Справа №442/2091/25
Провадження №2-о/442/291/2025
02 червня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої - судді Гарасимків Л.І., при секретарі Петрів В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою до заінтересованої особи: Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, посилаючись на те, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії, при детальному ознайомленні у його документах було виявлено розбіжність в написанні імені у його трудовій книжці, а саме у ній не вірно зазначено його ім'я на російській мові, замість « ОСОБА_2 », вказано « ОСОБА_3 ». Крім того з врахуванням уточнених вимог виникла розбіжність і у інших документах, зокрема : - військового квитка ( білету) НОМЕР_1 від 24 березня 1987 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 де не вірно зазначено його ім'я на російській мові, замість « ОСОБА_2 », вказано « ОСОБА_3 » та диплому НОМЕР_2 від 04.06.1984 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому що він дійсно в 1979 році вступив в Московський інститут нафтохімічної та газової промисловості і в 1984 році закінчив повний курс інституту за спеціальністю «технологія машинобудування» та де не вірно зазначено його по -батькові на російській мові, замість « ОСОБА_4 », вказано « ОСОБА_5 ».
Вказана помилка запису його імені та по батькові у вище вказаних документах позбавляє його можливості на призначення пенсії. Виправити вказані помилки в адміністративному порядку немає можливості, тому вважає єдиним правовим засобом поновлення його порушеного права є встановлення судом факту належності йому трудової книжки серія НОМЕР_3 від 31 серпня 1977 року, військового квитка ( білету) НОМЕР_1 від 24 березня 1987 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та диплому НОМЕР_2 від 04.06.1984 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому що він дійсно в 1979 році вступив в Московський інститут нафтохімічної та газової промисловості і в 1984 році закінчив повний курс інституту за спеціальністю «технологія машинобудування».
Вважає, що факт належності вище вказаних документів йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується наступними документами: паспортом громадянина України серія НОМЕР_4 виданий 14 жовтня 2005 року Дрогобицьким МРВ УМВС України в Львівській області, в якому зазначено його ім'я на російській мові як - « ОСОБА_2 »; свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 , актовий запис №925; дипломом НОМЕР_2 від 04 червня 1984 року; військовим квитком НОМЕР_6 від 24 березня 1987 року; довідкою ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» №60 від 20 серпня 2008 року; трудовою книжкою НОМЕР_7 від 16.02.2006 року; копією довідки про наявний страховий стаж №104 від 11.11.2020 року.
Від встановлення вказаного факту належності правовстановлюючих документів залежить можливість призначення та отримання пенсійного забезпечення від держави.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак від нього поступила заява, в якій вказав, що просить слухати справу у його відсутності та без фіксування технічними засобами, вимоги, викладені в уточнені заяві підтримує повністю, просить їх задоволити, а тому суд розглянув справу у відсутності заявника на підставі наявних доказів по справі.
Заінтересована особа - представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в судове засідання не з'явився, а тому суд розглянув справу у відсутності представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на пілдставі наявних доказів по справі.
Відповідно до ст.247 ЦПК судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.2 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно до п.6 ч.І ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
У відповідності до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище якої, зазначені в документі, не збігаються з прізвищем цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Згідно ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті, (п.6 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, тобто судом може бути встановлено факт належності особі трудової книжки, як документа, що підтверджує трудовий стаж та дає право на призначення пенсії.
Крім того для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій беруть до уваги і відомості зазначені у військовому квитку ( білету) НОМЕР_1 від 24 березня 1987 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та диплому НОМЕР_2 від 04.06.1984 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де зазначено, що він дійсно в 1979 році вступив в Московський інститут нафтохімічної та газової промисловості і в 1984 році закінчив повний курс інституту за спеціальністю «технологія машинобудування».
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі сумніву в належності трудової книжки особі внаслідок помилки, коли прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, ураховуючи положення пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» факт належності цього документа відповідній особі може бути встановлено лише у судовому порядку. Внесення виправлень на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом від 29.07.93 № 58, у таких випадках не передбачено.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі,організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно з п.2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
З огляду на приписи пункту 2.11, 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки.
Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 993 року № 301 «Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника і підприємства, установи, організації.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.
Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та врахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно з п.2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України.
Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом, тобто для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; утриманці померлого для держання пенсії; прокурор у порядку статей 45,46 ЦПК ; інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.
Згідно роз'яснень, викладених в п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлено, що на підставі п.6 ст.273 ЦПК України ( п.6 ст.256 чинного ЦПК України), суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу.
Згідно з ч.1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).
Як вбачається із копії паспорту серії НОМЕР_4 від 14.10.2005р., виданого Дрогобицьким МРВ УМВС України у Львівській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається із копії карти платника податків від 08.11.2005р., ОСОБА_1 має реєстраційний номер облікової карти платника податків : НОМЕР_8 .
Як вбачається із копії Трудової книжки серії НОМЕР_9 від 31.08.1977р., призвище заявника ( на російській мові) зазначено « ОСОБА_6 » ім'я « ОСОБА_3 », по батькові « ОСОБА_5 ».
Як вбачається із копії трудової книжки серії НОМЕР_7 від 16.02.1960р., прізвище заявника зазначено « ОСОБА_6 » ім'я « ОСОБА_7 » по батькові « ОСОБА_4 ».
Як вбачається із довідки за №60 від 20.08.2008р., виданої ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», ОСОБА_1 дійсно працював на ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» на посаді фрезерувальника 2 розряду;
Як вбачається із довідки №104 від 11.11.2020р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має страховий стаж - 27 років, не працює з 08.04.2013р., дата, з якої особа матиме право па пенсійну виплату - 17.03.2025р., на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не тримує.
З військового квитка ( білету) НОМЕР_1 від 24 березня 1987 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що не вірно не вірно зазначено його ім'я на російській мові, замість « ОСОБА_2 », вказано « ОСОБА_3 ".
З диплому НОМЕР_2 від 04.06.1984 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому що він дійсно в 1979 році вступив в Московський інститут нафтохімічної та газової промисловості і в 1984 році закінчив повний курс інституту за спеціальністю «технологія машинобудування» та не вірно зазначено по- батькові заявника замість " ОСОБА_4 " вказано " ОСОБА_5 ".
Як вбачається із Рішення про відмову в призначенні пенсії від 10.03.025р., ОСОБА_1 звернувся до Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних посоуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із зверненням за призначенням пенсії за віком; страховий стаж особи становить 6 років 4 місяці 24 дні, однак до стахового стажу не зараховано всі періоди роботи згідно надної трудової книжки ( НОМЕР_10 ), оскільки ім'я на титульному аркуші ( ОСОБА_8 мова) не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_7 рос.мова).
Відповідно до ст.48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, об'єктом права особи та її власністю.
Відповідно до п.2.13 вищезгаданої Інструкції зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки, а на внутрішньому боці обкладинки записуються посилання на відповідні документи, які завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів.
Відповідно до п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року передбачено, що зміни записів у трудових книжках про прізвища, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюб. Про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
З яких причин зроблені неправильні записи на російській мові в трудовій книжці, у військовому квитку та дипломі, імені та по батькові заявника невідомо, однак вказана розбіжність позбавляє заявника можливості належним чином оформити документи для призначення пенсії.
Крім того, судом взято до уваги, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення кадрових документів на підприємстві, та в свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки, військового квитка , диплому та іншої документації з вини керівництва установ, які видавали вище вказані документи, не може бути підставою для позбавлення заявника його конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії у належному розмірі.
Аналізуючи викладене та враховуючи той факт, що встановлення належності заявнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код : НОМЕР_8 , трудової книжки серії НОМЕР_3 від 31.08.1977р., військового квитка ( білету) НОМЕР_1 від 24 березня 1987 року, диплому НОМЕР_2 від 04.06.1984 року, породжує для останнього настання правових наслідків, позаяк ОСОБА_1 зможе підтвердити свій трудовий стаж та отримати пенсію за віком, відтак заявлені вимоги заявника є такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст.293, п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд, -
Заяву задоволити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН : НОМЕР_8 , правовстановлюючих документів:
- трудової книжки серії НОМЕР_3 від 31.08.1977р., виданої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- військового квитка ( білету) НОМЕР_1 від 24 березня 1987 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- диплому НОМЕР_2 від 04.06.1984 року, виданого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому що він дійсно в 1979 році вступив в Московський інститут нафтохімічної та газової промисловості і в 1984 році закінчив повний курс інституту за спеціальністю «технологія машинобудування».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі:
Заявник - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 .
Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, юридична адреса : м.Львів, вул.Митрополита, 10, код ЄДРПОУ 13814885.
Суддя Гарасимків Л.І.