Кропивницький апеляційний суд
Справа № 33/4809/377/25 Головуючий у суді І інстанції: Гайдар Н.І.
Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.
03.06.2025 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,
з участю:
особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1
представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Кулібаби М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06.05.2025, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з повною загальною середньою освітою, працюючого стрільцем воєнізованої охорони станції Шевченко, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,
Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06.05.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
Згідно постанови суду 19.04.2025 о 13год. 45 хв. в селищі Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, біля будинку №17 по вул. Незалежності України, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки - «Volkswagen Transporter Т4», номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою закрити провадження у справі за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 19.04.2025 алкоголь не вживав та не керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Поліцейські без будь-якої підстави, зазначеної ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинили його та спровокували конфлікт.
Зупинка водія поліцією «просто так» є незаконною, тому всі подальші вимоги поліції до нього, зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння, водій виконувати не зобов'язаний. Такого висновку дійшов Чернівецький апеляційний суд у рішенні 13 жовтня 2022 року по справі 718/1824/22. Як було встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.
Крім того, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки поліцейський, який складав протокол не направляв його до спеціалізованого закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд безпідставно проігнорував порушення поліцейським ч. 4 ст. 256 КУпАП, якою передбачено що при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Також, судом безпідставно не взяті до уваги пояснення, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, оскільки поліцейський, який складав протокол не направляв його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції - залишити без змін, з таких підстав.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та адвокат Кулібаби М.І. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити зазначивши, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу. Працівниками поліції не складався позастанова за порушення ОСОБА_1 вимог ПДР. Також, працівники поліції не вручили 2 екземпляр протоколу. Разом з тим, ОСОБА_1 не направлявся до конкретного спеціалізованого закладу охорони здоров'я.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №305338 від 19.04.2025, яким підтверджується, що саме 19.04.2025 о 13:45 год. в селищі Олександрівка Кропивницького району Кіровоградської області, біля будинку №17 по вул. Незалежності України мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ;
- копією посвідчення водія ОСОБА_1 ;
- відеозаписами на DVD-R диску, на яких зафіксовано рух транспортного засобу «Volkswagen Transporter t4», номерний знак НОМЕР_2 . Після зупинки, працівниками поліції встановлено особу водія ОСОБА_1 . Причиною зупинки було керування транспортним засобом водієм без ременів безпеки, а також виконання ним маневру повороту без увімкненого покажчика повороту. Виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння працівники поліції запропонували йому пройти огляд. Також, на відеозаписі містить відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як і на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах медичного закладу охорони здоров'я.
Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.
Доводи апеляції про відсутність доказів у справі про адміністративне правопорушення, є такими, що не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп'яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов'язок водія проходження відповідного огляду.
В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування
ОСОБА_1 транспортним засобом «Volkswagen Transporter t4», номерний знак НОМЕР_2 , факт його зупинки, а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану сп'яніння, як і на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах закладу охорони здоров'я.
А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
При цьому, необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд з метою визначення стану алкогольного сп'яніння як і на місці зупинки транспортного засобу так і в умовах закладу охорони здоров'я.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовується відеозаписом наявним в матеріалах справи на якому безпосередньо зафіксовано рух транспортного засобу «Volkswagen Transporter t4», номерний знак НОМЕР_2 , на якому безпосередньо зафіксовано зупинку працівником поліції та за кермом транс опорного засобу перебував водій ОСОБА_1 .
Що стосується доводів про безпідставну зупинку транспортного засобу необхідно зазначити наступне.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі наявності інформації, що свідчить про причетність водія до вчинення адміністративного правопорушення.
З відеозапису вбачається, що працівники поліції спілкуючись з ОСОБА_1 вказують на те, що він керував транспортним засобом без паска безпеки, здійснив маневр повороту без увімкненого покажчика повороту.
А тому, доводи про безпідставну зупинку транспортного засобу є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи. Крім того, працівники поліції повідомили, що надійшла інформація про керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Не надання підтвердження цієї інформації не може бути підставою для скасування постанови, оскільки працівники поліції зобов'язані перевіряти навіть анонімні звернення про вчинення правопорушення.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовується відеозаписом наявним в матеріалах справи відповідно до якого на 20 хв. 51 сек. відеозапису ОСОБА_1 відмовляється від проведення огляду в закладі охорони здоров'я. Крім того, інструкція не передбачає направлення водія виключно до спеціалізованого закладу для визначення стану алкогольного сп'яніння.
При цьому, відсутність в матеріалах справи направлення на огляд до закладу охорони здоров'я не може бути підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у справі, оскільки це жодним чином не впливає на відмову від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння зафіксованої на відеозаписі.
В матеріалах справи наявний відеозапис на підставі якого можливо перевірити, дії працівників поліції на правомірність та відповідність вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції.
Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.
Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.
Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисникКулібаби М.І. не оспорюють дійсність даних зафіксовані на відеозаписі.
А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров'я.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясував всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях
ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 06.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Р.А. Бондарчук