Справа №: 953/3480/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/699/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: оскарження бездіяльності
03 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, з участю представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого заявника ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 06.05.2025, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність ХРУП №1 ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою від 02.03.2025.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись зі вказаним рішенням, представник заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06.05.2025 та постановити нову, якою зобов'язати відповідальну посадову особу ХРУП №1 ГУНП в Харківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в заяві ОСОБА_6 , яка була зареєстрована 11.03.2025 за №8296, про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, вчинене стосовно нього ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а висновки, викладені у ній, не узгоджуються із положеннями ст.214 КПК України і суперечать вимогам закону щодо обов'язку прийняти заяву про кримінальне правопорушення, зареєструвати її та розпочати досудове розслідування.
Зазначає, що ОСОБА_6 звернувся із заявою про вчинення стосовно нього ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Апелянт наголошує на тому, що ОСОБА_6 в своїй заяві детально виклав обставини вчинення стосовно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке полягає у тому, що у 2023 році він придбав у ОСОБА_8 дві зарядні станції та чотири електромобілі, за які розрахувався готівкою, проте в подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_8 надала своєму бізнес-партнеру ОСОБА_9 недостовірну інформацію, що нібито він не розрахувався за зарядні станції та електромобілі, а викрав їх. На даний час ОСОБА_8 заперечує сплату ОСОБА_6 грошових коштів за зарядні станції та електромобілі, а ОСОБА_9 погрожує йому кримінальними та цивільними справами. Також з їхнього боку були спроби вилучити зарядні станції, тобто викрасти їх. Таким чином, ОСОБА_6 вважає, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наявна попередня змова з метою заволодіння його грошовими коштами в сумі 1 000 000 млн грн.
Представник вказує, що в своїй заяві ОСОБА_6 просив внести відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.190 КК України, вчинене ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , до ЄРДР. До заяви були долучені додатки на 76 аркушах із доказами вчинення кримінального правопорушення стосовно нього.
Водночас його заяву було приєднано до кримінального провадження №12024221130000355 від 21.02.2024, яке порушене за ч.2 ст.289 КК України.
У зв'язку з викладеним апелянт вказує, що відомості, викладені у заяві від 02.03.2025, мають бути негайно внесені до ЄРДР.
Разом з апеляційною скаргою представник заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи це тим, що розгляд скарги проводився без його участі. Копія ухвали слідчого судді була направлена йому на електронну адресу аж 19.05.2025, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти. Саме тому апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні за допомогою відеоконференції брав участь представник заявника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив його задовольнити.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (п.8 ч.1 ст.129 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги був поновлений як пропущений з поважних причин.
Крім того, представник заявника підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Заявник ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явився, жодних заяв, які свідчили б про неможливість розгляду апеляційної скарги за його відсутності, не надавав.
Беручи до уваги вищевказане, а також те, що представник не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності заявника, враховуючи вимоги ч.4 ст.405, ч.2 ст.422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності заявника, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи представника заявника, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Так, 14 квітня 2025 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла, направлена 13.04.2025, скарга представника ОСОБА_10 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність ХРУП-1 ГУНП в Харківській області, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей за заявою від 02.03.2025, зобов'язанні вчинити певні дії.
Вимоги скарги обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 02.03.2025 направив до Харківської обласної прокуратури заяву про вчинення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 стосовно нього кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України. Вказана заява була зареєстрована 03.03.2025 за вх.№10404-25 та 06.03.2025 направлена до Київської окружної прокуратури м.Харкова. 10.03.2025 заява спрямована прокуратурою до ХРУП-1. 07.04.2025 заява зареєстрована ІП «ЄО'ІКС «ІПНП» ХРУП-1 за №8296, розгляд доручений відділу кримінальної поліції ХРУП-1 згідно із Законом України «Про звернення громадян». Станом на 07.04.2025 рішення не прийняте.
При цьому слідчим суддею встановлено, що ХРУП-1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024221130000355 від 21.02.2024 за ч.2 ст.289 КК України з обставин надходження заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про крадіжку в умовах воєнного стану зарядного обладнання та чотирьох електроавтомобілів ТОВ «Єва Чарджер».
Слідчий суддя констатує, що зі змісту скарги заявника вбачається, що весною 2023 року він придбав у ОСОБА_8 4 електромобілі та дві зарядні станції, за які у повному обсязі розрахувався. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_8 надала своєму бізнес-партнеру ОСОБА_9 недостовірну інформацію, що нібито він не розрахувався за зарядні станції, електромобілі та викрав їх. На даний час ОСОБА_8 заперечує сплату грошових коштів за зарядні станції та електромобілі, а ОСОБА_9 погрожує йому кримінальними та цивільними справами. Також з їх боку були намагання вилучити зарядні станції, тобто викрасти їх. У зв'язку з цим заявник вважає, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наявна попередня змова з метою заволодіння його грошовими коштами в сумі 1 000 000 млн грн. та 20 000 тисяч доларів США шахрайським шляхом.
Також слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі уточнено, що з витягу №12024221130000355 від 21.02.2024 за ч.2 ст.289 КК України та заяви ОСОБА_6 вбачається, що мова йде про одні й ті самі зарядні обладнання та 4 електроавтомобілі, тобто за одним і тим же фактом.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що органом досудового розслідування не порушені вимоги ст.214 КПК України, а заяву ОСОБА_6 належним чином зареєстровано та приєднано до кримінального провадження №12024221130000355 від 21.02.2024 за ч.2 ст.289 КК України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.1, 2, 4 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України. Внесення ж відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.
Пунктом 4 гл.1 розд.І Положення передбачено, що реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п.2, п.9 гл.4 розд.ІІ Положення, на етапі внесення даних та створення (збереження) Реєстратором електронної форми «Правопорушення» здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім'я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення. При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об'єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор у цьому кримінальному провадженні (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».
Таким чином, повторне внесення відомостей до ЄРДР за одними й тими ж обставинами, незалежно від джерел надходження такої інформації, Положенням не передбачено.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дійсно, ОСОБА_6 в своїй заяві детально виклав обставини вчинення, на його думку, кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке полягає у тому, що у 2023 році він придбав у ОСОБА_8 дві зарядні станції та чотири електромобілі, за які розрахувався готівкою, проте в подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_8 надала своєму бізнес-партнеру ОСОБА_9 недостовірну інформацію, що нібито він не розрахувався за зарядні станції та електромобілі, а викрав їх. На даний час ОСОБА_8 заперечує сплату ОСОБА_6 грошових коштів за зарядні станції та електромобілі, а ОСОБА_9 погрожує йому кримінальними та цивільними справами. Також з їхнього боку були спроби вилучити зарядні станції, тобто викрасти їх. Таким чином, ОСОБА_6 вважає, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наявна попередня змова з метою заволодіння його грошовими коштами в сумі 1 000 000 млн грн.
Так, повідомлення нач.СВ ХРУП-1 ОСОБА_11 від 25.04.2025 за вх.№20367 свідчить про надходження 11.03.2025 звернення ОСОБА_6 стосовно протиправних дій з боку невідомих, зареєстрованого за №8296. Проте, оскільки відомості, викладені у зверненні ОСОБА_6 , на момент його надходження були внесені до ЄРДР за №12024221130000355 від 21.02.2024 за ч.2 ст.289 КК України, матеріал ЄО №8296 від 11.03.2025 було долучено до вказаного кримінального провадження.
Тобто в матеріалах провадження наявні належні докази того, що відомості щодо одних і тих самих зарядних станції та електроавтомобілів вже внесені до ЄРДР, а повторне внесення не допускається, навіть якщо інформація надійшла з іншого джерела.
З урахуванням викладеного слідчий суддя дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , що не позбавляє заявника можливості захищати свої права, зокрема подавати клопотання, надавати додаткові докази, вимагати проведення певних слідчих (розшукових) дій в межах відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024221130000355 від 21.02.2024 за ч.2 ст.289 КК України. Такий підхід відповідає принципу процесуальної економії та спрямований на запобігання дублюванню аналогічних проваджень.
Колегія суддів, перевіривши всі доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що будь-яких нових доводів, що спростовують правильність висновку слідчого судді апелянтом не зазначено.
Ухвала слідчого судді в цілому відповідає вимогам ст.ст.370,372 КПК України з урахуванням положень ч.1 ст.306 КПК України та Глави 26 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а тому підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.ст.7, 303-304, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 409, 418, 419, 423, 424 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання представника заявника про поновлення йому процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, - задовольнити, поновивши вказаний строк як пропущений з поважних причин.
Ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 06.05.2025 про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на бездіяльність ХРУП №1 ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 02.03.2025, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу представника заявника, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ _____________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4