Єд. унік. № 243/2195/25
Провадження № 1-кп/243/625/2025
04 червня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62024050010010186 від 12 березня 2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старий Вишнівець Збаразького району Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, стрільця 2 відділення 3 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України строком на 2 місяці. На обґрунтування клопотання зазначив, що обвинувачений може переховуватись від суду, а також здійснити вплив на свідків, та може вчинити інше кримінальне правопорушення, при цьому неможливо запобігти цим ризикам не продовживши застосування стосовно останнього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Зазначив, що заявлені ризики не зменшилися з часу обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави та покладення на нього відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України строком на 2 місяці підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частин 1 та 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Положенням статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Суд зазначає, що ані тяжкість обвинувачення, ані серйозність покарання не є єдиною підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки при вирішенні вказаного питання, окрім цих обставин, суд приймає до уваги й інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.
Вирішуючи питання про існування, передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено безальтернативне основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Вказані обставини у сукупності та дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, свідчать про наявність на даний час ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.
Окрім того, встановивши ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, суд приходить до висновку про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, адже дії ОСОБА_5 , який є обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину та військовослужбовцем, щодо переховування від суду (у разі їх вчинення) утворять склад іншого злочину, кваліфікованого за ч. 5 ст. 407 або ч. 4 ст. 408 КК України.
Наразі суд також вбачає наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, спільно з якими проходив військову службу, з метою спонукання їх до зміни наданих ними показань.
Згідно ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою, в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначено заставу, яку він сплатив.
У зв'язку із внесенням застави на ОСОБА_5 покладено наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або місця перебування для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому підозрюваний проживає; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Наразі, строк дії обов'язків спливає, в зв'язку з чим, виникла потреба в їх продовженні.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного на підставі ч. 7 ст. 194 КПК України, та для запобігання зазначеним ризикам, які продовжують існувати до теперішнього часу, суд вбачає підстави для продовження покладених на обвинуваченого обов'язків у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першою вимогою до прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця перебування; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому проживає; утримуватися від спілкування із свідками; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 194, 315, 371-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку покладених обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - задовольнити.
Продовжити на 2 місяці, тобто до 04.08.2025, строк обов'язків, покладених на ОСОБА_5 , передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за першою вимогою до суду та прокурора;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання або місця перебування;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду;
- утриматися від спілкування зі свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього вказаних вище обов'язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.
Копію ухвали надіслати прокурору, захиснику, обвинуваченому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 04.06.2025 о 16-00 год.
Суддя ОСОБА_1