Провадження № 1-кс/641/902/2025 Справа № 641/3922/24
04 червня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Слобідського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Слобідського районного суду міста Харкова клопотання старшого слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220830000026 від 02.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
До Слобідського районного суду міста Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження майно до скасування у встановленому КПК України порядку, а саме: один блістер із написом «Метадон-ЗН», у якому знаходиться 7 (сім) таблеток білого кольору круглої форми (три чарунки блістеру порожні), який поміщено до сейф пакету № CRI1076804 з особистими підписами усіх учасників процесу та пояснювальними написами. Зазначений блістер з пігулками було вилучено у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані предмети будуть передані до експертної установи, після чого місцем зберігання буде визначено кімнату зберігання речових доказів ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що слідчим відділенням відділу поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 02.06.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220830000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 02.06.2025 о 12:25 в підземному пішохідному переході станції "Спортивна" КП "Харківський метрополітен" у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді командира відділення у званні головний сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено 7 пігулок, які знаходяться у блістері з написом «метадон», який останній зберігав при собі без мети збуту. 02.06.2025 згідно рапорту поліцейського СПП № 3 ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_6 під час несення служби на станції «Спортивна» КП «Харківський метрополітен» для перевірки документів був зупинений військовослужбовець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. На питання про наявність заборонених до обігу предметів чи наркотичних засобів, ОСОБА_5 повідомив, що має 7 (сім) пігулок препарату «Метадон». Про дану подію було повідомлено на лінію «102» та викликано СОГ. Цього ж дня, у приміщенні кімнати поліції на станції «Спортивна» КП «Харківський метрополітен» старшим слідчим СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_3 проведено огляд місця події, в ході якого оглянуто та вилучено: - один блістер із написом «Метадон-ЗН», у якому знаходиться 7 (сім) таблеток білого кольору круглої форми (три чарунки блістеру порожні). Вищевказане поміщено до сейф-пакету № CRI1076804 з пояснювальним написом та підписами учасників процесу.
02.06.2025 вказані матеріали були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220830000026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
02.06.2025 старшим слідчим СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_3 винесено постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, а саме: одного блістеру із написом «Метадон-ЗН», у якому знаходиться 7 (сім) таблеток білого кольору круглої форми (три чарунки блістеру порожні). Зазначений у клопотанні блістер з пігулками було вилучено у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з викладеним, вважає, що встановлено достатньо об'єктивних даних, які свідчать, що зазначені предмети є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України просить накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх знищення, пошкодження, приховування, перетворення або відчуження.
В судове засідання прокурор та власник майна не з'явилися, надали до суду разом із клопотанням про арешт майна заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 107 КПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12025220830000026 від 02.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри увчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Поряд з цим, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного у конкретному кримінальному провадженні, слідчий суддя, враховуючи положення ст. 132 КПК України, має переконатися у тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, а майно про арешт якого ставиться питання відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, безвідносно до того, чи має особа, на майно якої накладається арешт, безпосереднє відношення до вчинення злочину.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів.
В ході досудового розслідування 02.06.2025 старшим слідчим СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_3 винесено постанову про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів, а саме: одного блістеру із написом «Метадон-ЗН», у якому знаходиться 7 (сім) таблеток білого кольору круглої форми (три чарунки блістеру порожні).
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Отже, відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
На виконання вимог ч. 1ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025220830000026 від 02.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: один блістер із написом «Метадон-ЗН», у якому знаходиться 7 (сім) таблеток білого кольору круглої форми (три чарунки блістеру порожні), який поміщено до сейф пакету № CRI1076804 з особистими підписами усіх учасників процесу та пояснювальними написами, який було вилучено у військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7