Справа № 953/3654/25
н/п 1-кс/953/4275/25
"30" травня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого ВРЗуСТ слідчого управління ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025220000000530 від 11.04.2025, про обрання запобіжного заходу відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Н.Ольшанка Пристенського району Курської області рф, українця, громадянина України, із середньо-технічною освітою, раніше не судимого, пенсіонера, працюючого слюсарем, одруженого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України
Встановив:
29.05.2025 слідчий ВРЗуСТ слідчого управління ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025220000000530 від 11.04.2025, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 .
В обгрунтування вказує, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025220000000530 від 11.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 11.04.2025, приблизно о 15:40, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , рухався по вул. Олександра Лавриненка в напрямку до вул. Полтавський Шлях в м. Харкові. Під'їхавши до перехрестя вул. Олександра Лавриненка та вул. Полтавський Шлях, ОСОБА_5 діючи необережно, здійснюючи виїзд на перехрестя з поворотом вліво, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, який встановлений перед виїздом на перехрестя, по ходу його руху, не надав дорогу автомобілю «Hyndai Sonata», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по головній дорозі вул. Полтавський Шлях зі сторони вул. Залютинської в напрямку вул. Переможців, зі швидкістю приблизно 50 км/год. В результаті чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а також вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» (додаток 1 до даних Правил), а саме:
- Дорожній знак 2.1 «Дати дорогу»: «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі»;
- п. 16.11 Правил дорожнього руху України: «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрестя проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»;
В наслідок дорожньо-транспортної події, пасажир автомобілю «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, від яких, того ж дня померла в лікарні. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, причиною смерті ОСОБА_8 стала важка сукупна травма.
Порушення п. 16.11 Правил дорожнього руху України, а також вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» (додаток 1 до даних Правил), водієм ОСОБА_5 , які згідно висновком судової автотехнічної експертизи знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилося в тому, що він, керуючи автомобілем «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в районі перехрестя вул. Олександра Лавриненка та вул. Полтавський Шлях в м. Харкові, діючи необережно, здійснюючи виїзд на перехрестя з поворотом вліво, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, проігнорував вимоги дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, який встановлений перед виїздом на перехрестя, по ходу його руху, не надав дорогу автомобілю «Hyndai Sonata», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по головній дорозі вул. Полтавський Шлях зі сторони вул. Залютинської в напрямку вул. Переможців, в результаті чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. В наслідок дорожньо-транспортної події ОСОБА_8 , яка перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 отримала тілесні ушкодження, від яких, того ж дня померла у лікарні.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, що спричинили смерть потерпілого.
28.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного вказує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а тому просить обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід домашній арешт.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити, посилаючись на існування ризиків.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти задоволення даного клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали встановив, що в провадженні СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню за №12025220000000530 від 11.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
28.05.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри за ч.2 ст. 286 КК України: - протокол огляду місця ДТП від 11.04.2025, в якому зафіксовано слідову інформацію на місці пригоди, механічні пошкодження на автомобілях «Ford Sierra», р.н. НОМЕР_1 та «Hyndai Sonata», р.н. НОМЕР_2 , погодні умови, тощо;- висновок судово-медичної експертизи трупу потерпілого ОСОБА_8 №20250421020000155 від 27.05.2025; - показання свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 надані під час допитів; - показання водія ОСОБА_5 , якого допитано в якості підозрюваного; - показання потерпілого ОСОБА_12 від 12.05.2025;- висновок експерта № 5241/6674/6675 від 13.05.2025 (технічний стан транспортного засобу);- висновок експерта № 5240/6711/6712 від 13.05.2025 (технічний стан транспортного засобу);- висновок експерта № 5243 від 13.05.2025 за результатами проведення комплексної транспортно-трасологічної експертизи;- висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_7 № 12-14/257-А/ 25 від 14.05.2025; - протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_7 від 13.05.2025;- протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_5 від 13.05.2025;- висновок судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-25/11782-ІТ від 22.05.2025, згідно якого в діях водія ОСОБА_13 встановлено невідповідності вимогам «Дорожній знак 2.1», п. 16.11 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної ДТП;
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; - недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому, факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України за викладених у клопотанні обставин.
А тому, вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу. Заперечень з даного питання не надійшло.
Слідчий суддя станом на теперішній час враховує наявність ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовуються суворістю можливого покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується йому, обставинами вчиненого, даними по його особистості.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Слідчий суддя враховує всі дані по особі підозрюваного, що він 1961 р.н., громадянин України, із середньо-технічною освітою, раніше не судимий, пенсіонер, працює слюсарем, одружений, зареєстрований та фактично мешкає в м. Харкові.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обрання запобіжного заходу має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Запобіжний захід може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, даних про особу підозрюваного, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, та відсутність заперечень з його боку щодо обрання даного запобіжного заходу.
За таких підстав, та з врахуванням того, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати запобіжний захід підозрюваному в межах заявленого клопотання та повноважень слідчого судді з даного питання, саме у вигляді домашнього арешту, і саме цей запобіжний захід є найбільш сприятливий, з врахуванням всіх обставин справи, та забезпечений не порушувати інтереси як держави, так і учасників справи.
Таким чином, спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обрані та продовжені запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до висновку про можливість обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який заявлений у клопотанні та за відсутності заперечень з боку захисту.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,
Ухвалив:
Клопотання слідчого, погодженого прокурором про обрання запобіжного заходу - задовольнити.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в період часу з 22:00 до 05:00 години наступного дня за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів до 28.07.2025 року, у межах строку досудового розслідування та покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду у визначений час - з 22:00 до 05:00 години наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога», чи перебування у безпечному місці під час оголошення сирени «Повітряна тривога».
-- не відлучатися з населенного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування;
- утриматися від спілкування з потерпілими та свідками у даному провадженні.
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Ухвалу направити для виконання до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного через слідчого слідчого управління ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_4 .
Встановити строк дії ухвали до 28.07.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1