Справа № 723/1537/25
Провадження № 2-а/723/2513/25
02 червня 2025 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд
Чернівецької області в складі:
головуючого судді Бужори В.Т.
при секретарі Чікал І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача Мар'ян Іван Степанович до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що п14.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 1712 відповідно до якої, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
03.03.2025 оператором мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 , старшим солдатом, ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу, «громадянин ОСОБА_1 який є військовозобов'язаним не уточнив свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг, електронному кабінеті призовника або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Своїми протиправними винними діями він нібито порушив вимоги абз. 6 п. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 11.04.2024, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Однак, норми вищевказаної статті не передбачають обов'язку військовозобов'язаних з'явитись для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін з 18.05.2024 по 16.07.2024.
Норма Закону не передбачає обов'язку військовозобов'язаних осіб щодо уточнення облікових даних з 18.05.2024 по 16.07.2024, а отже твердження про порушення ним норм ч. 3 ст. 22 Закону є надуманими та необгрунтованими.
Таким чином в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, відповідальність за порушення строків уточнення своїх персональних даних регулюється абзацом 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення позивачем абз.7 ч.3 ст.22 цього Закону, тобто, невиконання зовсім іншого обов'язку - з явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 у разі отримання повістки.
Проте позивач жодних повісток про виклик не отримував, ним не було порушено вимог абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення не вбачається жодних доказів про те, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання його персональних відомостей в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося, а тому оскаржувана постанову підлягає скасуванню.
Просив визнати протиправною і скасувати постанову про адміністративне правопорушення, провадження у справі закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, представник ОСОБА_4 надав суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує повністю та просив їх задовольнити.
Відповідач в особі представника в судове засідання не з'явився.
Ухвалою суду від 10.04.2025 року відкрито провадження в справі та призначено судове засідання на 06.05.2025 року.
Дослідженими матеріалами справи судом встановлено, що постановою №1712 від 04.03.2025 року накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а.с.10).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
- військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
- резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
- військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
- військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Отже, норми вищевказаної статті не передбачають обов'язку військовозобов'язаних з'явитись для уточнення персональних даних до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законодавством термін з 18.05.2024 по 16.07.2024.
Абзацом 2 частини 3 ст. 22 Закону встановлено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указу Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг - або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Вказана норма Закону викладена у даній редакції відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11.04.2024 (далі Закон № 3633-ІХ), який набрав чинності з 17.05.2024.
Згідно з статтею 58 Конституції України «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи».
З моменту набрання чинності вказаної норми Закону Президентом України Укази щодо оголошення мобілізації не приймались.
Отже, дана норма Закону не передбачає обов'язку військовозобов'язаних осіб щодо уточнення облікових даних з 18.05.2024 по 16.07.2024, а отже твердження про порушення ним норм ч. 3 ст. 22 Закону є необгрунтованими.
Таким чином в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, відповідальність за порушення строків уточнення своїх персональних даних регулюється абзацом 6 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак, в оскаржуваній постанові та у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення ним абз.7 ч.3 ст.22 цього Закону, тобто, невиконання зовсім іншого обов'язку - з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 у разі отримання повістки.
Таким чином, враховуючи те, що оскільки позивач жодних повісток про виклик не отримував, ним не було порушено вимог абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП. положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних; держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст. 210 КУпАП не застосовуються - за відсутності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Відповідно до ч.5 ст.5, 8,9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об' єднані районні), міські (районні у місті, об єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення не вбачається жодних доказів про те, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося, а тому оскаржувана постанову підлягає скасуванню.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд приходить до висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,6,7,9,122, 205,268,272,286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача Мар'ян Іван Степанович до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.03.2025 року №1712, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 , полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення, - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.