Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/906/2025 Справа № 641/3972/25
04 червня 2025 року
Слідчий суддя Слобідського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025 за №12025226180000168 за ознаками кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , в якому він просить накласти арешт на вилучене майно, а саме: шість таблеток білого кольору круглої форми, які поміщено до сейф-пакету №PSP1257536, опечатано та засвідчено підписами учасників слідчої дії, що має значення для подальшого розслідування кримінального правопорушення в якості доказу.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що 02.06.2025 до чергової частини відділу поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 02.06.2025 о 10:03 год працівники поліції за адресою: м. Харків, пр-т. Аерокосмічний, поблизу буд. 159-А, виявили військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав при собі таблетки, зовні схожі на наркотичні.
В ході огляду місця події, який проводився 02.06.2025 за адресою: м. Харків, пр-т. Аерокосмічний, поблизу буд. 159-А, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: шість таблеток білого кольору круглої форми, які поміщено до сейф-пакету №PSP1257536, опечатано, нанесено пояснювальний напис, засвідчено підписами учасників слідчої дії.
03.06.2025 відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226180000168 за попередньою правою кваліфікацією ч. 1 ст. 309 КК України.
03.06.2025 постановою дізнавача шість таблеток білого кольору круглої форми, які поміщено до сейф-пакету №PSP1257536, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025226180000168 від 03.06.2025.
Враховуючи те, що вилучене 02.06.2025 майно може бути предметом вчинення вказаного кримінального проступку, а також з метою збереження речових доказів, їх перевірки та проведення судової експертизи вилученої речовини, запобігання можливості їх приховування, недопущення пошкодження, знищення, використання, передачі, відчуження або втрати прокурор просить накласти арешт на вищевказані предмети.
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав в повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КІІК України неприбуття особи не перешкоджає розгляду даного клопотання.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, дійшов такого.
Судом встановлено, що в провадженні сектору дізнання ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №12025226180000168 від 03.06.2025, за ознаками кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись і у клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, дізнавач, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вищезазначене майно є забезпечення кримінального провадження, зокрема необхідність його використання в ході досудового розслідування в якості речових доказів, для призначення судових експертиз.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що вищевказане майно визнане речовим доказом, має значення для з'ясування істини та встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення правопорушення, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди, може бути можливість його використанню в якості доказу у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що прокурором надано докази, що вилучене майно, має силу речового доказу по даному кримінальному провадженню та з метою збереження речових доказів, суд доходить висновку про задоволення клопотання та накладення арешту на вилучене майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. 170-175 КПК України,
постановив:
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2025 за №12025226180000168 за ознаками кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене майно, а саме: шість таблеток білого кольору круглої форми, які поміщено до сейф-пакету №PSP1257536, опечатано та засвідчено підписами учасників слідчої дії.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу направити для виконання до Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1