Провадження № 2/641/211/2025 Справа № 641/9269/24
03 червня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Зелінської І.В.,
за участю секретаря Харченко Ю. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «ПУМБ» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитними договорами в сумі 129 504, 61 грн. та судовий збір у розмірі 2422, 40 грн..
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 29.10.2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2001439219101 та видано кредит у сумі 49 921, 36 грн., 21.07.2021 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №3001928188201 та видано кредит у сумі 45 439, 88 грн., крім того 18.01.2022 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №40020723756 та видано кредит у сумі 5 198 грн. Відповідач не виконує зобов'язання за кредитними договорами належним чином, у зв'язку з чим станом на 31.10.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за договором №2001439219101 від 29.10.2019 року становить 92 831, 93 грн, з яких: 49 921, 36 грн- заборгованість за кредитом; 42 910, 57 грн - заборгованість за процентами; за договором №3001928188201 від 21.07.2021 року становить 31 686, 45 грн, з яких: 31 678, 62 грн - заборгованість за кредитом, 7, 83 грн - заборгованість по процентам; за договором №40020723756 від 18.01.2022 року становить 4 986, 23 грн, з яких: 4 928, 04 грн - заборгованість за кредитом, 1,1 грн. - заборгованість по процентам, 57, 09 грн - заборгованість за комісією, а всього 129 504, 61 грн.
Позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, однак у наданий строк заборгованість відповідачем не погашена.
Провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого підтвердив, що мав договірні відносини з позивачем, які вказані у позові. Зазначив, що не отримував повідомлення від позивача щодо заявленої у позові заборгованості. Вказав, що позивачем не взято до уваги бездоганної кредитної історії відповідача до початку війни на території України.
У судове засідання представник позивача не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, згідно позовної заяви просив розглянути справу за відсутності представника позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 року, згідно якої останній зазначає, що згоден із сумою боргу в частині тіла кредиту, проте заперечує проти стягнення нарахованих відсотків.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
29.10.2019 року відповідач ОСОБА_1 власноруч підписав заяву №2001439219101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
У вказаній заяві відповідач просив відкрити на його ім'я поточний рахунок НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № НОМЕР_2 . Тип кредитної картки персоніфікований. Просить встановити кредитний ліміт у сумі 3 000 грн., розрахунковий день 30 числа місяця, платіжна дата 30 число місяця. Строк дії Кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної лінії встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Реальна річна процентна ставка складає 47, 88%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 577, 58 грн..
Як встановлено судом та зокрема підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору, 29.10.2019 року на підставі заяви №2001439219101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому кредитний ліміт було неодноразово збільшено, останній раз 22.10.2021 року до 50 000 грн. та зменшено 16.03.2022 року до 49 921, 36 грн.
Позивачем також надано підписаний власноруч ОСОБА_1 29.10.2019 року паспорт споживчого кредиту, згідно якого умовами кредитування є: тип кредиту: кредитна лінія, сума кредиту 3 000 грн., строк кредитування 12 міс., мета: загальні споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту: шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку з дня прийняття рішення Банком, стандартна процентна ставка 47, 88% річних, тип процентної ставки фіксований, орієнтовна загальна вартість кредиту 12 577, 58 грн.
20.07.2021 року відповідач ОСОБА_1 власноруч підписав заяву №3001928188201 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
У вказаній заяві відповідач просив надати йому споживчий кредит. Найменування кредитного продукту: Споживчий кредит 0-0-24 Е 499.2 Цільове призначення: а) оплата товару (-ів) та/або робіт та/або послуг у суб'єкта господарювання б) сплата разової комісії Банку. Сума 45 439, 88 грн., в т. ч. з метою оплати Товару1 44 140, 88 грн., з метою оплати Товару2 2800 грн., для сплати разової комісії 499 грн., розмір Споживчого кредиту у % до загальної вартості Товару: 74, 98, строк 24 місяці, розмір процентної ставки 0, 01% річних, розмір початкового платежу за товар 15 000 грн., розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 0,00%, разова комісія 0,00% від суми кредиту +499 грн.
Позивачем також надано підписаний ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви.
Згідно платіжної інструкції №TR.50853971.12585.359 від 20.07.2021 року ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 45 439, 88 грн. згідно договору №3001928188201 від 20.07.2021 року.
15.01.2022 року відповідач ОСОБА_1 власноруч підписав заяву №40020723756 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Підписанням заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.
У вказаній заяві відповідач просив надати йому споживчий кредит. Найменування кредитного продукту: Споживчий кредит 0-17-24 ВС 499 Цільове призначення: а) оплата товару (-ів) та/або робіт та/або послуг у суб'єкта господарювання б) сплата разової комісії Банку. Сума 5 198 грн., в т. ч. з метою оплати товару 4 699 грн., для сплати разової комісії 499 грн.. Розмір кредиту у % до загальної вартості товару 94%, розмір початкового платежу за товар 300 грн., строк 24 місяці, пільговий період 17 місяців, розмір процентної ставки з 18.01.2022 року по 17.06.2023 року 0,01% річних, з 18.06.2023 року- 0,01 % річних, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 18.01.2022 року по 17.06.2023 року 0 %, з 18.06.2023 року- 3 %, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 0,00%, разова комісія 0,00% від суми кредиту +499 грн.
Позивачем також надано підписаний ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту, зміст якого узгоджується зі змістом вищевказаної заяви.
Згідно платіжної інструкції №TR.55241995.14157.359 від 15.01.2022 року ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти у розмірі 5 198 грн. згідно договору №40020723756 від 15.01.2022 року.
В публічній пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (нова редакція діє з 12.06.2018), (нова редакція діє з 15.03.2021) та (нова редакція діє з 01.11.2021) містяться умови кредитування, до яких додано графік платежів, умови надання та обслуговування кредитних карток.
Позивачем надано розрахунок заборгованості по кредитним договорам станом на 31.10.2024 року: за договором №2001439219101 від 29.10.2019 року у розмірі 92 831, 93 грн, з яких: 49 921, 36 грн.- заборгованість за кредитом; 42 910, 57 грн - заборгованість за процентами; за договором №3001928188201 від 20.07.2021 року становить 31 686, 45 грн, з яких: 31 678, 62 грн. - заборгованість за кредитом, 7, 83 грн - заборгованість по процентам; за договором №40020723756 від 15.01.2022 року становить 4 986, 23 грн., з яких: 4 928, 04 грн - заборгованість за кредитом, 1,1 грн - заборгованість по процентам, 57, 09 грн - заборгованість за комісією, а всього 129 504, 61 грн.
З виписки по особовому рахунку з 29.10.2019 року по 31.10.2024 року, 20.07.2021 року по 31.10.2024 року та 15.01.2022 року по 31.10.2024 року вбачається рух коштів за рахунками, відкритими на ім'я ОСОБА_1 ..
Як вбачається з вимоги №КНО-44.2.2/683 від 04.11.2024 року банк звертався до відповідача ОСОБА_1 з вимогами про виконання зобов'язань за кредитними договорами №2001439219101 від 29.10.2019 року, №3001928188201 від 20.07.2021 року, №40020723756 від 15.01.2022 року та сплату заборгованості протягом тридцяти днів з моменту отримання листа.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, процентів, просив, у тому числі, стягнути заборгованість за комісією у розмірі 57, 09 грн. за договором №40020723756 від 15.01.2022 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно з п. 5.7.3 Розділу ІІ «Послуги Банку» Публічної пропозиції (нова редакція діє з 01.11.2021 року) на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний період у розмірі вказаному в заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим споживчим кредитом розраховується за повний місяць, у якому відбувається повернення заборгованості.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частинами 1 та 2 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено у ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частини першої, другої та п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням та комісії за обслуговування кредиту, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості.
Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.
Виходячи з наведеного, вимоги банку щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією в розмірі 57, 09 грн. за договором №40020723756 від 15.01.2022 року на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб задоволенню не підлягають.
Щодо заперечень відповідача з приводу нарахованих відсотків, суд зазначає наступне, такі умови прямо передбачені у тексті кредитного договору, підписавши який позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із товариством, якщо дійсно вважав його умови несправедливими, натомість ОСОБА_1 погодився на такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Кредитні договори або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі щодо сплати відсотків, є обов'язковими для виконання позичальником.
Інші доводи відповідача не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки не свідчать про відсутність заборгованості у останнього та не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст.82 ЦПК України.
Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідачем не спростовано обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не надано доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем.
Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2001439219101 від 29.10.2019 року становить 92 831, 93 грн, з яких: 49 921, 36 грн- заборгованість за кредитом; 42 910, 57 грн - заборгованість за процентами; за договором №3001928188201 від 20.07.2021 року становить 31 686, 45 грн, з яких: 31 678, 62 грн - заборгованість за кредитом, 7, 83 грн - заборгованість по процентам; за договором №40020723756 від 15.01.2022 року становить 4 929, 14 грн, з яких: 4 928, 04 грн - заборгованість за кредитом, 1,1 грн - заборгованість по процентам, а всього 129 447, 52 грн, у задоволенні вимоги про стягнення за кредитним договором №40020723756 від 15.01.2022 року заборгованості по комісії у сумі 57, 09 грн відмовляє.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2421,43 грн..
Керуючись ст.4,10 - 13,76 - 81,141, 247, 263 - 265,268,273, 354,355 ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 129 447 (сто двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок сім) грн 52 (п'ятдесят дві) коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 421 (дві тисячі чотириста двадцять одна) грн 43 (сорок три) коп..
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В.Зелінська