04.06.2025
Справа №639/2844/25
Провадження № 1-КП/639/282/25
04 червня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/2844/25 (в ЄРДР № 12025221210000204 від 02.03.2025) за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Високий Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого до взяття під варту за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисник - адвокат ОСОБА_5 ,
потерпілий - ОСОБА_6 ,
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 , будучи достеменно обізнаним про введення в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, та відповідно до п. 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, військового стану, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався, у зв'язку із військовою агресією РФ проти України, вчинив грабіж за наступних обставин:
Так, 28.02.2025 у невстановлений досудовим розслідуванням час співмешканка ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в месенджері “Телеграм» в чаті з пошуку роботи виклала повідомлення, на яке відповів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та в ході переписки запропонував ОСОБА_7 зустріч.
Дізнавшись про вказане, ОСОБА_3 , будучи обуреним діями раніше невідомого йому ОСОБА_6 , вказав ОСОБА_7 запропонувати потерпілому зустрітися 02.03.2025 року близько 16:00 год. в парку «Юність», який розташований по вул. Полтавський Шлях, 192-А, під час якої ОСОБА_3 мав намір поспілкуватися з потерпілім, щодо обставин знайомства останнього з ОСОБА_7 .
Так, 02.03.2025 року о 16:00 год. ОСОБА_3 разом з своїм товаришем ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , якого він 01.03.2025 року попрохав бути присутнім під час зустрічі з потерпілим, прибув до парку «Юність», який розташований по вул. Полтавський Шлях, 192-А, де зателефонував ОСОБА_7 з метою отримати від неї інформацію щодо точного місцезнаходження ОСОБА_6 , який прибув до парку «Юність» та очікував на зустріч з ОСОБА_7 .
Надалі, побачивши потерпілого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , використовуючи заздалегідь заготовлений балончик зі сльозогінним газом “Policy Gaz», оббігши ззаду ОСОБА_6 , застосував до потерпілого сльозогінний газ, однак, не потрапив в останнього.
Потерпілий ОСОБА_6 , злякавшись, побіг через дорогу від парка до АЗС «WOG», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Чутівська, буд. 1 та забіг всередину приміщення АЗС.
ОСОБА_9 о 16:01 год., зайшовши за потерпілим до приміщення АЗС, ввівши в оману присутніх осіб у приміщенні АЗС, представивши потерпілого у якості педофіла та заручившись підтримкою сторонніх осіб, схопив ОСОБА_6 за праву руку та обхватив голову потерпілого, в той час як введений в оману невстановлений чоловік, з числа присутніх, схопив ОСОБА_6 за ліву руку та силою вивів потерпілого з приміщення АЗС на вулицю. Надалі ОСОБА_3 о 16:07 год, перебуваючи на виході з приміщення АЗС, зробив підніжку потерпілому, внаслідок чого останній впав лівим боком на землю, при цьому вдарившись лобно-скроневою ділянкою обличчя зліва об підлогу, після чого ОСОБА_3 перевернув потерпілого ОСОБА_6 обличчям догори, в той час як введений в оману невстановлений чоловік, з числа присутніх, тримав ОСОБА_6 за руки та прижимав до підлоги, не даючи змоги чинити опір.
В цей час ОСОБА_3 помітив сумку через плече, яка була одягнута на потерпілому ОСОБА_10 та у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час воєнного стану.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час воєнного стану, використовуючи той факт, що потерпілий не має можливості чинити спротив внаслідок фізичної переваги, ОСОБА_3 схопив сумку потерпілого та не знімаючи її з ОСОБА_6 , вивернув вміст його сумки на підлогу та помітив серед речей зажим синього кольору для купюр з грошовими коштами у розмірі 881 грн., належними ОСОБА_6 . Усвідомлюючи, що потерпілий ОСОБА_6 спостерігає за його діями, ОСОБА_3 відкрито заволодів грошовими коштами у розмірі 881 грн, після чого з метою доведення до кінця свого злочинного умислу направленого на відкрите заволодіння чужим майном, поклав вказані грошові кошти у кишеню вдягненої на ньому куртки.
Надалі ОСОБА_3 висловлюючись нецензурно, наніс ОСОБА_6 не менше двох ударів кулаком правої руки в лобно-скроневу ділянку обличчя зліва, прі цьому знімаючи вказані дії на камеру свого мобільного телефону.
Після цього, ОСОБА_3 , вчинивши всі дії, які вважав за необхідне для досягнення злочинної мети, пов'язаної з відкритим заволодінням чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я особи, припинив свої дії.
В результаті протиправних дій ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 881 грн. та тілесні ушкодження у вигляді саден в лобно-скроневій ділянці зліва, які відповідно до висновку судово-медичного експерта №12-14/158-А/25 викликають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6- ти днів і за цією ознакою, як у сукупності так і поодинці, належать до категорії легких тілесних ушкоджень, відповідно до п. 2.3.2. «б», п. 2.3.5. «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
ІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, як скоїв його при вищезазначених обставинах, він не оспорював фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, а також висновки експертиз. Зокрема, ОСОБА_3 показав суду, що на початку березня 2025 року від неповнолітньої сестри свого друга - ОСОБА_7 довідався про те, що остання у месенджері “Телеграм» познайомилась з чоловіком, яким в подальшому виявився потерпілий ОСОБА_6 , та домовився з нею зустрітися. Будучи обуреним цим, коли ОСОБА_7 в обумовлений з потерпілим час мала зустрітися з останнім у парку «Юність», він разом зі своїм знайомим ОСОБА_8 підбігли до нього ззаду, після чого він розпилив в його бік наявний при ньому газовий балончик. На вказані дії потерпілий почав бігти, перетнув проїзну частину вул. Полтавський шлях і забіг всередину АЗС «WOG». Він, ОСОБА_9 , зайшовши за потерпілим до приміщення АЗС, повідомив присутніх там особам, що начебто ОСОБА_6 - педофіл, після чого схопив його за праву руку та обхватив голову потерпілого, в той час як інший присутній на АЗС раніше невідомий йому чоловік схопив ОСОБА_6 за ліву руку. Після цього він повів потерпілого на вихід з АЗС, де зробив йому підніжку, внаслідок чого останній впав на землю. Потім він вивернув вміст сумки потерпілого на підлогу та помітив серед речей грошові кошти. Тоді він вирішив забрати вказані гроші собі, що і зробив, поклавши їх в кишеню. Після цього його товариш ОСОБА_8 викликав поліцію, і вони залишились на місці події. По приїзду працівників поліції його відвезли до райвідділку, де у нього були вилучені вказані грошові кошти, які належали потерпілому, у розмірі 881 грн., а також належні йому грошові кошти у сумі 3000,00 грн., його мобільний телефон та два перстні.
Свої дії ОСОБА_3 піддав критичній оцінці, висловив жаль щодо скоєного, просив пробачення у потерпілого ОСОБА_6 , вказував, що вчинив злочин по дурості, не планував грабувати потерпілого, сам не розуміє навіщо це зробив, раніше ніколи не вчиняв ані кримінальних, ані адміністративних правопорушень, працював неофіційно, мав джерело доходів, про що свідчить і факт наявності у нього на момент затримання його особистих коштів у розмірі 3000,00 грн.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обвинувачений ОСОБА_3 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються.
Цю позицію також висловили прокурор, потерпілий та захисник.
Потерпілий ОСОБА_6 надав показання суду, якими підтвердив покази обвинуваченого ОСОБА_3 щодо обставин відкритого заволодіння належними йому грошовими коштами. Зазначив, що у месенджері “Телеграм» познайомився з дівчиною, але не знав хто вона і скільки їй років. Домовився з нею про зустріч у парку «Юність». Там побачив як в його бік рушить двоє хлопців. Усвідомивши про їх недобрі наміри, побіг на АЗС «WOG». Проте один з хлопців, яким в подальшому виявився обвинувачений ОСОБА_3 , забіг за ним у приміщення АЗС, повалив його на підлогу, бив разом з іншими чоловіком, який знаходився у приміщенні АЗС, потім висипав з його барсетки речі, серед яких були і грошові кошти у розмірі 881 грн., які забрав собі.
Водночас, потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 після вказаних подій попросив у нього вибачення, відшкодував матеріальну та моральну шкоду, він його вибачив, вони примирилися, вважав, що сталося непорозуміння, просив суворо не карати ОСОБА_3 , не позбавляти його свободи та від покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком.
Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, а також, що він не оспорює фактичні обставини кримінального правопорушення, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та потерпілого, дослідженням доказів, що характеризують особу ОСОБА_3 , а також матеріалів кримінального провадження щодо наявних речових доказів.
ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання, мотиви суду при призначенні покарання
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; неодружений, має на утриманні непрацездатних батьків - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інваліда 2-ої групи, та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; має місце реєстрації та постійне місце проживання; зі слів працює неофіційно пакувальником у взуттєвому цеху, але офіційно непрацевлаштований.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним тяжким злочином; кількість епізодів злочинної діяльності - один; відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, його конкретні обставини; особу винного; обставини, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
Також судом враховується позиція потерпілого ОСОБА_6 , який зазначив про відсутність у нього претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого, просив його суворо не карати, звільнивши від відбування покарання з випробуванням, зазначав, що пробачив обвинуваченого, вказував на те, що в ситуації, що склалась, було непорозуміння.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
При призначенні ОСОБА_3 покарання судом, окрім наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, враховується вищевказана позиція потерпілого ОСОБА_6 , який просив суворо не карати обвинуваченого, зазначивши, що він його пробачив, йому відшкодовано спричинену шкоду.
Хоча ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення в умовах воєнного стану, проте, за встановлених обставин справи, ним не використовувалися умови вказаного режиму для поліпшення його скоєння, кримінальне правопорушення не було заздалегідь сплановане як корисливе, а мало характер ситуативного, одиничного прояву, про що свідчить і сформоване в обвинувальному акті обвинувачення в частині моменту виникнення у обвинуваченого умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілого.
Крім того суд враховує молодий вік обвинуваченого, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, у протиправній поведінці раніше помічений не був, що у поєднанні з критичною оцінкою ним своїх дій, щирого каяття, намагання виправити ситуацію, відшкодування спричиненої потерпілому шкоди, а також первинних мотивів його протиправних дій, на переконання суду, суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність обвинуваченого.
Про це свідчить і посткримінальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 , який не намагався втекти з місця події, в тому числі, після того як його приятель ОСОБА_8 викликав поліцію, що було підтверджено в судовому засіданні прокурором.
Таким чином, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , які з урахуванням вищенаведеного та даних про особу обвинуваченого суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити йомуосновне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 186 КК України.
Водночас, враховуючи, що одні і ті ж обставини не можуть бути підставою для застосування як статті 69 КК України, так і статті 75 КК України, суд не знаходить підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, як того просив потерпілий та захисник. При цьому позиція потерпілого при вирішенні цього питання не має для суду вирішального значення, а лише враховується у сукупності з іншими обставинами, що і було зроблено судом.
VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.03.2025, відповідно до вимог ч. 4 ст. 174, абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України.
Визначаючи відповідно до п. 2 ч. 4 ст. ст. 374 КПК України початок строку відбування покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в п.п. 46, 47 Рішення по справі «Руслан Яковенко проти України» (заява №5425/11, статус остаточного - 04.09.2015), згідно якої відлік строку відбування покарання особою, засудженою судом першої інстанції, тоді як вирок не набрав законної сили, розпочинається після ухвалення вироку, адже особа вважається такою, що засуджена компетентним судом, а попереднє ув'язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.
Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк його попереднього ув'язнення (тримання під вартою) по даному кримінальному провадженню з 03.03.2025.
Крім того, враховуючи положення абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, з метою забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили залишити без змін запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. ст. 69, 69-1 КК України, у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з дня ухвалення вироку - з 04.06.2025.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_3 строк його тримання під вартою (попереднього ув'язнення) з 03.03.2025 по 03.06.2025 включно, з розрахунку день за день.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:
-мобільний телефон «Iphone 11» у корпусі білого кольору, у чорному чохлі, SIM НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ; грошові кошти у сумі 3000 грн. (3 купюри номіналом по 1000 гривень із серійними номерами: ГМ2899146, ГС8099841, ЄП6510755); 2 перстні з нержавіючої сталі перший у формі голови вовка, другий з ведмежою лапою, передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 59, 60, 78);
-грошові кошти у сумі 881 грн. (1 купюра номіналом 500 гривень із серійним номером ЄТ4725948, 1 купюра номіналом 50 гривень із серійним номером АР6676459, 16 купюр номіналом 20 гривень із серійними номерами: ЕЄ3273032, АК0629043, ЕА3988499, ЕЖ4170595, АП7317391, ГЛ2966180, ГМ8841295, ЕА3041795, ЕЖ2735819, ЕИ2678517, ЕЕ5537228,ЕД6152581, АК9014542, АМ6196702, ЄА1125738, АЛ2856361, 2 купюри номіналом по 5 гривень із серійними номерами: ТГ9309602, ЮГ5569669, 1 купюра номіналом 1 гривня із серійним номером СЕ0139212), передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - повернути власнику ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 59, 60);
- газовий балончик з назвою «Policy Gaz», переданий на зберігання до камери схову речових доказів ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - знищити (т. 2 а.с. 14, 78).
До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою залишити без змін.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.03.2025 по справі №639/1399/25 (провадження №1-кс/639/304/25 та №1-кс/639/305/25) на вищезазначені речові докази (т. 2 а.с. 66-69, 74-76).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та не пізніше наступного дня направити потерпілому.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1