Справа № 624/447/25
провадження № 1-кп/624/61/25
04 червня 2025 року
Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Кегичівського районного суду Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226070000033 на підставі обвинувального акту з угодою про примирення стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красне, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, військовозобов'язаного, інвалідності не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 21.01.2025 Кегичівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення: прокурора Кегичівського відділу Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5
- захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5 , в порушення вимог статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року), відповідно до якої нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню, в порушення вимог статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) та ст. 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», 05.04.2025 вчинив відносно своєї дружини домашнє насильство фізичного характеру за наступних обставин.
05.04.2025 близько о 23:10 годині ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 перебували на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, застосувавши фізичне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , наніс їй один удар кулаком правої руки в область носа, тим самим спричинивши останній тілесне ушкодження у вигляді синця на обличчі.
За ступенем тяжкості вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, згідно п.п. 2.3.2 б, 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6.
Отже, ОСОБА_3 своїми діями вчинив кримінальний проступок, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.
03.06.2025 між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст. 469 КПК України. Згідно угоди ОСОБА_3 визнає свою винуватість і щиро розкаюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Потерпіла ОСОБА_5 цивільний позов не заявляла, будь-яких претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має. Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України. Також сторони дійшли згоди щодо покарання, яке має понести обвинувачений у виді громадських робіт строком 140 годин із застосуванням обмежувального заходу, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця фактичного проживання потерпілої ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 строком на 3 місяці, із застосуванням обмежувального заходу, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України у виді проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Крім цього, угодою встановлені відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків її укладання та затвердження зазначеної угоди.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні за вищевикладених обставин. Пояснив суду, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання і затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.
Потерпіла суду пояснила, що зазначену угоду укладала добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для неї зрозумілі. Також просила затвердити зазначену угоду.
Суд, заслухавши думку прокурора, який проти затвердження угоди не заперечував, погодився із мірою покарання, обвинуваченого та потерпілої, доходить таких висновків.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним про примирення.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є проступком.
Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч. 1 ст. 125 КК України.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені абзацами 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Судом також з'ясовано, що потерпіла цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дана угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, не відсутні фактичні підстави для визнання винуватості. Крім того, судом береться до уваги те, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про примирення відповідають вимогам ст.ст. 469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена обвинуваченим та потерпілою, визначена у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.
За таких обставин, виходячи з позиції обвинуваченого, висловленої у підготовчому судовому засіданні щодо погодження із призначенням узгодженої сторонами міри покарання, позиції потерпілої, яким зрозумілі наслідки затвердження угоди, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення від 03.06.2025, укладеної між потерпілою та обвинуваченим у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, на обліку в органі пробації на час постановлення вироку не перебуває, 100 годин громадських робіт призначених вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 21.01.2025 відбув, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, перебуває на обліку військовозобов'язаних запасу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується як такий, що на комісії Кегичівської селищної ради не розглядався.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття в скоєному кримінальному правопорушенні.
Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнає рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Із врахуванням скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та ставлення до скоєного, суд призначає покарання ОСОБА_3 узгоджене сторонами угоди про примирення від 03.06.2025.
Вирішуючи питання щодо необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 обмежувальних заходів, суд враховує, що захист від домашнього насильства є надзвичайно важливим, соціально значущим і актуальним завданням, вирішення якого носить важливий характер. Домашнє насильства починається з «незначних дрібниць».
При цьому, суд враховує фактичні обставини цього кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 неодноразово вчиняє щодо ОСОБА_5 , яка є його дружиною, легкі тілесні ушкодження.
Згідно ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов'язаного з легким тілесним ушкодженням необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме, заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця фактичного проживання потерпілої ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 строком на 3 місяці та направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк три місяці, оскільки це сприятиме його виправленню та у сукупності з призначеним покаранням, забезпечить досягнення мети кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків.
Метою корекційної програми є допомога особі, яка вчинила насильство, в осмисленні власної насильницької поведінки, усвідомленні її витоків, проявів, наслідків для особистого життя та життя оточуючих, налагодженні гармонійного життя з родиною та в суспільстві, а також в усвідомленні того, що домашнє насильство - це порушення прав людини, яке карається відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 7 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб'єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника; сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння: взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках; сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення; формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування не обирався.
Цивільний позов не заявлено. Арешт на майно не накладався.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 , укладену 03 червня 2025 року.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді 140 (ста сорока) годин громадських робіт.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді заборони наближатися на відстань 50 метрів до місця фактичного проживання потерпілої ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_3 строком на 3 місяці.
На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці та покласти на нього обов'язок пройти цю програму.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили стосовно ОСОБА_3 не обирати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394КПК України до Харківського апеляційного суду через Кегичівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1