03червня 2025 року
м. Київ
справа № 753/9945/23
провадження № 61-6864ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,
У червні 2023 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик», про відшкодування майнової шкоди у розмірі 298 700,00 грн та моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 74 675,00 грн майнової шкоди, 10 000,00 грн моральної шкоди, 8 000,00 грн витрат на послуги з визначення вартості відновлювального ремонту, 846,77 грн судового збору, а всього 93 521,77 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 74 675,00 грн майнової шкоди, 1 073,60 грн судового збору, а всього 75 748,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 74 675,00 грн майнової шкоди, 1 073,60 грн судового збору, а всього 75 748,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 74 675,00 грн майнової шкоди, 1 073,60 грн судового збору, а всього 75 748,60 грн. У решті позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 28 травня 2025 року до Верховного Суду ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у частині визначення розміру матеріальної шкоди, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбаченим за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Ціна позову у цій справі складає 598 700,00 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн).
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Незгода відповідачки з ухваленими судами попередніх інстанцій судовими рішеннями у цій справі, зокрема з встановленими за підставі доказів, поданих сторонами, обставинами,не свідчить про те, що така справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
З огляду на предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховним Судом не встановлено обставин, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягали б касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскількиОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не обґрунтувала наявності виключних обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 30 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровулик», про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович