04 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/3390/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя Лавренюк Т. А.)
від 19.12.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Крестьянінов О. О., судді: Лакіза В. В., Пуль О. А.)
від 15.04.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Вінстар"
до: 1) ОСОБА_1 ;
2) ОСОБА_2 ;
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,
про звернення стягнення на предмет застави та стягнення штрафу.
1. У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив суд:
- в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; № 20-84/2016 від 23.12.2016; № 20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; № 20-62/2015 від 30.09.2015; № 20-21в/2012 від 10.12.2012; договором про переведення боргу № 20-09/2017/1 від 11.06.2020 на загальну суму 1 514 000,00 грн, звернути стягнення на предмет застави згідно з договором № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2451, а саме на 100% частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" (відповідач 3), які належать ОСОБА_1 (відповідачка 1) та ОСОБА_2 (відповідач 2), що є предметом забезпечувального обтяження, шляхом передачі у власність позивача;
- стягнути з ОСОБА_1 штраф у сумі 378 500,00 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 штраф у сумі 378 500,00 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що першим та другим відповідачем було здійснено відчуження/подальше відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Інвестиційна аграрна компанія "Балінвест" без письмової згоди заставодержателя, і ці дії порушують права та законні інтереси позивача, як заставодержателя, а тому є підставою для звернення стягнення на предмет застави відповідно до договору застави корпоративних прав та стягнення з першого та другого відповідача 25% штрафу.
3. 19.12.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково; в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами № 20-33в/2018/ГД-06/16 від 22.11.2018; № 20-12в/2017/ГД-06/16 від 11.10.2017; № 20-84/2016 від 23.12.2016; № 20-69/2016/ГД-06/16 від 13.10.2016; № 20-62/2015 від 30.09.2015; № 20-21в/2012 від 10.12.2012; договором про переведення боргу № 20-09/2017/1 від 11.06.2020 на загальну суму 1 514 000,00 грн, звернув стягнення на предмет застави згідно з договором № ГД-06/16-з-4 застави корпоративних прав від 05.08.2020, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Н. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 2451, а саме на 100% частки у статутному капіталі відповідача 3, які належать відповідачам 1 та 2, що є предметом забезпечувального обтяження, шляхом передачі у власність позивача; стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 378 500,00 грн штрафу, 22 710,00 грн судового збору; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення зі ОСОБА_2 378 500,00 грн штрафу відмовив.
4. 15.04.2025 Східний апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 378 500,00 грн штрафу, ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишив без змін.
5. 15.05.2025 представник ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та установив наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
7. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
9. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
10. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
11. Процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
12. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження судових рішень скаржниця визначає наявність випадку, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, з урахуванням пункту 5 частини першої та пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
13. Водночас, у касаційній скарзі скаржник цитує норми частини першої статті 610, пункту 3 частини першої статті 611, частини першої статті 614 Цивільного кодексу України, статті 218 Господарського кодексу України та зазначає, що підстави для застосування до неї штрафних санкцій за договором застави відсутні, оскільки від неї ніколи не було волевиявлення на укладення будь-яких правочинів направлених на відчуження корпоративних прав ТОВ "Балінвест". Однак у цій частині скаржниця не визначає підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.
14. Отже, у цій частині обґрунтування касаційної скарги не відповідає вимогам статті 290 ГПК України та є підставою для залишення касаційної скарги без руху.
15. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржниці строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
16. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
17. Вирішуючи питання щодо обов'язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
18. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
19. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункти 1, 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
20. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
21. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
22. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
23. З огляду на те, що в суді апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції переглядалося в частині стягнення з ОСОБА_1 378 500,00 грн штрафу, і відповідно скаржниця в суді касаційної інстанції може оскаржувати судові рішення в цій частині, то заявниця за подання касаційної скарги мала сплатити судовий збір у розмірі 9 084,00 грн (378 500,00 грн х 1,5% х 200% х 0,8).
24. До касаційної скарги представник скаржниці не додав документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків також у частині сплати судового збору.
25. Крім того, статтею 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
26. Представник Проценко Н. Б. до касаційної скарги не додав докази надсилання її копії учасникам справи, тому скаржниці потрібно надати Верховному Суду докази надсилання усім учасникам справи копії касаційної скарги з додатками, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
27. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
28. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 у справі № 922/3390/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржниці строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом її уточнення, з урахуванням недоліків, визначених у пункті 13 цієї ухвали;
- касаційну скаргу та уточнену її редакцію, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України;
- сплатити судовий збір у розмірі 9 084,00 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.
3. Роз'яснити скаржниці, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова