(додаткова)
21 травня 2025 року
м. Київ
справа № 359/2836/23
провадження № 61-7323св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про повернення судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії та
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати наказ Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - НАК «Нафтогаз України») від 22 лютого 2023 року № 105-К та наказ Дочірнього підприємства «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України» (далі - ДП «Нафтогаз Біоенергія») від 22 лютого 2023 року № 9/к/тр. про звільнення його з посади генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія»; поновити його на посаді генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія»; стягнути з НАК «Нафтогаз України» середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також зобов'язати ДП «Нафтогаз Біоенергія» розглянути заяву про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Короткий зміст судових рішень
29 серпня 2023 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області позов задоволено. Скасовано наказ НАК «Нафтогаз України» від 22 лютого 2023 року № 105-К та наказ ДП «Нафтогаз Біоенергія» від 22 лютого 2023 року № 9/к/тр. про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія».
Поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді генерального директора
ДП «Нафтогаз Біоенергія» з 22 лютого 2023 року. Стягнуто з ДП «Нафтогаз Біоенергія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 776 363,88 грн. Зобов'язано ДП «Нафтогаз Біоенергія» розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
16 жовтня 2023 року додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.
01 травня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги НАК «Нафтогази Україна» та ДП «Нафтогаз Біоенергія» задоволено частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 . Скасовано наказ НАК «Нафтогаз України» від 22 лютого 2023 року № 105-К та наказ ДП «Нафтогаз Біоенергія» від 22 лютого 2023 року № 9/к/тр. про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади генерального директора ДП «Нафтогаз Біоенергія». Стягнуто з ДП «Нафтогаз Біоенергія» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3 776 363,88 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
26 березня 2025 року постановою Верховного Суду касаційні скарги представника НАК «Нафтогаз України» - адвоката Моісеєва Ю. О., ДП «Нафтогаз Біоенергія» та представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнеця О. М. задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 травня 2024 року скасовано. Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Нафтогаз Біоенергія», НАК «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії закрито. Повідомлено ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
30 квітня 2025 року додатковою постановою Верховного Суду заяву ДП «Нафтогаз Біоенергія» про розподіл судових витрат та повернення судового збору задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ДП «Нафтогаз Біоенергія» сплачений за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 33 281,60 грн.
Надходження та короткий зміст заяви про розподіл судових витрат та повернення судового збору
08 травня 2025 рокуНАК «Нафтогаз України» звернулося через систему «Електронний суд» із заявою про повернення судового збору, посилаючись на те, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження в справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), зокрема в апеляційній та касаційній інстанціях. За подання касаційної скарги НАК «Нафтогаз України» сплатило 35 428,80 грн, тому ця сума підлягає поверненню.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд виснував про її задоволення, з огляду на таке.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 травня2024 року в справі № 760/30077/19 зазначила, що в разі закриття провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд касаційної інстанції наділений повноваженнями постановити за заявою позивача ухвалу про її передачу для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, а тому її розгляд не закінчується і продовжується компетентним судом, до юрисдикції розгляду якого вона віднесена законом.
У такому випадку остаточний розподіл судових витрат, зокрема й відшкодування стороні, на користь якої буде прийняте рішення по суті спору, вирішуватиметься судом за результатами розгляду справи. Таке вирішення питання про повернення судового збору буде відповідати балансу інтересів держави на отримання компенсації витрат за проведення судового розгляду та здійснення судочинства, а також інтересам особи на фактичне здійснення самого правосуддя.
Задоволення клопотання про повернення судового збору судом, до юрисдикції якого не віднесений розгляд певної категорії справ, здійснюватиметься не судом, встановленим законом у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
У таких випадках повернення судового збору з державного бюджету унеможливить розподіл судових витрат між сторонами за результатами розгляду справи, що суперечитиме принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої прийняте судове рішення, за рахунок сторони, проти якої постановлено рішення.
Отже, щоб повернення судового збору у випадку закриття провадження у справі відповідало принципам верховенства права, добросовісності, справедливості та розумності, це процесуальне питання слід вирішувати після закінчення встановленого частиною першою статті 256 ЦПК України строку на подання заяви про направлення справи для продовження розгляду судом за встановленою юрисдикцією.
Відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
У постанові від 26 березня 2025 року Верховний Суд роз'яснив ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду, а також його право звернутися із заявою про передачу справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.
До електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Кузнеця О. М. постанову Верховного Суду від 26 березня 2025 року доставлено 04 квітня 2025 року о 06:05, тому десятиденний строк на звернення з відповідною заявою почав перебіг 05 квітня 2025 року та закінчився 15 квітня 2025 року.
ОСОБА_1 у встановлений строк із заявою про передачу справи для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, не звернувся.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості щодо звернення ОСОБА_1 з позовом до ДП «Нафтогаз Біоенергія», НАК «Нафтогаз України» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії в порядку господарського судочинства.
За таких обставин Верховний Суд вважає за можливе вирішити питання про повернення НАК «Нафтогаз України» судового збору за подання касаційної скарги.
За пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI)від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон № 3674-VI.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття провадження в справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), зокрема в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI).
За приписами частини другої статті 7 Закону № 3674-VI у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п'ята статті 7 Закону № 3674-VI).
07 січня 2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», яким внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону № 3674-VI.
З урахуванням внесених змін органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом. Таке подання формується відповідним судовим органом на підставі поданої платником (його уповноваженою особою) заяви про повернення коштів з бюджету, складеної із зазначенням усіх необхідних реквізитів.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду, на рахунки якого сплачено судовий збір.
На підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, на користь відповідача НАК «Нафтогаз України» підлягає поверненню судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги в розмірі 35 428,80 грн.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про повернення судового збору задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернути Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» судовий збір у розмірі 35 428,80 гривень (тридцять п'ять тисяч чотириста двадцять вісім гривень 80 копійок), внесений згідно із платіжним дорученням від 23 травня 2024 року № 0000044394 на розрахунковий рахунок № UA288999980313151207000026007, отримувач - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/ 22030102, код отримувача - 37993783.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська