04 червня 2025 року
м. Київ
справа № 759/20748/23
провадження № 61-6472вд25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Коротенка Євгена Васильовича, Червинської Марини Євгенівни в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк») про захист прав споживачів.
Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 03 червня 2024 року
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 26 березня 2025 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року залишив без змін.
19 травня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 20 травня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Коротуну В. М., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Червинська М. Є.
29 травня 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є.
Заяву мотивовано тим, що судді Верховного Суду Коротун В. М.,
Коротенко Є. В., Червинська М. Є. не можуть брати участі у розгляді цієї справи, оскільки суддя-доповідач Коротун В. М. працював у суді першої та апеляційної інстанції разом із суддею, яка брала участь у розгляді справи в Київському апеляційному суді. Крім того, помічник судді-доповідача є сином судді, який також брав участь у розгляді цієї справи. Також зазначає, що судді
Коротенко Є. В. та Червинська М. Є. отримали негативний висновок Громадської ради доброчесності. Вказує, що колегія суддів не має необхідної підготовки та кваліфікації для судді касаційного суду із врахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо доступу до касаційних судів. За викладених обставин існує обґрунтований сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В., Червинської М. Є., тому наявні підстави для відводу вказаної вище колегії суддів від участі у розгляді справи № 759/20748/23.
Верховний Суд ухвалою від 02 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна В. М., Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є. визнав необґрунтованою та передав іншому судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 03 червня 2025 року заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів передана на розгляд судді Верховного Суду Фаловській І. М.
Заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів задоволенню не підлягає
з огляду на таке.
Стаття 36 ЦПК України містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь?якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді - як реальної, так і суб'єктивної.
Так, відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.
ЄСПЛ зазначив, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення
будь-якого законного сумніву з цього приводу (справа Гаусшильдта,
заява № 11/1987/134/188).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) зазначено, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
При цьому неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб'єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об'єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти», заява від 15 жовтня 2009 року № 17056/06; «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії», заява від 18 липня 2019 року № 16812/17).
Отже, щоб підтвердити порушення (або можливе порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність суб'єктивних та / або об'єктивних складових неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про особисте переконання та поведінку конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
На виконання Закону України «Про запобігання корупції» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Радою суддів України затверджено Порядок здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання.
У рішенні Ради суддів України від 12 травня 2016 року № 36 «Щодо роз'яснення про наявність чи відсутність конфлікту інтересів у діяльності суддів», зокрема зазначено, що робота навіть в одній судовій установі суддів і їх близьких осіб сама по собі не породжує конфлікт інтересів. Для визначення наявності або відсутності конфлікту інтересів за таких умов слід виходити зі співвідношення посадових обов'язків.
Згідно з частинами першою та третьою статті 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.
У Положенні про помічника судді, затвердженого рішенням Ради суддів України від 18 травня 2018 року № 21 (зі змінами) визначено, що помічник судді - це працівник патронатної служби у суді, який забезпечує виконання суддею повноважень щодо здійснення правосуддя.
Відповідно до пункту 20 розділу ІІІ Положення про помічника судді та
статті 66 ЦПК України помічник судді здійснює підбір актів законодавства та матеріалів судової практики, які необхідні для розгляду конкретної судової справи; бере участь у попередній підготовці судових справ до розгляду, в оформленні судових справ, за дорученням судді готує проекти судових рішень, запитів, листів, інших матеріалів, пов'язаних із розглядом конкретної справи.
Отже, помічник судді забезпечує підготовку та організаційне забезпечення судового процесу, не має процесуального статусу в провадженні, тому само собою посилання заявника на роботу в судовій системі судді та інших представників суду, які, на думку заявника, є близькими особами, не свідчить про існування фактів, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості суду з точки зору зовнішнього спостерігача під час розгляду цієї касаційної скарги.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що повідомлені заявником обставини не доводять існування суб'єктивного чи об'єктивного критеріїв, за яких судді підлягають відводу. Верховний Суд не встановив підстав для сумнівів
в особистій неупередженості та безсторонності суддів Коротуна В. М.,
Коротенка Є. В., Червинської М. Є.
Посилання Борзих Ю. М. на інші підстави для відводу стосовно суддів Верховного Суду Коротенка Є. В. та Червинської М. Є. не є підставою для їх відводу, оскільки заявник не довів, що існують ознаки небезсторонності вказаних суддів, підтверджені фактами, які можна встановити, що судді Коротенко Є. В. та Червинська М. Є. під час розгляду касаційної скарги можуть бути упередженими або необ'єктивними.
Верховний Суд зауважує, що не можуть бути підставою для відводу суддів обставини, викладені у заяві, які є припущеннями про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно повинні бути наведені аргументи, а до заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Обставин, які б свідчили про упередженість суддів Верховного Суду, яким заявлено відвід, чи необ'єктивне ставлення до сторін у справі, чи зацікавленість в певному рішенні в цій справі, з урахуванням відсутності підстав, що свідчать про конфлікт інтересів, та відсутності існування приватного інтересу, заявником не наведено, а судом не встановлено.
Враховуючи наведені обставини, доводи заяви про відвід не знайшли свого підтвердження, а заявник не довів наявність упередженості та необ'єктивності в діях суддів Верховного Суду Коротуна В. М.,
Коротенка Є. В., Червинської М. Є., а отже у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Коротуна Вадима Михайловича, Коротенка Євгена Васильовича, Червинської Марини Євгенівни в справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсиббанк» про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська