Постанова
Іменем України
19 березня 2025 року
м. Київ
Справа № 520/13313/17
Провадження № 61-7588св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є
позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач), правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
відповідачі - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
про визнання договорів купівлі-продажу недійсними
за касаційною скаргою ОСОБА_9 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Бузовський Ігор Миколайович,
на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М., про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржниці на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2021 року.
(1) Вступ
1. У позикодавця виник спір із позичальником та особами, яким останній відчужив його майно. Позикодавець вважав, що таке відчуження мало на меті уникнення цивільної відповідальності перед ним за грошовим зобов'язанням, а правочини позичальника з відчуження майна не мали на меті настання реальних наслідків і були фіктивними. Тому позикодавець звернувся до суду з вимогами визнати ці правочини недійсними та скасувати рішення про реєстрацію права власності за набувачами майна позичальника і відповідні записи в реєстрі.
2. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, позов задовольнив частково. Вважав, що відчуження позичальником належного йому нерухомого майна під час дії судового обтяження, що забезпечувало можливе виконання судових рішень про стягнення з позичальника боргу, є належним підтвердженням порушення оспорюваними договорами прав та інтересів позикодавця.
3. Рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду оскаржила у касаційному порядку особа, яка не брала участі у справі. Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за цією скаргою, бо скаржниця не подавала на вказане рішення апеляційну скаргу. Після цього зазначена особа, яка не є учасницею справи, подала таку скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд відкрив апеляційне провадження, а невдовзі закрив. Мотивував тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи, інтереси й обов'язки скаржниці.
4. Остання не погодилася із такою ухвалою апеляційного суду. Тому подала касаційну скаргу. Стверджувала, зокрема, що апеляційний суд помилково не звернув увагу на те, що скаржниця мала бути співвідповідачкою як власниця спірного майна, а суд першої інстанції не залучив її до участі у справі, внаслідок чого слід його рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад учасників справи.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи стосується рішення суду першої інстанції прав та обов'язків особи, яка не брала участі у справі щодо визнання договорів недійсними та скасування відповідних рішень державних реєстраторів і записів у реєстрі, якщо така особа не була стороною вказаних договорів, а питання дійсності договору, який вона уклала, суд вирішує в іншій справі. Вирішив, що не стосується, бо суд першої інстанції не розглядав питання щодо правомірності укладеного зі скаржницею договору купівлі-продажу. Питання його дійсності суд вирішує в іншій справі, в якій скаржниця є відповідачкою.
(2) Зміст позовної заяви
6. У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати недійсним посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською Ольгою Василівною, зареєстрований у реєстрі за № 1290 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира), який 3 липня 2014 року ОСОБА_3 і ОСОБА_6 уклали із ОСОБА_5 , (далі - договір купівлі продажу квартири-1);
- визнати недійсним посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О. В., зареєстрований в реєстрі за № 1293 договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5110137300:55:013:0007, розташованої у АДРЕСА_2 (далі - земельна ділянка), який 3 липня 2014 року ОСОБА_3 і ОСОБА_7 уклали з ОСОБА_4 (далі - договір купівлі-продажу земельної ділянки);
- визнати недійсним посвідчений приватним нотаріусом Запольською О. В., зареєстрований у реєстрі за № 618 договір купівлі-продажу квартири, який 24 червня 2015 року ОСОБА_5 уклав із ОСОБА_10 (далі - договір купівлі-продажу квартири-2);
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 ;
- скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав ОСОБА_5 на квартиру;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку за договором купівлі-продажу земельної ділянки;
- скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав ОСОБА_4 на земельну ділянку;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу квартири-2;
- скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав ОСОБА_10 на квартиру.
(3) Зміст судових рішень
7. 15 червня 2021 року Київський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов частково:
- визнав частково недійсним договір купівлі-продажу квартири-1 у частині 1/2 частки квартири, яка належала ОСОБА_3 на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси у справі № 2-6177/2007 від 5 жовтня 2007 року;
- визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири-2;
- визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки;
- скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 6216473 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу квартири-1;
- скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 6216536 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу земельної ділянки;
- встановив порядок виконання рішення, відповідно до якого з дня набрання законної сили воно є підставою для скасування запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_8 на квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 ;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
8. 5 жовтня 2022 року Одеський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив апеляційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. У січні 2023 року скаржниця, яка не брала участі у справі звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року.
10. 7 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у відкритті касаційного провадження. Мотивував тим, що скаржниця не була учасницею справи, з апеляційною скаргою як особа, яка не брала участі у справі, до апеляційного суду не зверталася, оскаржила у касаційному порядку судове рішення, яке не було об'єктом перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою.
11. 13 березня 2023 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою поновив скаржниці строк на апеляційне оскарження рішенняКиївського районного суду м. Одеси від 15 червня 2021 року та залишив її апеляційну скаргу без руху.
12. 24 березня 2023 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржниці.
13. 11 квітня 2024 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою закрив вказане апеляційне провадження.
(4) Провадження у суді касаційної інстанції
14. 18 травня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 11 квітня 2024 року, а «справу направити на новий розгляд» до цього суду.
15. 25 червня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця мала: вказати свій номер засобу зв'язку; додати копії квитанції про сплату судового збору, ордера, свідоцтва та посвідчення адвоката відповідно до кількості учасників справи.
16. 10 липня 2024 року скаржниця подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій вказала свій номер засобу зв'язку та додала копії квитанції про сплату судового збору, ордера, свідоцтва та посвідчення адвоката відповідно до кількості учасників справи.
17. 24 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці.
18. 13 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
19. Скаржниця мотивувала касаційну скаргу так:
19.1. Суд розглянув справу про її права й обов'язки, не залучивши її до участі у справі як дійсного власника квартири; належним позивачем мала бути ОСОБА_2 , адже їй 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 відступив право вимоги за договором позики. Вказану особу суд теж не залучив до участі у справі.
19.2. Апеляційний суд в оскарженій ухвалі застосував норми права без урахування висновків щодо застосування цих норм, викладених у постановах:
Верховного Суду у складі колегії судів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19. Згідно з цим висновком незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад;
Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14 серпня 2019 року у справі № 62/112 та від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16 щодо з'ясування того, чи оскаржене рішення стосується прав та обов'язків скаржника.
(2) Позиції інших учасників справи
20. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.
(1) Межі розгляду справи у суді касаційної інстанції
21. 24 вересня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці на підставах, визначених в останньому абзаці частини другої статті 389 ЦПК України.
22. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
23. З огляду на вказаний припис Верховний Суд за загальним правилом переглядає оскаржені судові рішення у межах тих доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційного провадження.
(2) Оцінка аргументів скаржниці та висновків апеляційного суду
(2.1) Чи стосується рішення суду першої інстанції прав та обов'язків особи, яка не брала участі у справі щодо визнання договорів недійсними та скасування відповідних рішень державних реєстраторів і записів у реєстрі, якщо така особа не була стороною вказаних договорів, а питання дійсності договору, який вона уклала, суд вирішує в іншій справі?
24. Скаржниця, яка не брала участі у справі, звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Вважала, що це рішення стосується її прав та обов'язків, адже вона є власницею спірного майна. Суд апеляційної інстанції відкрив, а пізніше закрив апеляційне провадження. Зазначив, що суд першої інстанції в оскарженому рішенні не вирішував питання про права, інтереси й обов'язки скаржниця. Вона з цим висновком апеляційного суду не погодилася. У касаційній скарзі стверджувала, що суд вирішив спір за неналежного складу учасників, не залучивши її співвідповідачкою. Вважала, що апеляційний суд не мів підстав закрити апеляційне провадження. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає доводи скаржниці необґрунтованими.
25. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
26. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
27. Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
28. За обставинами справи:
28.1. 14 лютого 2023 року скаржниця подала до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 15 червня 2021 року. Вважала, що він без її участі вирішив справу щодо квартири, яку вона набула за договором купівлі-продажу від 6 березня 2018 року, укладеним із ОСОБА_8 . Повідомила, що ОСОБА_1 на підставі договору про відступлення права вимоги від 18 грудня 2018 року відступив право вимоги за договором позики від 25 червня 2008 року на користь ОСОБА_2 . Тому саме остання є належним позивачем.
28.2. 13 березня 2023 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою поновив скаржниці строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та залишив апеляційну скаргу без руху.
28.3. 24 березня 2023 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржниці.
28.4. 18 квітня 2023 року ОСОБА_2 подала клопотання про залучення її для участі у справі як правонаступницю позивача на підставі договору про відступлення права вимоги від 18 грудня 2018 року. Крім того, подала клопотання про закриття провадження у справі, оскільки в оскарженому рішенні суд першої інстанції питання про права й обов'язки скаржниці не вирішував; остання має можливість захистити своє право на спірне майно у справі № 521/16692/22, в якій вона є відповідачкою, а предметом спору є дійсність договору купівлі-продажу квартири від 6 березня 2018 року, який скаржниця уклала з ОСОБА_8 .
28.5. 30 листопада 2023 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою залучив до участі у справі правонаступницю позивача - ОСОБА_2 .
28.6. 11 квітня 2024 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою скаржниці на рішення суду першої інстанції
29. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звертає увагу на те, що ЦПК України у статтях 17 і 352 передбачає необхідність з'ясування апеляційним судом питання про те, чи вирішив у оскарженому рішенні суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу, не будучи учасницею справи. Припущення про вплив оскарженого рішення на права, інтереси, та/або обов'язки такої особи не є достатньою та належною підставою для розгляду її апеляційної скарги.
30. Особа, яка не брала участі у справі, у якій встановлені певні обставини щодо неї, які вона не визнає, вправі спростувати ці обставини у загальному порядку. Тобто таке рішення не матиме преюдиціального значення для особи, яка не брала участі у справі (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г/3).
31. Спір у справі № 520/13313/17стосується, зокрема, дійсності договорів купівлі-продажу квартири, які ОСОБА_3 і ОСОБА_6 уклали з ОСОБА_5 , а він - із ОСОБА_10 . Тому правильним є висновок апеляційного суду про те, що суд першої інстанції у рішенні від 15 червня 2021 року не розглядав питання щодо правомірності договору купівлі-продажу квартири, який ОСОБА_8 уклала зі скаржницею 6 березня 2018 року. Правомірність набуття скаржницею права власності на квартиру вирішуватиме суду у справі № 521/16692/22, в якій скаржниця є відповідачкою, а предметом спору - дійсність договору, який вона уклала. Отже, апеляційний суд правильно виснував, що оскаржене рішення суду першої інстанції не стосується прав та обов'язків скаржниці.
32. Не знайшли підтвердження доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд розглянув справу, не залучивши до участі у справі ОСОБА_2 як правонаступницю позивача. На підставі її клопотання цей суд постановив 30 листопада 2023 року ухвалу, згідно з якою залучив вказану особу до участі у справі.
33. З огляду на викладене касаційна скарга скаржниці є необґрунтованою (див. близький за змістом висновок у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 квітня 2019 року у справі № 576/1910/17).
(3) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(3.1) Щодо суті касаційної скарги
34. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанціїта апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 409 ЦПК України).
35. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 410 ЦПК України).
36. Оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
(3.2) Щодо судових витрат
37. З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати скаржниці за подання касаційної скарги слід залишити за нею.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко