1275 виданого ОСОБА_3 ,. спадкова маса складається з 2/4 частин квартири АДРЕСА_1 , які належали померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та відповідно до даного свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_5 /т. 1 а.с.56/.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 29.09.1969, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , а його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 /а.с.124/.
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.10.2019, виданого ОСОБА_3 , спадщина , на яку у вказаній частці видано це свідоцтво складається з 2/4 (двох четвертих) частин квартири АДРЕСА_1 , 1/4 (одна четверта) частина якої належить померлому згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_5 , виданого Ходорівською міською радою, Жидачівського району. Львівської області 22.12.2006, на підставі рішення виконкому від 13.12.2006 за №389, зареєстрованого в комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Стрийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації» в реєстрову книгу №7 за реєстровим №1708 від 12.01.2007 року. 1/4 (одна четверта) частина квартири згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_5 , виданого Ходорівською міською радою. Жидачівського району, Львівської області 22.12.2006, на підставі рішення виконкому від 13.12.2006 за №389, зареєстрованого в комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Стрийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації» в реєстрову книгу №7 за реєстровим №1708 від 12.01.2007, належить дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_5 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Право власності на згадані вище 2/4 (дві четверті) частини квартири зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером: 17278703 від 12.01.2007 року. Квартира складається з однієї кухні та трьох житлових кімнат. Загальна площа квартири 67,7 кв.м., житлова площа 38,5 кв.м. Свідоцтво про право на спадщину на 1/4 (одну четверту) частину квартири ще не видавалося. Право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно /т. 1 а.с.126/.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №186149647 від 24.10.2019, квартира, розташована за адресою АДРЕСА_3 , на праві приватної спільної часткової власності в розмірі 1/4 частки належить ОСОБА_3 /т. 1 а.с.127/.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00046184411 від 25.07.2024, ОСОБА_6 та ОСОБА_33 12.12.2006 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис №91 та після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 /т. 1 а.с.139/.
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00046184760 від 25.07.2024, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 , а його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 /т. 1 а.с.140/.
Відповідно до постанови завідувача Жидачівської ДНК Матусека В.В. №393/02-31 від 23.09.2024, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв'язку з тим, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на квартиру, що знаходиться по АДРЕСА_3 , частина, якої належала померлому ОСОБА_6 і є спадковим майном /т. 1 а.с.193/.
Відповідно до заяви про прийняття спадщини №432 від 09.04.2024, ОСОБА_1 звертався в Жидачівську ДНК, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 помер його брат - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), який був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_3 . На день його смерті залишилося таке спадкове майно: частина квартири, що знаходиться по АДРЕСА_3 , а також земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Жирівської сільської ради, Стрийського району (Жидачівського району), Львівської області. Спадщину ОСОБА_1 приймає. Крім нього, відповідно до ст.1261-1265 Цивільного кодексу України спадкоємців немає /т.1 а.с.205/.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №76539674 від 09.04.2024, за параметрами пошуку ОСОБА_6 інформація відсутня /т. 1 а.с.207/.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №76539691 від 09.04.2024, за параметрами пошуку ОСОБА_6 інформація відсутня /т. 1 а.с.208/.
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №76539786 від 09.04.2024, після смерті ОСОБА_6 було заведено спадкову справу №161/2024 /т. 1 а.с.209/.
Відповідно до довідки №14/475 від 02.04.2024, виданої Ходорівською міською радою, останнє місце проживання ОСОБА_6 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_10 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ), згідно даних Реєстру територіальної громади зареєстровано місце проживання до 26.03.2024 за адресою: АДРЕСА_3 /т. 1 а.с.210/.
Відповідно до заяви про прийняття спадщини №1295 від 29.11.2024, ОСОБА_2 звернулась в Жидачівську ДНК, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 помер її чоловік - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), який був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_3 . На день його смерті залишилося таке спадкове майно: частина квартири, що знаходиться по АДРЕСА_3 , а також земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Жирівської сільської ради, Стрийського району (Жидачівського району), Львівської області. /т.2 а.с.27/.
Відповідно до заяви про прийняття спадщини №703 від 19.07.2018, ОСОБА_3 звертався до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Фоменка В.І., оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько - ОСОБА_5 . Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, яке він приймає за законом. Крім нього спадкоємцями, які мають право на спадщину є син спадкодавця ОСОБА_6 .
Відповідно до заяви про прийняття спадщини, зареєстрованій в реєстрі за №512, ОСОБА_3 звертався до приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу Волинської області Фоменка В.І., оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мама - ОСОБА_4 .. Після смерті спадкодавиці залишилося спадкове майно, яке він приймає за законом. Крім нього спадкоємцями, які мають право на спадщину є син спадкодавця ОСОБА_6 .
Відповідно до заяви про прийняття спадщини №919 від 17.10.2019, ОСОБА_3 звертався в Жидачівську ДНК, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), який був зареєстрований по АДРЕСА_3 . На день його смерті залишилося спадкове майно: 1/4 (одна четверта) частина квартири, що знаходиться по АДРЕСА_3 . Крім нього відповідно до ст. 1261-1265 Цивільного кодексу України спадкоємцем є син померлого - ОСОБА_6 ..
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №52676504 від 19.07.2018, за параметрами пошуку ОСОБА_5 інформація відсутня.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №52676530 від 19.07.2018, за параметрами пошуку ОСОБА_4 інформація відсутня.
Згідно з довідкою №527 від 19.07.2018, виданою КП «Ходорівським УКГ» про те, що ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_3 . Разом з нею по вище вказаній адресі були зареєстровані ОСОБА_6 син та ОСОБА_2 невістка.
Згідно з довідкою №528 від 19.07.2018, виданою КП «Ходорівським УКГ» про те, що ОСОБА_5 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_3 . Разом з ним по вище вказаній адресі були зареєстровані ОСОБА_6 син та ОСОБА_2 невістка.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухому майно від 12.01.2007, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на праві спільної часткової власності в розмірі на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_5 від 22.12.2006, належить ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, що передбачено частиною першою статті 1296 ЦК України.
Відповідно до статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
При цьому, суд зауважує, що правових наслідків невиконання такого обов'язку, зокрема у вигляді втрати права на спадщину, положеннями цивільного законодавства не передбачено. Водночас, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, але не отримав свідоцтва про право на спадщину, не має можливості розпоряджатися таким майном, оскільки у нього немає правовстановлюючого документа на спадкування нерухомого майна.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Згідно із ч.1 ст.1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ст.1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7 судам роз'яснено, що відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.
У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 1316/2227/11, від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.
Так, спадкове право характеризується цілою низкою спеціальних способів захисту прав та інтересів судом. Серед таких способів захисту у ст. 1301 ЦК України відокремлено визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним.
Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується процес оформлення спадкових прав.
Як зазначено у ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців, то свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Водночас відсутність такого свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Особливість визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, як спеціального способу захисту спадкових прав, судом зумовлена сутністю свідоцтва про право на спадщину, що за своєю правовою природою не є правочином. Як наголошено у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 р. (судова справа № 916/780/18) свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права і не породжує, не змінює і не припиняє права та обов'язки, тобто не є правочином. Однак свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Оскільки свідоцтво про право на спадщину не має правочинного характеру, воно не може визнаватися недійсним із посиланням на ст.ст.203, 215-236 ЦК України. У законі міститься відкритий перелік підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним. Основною підставою визначено те, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо (п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7). Визнати свідоцтво про право на спадщину недійсним може лише суд.
У постанові Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справі № 339/369/18 сформульовано висновок про те, що якщо відсутність умов для одержання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Відповідно до пункту 4.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України(статті 1218,1231 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
За змістом статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.
У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
Відповідно до ст.1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.
Щодо визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.
Порядок визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину врегульовано статтею 1301 ЦК України, відповідно до якої свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом.
До них, зокрема, можливо віднести: прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України); прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, однак якому судом визначено додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); виявлення спадкоємця, який вважається таким, що прийняв спадщину (частини третя та четверта статті 1268 ЦК України), але не отримав свідоцтва про право на спадщину і виявив намір його отримати; виявлення спадкового майна, на яке не було раніше видане свідоцтво про право на спадщину, внаслідок чого частки спадкоємців у спадщині змінилися, зокрема змінився розмір обов'язкової частки у спадщині (стаття 1241 ЦК України); зменшення розміру частки спадкоємця у спадщині за рішенням суду (наприклад, частина перша статті 1241 ЦК України).
У статті 1300 ЦК України встановлено, що за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину. У випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.
Суд критично оцінює пояснення представників позивача про те, що в свідоцтві не конкретизовано на яке саме спадкове майно таке видано, а також те, що таке видане без врахування прав та законних інтересів усіх спадкоємців спадкового майна, оскільки як встановлено в судовому засіданні у свідоцтві про право на спадщину за законом від 24.10.2019 реєстровий № 1275 спадкова маса складається з 2/4 частин квартири АДРЕСА_1 , які належали померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та відповідно до даного свідоцтва ОСОБА_3 належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтво про право на спадщину частину квартири не видавалося. Право власності на частину квартири підлягає державній реєстрації у державному реєстрі речових прав. Як вбачається з державного реєстру речових прав за відповідачем ОСОБА_3 на підставі вищевказаного свідоцтва зареєстровано право власності на частину спірної квартири після смерті його батьків, а відтак є неспроможними твердження представників позивача, щодо недійсності свідоцтва, а відтак в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.
Щодо встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 та спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час відкриття спадщини та визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом.
Відповідно до приписів ч. 1 с. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 та спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останніх, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , що визнається учасниками справи, а також підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, зокрема довідкою №17 від 13.01.2020, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті проживала без реєстрації з ІНФОРМАЦІЯ_8 в АДРЕСА_2 , і померла в даному будинку. До дня смерті та на день смерті разом із нею проживали: чоловік ОСОБА_5 - проживав без реєстрації, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Син ОСОБА_1 , 1972 року народження, який доглядав і проводив похорон та довідкою №571 від 18.10.2019, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, про те, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до дня смерті проживав без реєстрації з ІНФОРМАЦІЯ_8 в АДРЕСА_2 , і помер в даному будинку. До дня смерті проживав з сином ОСОБА_1 , 1972 року народження, який доглядав і проводив похорон, а також показами свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.
Встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцями позивачу необхідно для юридичного оформлення спадщини, так як відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Відтак, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (в порядку спадкової трансмісії), та батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , а відтак останній прийняв спадщину у виді частини квартири АДРЕСА_1 , своєчасно та належним чином, на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини. З врахуванням вищенаведеного слід визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом та після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке складається з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Щодо встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_6 на час відкриття спадщини та визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 .
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивачки за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що вона не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року. Судом встановлено, що з урахування поганого стану здоров'я ОСОБА_6 , ОСОБА_1 було прийнято рішення про переїзд ОСОБА_6 для проживання та лікування у с. Жирова до позивача ОСОБА_1 .. Орієнтовно два тижні ОСОБА_6 проживав у с. Жирові разом позивачем. Через погіршення стану здоров'я ОСОБА_6 , позивач здійснив госпіталізацію ОСОБА_6 в Жидачівській ЦРЛ для лікування. Після повернення ОСОБА_6 з лікарні в с. Жирова (у зв'язку з відсутністю позитивних прогнозів лікарів), через день останній помер. Про дану обставину позивач зазначив в позовній заяві та підтвердив в судовому засіданні. Також дана обставина не заперечувалась іншими учасниками справи. З врахування вищенаведених обставин суд погоджується з твердженнями представника відповідачки ОСОБА_2 , адвоката Чорненького Я.Б., що зважаючи на короткостроковість проживання ОСОБА_6 з позивачем, яке було викликане його хворобою, в судовому засіданні не здобуто доказів які б свідчили про факт постійного проживання ОСОБА_1 на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_6 у АДРЕСА_2 , а відтак у встановлені даного факту слід відмовити. Суд вважає неспроможними покликання позивача про те, що він будучи спадкоємцем другої черги, єдиний хто прийняв спадщину у встановлений 6-місячний строк для прийняття спадщини, оскільки звернувся до Жидачівської ДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Відповідачка в справі ОСОБА_2 , до нотаріуса у встановлені статтями 1269-1270 ЦК України порядок та строк із заявою про прийняття спадщини не зверталася (як спадкоємиця першої), оскільки такі спростовуються наявною в матеріалах справи заявою про прийняття спадщини №1295 від 29.11.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 звернулась в Жидачівську ДНК, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 помер її чоловік - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), який був зареєстрований та проживав по АДРЕСА_3 . На день його смерті залишилося таке спадкове майно: частина квартири, що знаходиться по АДРЕСА_3 , а також земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Жирівської сільської ради, Стрийського району (Жидачівського району), Львівської області. Спадщину ОСОБА_1 приймає. Крім неї, відповідно до ст.1261-1265 Цивільного кодексу України спадкоємців немає /т.2 а.с.27/. Суд звертає увагу, що доказів того, що ОСОБА_2 усунуто від права на спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_6 , що б давало позивачу право спадкування як спадкоємцю другої черги, суду не надано. Відтак, зважаючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги про визнання за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_6 яке складається з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 (на даний час - Стрийський район) Львівської області слід відмовити. Зважаючи на вищенаведене, позов підлягає до часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 9 ст. 1441 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд констатує, що з врахуванням позовних вимог які суд задовольнив, судом встановлено, що відповідачами не вчинено будь яких дій, які б порушували права або законні інтереси позивача, окрім відповідачі визнали позовні вимоги, які суд задовольнив, спір виник оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті своїх батьків, а відтак суд приходить до висновку що судові витрати слід покласти на позивача ОСОБА_1 ..
Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268, 315ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: Жидачівська державна нотаріальна контора, про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити частково . Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 , у АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , (спадкова трансмісія) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке складається з 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 . Покласти судові витрати повністю на позивача ОСОБА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко