Справа №337/2666/25
Номер провадження 1-кп/337/394/2025
04 червня 2025 рокум. Запоріжжя
Колегія суддів Хортицького районного суду міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судових засідань - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференцзв'язку)
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.2 ст.111 КК України
Ухвалою суду від 2 червня 2025 року призначено підготовче судове засідання по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, вказав, що підстави, які можуть перешкоджати призначенню розгляду справи, відсутні.
Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 строком на 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, що вчинена в умовах воєнного стану.
13.03.2025 об 08 годині 55 хвилин слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області в порядку передбаченому ст. 208 КПК України обвинуваченого ОСОБА_7 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України. 14.03.2025 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому був продовжений, останній раз до 13.06.2025 року.
Наразі спливає строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , однак ризики, встановлені слідчим суддею не зменшились, та підстави, за яких було застосовано запобіжний захід не змінились. Для забезпечення належної процесуальної поведінки з метою уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що були встановлені на досудовому слідстві не відпали та продовжують своє існування, а тому необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 діб.
У судовому засіданні обвинувачений та захисник не заперечували проти призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово, клопотань, зокрема про повернення обвинувального акту, закриття провадження не заявили, однак заперечили проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор, не є доведеними; ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання, соціальні зв'язки та дохід, живе неподалік суду, наміру ухилитися від суду та перешкоджати здійсненню розгляду кримінального провадження не має.
Прокурор за клопотанням захисту заперечив.
Колегія суддів розглянувши матеріали клопотання, вислухавши доводи учасників кримінального провадження, оглянувши обвинувальний акт, приходить до наступних висновків.
Під час підготовчого судового засідання, відповідно до положень п.3, 5 ч.3 ст.314 КПК України, суд має право, серед іншого, повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вирішити питання щодо підсудності кримінальних проваджень.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 підсудно Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.
Підстав для закриття провадження, передбачених нормами ст. 284 КПК України судом на даному етапі не встановлено. Обвинувальний акт оформлений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстави для повернення обвинувального акту відсутні, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4,6 частини третьої статті 314 КПК України, а тому провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Крім того, за змістом ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, зокрема: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Звертаючись до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1,2,3,5 частини першої ст. 177 КК України: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання, заявлене прокурором, враховуючи вимоги ст. 177, 178, 183 КПК України, колегія суддів приймає до уваги його винятковість, оцінює в сукупності усі обставини інкримінованого злочину, ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та на глибоке переконання вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для застосування саме такого запобіжного заходу як тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 не відпали та продовжують існувати, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідає характеру та тяжкості злочину, що інкримінований ОСОБА_7 , позбавляє його можливості перешкодити інтересам правосуддя та забезпечить його належну процесуальну поведінку.
При цьому, оцінюючи наявність таких ризиків, колегія суддів виходить з того, що термін «ризик» слід розуміти як результат впливу невизначеності на досягнення поставлених цілей, у свою чергу, під невизначеністю розуміють стан, навіть частковий, дефіцит інформації, пов'язаний з подією, її наслідком чи ймовірністю, розуміння чи знання про неї.
Отже, при визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану, санкцією ч.2 ст.111 КК України, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією належного майна, за доводами сторони обвинувачення ОСОБА_7 був затриманий співробітниками УСБУ в Запорізькій області під час виконання завдання, отриманого від представника ЗФ іноземної держави - представника ГУ ГШ ЗСРФ, у нього наявні проросійської погляди та підтримання окупації збройними формуваннями держави-агресора РФ території України, що дає підстави вважати, що залишаючись на волі, ОСОБА_7 може здійснити спробу залишити підконтрольну ЗСУ територію України, перейти на тимчасово окуповану територію представниками ЗФ держави-агресора РФ з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого покарання за вчинення особливого тяжкого кримінального правопорушення, може зникнути та переховуватись від суду, що узгоджується з рішенням ЄСПЛ справі «Ілійков проти Болгарії» N° 33977/96 від 26.07.2001 року, в якому зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також існують ризики незаконного впливу на свідків, які наразі судом не допитані, та яким відомі обставини інкримінованого злочину, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки існує ймовірність, що ОСОБА_7 має зв'язки із представниками ЗФ РФ, отже шляхом використання російських військовослужбовців може впливати на свідків, які перебувають на території прифронтового міста Запоріжжя, у тому числі шляхом залякування та погрозами фізичного насильства і викрадення.
Також доведений ризик можливого знищення або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_7 інкриміноване вчинення особливо тяжкого злочину на виконання завдання представника ЗФ держави-агресора РФ, отже за обставин, що були встановлені на досудовому слідстві та викладені в обвинувальному акті, він має сталі та міцні зв'язки з представниками збройних формувань іноземної держави - держави-агресора РФ, був затриманий під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, є достатні підстави вважати, що у нього є інші співучасники, з якими він може вчинити ряд дій, спрямованих на знищення та/або спотворення будь-яких речей та документів, що мають значення для даного кримінального провадження, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність даних ризиків з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знівельована не була та залишається актуальною. При цьому ризик щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення наразі знівельований саме утриманням обвинуваченого під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, колегією суддів не встановлено, доказів, підтверджуючих у нього наявність захворювань, які б унеможливили б його тримання під вартою, суду не надано.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі доведення його провини та ухваленні обвинувального вироку, суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає суспільному інтересу та спрямоване на забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв'язку з чим приходить до висновку щодо задоволення клопотання, заявленого прокурором.
Згідно з положенням аб.8 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Враховуючий той факт, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, колегія суддів розмір застави не визначає. Керуючись ст.ст. 314-316 , 176-178, 197, 199, 205, 315, 369-372,376, 395, колегія суддів
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.2 ст.111 КК України призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні у приміщенні Хортицького районного суду м.Запоріжжя на 11 червня 2025 року об 10-15 год.
Викликати в судове засідання учасників провадження.
Клопотання прокурора про продовження застосування обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб - задовольнити
Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Запоріжжя, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб.
Строк дії ухвали визначити до 2 серпня 2025 року, включно.
Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного протягом 7 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошений 4 червня 2025 року об 12-30 год.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3