Єдиний унікальний номер 722/538/25
Номер провадження 2-а/722/28/25
03 червня 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого судді Ратушенко О.М.,
секретаря Кушнір І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Сокирянського районного суду Чернівецької області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 393 від 17.02.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що він є військовозобов'язаним та перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначав, що на вимогу внесених змін до Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», він підлягав проходженню огляду ВЛК до 05.01.2025 року для визначення придатності проходження військової служби.
11.02.2025 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для передачі висновку ВЛК, проте там було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як слідує зі змісту вказаного протоколу, 11.02.2025 року о 13 год 40 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 , а саме 21.12.2024 року було направлено розпорядження на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 27.12.2024 року. До ІНФОРМАЦІЯ_2 в установлений термін не з?явився, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу, п.41 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», тобто вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Зазначав, що зі складеним протоколом він не погодився, про що написав свої пояснення.
Також, згідно даних у Військово-обліковому документі, сформованому за допомогою мобільного за стосунку Резерв+, позивачем було вчасно уточнені військово-облікові дані, відповідно взагалі незрозуміло якою саме метою відносно нього було винесено розпорядження про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказував на те, що 17.02.2025 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на розгляд адміністративної справи, однак там йому повідомили, що керівник знаходиться на оповіщенню, а тому він може їхати додому, а постанову за справою про адміністративне правопорушення йому буде надіслано на його поштову адресу.
Зазначав, що оскаржувана постанова прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, з грубим порушенням норм матеріального та процесуального законодавства, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому вважає вищевказану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.
05.03.2025 року ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
12.03.2025 року представником відповідача подано відзив за змістом якого просила відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, мотивуючи тим, що резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтись у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Так, розпорядженням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснено виклик про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 27.12.2024 військовозобов'язаних згідно списку, в тому числі ОСОБА_1 . В результаті проведення заходів оповіщення військовозобов'язаних надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 являється порушником правил військового обліку, внаслідок чого 11.02.2025 року складено протокол №393. ОСОБА_1 було ознайомлено зі змістом протоколу, доведено зміст ст.268 КУпАП та повідомлено про час і місце розгляду справи.
Відзив представником відповідача подано вчасно, із доказами надсилання його позивачу.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами не заявлялося.
У зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення №393 від 11.02.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 вбачається, що 11.02.2025 року о 13 год 40 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , було встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, правил військового обліку громадянином ОСОБА_1 , а саме 21.12.2024 року було направлено розпорядження на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 до 27.12.2024 року. До ІНФОРМАЦІЯ_2 в установлений термін не з'явився, чим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу, п.41 Постанови КМУ від 16.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», тобто вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом останнього від 11.02.2025 року.
Крім того, у вказаному вище протоколі наявні пояснення ОСОБА_1 з яких вбачається, що він не був належним чином оповіщеним про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а 17.01.2025 року добровільно з'явився для подання документів.
17.02.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №393 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
З змісту вищевказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 був належним чином ознайомлений з вимогами розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 №2/6755 від 21.12.2024 року про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення військово-облікових даних. На вказаний час і дату ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив, та в подальшому не з'являвся, чим порушив правила військового обліку в особливий період та законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3, ч.10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1,2 ст. 17 Закону України «Про оборону», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 на розгляд даної справи про адміністративне правопорушення з'явився, вину у вчиненому правопорушенні не визнає.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту.
Відповідно до копії військово облікового документа «Резерв+» ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Як вбачається із витягу з «Резерв+» від 04.07.2024 року, ОСОБА_1 30.09.2022 року пройшов ВЛК, визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, дата уточнення даних 04.07.2024 року, примітка «дані уточнено вчасно».
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч.2 ст.283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року у справі № 513/899/16-а.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті - за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку Рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З огляду на вимоги ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно п. 47 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані: видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю); письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Разом з тим, додані представником відповідача копій документів, які обґрунтовують поданий відзив, не містять відомостей ані про те, чи було доведено вказане оповіщення позивачеві під його особистий підпис, ані інформації про те, чи було направлено рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується його прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, відповідачем не надано доказів на підтвердження належного оповіщення ОСОБА_1 про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень, зокрема, критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти росії» від 30 травня 2013 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд. У змісті оскаржуваної постанови не зазначено конкретні докази на підставі яких було встановлено обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Разом з тим, на виконання вимог ст. 77 КАС України, представником відповідача суду не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини, що зазначені у вищевказаній спірній постанові по справі про адміністративне правопорушення №393 від 17.02.2025 року.
При цьому, сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, тому позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн., а відповідач є суб'єктом владних повноважень, то судовий збір в зазначеному розмірі слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.2, 6-9, 72-77, 132, 139, 229, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, ст.ст.210, 210-1 КУпАП суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №393 від 17.02.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів після оголошення рішення суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Суддя: