04 червня 2025 рокуСправа № 495/492/25
Номер провадження 3-зв/495/12/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі головуючого - судді Шевчук Ю.В.,
при секретарі - Чеботарьовій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровському заяву представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Каланжова Владислава Івановича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП,-
У провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича перебуває справа №495/492/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП згідно адміністративного протоколу серії ЕПР1 №229638 від 25.01.2025 року.
29.05.2025 року на адресу суду від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Каланжова Владислава Івановича надійшла заява про відвід головуючого судді Гелла Сергія Вікторовича від розгляду зазначеної вище справи, свою заяву мотивує тим, що ОСОБА_1 , який в даному провадженні має статус «особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» довготривалий час товаришує та близько дружить із секретарем судового засідання Мурадом Гасанзаде, який працює в одному кабінеті із головуючим суддею в даному провадженні ОСОБА_2 .
Так, ОСОБА_1 та Мурад Гасанзаде разом проводять багато часу, відвідують один одного у гостях, спільно відпочивають та знайомі багато років.
Щодо уникнення такої проблеми шляхом відводу секретаря судового засідання, то слід зазначити наступне. Дана обставина свідчить про наявність можливого упередженого ставлення та у разі ухвалення будь-якого рішення по справі, а принаймні, позитивного, може стороннім спостерігачем сприйматися як наслідок добрих стосунків між цими особами. Тому, щоб виключити можливі чутки та плітки з даного приводу, відвід має бути задоволений.
Наявність судової справи в провадженні судді Гелла С.В., учасником якої є Колесник І.В. та сумніви Колесника І.В. щодо безсторонності судді, з метою гарантування неупередженості та об'єктивності правосуддя, вважає заявити судді Гелла С.В. відвід по даній справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.05.2025 року, зазначену вище заяву передано на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Шевчук Юлії Валеріївні.
В судове засідання представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Каланжов В.І. не з'явився, однак просив розглянути заяву про відвід судді у його відсутність.
У матеріалах справи, міститься заява Мурада Гасанзаде з якої вбачається, що обставини викладені у заяві про відвід судді Гелла С.В. в частині дружних стосунків з ОСОБА_1 підтверджує. Товаришує з ОСОБА_1 , відзначають свята, ходять в гості один до одного.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Як на підставу для задоволення заяви про відвід головуючого судді Гелла С.В. від розгляду даної справи, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Каланжов В.І. посилається на те, що ОСОБА_1 , який в даному провадженні має статус «особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» довготривалий час товаришує та близько дружить із секретарем судового засідання Мурадом Гасанзаде, який працює в одному кабінеті із головуючим суддею в даному провадженні ОСОБА_2 . Так, ОСОБА_1 та Мурад Гасанзаде разом проводять багато часу, відвідують один одного у гостях, спільно відпочивають та знайомі багато років.
Щодо уникнення такої проблеми шляхом відводу секретаря судового засідання, то слід зазначити наступне. Дана обставина свідчить про наявність можливого упередженого ставлення та у разі ухвалення будь-якого рішення по справі, а принаймні, позитивного, може стороннім спостерігачем сприйматися як наслідок добрих стосунків між цими особами. Тому, щоб виключити можливі чутки та плітки з даного приводу, відвід має бути задоволений.
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Як передбачено ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як вбачається з вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини зазначив, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада судочинства має значення для повного з'ясування обставин справи та її об'єктивного вирішення.(Див.рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» та рішення від 15 червня 1992 р. у справі «Люді проти Швейцарії» «Жуковський проти України» від 3 березня 2011 року ).
Тобто, фактично підстави для відводу, на які посилається представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Каланжов В.І. є його суб'єктивною думкою та не можуть бути підставою для відводу.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Рішенням Конституційного суду України №10рп/2011(2) від 11.10.2011 року поширюються гарантії не лише кримінального процесу, а й процесу притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки різниці в цих правопорушеннях не існує, а їх відмінність полягає тільки в ступені суспільної небезпеки і саме тому законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України (ст. 2 КУпАП).
Діючий КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» в спірних питаннях, або які не врегульовані національним законодавством, суди застосовують міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію права та застосувати норми КПК України при розгляді заяви про відвід судді у адміністративній справі.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи.
Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
В постанові Великої палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 908/137/18 зроблено висновок, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (HauschildtCase), заява №11/1987/134/188, §46). Згідно з об'єктивним критерієм Велика палата Верховного Суду зазначила, що необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані. Отже, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Проте, заява судді-доповідача у даній справі про відвід від розгляду справи була задоволена Великою палатою Верховного Суду, з тих підстав, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Підстави, факти та обставини для відводу головуючого судді Гелла С.В., на які посилається представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Каланжов В.І. є суб'єктивною думкою заявника та не можуть бути правовою підставою для відводу судді, інших доказів допущення головуючим суддею Гелла С.В. будь - яких дій, що могли б викликати сумнів у його неупередженості чи необ'єктивності при розгляді даної справи суду не надано.
Однак, щоб у сторін не виникало сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, з метою повного та всебічного розгляду справи, а також недопущення в подальшому помилкової думки про зацікавленість головуючого судді при розгляді даної справи, суд приходить до обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення заяви представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Каланжова В.І. про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст 245, 246, 252, 283 КУпАП, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд,-
Заяву представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Каланжова Владислава Івановича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - задовольнити.
Відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду справи №495/492/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Справу №495/492/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП передати до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого складу суду, який буде розглядати дану справу.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія ШЕВЧУК