Справа № 308/17478/24
04 квітня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючої судді Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засідання Мішко М.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кльофи В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ужгород в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з вказаною позовною заявою, яку обґрунтовує тим, що 24 червня 2024 року він подарував своїй малолітній доньці 11 років, ОСОБА_2 (далі Нова власниця) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо домоволодіння, то згідно техпаспорту, це «садибний (індивідуальний) житловий будинок». 23.04.2019 р. з оператором системи розподілу (далі ОСР), Приватним акціонерним товариством "Закарпаттяобленерго" було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії за №120100147 (далі Договір споживача з ОСР). Оскільки у домоволодінні у 2017 р. збудовано сонячну електростанцію (СЕС) для забезпечення приватного домогосподарства електроенергією та продажу її надлишку за "зеленим" тарифом (товаровиробництво), то з дочірньою організацією Товариства - Постачальником універсальних послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" було укладено Договір про постачання електричної енергії і Договір-додаток до нього, що врегульовує оплату товару-електроенергії, котру купує ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за «зеленим» тарифом у Позивача.
ОСОБА_3 азначає, що предметом даного позову є захист прав споживача, малолітньої дитини - нової власниці об'єкту домоволодіння з Сонячною електростанцією, обладнаною генеруючою установкою потужністю 30 кВт - ОСОБА_2 через створення перешкод у приєднанні до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії оператором систем розподілу, ПрАТ «Закарпаттяобленерго».
Позивач також вказує на те, що підставою даного позову є не надання відповідей Позивачу, Представнику Нової власниці на його заяви та не завершення процедури перереєстрації генеруючої електроустановки, збудованої 2017 р. та переоснащеної 2019 р., не переоформлення відповідачем паспорта точки розподілу з коректними даними про цю установку, що не дає можливості приєднатися до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії з оператором системи розподілу електроенергії, яким є Відповідач; Завдання збитків Новому власнику, малолітній дитині ОСОБА_2 , через неможливість переоформити Додаток №2 до Договору з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» на Постачання електроенергії споживачу, через не нарахування ТОВ «Закарпаттяенергозбут» «зеленого» тарифу за поставлений товар-електроенергію з липня по жовтень 2024 року, а також інфляційні та 3% на кредиторську заборгованість, що є упущеною вигодою.
З урахуванням цього позивач просив:
1) Зобов'язати Відповідача, ПрАТ "Закарпаттяобленерго" (Адрес: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., село Оноківці, вул. Головна, 57, 89412) виправити недоліки в оформленні Паспорта точки розподілу для домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення інформації про генеруючу електроустановку потужністю 30 кВт, прийняту в експлуатацію ще 2019 року;
2) зобов'язати Відповідача, Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" у відповідності зі статтею 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги переукласти з Позивачем, ОСОБА_1 , батьком нової власниці та попереднім власником домоволодіння Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії з 25 червня 2024 р.;
3) стягнути з ПрАТ "Закарпаттяобленерго" збитки, заподіяні ОСОБА_2 , ЗОКРЕМА: 117861,64 грн. основного боргу через не нарахування «зеленого тарифу», 557,97 грн. інфляційних, 372,50 грн. - 3% на кредиторську заборгованість, всього в сумі 118792,11 (сто вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 11 коп.).
06.03.2025 року позивачем подано до суду заяву про відмову від частини позовних вимог, а саме щодо зобов'язання Відповідача, Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" у відповідності зі статтею 6 Закону України Про житлово-комунальні послуги переукласти з Позивачем, ОСОБА_1 , батьком нової власниці та попереднім власником домоволодіння Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії з 25 червня 2024 р.
Ухвалою суду від 14.03.2025 року вказану заяву позивача ОСОБА_1 задоволено та продовжено розгляд справи за зменшеними позовними вимогами.
22.11.2024 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» до суду надійшов відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до того, що позивач у позовній заяві посилається на нормативно-правові акти, які взагалі не регулюють правовідносини у сфері електроенергетики або мають меншу юридичну силу ніж спеціальні у даній сфері, що свідчить про необґрунтованість позову. Крім того відповідач вказує, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем у даній справі, оскільки останній у позовній заяві в тому числі просить стягнути з ПрАТ «Закарпаттяобленерго» збитки, заподіяні ОСОБА_2 , а право такої вимоги, незалежно від їхньої обґрунтованості, належить виключно ОСОБА_2 .
Також відповідач не погоджується з вимогами позивача зобов'язати відповідача виправити недоліки паспорта точки розподілу для домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача переукласти саме з ОСОБА_1 договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за вищевказаним домоволодінням, оскільки згідно положень ПРРЕЕ, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії може бути укладено (переукладено) виключно із власником або користувачем об'єкту, з наданням відповідних підтверджуючих документів, а зміни в паспорт точки розподілу, як невід'ємну частину та додаток до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, можуть вноситись виключно з ініціативи власника або користувача об'єкту чи оператора системи розподілу.
Відповідач вказує, що із втратою (відчуженням) права власності на об'єкт за адресою АДРЕСА_1 та відсутністю права користування на такий об'єкт, у ОСОБА_1 відсутнє також право вимоги щодо укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії чи внесення змін у паспорт точки розподілу.
Щодо паспорта точки розподілу та заяви приєднання, що виявлена позивачем на сайті відповідача, відповідач зазначає, що згідно ПРРЕЕ (в редакції 21.12.2018 р., що діяла станом на квітень 2019 року), якими серед іншого затверджено типову форму паспорту точки розподілу, у паспорт точки розподілу не вносились відомості щодо наявності генеруючої установки та її встановленої потужності, у зв'язку з чим такий оформлений у відповідності до вимог ПРРЕЕ, які діяли на той час, та у відповідача відсутні підстави для внесення змін у паспорт точки розподілу, який був оформлений при переукладенні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії 23.04.2024 р.
Відповідач ззначає, що не відповідає дійсності і позиція позивача щодо порушення його прав та перешкоджання в укладенні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії оскільки споживачу за адресою АДРЕСА_1 , який є побутовим, не потрібно укладати чи приєднуватись до умов окремого договору про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, а достатньо належним чином приєднатись до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в межах якого побутовому споживачу здійснюється також комерційний облік.
Щодо стягнення збитків (упущеної вигоди) та розрахунку відповідач вказує, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем за такою позовною вимогою, оскільки такі збитки він просить стягнути на користь ОСОБА_4 .
Окрім того, ОСОБА_1 недотримується вимог ПРРЕЕ і в частині переукладання договору про постачання електричної енергії, що має наслідком не укладення договору про постачання електричної енергії та договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим" тарифом приватним домогосподарством між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного у відзиві , відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
27.11.2024 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, зокрема не погоджуються з доводами відзиву, вважає такі необґрунтованими та безпідставними.
29.11.2024 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Процесуальні рішення по справі.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.11.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.01.2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про залучення у справі співвідповідача ТОВ «Закарпаттяенергозбут».
Ухвалою суду від 29.01.2025 року закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалою суду від 14.03.2025 року задоволено заяву позивача про відмову від частини позовних вимог.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав частково, просив задовольнити в частині зобов'язати Відповідача, ПрАТ "Закарпаттяобленерго" виправити недоліки в оформленні Паспорта точки розподілу для домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення інформації про генеруючу електроустановку потужністю 30 кВт, прийняту в експлуатацію ще 2019 року.
Представник відповідача - Кльофа В.І. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив відмовити з підстав та мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. Також зазначив, що витрати на правничу допомогу будуть подані у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд доходить таких висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Тобто, наведена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відтак, суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Як неодноразово звертав увагу Верховний Суд, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
У постанові ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому , позивач , тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.
Зокрема позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПрАТ "Закарпаттяобленерго" збитки, заподіяні ОСОБА_2 , а саме: 117861,64 грн. основного боргу через не нарахування «зеленого тарифу», 557,97 грн. інфляційних, 372,50 грн. - 3% на кредиторську заборгованість, всього в сумі 118792,11 (сто вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 11 коп.).
Підставою для нарахування вказаних збитків (упущеної вигоди), на переконання позивача, стала бездіяльність відповідача, який фактично заблокував переукладення Договору споживча на постачання електроенергії на об'єкт належний новому власнику та переоформлення Договору-Додатку №2 на «зелений» тариф для нового власника СЕС.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2017 року між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір № 13717050 про приєднання до електричних мереж житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно вказаного вище договору, за вищевказаною адресою була допущена генеруюча установка із сонячного випромінювання, замовлено до приєднання потужність в точці приєднання 17кВт.
01.01.2019 року між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 120100147.
Також 01.01.2019 року між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ОСОБА_1 укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом Приватним домогосподарством - АДРЕСА_1 . Предметом даного договору визначено, що споживач бере на себе зобов'язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) Приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 10,0 кВт.
Як встановлено судом, 26.02.2019 року позивачем ОСОБА_1 подано до ПрАТ «Закарпаттяобленерго» заяву № 4372 про приєднання електроустановки з метою збільшення потужності до 17кВт.
28.02.2019 року між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 13719107, величина потужності, замовленої до приєднання (у точці приєднання) 32кВт.
Згідно технічних умов стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок від 28.02.2019 року, які є додатком №1 до договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу № 13719107, існуюча дозволена (приєднана) потужність згідно з договором про розподіл електричної енергії 17кВт.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2019 року між ПрАТ «Закарпаттяобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Згідно додатку №2 цього договору було складено паспорт точки розподілу електричної енергії, згідно якого в інформації щодо об'єкта споживача зазначено: вид об'єкта: житловий будинок; адреса об'єкта: АДРЕСА_1 ; ступінь напругисхема живлення за точкою розподілу 380 В; приєднана потужність 32кВт; категорія надійності струмоприймачів - третя.
23.04.2019 року, згідно завдання № НОМЕР_1 вбачається, що було збільшено приєднану потужність об'єкту - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , допустима потужність 32 кВт.
Згідно акту від огляду (обстеження) 20.10.2023 року генеруючої установки з виробництва електричної енергії з сонячного випромінювання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що за вказаною адресою встановлені фотоелектричні панелі на даху будинку та металоконструкції (на земельній ділянці) на території приватного домогосподарства - 30кВт та інвертор на обладнання на зовнішній стороні будинку потужністю 30кВт.
Разом з тим, 24.06.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 08.07.2013 року, яка є донькою позивача, укладено договір дарування нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Форкош М.М., зареєстрованого в реєстрі за № 976.
Згідно зазначеного вище договору , ОСОБА_1 (дарувальник) передав у власність безоплатно (подарував) ОСОБА_2 житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1952га, кадастровий номер 2120886001:01:001:0003, що знаходиться за вказаною адресою.
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав, відповідні відомості про нового власника житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були внесені до Реєстру.
Таким чином право власності на майно за адресою Закарпатська область, Ужгородський району, буд. 238 перейшло до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з відповіді ТОВ «Закарпаттяенергозбут» від 09.08.2024 року слідує, що ОСОБА_1 звернувся до вказаного товариства із заявою від 10.07.2024 року про перереєстрацію НОМЕР_2 та продовження здійснення дій в рамках укладених договорів. Дана заява була розглянута та повідомлено заявника, ОСОБА_1 , що у відповідності до вимог ПРРЕЕ, у зв'язку із зміною власника об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно укласти Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №120100147, Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 120100147 з новим власником ОСОБА_2 . Оскільки, остання є малолітньою особою, ОСОБА_1 слід долучити також документ, що підтверджує повноваження законного представника.
