іменем України
04 червня 2025 року м. Кропивницький
справа № 396/2131/24
провадження № 22-ц/4809/820/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2025 року у складі судді Русіної А.А.,
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулосяв суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказало, що 09 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Інвеструм») та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №13586-05/2023, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. ТОВ «ФК «Інвеструм»умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, а ОСОБА_1 належним чином умови кредитного договору не виконала, у зв'язку із чим виникла заборгованість за кредитом у розмірі 36250 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 10000 грн; заборгованість за відсотками - 26250 грн.
03 липня 2023 року ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Стар файненс груп» уклали договір факторингу №3072023. 29.01.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №29012024, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників ТОВ «ФК «Стар файненс груп», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 травня 2023 року №13586-05/2023.
Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2025 рокуу задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 09 травня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання фінансового кредиту №13586-05/2023, за умовами якого банк надає відповідачу грошові кошти у сумі 10000 грн, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором. Строк кредиту становить 360 днів. Дата погашення кредиту - 02 травня 2024 року. Відповідно до п.1.6 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Пунктом 7.1. договору визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторонами та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним (а.с.12-16).
Укладаючи кредитний договір сторони вчинили дії, визначені ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». 09 травня 2023 року відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.18-19). 09 травня 2023 року відповідач підписав заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту в ТОВ «ФК «Інвеструм» (а.с.20-21).
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 21 жовтня 2024 року з вих. №2919_241021153707 ТОВ «ФК «Інвеструм» було повідомлено про перерахування коштів від ТОВ «ФК «Інвеструм» через систему LiqPay (номер транзакції 235629443) у сумі 10000 грн, картка № НОМЕР_1 , що також підтверджується копією квитанції про сплату від 09 травня 2023 року 235629443 (а.с.22,23).
03 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар файненс груп» укладено договір відступлення прав вимоги №3072023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Стар файненс груп» за плату, а ТОВ «Стар файненс груп» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Інвеструм» і боржниками (а.с.36-37).
Як убачається з довідки про ідентифікацію ТОВ «Стар файненс груп» клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір від 09 травня 2023 року №13586-05/2023, ідентифікований одноразовим ідентифікатором (а.с.31).
29 січня 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №29012024, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості). Клієнту належить право вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с.38-43).
Як свідчить Витяг з реєстру боржників до договору факторингу від 29 січня 2024 року №29012024 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 36250,00 грн, з яких 10000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 26250 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с.44).
Відповідно до акту приймання-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 29 січня 2024 року до договору факторингу від 29 січня 2024 року №29012024 сторонами підтверджено його укладання та відступлення прав грошової вимоги на загальну суму заборгованості 54388559,92 грн (а.с.45)
Згідно з платіжною інструкцією від 29 січня 2024 року №74824 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Стар файненс груп» за договором факторингу від 29 січня 2024 року №29012024 плату за відступлення права вимоги на суму 1489027,83 грн (а.с.46).
Листом від 08 листопада 2024 року №23329780 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направило досудову вимогу на адресу ОСОБА_1 щодо невиконання договірних зобов'язань, а саме про негайне погашення заборгованості у сумі 36250 грн (а.с.47).
Положеннями ч.1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами 1, 2 ст.207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договір.
Згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону. За загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється його належним виконанням.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з вимогами ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить про те, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор. Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі 6-459цс17.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Як правильно зазначено судом першої інстанції договір від 09 травня 2023 року№13586-05/2023, укладений у формі електронного документу з електронними підписами сторін, є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, ст.1054 ЦК України, ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.
При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що позивачем зазначено, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило двічі: від первісного кредитора ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «Стар Файненс Груп» та від ТОВ «Стар Файненс Груп» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
Так, 03 липня 2023 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «Стар Файнес Груп» було укладено договір факторингу №3072023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Стар Файнес Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Стар Файнес Груп» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно з п.1.1. договору факторингу клієнт ТОВ «ФК «Інвеструм» передає фактору ТОВ «Стар Файнес Груп», а фактор приймає та зобов'язується оплатити клієнту права вимоги за грошовими зобов'язаннями у загальному розмірі 320904260, 80 грн, що виникли у клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та клієнтом. На підставі цього договору фактор ТОВ «Стар Файнес Груп» стає новим кредитором в зобов'язаннях, що виникли із основних договорів, та отримує права вимоги по зобов'язанням за основними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу з основними договорами, строк платежу за якими настав, а також вимоги по основним договорам, які виникнуть в майбутньому, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі відповідно до додатку №2 до цього договору (п.1.2 договору).
Колегія суддів звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20 зроблено висновок про те, що відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12.
Так, на підтвердження передання первісним кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» проміжному кредитору ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до відповідача за кредитним договором, позивач надав копію договору факторингу від 03 липня 2023 року №3072023. Однак позивачем, всупереч зазначеному вище, не долучено до матеріалів справи акту-приймання передачі та не надано суду реєстр боржників до договору факторингу від 03 липня 2023 року № 3072023.
Вказані обставини свідчать про те, що позивачем не доведено факт відступлення права грошової вимоги відносно відповідача за кредитним договором від 09 травня 2023 року№13586-05/2023 від первісного кредитора - ТОВ «ФК «Інвеструм» до ТОВ «Стар Файнес Груп», і, як наслідок, не доведено, що ТОВ «Стар Файнес Груп» мав право передавати таке право вимоги до позивача, що свідчить про відсутність у позивача права вимоги та є самостійною та достатньою підставою до відмови в задоволенні позову, незалежно від обґрунтованості вимог позивача по суті спору.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» залишити без задоволення, а рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 25 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді О.Л. Карпенко
С.І. Мурашко