Справа № 496/7079/24
Провадження № 3/496/426/25
30 травня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Пендюри Л.О.
за участю секретаря - Дягилева В.В.
захисника - Ковальова С.С. (в режимі відеоконференції)
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого електрозварювальником,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
17.10.2024 року о 12 год 00 хв. на 452 км + 800 м автодороги М-05 сполучення «Київ-Одеса» ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Fusion», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду у встановленому законодавством порядку, з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння, в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але направив до суду письмове пояснення, в якому просить суд закрити справу про притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому вказує, що винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП не вважає. Так, 17.10.2024 року біля 11 год 30 хв. він рухався на власному транспортному засобі по трасі М05 Київ-Одеса. В той час його зупинив поліцейський, який не представився, не повідомив причину його зупинки і нагрудну боді-камеру не ввімкнув, наказавши зупинитись зліва. В подальшому поліцейський підійшов до нього і повідомив, що здійснюється перевірка документів і що його потрібно перевірити по базі, почав залякувати штрафами і відповідальністю. На вимогу поліцейського він надав свої документи, свій автомобіль та особисті речі для огляду, без пояснення йому підстав такого огляду, проте він вирішив співпрацювати з поліцейськими, оскільки дуже поспішав на роботу і знав, що нічого не порушував, сподівався, що поліцейські його швидко відпустять. Після огляду його автомобіля, поліцейський ввімкнув боді-камеру та повідомив, що у нього ( ОСОБА_1 ) тремтять пальці рук, на що він йому повідомив, що просто рознервувався і дуже поспішає на роботу. Далі, поліцейський неодноразово пропонував йому проїхати на Воробйова, 9, у зв'язку з тим, що у нього виникла якась підозра. Він не місцевий, а тому взагалі не розумів, куди йому треба проїхали з поліцейськими: чи то в відділ поліції, чи то в заклад охорони здоров'я, чи може в ТЦК. Поліцейський не пояснив підстави та мету, з якою йому пропонується проїхати за зазначеною адресою. В подальшому, під час розмови з поліцейським, останній спочатку повідомив йому, що йому треба пройти якісь аналізи, а потім сказав, що у нього виникла підозра, що він ( ОСОБА_1 ) вживає наркотичні речовини, так як у нього бліда шкіра, звужені зіниці. Зауважує, що у нього не було поведінки, яка не відповідала обстановці, а вигадані поліцейським ознаки є надуманими і звичайними для кожної людини. Він погодився пройти будь-яку процедуру, але просив не забирати авто і швидше це зробити, оскільки йому постійно телефонував начальник. При цьому поліцейський не надав йому жодних роз'яснень щодо процедури, яку пропонував пройти, та щодо його прав та обов'язків, які виникають у нього, як учасника цієї процедури. Поліцейський тричі пропонував йому проїхати по невідомій адресі на ОСОБА_2 і не роз'яснив, ні мету, з якою він мав це зробити, не роз'яснив, що це має бути медичний огляд лікарем на стан сп'яніння, а лише говорив про якісь аналізи. Далі поліцейський відійшов від нього, а до нього підійшов інший поліцейський без боді-камери і сказав, що якщо він хоче швидше вирішити це питання і поїхати на роботу, то краще відмовитись від медичного огляду і в суді довести свою невинуватість. Він ( ОСОБА_1 ) сказав йому, що не проти поїхати на будь-який огляд і не хоче, щоб його притягували до адміністративної відповідальності, але поліцейський запевнив, що все буде добре. Потім до нього підійшов поліцейський з боді-камерою і ще раз спитав, чи точно він хоче їхати на медичний огляд, на що він йому повідомив, що дуже поспішає і якщо його відмова пришвидшить його звільнення з місця затримання, то він відмовляється, вчергове сказав, що дуже поспішає на роботу. Зі слів поліцейського він зрозумів, що має законний вибір: або здати якісь аналізи в невідомій установі на Воробйова, або відмовитись і не здавати ці аналізи і поїхати на роботу, а в суді довести свою невинуватість. Звертає увагу суду, що при спілкуванні з поліцією він розбірливо висловлював свою думку, чітко відповідав на запитання і пальці рук у нього не тремтіли. Він не перебував в стані сп'яніння. В свою чергу, інспектор поліції весь час психологічно тиснув на нього, залякував, погрожував відповідальністю та штрафом, але він тримався та був у спокійному стані. На підставі викладеного вважає, що інспектор поліції безпідставно зазначив в протоколі ознаки його сп'яніння, що не підтверджуються доказами, не довів його вину щодо керування транспортним засобом в стані сп'яніння, оскільки в момент зупинки він не перебував ані в стані алкогольного, ані в стані наркотичного сп'яніння, безпідставно склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, не повідомив, за який саме вид сп'яніння його притягують до відповідальності та які ознаки сп'яніння у нього виявлені, не запропонував йому пройти огляд на місці зупинки щодо виявлення у нього стану алкогольного сп'яніння, не забезпечив проведення його огляду на стан сп'яніння у лікаря і не роз'яснив порядок такого походження. Так само не роз'яснив йому, що у разі його відмови проходити огляд у лікаря це буде вважатися, що він визнає свою вину і не зможе іншими доказами довести свою невинуватість в суді. Таким чином вважає, що в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які дійсно підтверджують виражені і очевидні ознаки його наркотичного сп'яніння на місці його зупинки. На його думку, поліцейський не мав право направляти його до лікаря-нарколога, не провівши огляд на місці з використанням спеціальних технічних засобів і не пересвідчившись в реальному існуванні ознак як алкогольного, так і наркотичного сп'яніння, а тому він вимушений просити суд надати справедливу, об'єктивну та незалежну оцінку відео з боді-камери і закрити справу.
В свою чергу, від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання, в якому він просить закрити провадження у справі № 496/7079/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Клопотання обґрунтовано тим, що на розгляді Біляївського районного суду Одеської області в справі № 496/7079/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває протокол серії ЕПР1 № 152592 про адміністративне правопорушення. Відповідно до пункту 1 протоколу «Дата складання протоколу» зазначено: 17.10.2024 12:25:41. Відповідно до пункту 2 протоколу «Місце складання протоколу» зазначено: Одеська, Одеський, Траса М05 Київ Одеса, 425 км 800 м. Відповідно до пункту 3 протоколу «Посада, спеціальне звання та ПІБ поліцейського, який склав протокол» зазначено: Інспектор І взводу 6 роти 2 бат. УПП в Одеській області старший лейтенант поліції Третьяченко Іван Сергійович. Відповідно до пункту 4 протоколу «Особа, щодо якої складено протокол» зазначено: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянство Україна, проживає АДРЕСА_1 місце роботи: не повідомив, телефон НОМЕР_3 . Відповідно до пункту 5 протоколу «Особу встановлено» зазначено: посвідчення водія НОМЕР_4 . Відповідно до пункту 6 протоколу «Транспортний засіб» зазначено: FORD FUSION BM6068BX, належить ОСОБА_1 . Відповідно до пункту 7 протоколу «Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних» зазначено: 17.10.2024 12:00 траса М05 Київ Одеса, 425 км 800 м км керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідність обличчя. Від проходження медичного огляду в установленому законодавством порядку з метою встановлення стану сп'яніння відмовився, чим порушим п. 2.5. ПДР - відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк чи ін. сп'яніння або щодо вживання лікарськи. Відповідно до пункту 8 протоколу «Відповідальність передбачена» зазначено: ст. 130 ч 1 КУпАП. Відповідно до пункту 9 протоколу «Свідки чи потерпілі, підпис» зазначено: Не залучалися. Відповідно до пункту 10 протоколу «Технічний засіб відеозапису» зазначено: Портативні відеореєстратори 471326, 471950. Відповідно до пункту 11 протоколу «До протоколу додаються» зазначено: Направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння корінець. Ознайомившись зі змістом протоколу і долученими до нього доказами у виді додатків, вважає його безпідставно складеним та незаконним, а вину ОСОБА_4 у вчиненні правопорушення не доведеною з огляду на наступне. Так, ст. 266 та ч. 2 ст. 251 КУпАП вимагає від особи, яка уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП виявити ознаки сп'яніння у водія в законний спосіб провести огляд водія на місці зупинки з метою виявлення стану сп'яніння. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі підтвердження стану сп'яніння або відмови проходження огляду на місці зупинки або в закладі охорони здоров'я, поліцейський складає протокол до якого в обов'язковому порядку долучає: акт огляду водія; роздруківка з алкотестеру з результатами тесту; матеріали відеозапису із застосованих технічних засобів відеозапису (у разі не залучення свідків); направлення водія до медичного закладу (у разі непогодження водія з результатами алкотестера); акт вилучення транспортного засобу (при реальному виявленні у водія ознак сп'яніння). Відповідно до ст. 62 Конституції України діє презумпція невинуватості, а отже саме особа, яка уповноважена на складання протоколу зобов'язана в законному порядку належними і допустимими доказами довести вину водія за вчинення ним правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З пункту 11 протоколу «До протоколу додаються» вбачається, що поліцейській в повній мірі проігнорував вимоги ст. 266 КУпАП, ст. 251 КУпАП, оскільки долучив до протоколу для підтвердження винуватості водія тільки один документ, а саме направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння корінець. Це підтверджує той факт, що поліцейський, в порушення законного порядку, не провів огляд водія на місці зупинки, не виявив в нього ознак сп'яніння, не залучив свідків при проведенні огляду, а отже не мав права на складання направлення водія до закладу охорони здоров'я. Крім того, з пункту 10 протоколу «Технічний засіб відеозапису» зазначено, що поліцейський здійснював відеозапис з відеореєстраторів 471326, 471950 обставин у справі, а отже на виконання ч. 2 ст. 266 КУпАП був зобов'язаний долучити, як доказ по справі, матеріали відеозапису до протоколу і писати їх у пункті 11 протоколу. В той же час, з пункту 11 протоколу вбачається, що поліцейський не долучив матеріали відеозапису до протоколу, а отже відеозаписи з відеореєстраторів 471326, 471950 не можуть бути доказами до складеного протоколу, а суд не в праві як незалежний і об'єктивний спостерігач переходити на бік обвинувачення і збирати докази по справі. Звертає увагу суду на тому, що обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів у справі, а сам протокол про притягнення до адміністративної відповідальності складений з істотним порушенням вимог ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 266 КУпАП, ч. 4 ст. 256 КУпАП. Вважає, що відсутні достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Підсумовуючи вважає, що дії патрульної поліції істотно порушили встановлений законом порядок огляду водіїв на стан сп'яніння, а саме працівник правоохоронного органу неправильно застосував норми ст. ст. 251, 256, 266 КУпАП та п. 3, п. 4, п. 6 розділу І, п. 1, п. 12 розділу ІІ Інструкції, а отже це об'єктивно породжує сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. На його глибоке переконання фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості повинні тлумачитися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, що має суттєве значення для вирішення справи по суті, а відтак, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він просить провадження у справі № 496/7079/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. При цьому зазначає, що на розгляді Біляївського районного суду Одеської області в справі 496/7079/24 перебуває протокол серії ЕПР1 № 152592 про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цими письмовими поясненнями сторона захисту звертає увагу суду на численні грубі порушення з боку працівників поліції при оформленні матеріалів за ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Такі порушення порушують конституційні права особи, ставлять під сумнів допустимість та належність доказів і, відповідно, позбавляють провадження в цій справі ознак справедливості, передбачених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. 1. Порушення при застосуванні превентивних заходів до водія. 17.10.2024 року до водія ОСОБА_1 перед тим, як скласти протокол за ст. 130 КУпАП, були безпідставно застосовані низка превентивних заходів відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: 1. зупинення транспортного засобу; 2. перевірка документів; 3. поверхнева перевірка і огляд; 4. проникнення до транспортного засобу і проведення в ньому обшуку; 5. застосування технічних приладів і засобів з функціями відеозапису, фото- і кінозйомки. Водночас працівники поліції, в групі яких був поліцейський, який склав протокол (Інспектор І взводу 6 роти 2 бат. УПП в Одеській області старший лейтенант поліції Третьяченко Іван Сергійович) не виконали вимог ч. 2 ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію», зокрема: не повідомили ОСОБА_1 про причини застосування до нього превентивних заходів; не довели до йому відомо нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються ці заходи. Такі дії поліції, в тому числі ОСОБА_5 , свідчать про порушення ст. ст. 29, 30 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на повагу до приватного і сімейного життя), які гарантовані водію ОСОБА_1 . 2. Порушення порядку проведення огляду на стан сп'яніння. Поліцейський ОСОБА_6 склав протокол за ст. 130 КУпАП, посилаючись на відмову водія від проходження медичного огляду, однак перед цим не дотримався чітко визначених обов'язків, зокрема: поліцейський Третьяченко Іван не повідомив ОСОБА_7 ознаки, які стали підставою для направлення на медичний огляд; поліцейський ОСОБА_6 не роз'яснив порядок проведення огляду на місці (місце, форма, хто проводить); поліцейський ОСОБА_6 не повідомив про права водія при проведенні огляду; поліцейський Третьяченко Іван повідомив водію ознаки «тремтіння пальців рук» і «бліда шкіра», які підпадають під ознаки алкогольного сп'яніння, а не наркотичного сп'яніння, а отже не запропонував в порядку ст. 266 КУПАП пройти огляд на місці зупинки з використанням алкотестеру Драгер. Ці обов'язки прямо передбачені п. 12 Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, затвердженої МВС та МОЗ. У зв'язку з недотриманням зазначених процедурних гарантій, усі подальші дії поліцейського можна вважати такими, що не ґрунтуються на законі, а складені матеріали - передчасними та фіктивними. 3. Психоемоційний стан особи та порушення прав людини. Під час фіксації подій на боді-камеру поліції (відео): час відео 27:55 - здійснено обшук транспортного засобу з собакою і речей ОСОБА_1 ; час відео 32:14 - поліцейський ставить питання: «нічого не вживаєте? Просто пальці тремтять», при цьому було зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував в умовах посиленого тиску - велика кількість працівників поліції, озброєні люди, службові собаки, військові. Зазначений стан - тремтіння рук, хвилювання - є природною реакцією організму на стресову ситуацію та при наявності вогнепальної зброї, поверхневого огляду, обшуку авто без пояснень та ігнорування гарантованих прав особи. Даний психоемоційний стан був безпосередньо викликаний агресивною і надмірною поведінкою працівників поліції і військових, що супроводжувалася демонстрацією сили, беззмістовними питаннями та безпідставними підозрами. Таким чином, було порушено право водія ОСОБА_1 на гідне ставлення, захищене ст. 28 Конституції України, яке включає заборону приниження честі та гідності, а також ст. 3 і ст. 8 Конвенції про захист прав людини. Водночас, замість того, щоб забезпечити об'єктивне встановлення стану водія, поліцейські скористалися природною емоційною реакцією, як приводом для висунення необґрунтованого обвинувачення у вживанні наркотичних засобів. Це свідчить не лише про відсутність об'єктивності, а й про намагання штучно сформувати склад адміністративного правопорушення без належного юридичного підґрунтя. 4. Психологічний тиск і маніпуляції з боку поліції. Відеофіксація подій свідчить про: час відео 35:40 - водій ОСОБА_1 повідомляє про готовність пройти огляд у медичному закладі; після чого поліцейські починають панікувати і з'ясовувати, хто зможе супроводити водія до закладу, де взяти направлення, шукати бланки тощо; час відео 37:00 - один з поліцейських залишає ОСОБА_1 й починає бігати, інший - переконує його відмовитись від огляду, щоб «швидше скласти протокол і поїхати на роботу». Зазначені дії працівників поліції слід розцінювати, як психологічний тиск з метою схилити особу до відмови від проходження огляду, при тому що вона вже надала добровільну згоду і виконала пункт 2.5. ПДР. Це є грубим порушенням принципу змагальності, добросовісності та справедливості провадження. Така поведінка поліцейських є прямим втручанням у реалізацію особою свого права на захист. Змусивши особу піддатися психологічному тиску, поліцейські не лише спотворили істину, а й фактично позбавили ОСОБА_1 можливості об'єктивного медичного підтвердження його тверезого стану. Це ставить під сумнів не лише достовірність доказів, але й саму добросовісність працівників поліції при документуванні події. 5. Права людини, які були порушені на місці зупинки водія ОСОБА_1 : право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції України); право на недоторканність приватного життя (ст. 32 Конституції України); право не бути підданим катуванню або нелюдському поводженню (ст. 28 Конституції України); право на правову допомогу і правову визначеність (ст. 59, 63 Конституції України); порушення ст. 3, 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; порушення принципів недискримінації, презумпції невинуватості та справедливого розгляду справи, передбачених міжнародним правом. Наведене вище свідчить про численні, істотні та системні порушення з боку працівників поліції при притягненні ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 КУпАП. Складений протокол не може вважатись допустимими доказами, а його використання порушує право особи на справедливий розгляд справи. Підсумовуючи вважає, що поліцейський склав на ОСОБА_1 протокол по ст. 130 КУпАП при істотному порушенні прав людини які йому гарантовані конституцією України. Крім того, поліцейський порушив профільний ЗУ «Про національну поліцію», яка регулює його дії при застосуванні до водія заходів примусу і не дотримався діючому порядку огляду водіїв на стан сп'яніння на місці, та не виконав ст. ст. 251, 256, 266 КУпАП і п. 3, п. 4, п. 6 розділу І, п. 1, п. 12 розділу ІІ Інструкції, а отже такі дії поліцейського об'єктивно породжують сумнів щодо доведеності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 має постійне місце проживання, офіційне працевлаштування, неодноразово характеризувався позитивно з боку керівництва та колег по роботі. Характеристика з місця роботи свідчить про його дисциплінованість, відповідальне ставлення до службових обов'язків, відсутність конфліктності та схильності до правопорушень. Він підтримує сталі соціальні зв'язки - має родину, бере активну участь у житті громади, користується авторитетом серед оточення. Всі ці обставини свідчать про його правослухняну поведінку і можуть враховуватися судом при розгляді справи.
Вислухавши пояснення захисника, приймаючи до уваги письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
До учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»). Учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух (абз. 2, 4 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»). Одним із таких органів державного контролю є Національна поліція (ст. 52 цього Закону).
Відповідно до абз. 3, 5 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону водій зобов'язаний: виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 з подальшими змінами).
Отже, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан наркотичного сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду регулюються Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція № 1452/735) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 з подальшими змінами (далі - Порядок № 1103). Приписи Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 застосовуються у системному зв'язку як між собою, так і з приписами інших нормативних актів.
Огляд водія проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 3 Порядку № 1103, п. 6 розділу І Інструкції № 1452/735).
За наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (п. 1 розділу ІІ Інструкції № 1452/735).
Пункт 3 розділу І Інструкції № 1452/735 визначає ознаки алкогольного, а не наркотичного сп'яніння. Ознаки останнього визначені у пункті 4 розділу І Інструкції № 1452/735. Отже, саме у випадку алкогольного сп'яніння передбачений огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Вказане підтверджує назва та зміст розділу ІІ Інструкції № 1452/735 «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів», який регламентує проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
Тому приписи розділу ІІ Інструкції № 1452/735 щодо огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу незастосовні до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тільки алкогольного. На це вказує і пункт 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, відповідно до якого у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто не проводить огляду на стан таких різновидів сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
Окрім того, за змістом ст. 12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» встановлення наявності стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (абз. 1 п. 6 Порядку № 1103).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (пункт 7 розділу І Інструкції № 1452/735).
Наведені приписи абзацу першого пункту 6 Порядку № 1103 і пункту 7 розділу І Інструкції № 1452/735 за змістом розділів І та ІІ Інструкції № 1452/735 застосовні до тих випадків, коли огляд поліцейським на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в Інструкції № 1452/735 передбачений, тобто для випадків алкогольного сп'яніння.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я (перше речення частини другої та частини третьої статті 266 КУпАП).
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Ці приписи ст. 266 КУпАП, якщо їх застосовувати без системного зв'язку з наведеними вище приписами Порядку № 1103 та Інструкції № 1452/735, а також не враховувати мету адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП і процедур, встановлених задля фіксації відповідних правопорушень, справді можуть допускати таке буквальне тлумачення, за якого огляд водія із використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу поліцейський проводить у випадку кожного виду сп'яніння, а не тільки алкогольного. Проте відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Тому у кожному випадку направлення водія для такого огляду до закладу охорони здоров'я та проведення такого огляду суд має з'ясувати, чи дотриманий відповідний порядок.
Складання працівниками патрульної поліції відносно громадянина ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та направлення цього протоколу до суду означає, що поліцейські розуміли приписи відповідних нормативних актів так, що медичний огляд водія на стан наркотичного сп'яніння можливий саме без попереднього огляду з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу. Аргументи, які посадова особа УПП в Одеській області навела у протоколі про адміністративне правопорушення, оцінюються судом у встановленому порядку.
Отже, на місці зупинки поліцейський може здійснити лише огляд водія на стан алкогольного сп'яніння з використання спеціальних технічних засобів. У даному випадку поліцейській неодноразово наголосив, що у ОСОБА_1 наявне тремтіння пальців рук, а потім вказав на наявність таких ознак, як блідість та звужені зіниці, що є підставою вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння та вимагає проведення огляду лише у медичному закладі.
Слід зазначити, що деякі ознаки алкогольного та наркотичного сп'яніння з огляду на положення пунктів 3, 4 розділу 1 Інструкції є ідентичними (зокрема: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці). Так, за п. 4 Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З огляду на вказане, такі ознаки, як виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які, серед інших, виявив поліцейський у ОСОБА_1 відносяться саме до ознак наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, за положеннями Інструкції визначення ознак щодо можливості знаходження водія у стані сп'яніння відноситься до виключної компетенції поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану в порядку медичного огляду - у відповідному медичному закладі.
Відтак, доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що поліцейські не проводили на місці огляд на наявність ознак наркотичного сп'яніння не знайшли свого підтвердження.
Встановивши у водія ОСОБА_1 ознаки сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поліцейський запропонував йому пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Слід зазначити, що проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння має обов'язково відбуватись у закладі охорони здоров'я, а не на місці зупинки, як зазначають ОСОБА_1 та його захисник, оскільки відповідно до положень п. 7 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Будь-якого іншого способу проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, окрім як у закладі охорони здоров'я з обов'язковим проведенням лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу чинним законодавством не передбачено.
Нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння. При цьому, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння утворює самостійний склад адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Відтак, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення водієм п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи долучено відеозаписи з нагрудних камер поліцейських щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, портативний відеореєстратор пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Суд вважає, що відеозаписи, долучені працівниками поліції повністю відповідають вимогам Інструкції. В даному випадку, до матеріалів справи приєднано відеозаписи, які стосуються безпосередньо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, включаючи роз'яснення йому працівником поліції його прав та обов'язків та наслідки відмови останнього від проходження медичного огляду. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наявними відеозаписами підтверджено, що водія ОСОБА_1 було зупинено на блок-посту, в подальшому працівниками поліції та військовими проведено огляд автомобіля та особистих речей останнього. Під час спілкування з водієм працівник поліції виявив у нього ознаки сп'яніння. Зокрема, поліцейський виявив у ОСОБА_1 виражене тремтіння пальців рук. Після тривалого спілкування та неодноразової пропозиції працівника поліції проїхати «на Воробйова», ОСОБА_1 на власний розсуд відмовився. ОСОБА_4 було забезпечено можливість наведення своїх пояснень в протоколі про адміністративне правопорушення, що він і зробив, власноручно написавши: «відмовився їхати на мед.огляд, бо поспішав». Цей факт спростовує доводи ОСОБА_1 про те, що він не розумів, куди та чому працівники поліції пропонують йому їхати, до того ж після огляду його автомобіля та особистих речей на предмет виявлення, зокрема, наркотичних засобів.
Суд вважає, що даними відеозаписами зафіксований факт пропозицій ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі та факт ухилення водія від проходження такого огляду, а тому його дії були правильно розцінені працівниками поліції, як відмова водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння. Вказані обставини у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані. Об'єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку.
Доводи захисника про недопустимість вказаних відеозаписів через не зазначення їх в пункті 11 протоколу суд до уваги не приймає з підстав, які відображені в постанові суду від 31.01.2025 року.
При цьому, суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що водієві було роз'яснено працівником поліції.
Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При виявленні ознак наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 у поліцейського виникла законна вимога до останнього щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а у водія, відповідно, виник обов'язок пройти такий огляд, невиконання якого є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху. Хибне припущення ОСОБА_1 про те, що він зможе довести свою невинуватість в суді не виключали його обов'язку пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП, та не спростовують винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у нього видимих ознак наркотичного сп'яніння з посиланням на відеозапис, оскільки за обставин відмови від законної вимоги щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння перевірці підлягає факт саме порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху, а не факт перебування чи ні у такому стані.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він дуже поспішав на роботу є голослівними. Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, судом не встановлено.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, повністю доведена та підтверджується дослідженими судом доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 152592 від 17.10.2024 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення та в якому ОСОБА_1 власноручно написав: «відмовився їхати на мед.огляд, бо поспішав»;
- направленням ОСОБА_1 , у якого в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, до КНП (ООМЦПЗ) ООР на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 17.10.2024 року;
- дослідженими в судовому засіданні відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, посилаючись на те, що він поспішає, після чого йому було роз'яснено наслідки такої відмови у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини правовими доказами не спростував. Будь-яких заяв, зауважень, скарг як при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, так і після цього ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував, що нівелює його та його захисника твердження щодо неправомірності дії поліцейських, здійснення тиску тощо.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює, як намагання ухилитись від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено в ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи характер адміністративного правопорушення та особу ОСОБА_1 , вважаю можливим накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави з позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки вказане адміністративне стягнення є безальтернативним.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Громадянина ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 к.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати ним штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно з Законом України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Л.О. Пендюра
Строк пред'явлення постанови до виконання
згідно Закону України "Про виконавче провадження"
Постанова набрала законної сили
"___" ____________ 2025 року