Справа № 199/7607/25
(1-кс/199/584/25)
02.06.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра
у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: підозрюваного - ОСОБА_3 ,
захисника ? ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025042220000580, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України, -
До Амур-Нижньодніпровського районного суд м. Дніпра звернувся слідчий із вищевказаним клопотанням, погодженим із прокурором, в обґрунтування якого послався на те, що СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12025042220000580, кваліфікованого за ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України, порушеного за фактом повідомлення на лінію «102» про те, що 31 травня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив замах на вбивство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що приблизно о 15 годині 00 хвилин 31 травня 2025 року ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , дістав з сумки чорного кольору, яка була одягнена на йому в той момент, металевий ніж сірого кольору, та наблизившись до ОСОБА_7 вступив з останнім в бійку, в ході якої, тримаючи в своїй правій руці металевий ніж сірого кольору, маючи на меті нанести ним численні удари в життєво важливі частини тіла, діючи умисно, прагнучи спричинити смерть потерпілому шляхом ушкодження життєво важливих органів, наніс лезом вказаного ножа не менше трьох хаотичних ударів в область грудної клітини, однак його дії були зупинені свідком ОСОБА_8 , яка завадила спробі ОСОБА_3 нанести ще один удар потерпілому, внаслідок чого, останній не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі. Своїми умисними діями, відповідно до довідки КНП «Міська клінічна лікарня № 16» ДМР ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: множинних колото-різаних ран грудної клітини проникаючі зліва. Гемопневматоракс зліва. Проникаюче поранення лівої черевної стінки. Зоочеревна гематома. Різана рана ділянки лівого ліктьового суглоба. Наскрізна рана середньої фаланги четвертого пальця лівої кісті. 31 травня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 01 червня 2025 року повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.115 КК України. 31 травня 2025 в ході проведення огляду місця події ? квартири АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено: сумку чорного кольору, футболку білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, пару кросівок білого кольору з елементами зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, та мобільний телефон марки «Apple» у чохлі білого кольору з підлоги балкону. Того ж дня, тобто 31 травня 2025 року, слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову, про визнання, вилучених речей речовими доказами. На підставі слідчий просить накласти арешт з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, тому слідчий просив задовольнити клопотання в повному обсязі.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання, просили його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали поданого клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні, СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025042220000580, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України.
31 травня 2025 року слідчим СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_9 було проведено огляд місця події ? квартири АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено: сумку чорного кольору, яка поміщена до спец. пакету №QYH0146994; футболку білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, яка поміщена до паперового конверту; пару кросівок білого кольору з елементами зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які поміщено у окремі 2 паперові конверти; мобільний телефон марки «Apple» у чохлі білого кольору з підлоги балкону, який поміщено до спец. пакету №CRI1131925.
31 травня 2025 року речі виявлені і вилучені під час зазначеного вище огляду місця події постановою слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області визнані та залучені в якості речових доказів по кримінальному провадженню №12025042220000580.
За змістом ст.ст.131, 132, 167, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасове вилучення майна та арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Частиною 3 ст.132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом ст.ст.168, 208, 234, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частинами 2, 3 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Згідно ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.173 ч.1 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, ст.173 ч.2 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Аналізуючи наведені слідчим в його клопотанні фактичні обставини, як підстави для задоволення клопотання, в контексті долучених до клопотання матеріалів, як доказів таких фактичних обставин, з урахуванням на вказані вище положення чинного кримінального процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що в ході розгляду такого клопотання знайшли своє підтвердження всі заявлені слідчим і необхідні для розгляду обставини, як то факт вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, та початок кримінального провадження за ознаками цього кримінально караного діяння, правова кваліфікація якого та встановлений кримінальним процесуальним законом обов'язок доказування зумовлюють необхідність доведення слідчим події кримінального правопорушення, винуватості особи у його вчиненні тощо. Доказування здійснюється за допомогою відповідних доказів, різновидом яких є речові докази, значення яких, в свою чергу, мають речі, тимчасово вилучені слідчим в ході огляду в рамках кримінального провадження №12025042220000580. Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно, тимчасово вилучене в ході огляду, яке має суттєве значення для встановлення та виключне значення для доведення важливих обставин у розслідуваному кримінальному провадженні, а також досягнення його дієвості, оскільки це майно можливо зберегло на собі сліди та/або містить інші відомості, що можуть бути використані як докази, отримати які іншим способом неможливо, при цьому існує реальна загроза приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження цього майна, враховуючи викладені в ст.173 ч.2 КПК України обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.170-173, 208, 234, 236, 309, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_5 , про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №12025042220000580, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України, - задовольнити.
Накласти в рамках кримінального провадження №12025042220000580 арешт на майно, виявлене та вилучене 31 травня 2025 року в ході проведення огляду місця події - квартири АДРЕСА_2 , а саме на:
?сумка чорного кольору, яка поміщена до спец. пакету №QYH0146994;
?футболка білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, яка поміщена до паперового конверту;
?пара кросівок білого кольору з елементами зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, які поміщено у окремі 2 паперові конверти;
?мобільний телефон марки «Apple» у чохлі білого кольору з підлоги балкону, який поміщено до спец. пакету №CRI1131925;
із позбавленням власника (володільця) вказаного вище майна права відчужувати, будь-яким чином розпоряджатись та користуватись зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного провадження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1