Справа № 211/6672/24
Провадження № 2/211/383/25
іменем України
04 червня 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Юзефович І.О., розглянувши у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину удаваним та визнання права власності,
встановив:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочину удаваним та визнання права власності.
03 червня 2025 року через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 скеровано клопотання про розгляд зазначеної справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Суд, розглянувши указане клопотання, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно ч. 6 ст. 212 ЦПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
З огляду на зазначені положення чинного законодавства, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає цивільну справу.
При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв'язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров'я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов'язковою.
Призначення судового засідання у режимі відеоконференції має здійснюватися у виключних випадках, коли за об'єктивних причин учасник судового процесу позбавлений можливості брати участь у засіданні, а його участь є необхідною для встановлення всіх обставин справи.
Обґрунтовуючи подане клопотання, ОСОБА_1 не надає суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження об'єктивних причин неможливості забезпечити свою явку.
Крім того, станом на 04 червня 2025 року у суду відсутня технічна можливість забезпечити проведення судового засідання, яке призначено на 25 серпня 2025 року на 09-00 годину в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та з дотриманням при цьому вимог щодо інформаційної безпеки відеоконференції, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
При цьому, слід зазначити, що заявник не позбавлений можливості надати свої пояснення у письмовому вигляді, направивши їх до суду засобами поштового або електронного зв'язку.
Враховуючи, вищевикладене, керуючись ст. 212 ЦПК України, суддя,
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про розгляд справи в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Юзефович