Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2727/25
Провадження №: 2/332/1975/25
03 червня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м.Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Писаренко Сергій Юрійович до Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності,
встановила:
До Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Писаренко Сергій Юрійович до Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 64,6 (шістдесят чотири цілих шість десятих) кв. м., житловою площею 40,6 (сорок цілих шість десятих) кв. м.
Ознайомившись із позовною заявою, приходжу до наступних висновків.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем вказано в якості відповідача у справі Дніпрорудненську міську військову адміністрацію Василівського району Запорізької області.
Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість, саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.
Звертається увага позивача на те, що кожна матеріально-правова вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
При пред'явленні позову до певної особи, та ініціюючи вказану особу бути притягнутою до судових тяжб, нести судові витрати та виконувати процесуальні обов'язки відповідача, позивачу слід зазначити, якими діями чи бездіяльністю вказана особа порушила, оспорила чи не визнала права позивача щодо предмету спору, та на якій правовій підставі їй належить виступити відповідачем за заявленими позовними вимогами.
Тому позивачу пропонується конкретизувати позовні вимоги щодо відповідача, зазначивши, якими діями чи бездіяльністю він порушив, оспорив чи не визнав права позивача щодо предмету спору, із зазначенням нормативно-правової кваліфікації обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до положень п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п.2 ч.1 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Однак, в позовній заяві ціна позову позивачами не зазначена.
Представник позивача послалася на неможливість визначення ціни позову.
З цього приводу суддя вважає на необхідне зазначити наступне.
У позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю цього майна. Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. При цьому суддя звертає увагу на те, що тягар доказування вартості майна несе позивач.
Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 25 червня 2021 року №1097 введено в експлуатацію єдину базу даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості (https://evaluation.spfu.gov.ua).
09 березня 2021 року набрав чинності наказ Фонду державного майна України від 12 січня 2021 року № 24 «Про внесення змін до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2021 року за № 239/35861, та застосовується з 29 червня 2021 року.
Для визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості Єдиною базою даних звітів про оцінку (https://evaluation.spfu.gov.ua) формується електронна довідка про його оціночну вартість (е-Довідка), яка є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою даних звітів про оцінку (далі - Єдина база).
Таким чином, позивачі не позбавлені можливості сформувати електронну довідку про оціночну вартість нерухомого майна на вищевказаному сайті.
Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об'єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб'єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об'єкта. Суб'єктом оціночної діяльності (оцінювачем) складається звіт про оцінку майна, який зареєструється в Єдиній базі. Зареєстрований звіт про оцінку майна чинний протягом 6 місяців з дати оцінки.
За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
Позивачами пред'явлено позов майнового характеру, при цьому ціна позову, яка повинна відповідати дійсної вартості майна, не вказана, доказів щодо дійсної вартості майна суду не надано та в суду відсутня можливість встановлення такої ціни на день подання позову у зв'язку з відсутністю даних від позивачів.
Таким чином, враховуючи положення ст.ст.175, 176 ЦПК України позивачам необхідно визначити та зазначити у позовній заяві ціну позову на підставі відповідних документів.
Відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не сплачено судовий збір відповідно до заявленої позовної вимоги майнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до положень ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2024 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).
Згідно з ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Виходячи з того, що зі змісту поданої позовної заяви та доданих до неї доказів неможливо встановити ціну спірного об'єкту нерухомості: квартири АДРЕСА_1 станом на день подання позову, позивачі повинні визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна на час звернення із позовом, сплатити судовий збір із розрахунку 1% від ціни позову, але не більше ніж 15140 грн та надати оригінал квитанції (квитанцій) про його оплату.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України
Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:
https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу пропонується усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись статями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Писаренко Сергій Юрійович до Дніпрорудненської міської військової адміністрації Василівського району Запорізької області про визнання права власності, - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Погрібна