Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 4-с/641/15/2025 Справа № 2-782/2010
04 червня 2025 року м.Харків
Слобідський районний суд м. Харкова в складі
головуючого судді Щепелевої Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Рікунової Є.Е.,
представника скаржника - адвоката Лебединської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо не зняття арешту з майна боржника,
22.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не зняття арешту, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32380415, винесеної 27.04.2012 Комінтернівським ВДВС ХМУЮ на майно ОСОБА_1 та зобов'язати Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти вказаний арешт, виключивши запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування скарги посилається на те, що як стало відомо скаржнику постановою державного виконавця Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 27.04.2012 № 32380415 на його майно накладено арешт. З відповіді Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вбачається, що перевіркою відомостей АСВП встановлено, що на примусовому виконанні у Комінтернівського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебувало ВП № 32380415 з примусового виконання виконавчого листа № 2-782, виданого 15.04.2010 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 33 202,01 грн, в межах якого винесено постанову про арешт майна боржника від 27.04.2012; 10.12.2014 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Зазначене виконавче провадження було знищено за закінченням строку його зберігання. В подальшому виконавчий лист було пред'явлено стягувачем на виконання декілька раз. Після повторного пред'явлення зазначеного виконавчого документу до виконання державним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 72551990. За цим виконавчим провадженням заборгованість було ОСОБА_1 було сплачено повністю, виконавче провадження постановою від 27.06.2024 закінчено. На заяву представника стягувача про зняття арешту з майна боржника від 03.04.2025 органом державної виконавчої служби направлена письмова відповідь про відсутність підстав для зняття арешту з майна за виконавчим провадженням № 32380415. Оскільки наразі заборгованість перед стягувачем погашено, наявність накладеного арешту на майно створює для ОСОБА_1 перешкоди в частині вільного користування та розпорядження своїм майном.
Державним виконавцем подано відзив на скаргу, в якому останній просив у задоволенні скарги відмовити повністю. Вказав, що згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на примусовому виконанні у Комінтернівському ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебувало ВП № 32380415 з примусового виконання виконавчого листа № 2-782, виданого 15.04.2010 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 33 202,01 грн. За зазначеним виконавчим провадженням 27.04.2012 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою накладено арешт на майно боржника; 10.12.2014 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. В подальшому зазначений виконавчий документ було повторно пред'явлено на примусове виконання до органу державної виконавчої служби та відкрито виконавче провадження № 72551990. 27.06.2024 у зв'язку із надходженням на депозитний рахунок відділу суми боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Водночас для зняття арешту, накладеного в межах виконавчого провадження № 32380415, наразі відсутні законні підстави. Так, згідно із вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень боржник був зобов'язаний здійснити погашення витрат виконавчого провадження в попередньому виконавчому провадженні (ВП № 32280415) та подати до відділу заяву про зняття арешту із документальним підтвердженням сплати мінімальних витрат виконавчого провадження. На теперішній час відповідні документи до відділу не надходили.
Представник скаржника - адвокат Лебединська І.С. у судовому засіданні просила скаргу задовольнити із підстав, викладених у ній.
Представник Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд скарги за відсутності представника органу державної виконавчої служби.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова по справі № 2-782/2010 від 02.02.2010 задоволено позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 97 330 cred від 29.10.2007 в розмірі 33 202,01 грн.
15.04.2010 видано виконавчий лист по справі № № 2-782/2010, копія якого наявна в матеріалах справи.
Зазначений виконавчий документ було пред'явлено на примусове виконання до органу державної виконавчої служби (Комінтернівський ВДВС ХМУЮ; Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) декілька раз.
Так, з відповіді Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.04.2025 вбачається, 27.04.2012 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 32380415, якою накладено арешт на все майно боржника. До Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис про обтяження за реєстраційним № 12447542.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.04.2025 на майно, належне ОСОБА_1 , накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32380415, обтяжувач Комінтернівський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, об'єкт обтяження: невизначене майно, усе нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 12447542.
10.12.2014 державним виконавцем за виконавчим провадженням № 32380415 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Зазначене виконавче провадження знищено за закінченням строку його зберігання.
В подальшому виконавчий лист по справі № № 2-782/2010 було пред'явлено на виконання три рази (виконавчі провадження № 50594330, 62497755 та 72551990), про що вказано у відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.10.2023.
16.08.2023 було відкрито виконавче провадження № 72551990, відповідна постанова державного виконавця міститься у матеріалах справи.
20.06.2024 боржником на рахунок відділу сплачено суму боргу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження за виконавчим провадженням № 72551990 в загальному розмірі 36 823,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 20.06.2024.
Того ж дня, ОСОБА_1 звернувся до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із письмовою заявою про закриття виконавчого провадження № 72551990 та зняття всіх обтяжень та обмежень у зв'язку із повною оплатою.
27.06.2024 державним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка міститься в матеріалах справи.
03.04.2025 представником ОСОБА_1 адвокатом Лебединською І.С. було направлено до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було подано заяву про зняття арешту з майна боржника, накладеного постановою № 32380415 від 27.04.2012.
У відповіді від 15.05.2025, наданій Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у задоволенні заяви від 03.04.2025 відмовлено із посиланням на відсутність для цього підстав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999 (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі за текстом - Закон України № 606-XIV) зазначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа. Положення ст.ст. 47, 50 зазначеного Закону не встановлювали наслідком повернення виконавчого документу стягувачу скасування державним виконавцем заходів примусового виконання, зокрема, зняття арешту з його майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України № 606-XIV повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Підстави для зняття арешту з майна визначені у ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (далі за текстом Закон України 1404-VIII).
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (із подальшими змінами, далі - Інструкція) визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (виконавчих документів) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 16 розділу VIII Інструкції встановлено порядок зняття арешту з майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення державним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу.
Так, встановлено, що постанова про зняття арешту з майна боржника, постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, постанова про зняття майна з розшуку або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника, зокрема, у разі, якщо при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова. У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника.
Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься відповідна постанова.
У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку, коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
Тобто, підставою для зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, в якому виконавчий документ повернуто стягувачу, є одночасне виконання таких умов: 1) подання боржником заяви; 2) закінчення виконавчого провадження, в якому виконавчий документ пред'явлено повторно, на підставі ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»; 3) сплата боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу.
Знищення виконавчого провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника, не унеможливлює розгляд такої заяви; виконавець зобов'язаний вжити заходів щодо відновлення його матеріалів.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном на власний розсуд, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
З системного аналізу наведених вище норм права вбачається, що у державного виконавця наявний імперативний обов'язок винести постанову про зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, в якому виконавчий документ повернуто стягувачеві, за заявою боржника, за умови закінчення виконавчого провадження при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу .
Як установив суд, виконавче провадження № 72551990 із примусового виконання виконавчого листа № 2-782/2010, пред'явленого повторно, закінчено 27.06.2024 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас виконавче провадження № 32380415, в межах якого виконавчий лист № 2-782/2010 було пред'явлено вперше та накладено арешт, завершено 10.12.2014 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», тобто документ повернуто стягувачу.
Скаржник 03.04.2025 подав заяву про зняття арешту з майна за виконавчим провадженням № 32380415, тобто після повного погашення заборгованості за рішенням суду, а також виконавчого збору та витрат виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 72551990.
15.05.2025 скаржнику було надано відповідь на зазначену заяву.
Суд зауважує, що в зазначеній відповіді органом державної виконавчої служби не навів жодного обґрунтування своєї відмови, обмежившись загальним формулюванням про відсутність законних підстав для задоволення заяви боржника.
Отже, в ході розгляду скарги судом встановлено, що боржником було дотримано процедуру, передбачену п. 16 розділу VIII Інструкції, а також доведено наявність підстав для зняття арешту, накладеного у виконавчому провадженні № 32380415, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» - надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
Однак всупереч вимогам ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», п. 16 розділу VIII Інструкції державним виконавцем заява боржника про зняття арешту у встановленому порядку розглянута не була, на час розгляду скарги питання про зняття арешту після завершення виконавчого провадження не було вирішено.
Суд бере до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо винесення у виконавчому провадженні № 32380415 постанови про стягнення витрат виконавчого провадження, а також щодо розміру таких витрат. У відповіді від 15.05.2025 про відмову у знятті арешту з майна боржника орган державної виконавчої служби на необхідність сплати таких витрат не посилався.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності державного виконавця щодо не зняття арешту, накладеного на майно ОСОБА_1 згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32380415, винесеної 27.04.2012 Комінтернівським ВДВС ХМУЮ.
Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Суд при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень, виконуючи завдання цивільного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим законом, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, тобто, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, зокрема в межах розгляду цієї скарги скасувати постанову про накладення арешту, позаяк такими повноваженнями наділений виключно державний виконавець.
Завдання цивільного судочинства при здійсненні судового контролю за виконанням судових рішень полягає не у забезпеченні ефективного державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.
При цьому суд враховує те, що наявність нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
На підставі зазначеного суд уважає, що не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право скаржника підлягає захисту саме шляхом зобов'язання Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт з майна боржника та виключити запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення скарги.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258,260-261,447-453 ЦПК України, суд,
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, заінтересована особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, щодо не зняття арешту з майна боржника - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яка полягає у не знятті арешту, накладеного згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32380415, винесеної 27.04.2012 Комінтернівським ВДВС ХМУЮ на майно ОСОБА_1 .
Зобов'язати Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт, накладений згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 32380415, винесеної 27.04.2012 Комінтернівським ВДВС ХМУЮ на майно ОСОБА_1 , та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідний запис про обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 12447542.
Відповідно до ч. 1 ст. 453 ЦПК України зобов'язати Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали про результати її виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.
Суддя -Г. М. Щепелева