Справа № 211/3486/25
Провадження № 1-кс/211/1077/25
04 червня 2025 року слідчий суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривого Рогу клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Довгинцівського РУП ГУНП в Дніпропетровської області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025041330000346 від 02.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.146, ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, має середню освіту, навідника 2 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , що самовільно залишив військову частину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
04.06.2025 року слідчий СВ ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025041330000346 від 02.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.146, ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України звернулася до слідчого судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вислухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, пояснив по змісту.
Підозрюваного, який просив не обирати запобіжний захід тримання під вартою, підозру вважає необгрунтованою, він проживає з цивільною дружиною та двома дітьми на орендованій квартирі.
Думку захисника, який просив обрати більш м'який запобіжний захід, домашній арешт, так як недоведені ризики, надав письмові заперечення де вказав, що не було жодних спроб тиску на свідків, не було перешкоджання слідству, просив домашній арешт за фактичною адресою проживання з родиною.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №1 Криворізького районного управління поліції ГУ Національної поліції Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025041330000346 від 02.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.146, ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України.
Процесуальне керівництво даного кримінального провадження здійснюється групою прокурорів Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону : ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Досудовим слідством встановлено, 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідно до Закону та діяв на час вчинення вказаного нижче діяння.
28.03.2025 в денний час, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , що самовільно залишив військову частину, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , перебуваючи в невстановленому слідством місці, маючи єдиний спільний намір, спрямований на незаконне збагачення, а саме, на незаконне заволодіння чужим майно, поєднане із з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, з корисливих мотивів, діючи в умовах воєнного стану, вирішили вчинити розбійний напад на ОСОБА_13 , який займається приватним візництвом на своєму автомобілі марки Audi 90, VIN - НОМЕР_3 , чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, при цьому розприділивши між собою ролі кожного, а саме:
- ОСОБА_4 повинен сісти на переднє пасажирське сидіння авто, та, застосовуючи предмет зовні схожий на пістолет до водія ОСОБА_13 , забрати цінне майно;
- ОСОБА_12 повинен сісти на заднє сидіння авто позаду водія ОСОБА_13 та приставити до горла ОСОБА_13 колючо-ріжучий предмет, викликавши у потерпілого страх про його застосування.
Надалі, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 в цей же день приблизно в 13 годин 00 хвилин використовуючи номер НОМЕР_5 , зателефонували на мобільний телефон НОМЕР_6 , який належить ОСОБА_13 , під приводом найняти останнього для поїздки в с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області, пообіцявши, що за поїздку вони сплатять 1500 гривень, на що ОСОБА_13 погодився. Про зустріч домовились в цей же день в 18 годин 00 хвилин біля відділення «Нової Пошти» №37, за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний будинок 61, м. Кривий Ріг.
В подальшому в невстановлений слідством час, ОСОБА_4 , маючи при собі знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а саме: предмет, зовні схожий на пістолет, скотч та мотузку, а ОСОБА_12 , маючи при собі знаряддя вчинення кримінального правопорушення, а саме: колючо-ріжучий предмет, 28.03.2025 прибули до відділення «Нової Пошти» №37, за адресою: мікрорайон 5-й Зарічний будинок 61, м. Кривий Ріг, для реалізації свого спільного наміру на незаконне заволодіння чужим майном, поєднане із з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, де 28.03.2025 о 18 годин 33 хвилини сіли в автомобіль марки Audi 90, VIN - НОМЕР_3 , чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску до ОСОБА_13 , згідно з раніше розподіленими ролями та почали рух в напрямку села Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області.
28.03.2025 в невстановлений слідством час, але в проміжок часу з 18 годин 35 хвилин до 20 годин 27 хвилин, перебуваючи на проїзній частині дороги, яка веде в напрямок села Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області, за координатами 48.008614.33551358, перебуваючи в салоні автомобіля марки Audi 90, VIN - НОМЕР_3 , чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, реалізуючи свій спільний злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, поєднане із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_13 , діючи в умовах воєнного стану за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_12 , перебуваючи на задньому сидінні авто позаду водія, притулив до правої щоки потерпілого ОСОБА_13 колючо-ріжучий предмет, спричинивши при цьому тілесні ушкодження у вигляді подряпини, а після притулив колючо-ріжучий предмет до шиї потерпілого ОСОБА_13 . В свою чергу ОСОБА_4 , перебуваючи на передньому пасажирському сидінні, дістав предмет, схожий на пістолет, та, погрожуючи ним, скомандував потерпілому ОСОБА_13 звертати автомобіль до лісосмуги, яка знаходиться вздовж проїзної частини дороги.
Потерпілий ОСОБА_13 , побоюючись за своє життя та здоров'я, чітко виконав вимоги ОСОБА_4 і звернув свій автомобіль до лісосмуги, де проїхавши приблизно 50 метрів зупинився, заглушивши мотор, залишивши ключі в замку запалення.
Надалі ОСОБА_12 продовжував утримувати колючо-ріжучий предмет біля шиї потерпілого ОСОБА_13 , а ОСОБА_4 наказав потерпілому ОСОБА_13 віддати йому мобільний телефон «Motorola» моделі «Moto G84», 8/256GB, Midnight Blue, вартість якого становить 8299 гривень 80 копійок з сім картою оператора «Київстар» НОМЕР_7 , яка цінності для потерпілого не представляє, та коричневий гаманець шкірозамінний, який цінності для потерпілого не представляє, в якому знаходились: два технічні паспорта на автомобілі марки Audi 90, чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску та Honda Accord сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 , водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_13 , три банківські картки - «Укрсіббанк» № НОМЕР_9 без грошових коштів на рахунку, «Укрсіббанк» № НОМЕР_10 на рахунку знаходилось 100000 гривень, «ПриватБанк» № НОМЕР_11 без грошових коштів на рахунку, витяг з наказу № 314 від 08.11.2023 року про звільнення ЗСУ, що потерпілий ОСОБА_13 і зробив.
Надалі ОСОБА_4 , приставивши предмет, схожий на пістолет, до голови потерпілого ОСОБА_13 спитав, на якій карточці наявні гроші та став вимагати назвати код, на що потерпілий ОСОБА_13 , побоюючись за своє життя та здоров'я, повідомив про перебування грошових коштів на банківській картці «Укрсіббанк» № НОМЕР_10 та назвав відповідний код.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_12 спричинили потерпілому ОСОБА_13 матеріальний збиток на загальну суму 8299 гривень 80 копійок та тілесні ушкодження у вигляді подряпин на боковій поверхні носа праворуч та на правій щоці, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Крім цього, ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , що самовільно залишив військову частину, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , 28.03.2025 в невстановлений слідством час, але в проміжок часу з 18 годин 35 хвилин до 20 годин 27 хвилин, перебуваючи в салоні автомобіля марки Audi 90, VIN - НОМЕР_3 , чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, який був припаркований в лісосмузі за координатами 48.008614.33551358, яка знаходиться вздовж проїзної частини дороги в напрямок села Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне позбавлення волі, діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, порушуючи гарантовані положеннями ст.ст. 29, 33 Конституції України і ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» права і свободи ОСОБА_13 на недоторканість особи та свободу пересування, проти його волі, ОСОБА_12 із застосуванням колючо-ріжучого предмета, а ОСОБА_4 із застосуванням предмета, схожого на пістолет, перемотали скетчем рот потерпілому ОСОБА_13 , після чого витягнули з вищевказаного автомобіля, де, продовжуючи утримувати ОСОБА_13 , зв'язали руки останньому та тримаючи його потягнули до дерева, де прив'язали мотузкою до такого.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України за ознаками - незаконне позбавлення волі, вчинені за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням зброї.
Крім цього, 28.03.2025 в невстановлений слідством час, але в проміжок часу з 18 годин 35 хвилин до 20 годин 27 хвилин, ОСОБА_4 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 за попередньою змовою з ОСОБА_12 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , маючи корисливий намір направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобіля марки Audi 90, VIN - НОМЕР_3 , чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, який на право власності належить ОСОБА_13 , перебували в салоні зазначеного автомобіля, який був припаркований в лісосмузі за координатами 48.008614.33551358, яка знаходиться вздовж проїзної частини дороги в напрямок села Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області.
Надалі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, погрожуючи потерпілому ОСОБА_13 застосуванням: зі сторони ОСОБА_12 колючо-ріжучого предмета, а зі сторони ОСОБА_4 - предмета, зовні схожого на пістолет, тобто із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого ОСОБА_13 , витягнули останнього з салону автомобіля, попередньо закривши рот скетчем, щоб останній не міг кликати про допомогу, зв'язали йому руки мотузкою та прив'язали мотузкою до дерева.
Надалі ОСОБА_4 сів на водійське сидіння, а ОСОБА_12 - на переднє пасажирське сидіння, та почали заводити вищевказаний автомобіль за допомогою ключів, які знаходились в замку запалювання. Проте, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 не довили свій злочинний умисел не вчинивши усіх дій, які вважали би необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі, не змогли завести автомобіль марки Audi 90, VIN - НОМЕР_3 , чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску, вартість якого становить 78151 гривню 01 копійку, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, забравши ключі від автомобіля.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_12 намагалися спричинити потерпілому ОСОБА_13 майнову шкоду на загальну суму 78151 гривню 01 копійку.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України за ознаками - незакінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я потерпілого.
У вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними доказами у кримінальному провадженні:
Протокол допиту потерпілого ОСОБА_13 ;
Протокол слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_13 ;
Протоколом огляду місця події ;
Речовими доказами, вилученими під час огляду місця події - мотузка, фрагмент мотузки зі слідами крові ОСОБА_13 , фрагмент скотча зі слідами крові ОСОБА_13 ;
Висновком судово медичної експертизи №443 від 03.04.2025 ;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_13 ;
Протоколом огляду фрагмента скотча зі слідами крові ОСОБА_13 ;
Протоколом огляду відеозапису з камер внутрішнього спостереження Аврора ТОВ «Вигідна покупка»;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
Копією чека №11290231485;
Речовим доказом - копією чека №11290231485;
Висновком додаткової судово медичної експертизи №561 від 22.04.2025;
Речовим доказами - Audi 90, VIN - НОМЕР_3 , чорного кольору реєстраційний номер НОМЕР_4 , 1988 року випуску;
Протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
Протоколом пред'явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_15 ;
Протоколом огляду речей та документів з інформацією з ПриватБанку, щодо сплати за товар 28.03.2025 в магазині Аврора ТОВ «Вигідна покупка» та кому належить картка;
Іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Досудовим розслідуванням встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється;
З метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: Переховуватися від органів досудового розслідування та суду - даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні, особливо тяжкого та тяжкого злочинів. Крім того, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 у разі визнання ним винним у вчинені інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність можливості, в разі перебування на волі, залишити межі України, включаючи виїзд на непідконтрольні та окуповані території, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зазначені обставини свідчать про те що ОСОБА_4 зможе переховуватися як від органів досудового розслідування та суду, що у подальшому ускладнить процес встановлення його місцезнаходження та вплине на розумність строків як досудового розслідування так і судового розгляду. Незаконно впливати на потерпілого, свідка та іншого підозрюваного, у цьому ж кримінальному провадженні - даний ризик підтверджується тим, що документи потерпілого ОСОБА_13 з адресою його реєстрації на даний час ще не знайдені, тому є вірогідність того, що ОСОБА_4 , з метою в подальшому уникнути покарання, може негативно впливати на повне, неупереджене розслідування даного кримінального провадження, є вірогідність у разі залишення на свободі в подальшому погроз в сторону потерпілого, а також з метою уникнути покарання ОСОБА_4 може впливати на іншого підозрюваного та свідка ОСОБА_15 , який є знайомим підозрюваного, що може негативно вплинути в подальшому об'єктивне розслідування. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення - даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 є особою, що вже притягувалась до кримінальної відповідальності, та відносно останнього наявне кримінальне провадження № 62023050010004409 від 18.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що підтверджує те, що ОСОБА_4 продовжує вчиняти інші кримінальні правопорушення. Під час досудового розслідування встановлено, що останній ніде не працює та не навчається, постійного доходу та заробітку не має, має слабкі соціальні зв'язки та може продовжувати вчинити інше кримінальне правопорушення з метою отримання доходу для проживання.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
- особисте зобов'язання - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 обвинувачується, у т.ч. у вчиненні особливо тяжких злочинів, що може виразитися у перешкоджанні встановленню об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні, повного, всебічного судового розгляду з метою уникнення кримінального покарання, незаконно впливати на свідків та потерпілих;
- особиста порука - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що до сторони обвинувачення та суду не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до суду на першу вимогу. Разом з тим, поручителі з числа цивільних осіб не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, оскільки ОСОБА_4 на теперішній час є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу за місцем дислокації військової частини, що фактично унеможливить поручителем з числа цивільних осіб забезпечити належне виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України. Водночас, поручителі з числа командування військової частини та інших військових формувань не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків, у зв'язку з тим що обвинувачений з 28.08.2023 самовільно залишив місце несення служби та продовжує ухилятись, але навіть у тому разі, якщо у суді під час розгляду даного клопотання будуть такі звернення, на думку слідства такий запобіжний захід не є достатнім для запобігання зазначеним ризикам;
- застава - прокурору не надходили заяви або клопотання від обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу;
- домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків.
Разом з тим вказаний запобіжний захід в умовах воєнного стану, позбавляє військовослужбовця виконувати свій конституційний обов'язок, що не кореспондується ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, а тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу створить передумови для переховування обвинуваченого від суду. Більше того, за таких обставин обвинувачений отримає можливість незаконно впливати на свідків, потерпілу у кримінальному провадженні будь-яким чином.
З огляду на те, що органом досудового розслідування та прокурором доведено та підтверджено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що обвинувачений має можливість переховуватися від суду, може здійснити вплив на свідків, потерпілу, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути признаними як менш небезпечними, ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, його вік, посаду, репутацію, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій обвинуваченого для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є продовження застосування щодо нього запобіжного заходу тримання під вартою як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.
В свою чергу, в умовах воєнного стану на території України, з метою належного покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, такий підхід національних судів щодо застосування викличного виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не допустить негативного впливу на обороноздатність держави в умовах воєнного стану, підриву авторитету, бойової готовності та боєздатності підрозділу Збройних Сил України та не створить в очах військовослужбовців уяву безкарності та свавілля.
Крім того, бажання обвинуваченого уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі обвинуваченого. Таким чином, констатовані ризики є обґрунтованими та доведеними.
Не утворює підстав для звільнення обвинуваченого і участь останнього у бойових діях пов'язаних з захистом суверенітету та незалежності України, оскільки ці обставини мали місце і на час вчинення злочину, а отже вони не утворюють для обвинуваченого жодних моральних запобіжників при обранні ним моделі поведінки.
Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, в тому числі злочину, передбаченого ч.4 ст.187, ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 289 КК України, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Всі вищезазначені обставини свідчать про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, тому з метою попередження ризиків, передбачених п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КК України, а саме: можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, суд вважає клопотання підлягає задоволенню.
Згідно ст. 183 ч. 4 п. 1 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 182-184, 194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Довгинцівського РУП ГУНП в Дніпропетровської області майора поліції ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025041330000346 від 02.04.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.146, ч.3 ст.15, ч.3 ст.289 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати допідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 01 серпня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Виконання ухвали покласти на ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій особі місць ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали буде виготовлено 04.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1