Також, згідно листа ТОВ «Закарпаттяенергозбут» № 001-21/2122 від 02.10.2024 року слідує, що позивачеві ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті коштів за згенеровану електричну енергію за «зеленим» тарифом на розрахунковий рахунок попереднього власника приватного домогосподарства, та роз'яснено можливість отримання таких коштів новим власником домогосподарства для чого потрібно переукласти договір про купівлю продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, задля чого потрібно надати заяву-повідомлення з іншими документами з переліку зазначеного у п.п. 3.2.12, 3.3.5, 11.3.4 ПРРЕЕ. При цьому також роз'яснено необхідність надання відповідних документів для підтвердження повноважень законного представника малолітньої особи (нового власника ОСОБА_2 ).
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються правилами роздрібного ринку електричної енергії затвердженими
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах
енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312..
Цим Порядком врегульований порядок дій при зміні власника приватного домогосподарства в межах якого розташована генеруюча установка, призначена для виробництва електричної енергії х енергії сонячного випромінювання та її продажу за «зеленим» тарифом.
Так, згідно п. 11.3.8 ПРРЕЕ, зміна сторони взаємовідносин (споживач) за приватним домогосподарством споживача (у випадках успадкування, купівлі-продажу, дарування тощо цього приватного домогосподарства), у тому числі укладення договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, здійснюється в установленому законодавством порядку без зміни «зеленого» тарифу. Для переукладення договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством новий власник надсилає звернення до постачальника універсальних послуг щодо розгляду заяви-повідомлення про зміну сторони договірних взаємовідносин за приватним домогосподарством, до якої споживач має надати перелік документів, передбачений пунктом 11.3.4 цієї глави.
З метою продажу електричної енергії, виробленої генеруючою(-ими) установкою(-ами) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом побутовий споживач надсилає звернення до постачальника універсальних послуг щодо розгляду заяви-повідомлення про встановлення генеруючої(-их) установки(-ок) за формою, наведеною в додатку 13 до цих Правил.
До заяви-повідомлення споживач має надати:
1) копії документів, якими підтверджується право власності (користування) на земельну ділянку, право власності на житловий будинок та інші об'єкти нерухомого майна приватного домогосподарства;
2) копію паспорта точки розподілу/передачі електричної енергії приватного домогосподарства, у якому наявна інформація про встановлення генеруючої(-их) установки(-ок) з можливістю відпуску електричної енергії та організації окремого комерційного обліку відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку;
3) копію технічного паспорта на житловий будинок або інші об'єкти нерухомого майна приватного домогосподарства та кадастровий номер земельної ділянки, на якій(-их) встановлена(-і) генеруюча(-і) установка(-и);
4) інформацію банку (у тому числі роздруковану з мережі інтернет) про банківські реквізити рахунку, відкритого в банківській установі, що має діючу ліцензію НБУ щодо провадження банківської діяльності на території України, для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою(-ими) установкою(-ами) приватного домогосподарства за «зеленим» тарифом електричну енергію;
5) згоду членів приватного домогосподарства та копії їх індивідуальних податкових номерів (довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків).
У заяві-повідомленні побутовий споживач обов'язково зазначає банківські реквізити рахунку для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою(-ими) установкою(-ами) приватного домогосподарства за «зеленим» тарифом електричну енергію.
Побутовий споживач може надати звернення щодо розгляду заяви-повідомлення про встановлення генеруючої(-их) установки(-ок) з доданими документами та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто, або через уповноваженого представника, або надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі за допомогою онлайн-сервісів.
Постачальник універсальних послуг має забезпечити можливість подачі побутовим споживачем звернення щодо розгляду заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки з доданими документами за допомогою онлайн-сервісів в один або декілька із способів: електронною поштою скан-копію, електронною поштою в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, через особистий кабінет споживача на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет тощо.
Звернення побутового споживача щодо розгляду заяви-повідомлення реєструється Постачальником універсальних послуг у день його отримання.
Згідно п. 11.3.19 ПРРЕЕ, плату за придбану у побутового споживача електричну енергію, вироблену генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, постачальник універсальних послуг має перераховувати на рахунок побутового споживача відповідно до договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.
Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до ПРРЕЕ) пункт 3.3.4 ПРРЕЕ).
Згідно п. 4.2 ПРРЕЕ, послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем не додано жодних доказів про звернення до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про зміну сторони договірних взаємовідносин за приватним домогосподарством, з документами, перелік яких передбачений пунктом 11.3.4 цієї глави, з доказами на підтвердження повноважень законного представника нового власника - малолітньої ОСОБА_2 .
Таким чином, заявляючи вимоги щодо стягнення з відповідача збитків (упущеної вигоди), позивачем не доведено виконання вимог щодо зміни власника домогогосподарства на якому розташована генеруючи установка, призначена для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання. Тим самим не доведено порушення права нового власника на отримання коштів за згенеровану електричну енергію.
Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Однак позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення його чи його доньки, ОСОБА_2 , особистих немайнових та майнових прав, свобод чи законних інтересів.
Не доведено, що позивач звертався як законний представник нового власника майна до постачальником універсальних послуг, для зміни власника домогосподарства у відповідності до вимог чинного законодавства і йому було відмовлено, тим самим порушено право власника.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність підастав для задоволення вимог про стягнення з відповідача збитків, заподіяних ОСОБА_2 , а саме: 117861,64 грн. основного боргу через не нарахування «зеленого тарифу», 557,97 грн. інфляційних, 372,50 грн. - 3% на кредиторську заборгованість, всього в сумі 118792,11 грн.
Також з урахуванням наведеного вище, до задоволення не підлягають і вимоги щодо зобов'язання Відповідача переукласти з Позивачем, ОСОБА_1 , батьком нової власниці та попереднім власником домоволодіння Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електроенергії з 25 червня 2024 р.
Окрім цього, у позовній заяві зазначено, що в паспорті точки розподілу, виданого у квітні 2019 року, щодо об'єкту за адресою АДРЕСА_1 не зазначено про наявність та встановлену потужність генеруючої установки за вказаною адресою.
При цьому, згідно ПРРЕЕ (в редакції 21.12.2018 р., що діяла станом на квітень 2019 року), якими серед іншого затверджено типову форму паспорту точки розподілу, у паспорт точки розподілу не вносились відомості щодо наявності генеруючої установки та її встановленої потужності, у зв'язку з чим такий оформлений у відповідності до вимог ПРРЕЕ, які діяли на той час, та у відповідача відсутні підстави для внесення змін у паспорт точки розподілу, який був оформлений при переукладенні договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії 23.04.2024 р.
Зокрема у своїй практиці Європейський суд з прав людини (ЄCПЛ). неодноразово наголошував та тому , що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Відсутність у позивача права на звернення до суду є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
Суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб'єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб'єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов'язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.
Не підлягає судовому захисту також і похідний інтерес позивача у захисті порушеного права іншої особи, оскільки судовому захисту підлягає саме порушене право останнього.
Встановивши те, що позивачем не доведено порушення прав ні його, ані його доньки ОСОБА_2 , суд не повинен вдаватися до перевірки ефективності обраного позивачем способу захисту та правової оцінки по суті спору, встановлення обставин наявності/відсутності ідентифікуючих ознак, оскільки вказане є самостійною, достатньою підставою для відмови в позові (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
Враховуючи вище викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд бере до уваги вимоги статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.
В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
В контексті вказаної практики, суд вважає обґрунтування цього рішення достатнім.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, то судовий збір не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» про захист прав споживачів, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» (місцезнаходження: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код ЄДРПОУ 00131529).
Повний текст рішення складено та проголошено 14.04.2025 року о 16 год. 15 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул