19 травня 2025 року
м. Київ
справа № 296/536/25
провадження № 61-5753ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 рокутапостанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської радипро судовий захист порушених цивільних прав і інтересівта
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради, в якому просила: визнати незаконним рішення, дії, бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо незаконної відмови мати незаборонені законом цивільні права під час складення проєкту рішення про відмову в надані дозволу на розробку проекту землеустрою; відшкодувати за рахунок Виконавчого комітету Житомирської міської ради моральну шкоду, заподіяну порушеннями законодавства, в розмірі 200 000,00 грн; прийняти виклад порушень законодавства, заподіяних Виконавчим комітетом Житомирської міської ради під час розгляду клопотання від 27 листопада 2015 року.
22 січня 2025 року ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира, що залишена без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження в справі.
Роз'яснено позивачці, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом.
21 березня 2025 року ухвалою Верховного Суду відмовлено у відкритті касаційного провадження в справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2025 року, а також відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
17 квітня 2025 року ухвалою Верховного Суду відмолено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року, постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2025 року та ухвалу Верховного Суду
від 21 березня 2025 року.
02 травня 2025 року ОСОБА_1 втретє подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2025 року, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи,а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
У силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судового рішення однією і тією ж особою заборонено, а тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Таке процесуальне обмеження, передбачене пунктом 3 частини другої
статті 394 ЦПК України, щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення є загальним для всіх суб'єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 22 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2025 року в справі
№ 296/536/25 судом касаційної інстанції двічі постановлено ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження від 21 березня та від 17 квітня 2025 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Отже, відсутні правові підстави для повторного розгляду поданої
ОСОБА_1 касаційної скарги на ухвалу Корольовського районного суду
м. Житомира від 22 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 10 березня 2025 року.
Верховний Суд як суд касаційної інстанції відповідно до норм чинного ЦПК України не наділений повноваженнями щодо перегляду касаційних скарг на судове рішення, коли є ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
ЦПК України не передбачає інститут перегляду судових рішень після їх перегляду в касаційному порядку за касаційною скаргою особи, яка уже реалізувала своє право на касаційне оскарження того самого (тих самих) судових рішень.
Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод
(далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини
(далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з позицією ЄСПЛ, висловленою в рішенні від 21 лютого 1975 року в справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства», заява № 4451/70, право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції.
«Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їх «цивільних прав та обов'язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (рішення ЄСПЛ від 16 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі», заява
№ 28249/95).
Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов'язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення в справі «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада
2004 року, заява № 41984/98, § 53).
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Процесуальному праву притаманний принцип процесуальної доброї совісті (постанова Верховного Суду від 30 травня 2024 року в справі № 229/7156/19 (провадження № 61-4283св24)).
В ухвалах від 05 листопада 2024 року в справі № 182/1163/21 (провадження
№ 61-14043ск24), від 06 листопада 2024 року в справі № 367/6682/21 (провадження
№ 61-14701ск24), від 08 листопада 2024 року в справі № 534/1005/22 (провадження
№ 61-14892ск24) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду також виснував про відсутність правових підстав для відкриття провадження в справі з огляду на те, що повторне подання касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення не передбачено.
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира
від 22 січня 2025 рокутапостанову Житомирського апеляційного суду
від 10 березня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про судовий захист порушених цивільних прав і інтересів.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська