ЄУН: 336/2646/20
Провадження №: 1-кп/336/89/2025
м. Запоріжжя 4 червня 2025 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжі кримінальне провадження відносно
ОСОБА_5 , якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
Прокурор надав до суду клопотання, у якому просив суд обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи його наявністю ризиків, передбаченого ч. 1статті 177 КПК України та неможливістю застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки обвинувачений переховується від суду.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити. Потерпілі підтримали думку прокурора, а захисник заперечив на клопотання прокурора, бо вважає, що обвинувачений не являється у судові засідання, оскільки його не повідомляли про них.
Заслухавши думку прокурора, потерпілих та захисника, суд дійшов висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з наступних підстав.
Обвинувачений в призначені судові засідання не з'являється.
Ухвалою суду від 31 березня 2025 року вирішено:
Обставини щодо перебування обвинуваченого та переховування від суду за межами України підтверджуються даними листа начальника ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 14.01.2025 року, згідно з яким обвинувачений 21.-2.2021 перетнув Державний кордон України в пункті пропуску "Чонгар" в напрямку виїзду та з того часу на територію України не повертався.
«Клопотання прокурора задовольнити та оголосити у міжнародний розшук обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Коктебель, Феодосії АР Крим, українця, гр-на України, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ».
У відповідності з ч. 6 ст. 193 КПК Українислідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Обґрунтованість висунутої обвинуваченому підозри у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення у суду не викликає сумніву, адже підтверджується наданими матеріалами кримінального провадження, зокрема обвинувальним актом з пред'явленим у ньому обвинуваченням та з викладеним в акті реєстром проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам за ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку, обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Встановлено, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення від покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину (позбавлення волі), може вдатися до відповідних дій.
Згідно зіст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК Українивстановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмоюстатті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим.
Суд враховує, що обвинувачений вчинив дії спрямовані на переховування від суду, чим створив перешкоди щодо розгляду кримінального провадження, залишив територію України, та змінивши місце свого проживання, не надав суду відомості щодо можливих засобів зв'язку з ним, що розцінюється судом як переховування від суду.
Згідно з ухвалою суду обвинувачений оголошений в міжнародний розшук, а виконання цієї ухвали неможливе без обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуваннямобґрунтованої підозри обвинуваченого, наявності ризиків, зазначених устатті 177 КПК України, оголошення його в міжнародний розшук, суд оходить висновку, що наявні обґрунтовані підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та задоволення клопотання прокурора в порядку, передбаченому ч. 6ст. 193 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
За приписами ч. 4ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостоїстатті 193 цього Кодексустрок дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст.193, 335, 371, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Коктебель, Феодосії АР Крим, українця, гр-на України, адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вручити копію ухвали обвинуваченому ОСОБА_5 після його затримання та доставити до місця здійснення кримінального провадження для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Зупинити судове провадження у цій кримінальній справі через оголошення у розшук обвинуваченого .
Організацію виконання ухвали доручити прокурору Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 .
Ухвала в частини обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Головуючий суддя: ОСОБА_1