02 червня 2025 року
м. Київ
справа № 750/8852/23
провадження № 61-6870ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2025 року (повний текст постанови виготовлено 19 березня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Чернігівської міської ради про скасування рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 20 травня 2025 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2025 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження і особа, яка подала касаційну скаргу, не порушує питання про його поновлення.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвавлена 18 березня 2025 року. Повний тест постанови складено 19 березня 2025 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 направленадо Верховного Суду 20 травня 2025 року, що підтверджується відповідною відміткою щодо дати відправлення на поштовому конверті. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 18 квітня 2025 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Посилання в касаційній скарзі на несвоєчасне отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а відповідно до частини другої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення та заявлення відповідного клопотання.
На підставі викладеного, згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Окрім цього, у порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не вказано усіх осіб, які беруть участь у справі, їх місцезнаходження, місце проживання чи перебування, а саме не зазначено Чернігівську міську раду, їх місцезнаходження.
Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар