Справа № 638/10233/25
Провадження № 1-кп/638/1758/25
04 червня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024222060000207 від 14.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42024222060000207 від 14.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, судом призначене підготовче судове засідання у справі.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 з правом внесення застави у сумі не менше 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 502648 грн, при внесенні застави визначити необхідність виконання обвинуваченим ОСОБА_4 наступних обов?язків, передбачених ст. 194 КПК України, зокрема: прибувати за викликом до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування із свідками, а також з іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Обґрунтовуючи клопотання в частині визначення розміру застави у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, прокурор зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а також зазначає про необхідність врахування майнового стану ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу. Вказував, на те, що ОСОБА_4 було звільнено з посади, а тому він не може здійснювати вплив на свідків, зазначав, що клопотання прокурора необґрунтоване, просив змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Обвинувачений підтримав доводи захисника.
Вислухавши думку учасників провадження, оцінивши надані докази у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди.
На підтвердження вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення прокурор долучила до клопотання: повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку ст. 2 КПК України щодо вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вплив прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди; заяву ОСОБА_6 про вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням та вигоди; протоколи допиту ОСОБА_6 від 28.11.2024, 03.12.2024, 11.12.2024, 24.01.2025, 31.03.2025, 08.04.2025; повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України щодо вимагання ОСОБА_4 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди; протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 09.12.2024, в якому зафіксовано серії та номери оглянутих та вручених ОСОБА_6 коштів у сумі 1000 доларів США; протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-, відеоконтроль особи; протоколом огляду, копіювання та вручення грошових коштів від 08.04.2025, в якому зафіксовано серії та номери оглянутих та вручених ОСОБА_6 коштів у сумі 3000 доларів США; протокол проведення обшуку від 08.04.2025, під час якого вилучено грошові кошти у сумі 3000 доларів США.
Суд, дослідивши надані разом із клопотанням докази про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення вважає їх вагомими.
Водночас під час дослідження матеріалів поданого клопотання суд встановив, що відповідно до довідки № 252-09042025/63060 ОСОБА_4 04.07.2024 пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, 22.10.2024 справу направлено до суду з обвинувальним актом.
Вказані факти не заперечуються учасниками кримінального провадження.
У зв'язку з цим суд вважає, що існує високий ризик продовження чи повторення протиправної поведінки ОСОБА_4 .
Суду ані стороною обвинувачення, ані стороною захисту не надані докази, на підставі яких суд може встановити міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого.
У зв'язку з чим, суд вважає, що прокурор не довів ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватися від слідства або суду.
Сама по собі тяжкість покарання не свідчить про наявність цього ризику.
Водночас суд приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на свідків, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 особисто знайомий зі свідком ОСОБА_6 , йому відомі його адреса місця проживання, крім того, як зазначає прокурор, на теперішній час недопитаними залишаються інші свідки у кримінальному проваджені, зокрема співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 , Комунального підприємства «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», що також свідчить про те, що ОСОБА_4 , знаходячись на свободі, може особисто або через інших осіб може впливати на них, схиляти до дачі показань на його користь, що може перешкодити встановленню істини та досягненню завдань кримінального провадження. Таким чином, ризик впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує поза розумним сумнівом.
Щодо визначення розміру застави суд зазначає наступне.
Прокурор просить визначити обвинуваченому розмір застави у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
Прокурор не надав суду жодної інформації щодо майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу.
Прокурор не навів суду виключних обставин, на підставі яких суд міг би дійти висновку про те, що застава у розмірах зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків.
Натомість суд зауважує, що суму застави у розмірі 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 502648 грн, встановлену ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2025 року, внесено не було, що свідчить про те, що вказана сума є непомірною для ОСОБА_4 .
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його мотив, та відсутність доказів наявності виключних обставин, на підставі яких суд міг би дійти висновку про те, що застава у розмірах зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України межах не здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 , покладених на нього обов'язків, суд вважає, що застава у розмірі 502648 грн 00 коп., яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для обвинуваченого, та вважає за необхідне визначити заставу у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 грн 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Керуючись статтями 177, 315 КПК України, суд,
Клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 з правом внесення застави у сумі не менше 166 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 502648 грн, задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, строк тримання під вартою на 60 діб, тобто до 02 серпня 2025 року включно.
Дата закінчення дії ухвали 02 серпня 2025 року.
Визначити суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 гривень 00 коп. (сто двадцять одна тисяча сто двадцять гривень 00 коп.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674, призначення платежу - застава згідно КПК по справі відносно ОСОБА_4 , справа № 638/10233/25 (Шевченківський районний суд м. Харкова).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом 60 днів з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Шевченківського районного суду міста Харкова коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Шевченківський районний суд міста Харкова.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків, покладених на нього судом застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1