02 червня 2025 року м. Чернівці Справа № 926/248/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Скрипник Д.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36068147)
до товариства з обмеженою відповідальністю «МИРТ» (58008, м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36, код ЄДРПОУ 37158896)
про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на загальну суму 37851,35 грн
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
1. Стислий виклад позицій учасників справи.
Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «МИРТ» в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати на суму 37851,35 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке розміщене на земельній ділянці за адресою: м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36-Л (нежитлова будівля (склад) літ.Ю), площею 0,0314 га, кадастровий номер 7310136600:26:002:0122, державна реєстрація земельної ділянки проведена 14.11.2023; цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Позивач зазначає, що відповідачем не оформлено правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками на правах оренди, що потягнуло за собою фактичне безоплатне їх використання.
Далі позивач зазначає, що у зв'язку зі зміною нормативно-грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради проведено розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, за користування ТОВ «МИРТ» без належних на те правових підстав в тому числі вищевказаною земельною ділянкою у період з 14.11.2023 по 18.10.2024 на суму 37851,35 грн.
Департаментом спрямовано лист №24/01-08/3-04/4/1427 від 23.10.2024 на адресу відповідача з вимогою впродовж одного місяця з дня отримання даної претензії сплатити безпідставно збережені кошти.
Однак, відповідач кошти за користування даною земельною ділянкою не сплатив, у зв'язку із чим позивач на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти за період з 14.11.2023 по 18.10.2024 на суму 37851,35 грн.
Відповідач наданим правом на подання відзиву не скористався, жодних пояснень на предмет спору не надав.
2. Рух справи.
24.01.2025 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№248.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2025 позовну заяву передано судді Гурину М.О.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 18.02.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 12.03.2025.
Протокольною ухвалою від 12.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву до 03.04.2025.
Протокольною ухвалою від 03.04.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 24.04.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 24.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.05.2025.
Протокольною ухвалою від 12.05.2025 відкладено розгляд справи по суті на 02.06.2025.
02.06.2025 через канцелярію суду представницею позивача подано клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами, при цьому зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
На призначений день розгляду справи представники сторін у судове засідання не з'явився, відповідач про причини неявки свого представника в суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання ухвал в тому числі через систему «Електронний суд», що підтверджується Довідками про доставку електронного листа які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних матеріалів без участі представників сторін.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.10.2024 №399877892 за товариством з обмеженою відповідальністю «МИРТ» зареєстровано право власності на нерухоме майно (нежитлову будівлю (склад) літ.Ю, загальною площею 218,8 кв.м.), що розташована за адресою: Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36-Л. Підставою виникнення права власності є свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.08.2010.
Зазначений об'єкт нерухомості розміщений на земельній ділянці загальною площею 0,0314 га, кадастровий номер 7310136600:26:002:0122, за адресою: Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36-Л. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07).
Згідно з витягом Державного земельного кадастру про земельну ділянку дана земельна ділянка зареєстрована 14.11.2023.
20.06.2024 Департаментом урбаністики та архітектури міської ради надіслано на адресу відповідача лист з вимогою подання заяви товариством та отримання вищевказаної ділянки в оренду або надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки для продажу.
У зв'язку із не оформленням відповідачем права користування земельною ділянкою на правах оренди, що в свою чергу потягнуло за собою фактичне безоплатне її використання за період з 14.11.2023 по 18.10.2024, виконавчим органом Чернівецької міської ради - Департаментом урбаністики та архітектури міської ради, було підготовлено та направлено лист від 23.10.2024 №24/01-08/3-04/4/1427 на адресу відповідача у якому запропоновано впродовж одного місяця з дня отримання листа сплатити безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 37851,35 грн. Лист Департаменту повернуто за закінченням терміну зберігання.
Станом на день розгляду справи відповідач кошти в добровільному порядку не сплатив.
Рішенням Чернівецької міської ради від 26.02.2021 №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішення міської ради V скликання від 12.02.2008 № 510», затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців, розроблену Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя».
Вказане рішення, як нормативний акт, доведено до відома населення серед іншого і шляхом опублікування на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради http://chernivtsy.eu/portal/1154.
З огляду на зазначене, наявний у матеріалах справи витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9948553012024 від 17.09.2024 є належним, допустимим та достовірним.
Таким чином, починаючи з 2022 року річний розмір орендної плати визначається за нормами Податкового кодексу України та обчислюється відповідно до рішення міської ради від 23.10.2008 №715 (зі змінами) «Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях) за ставкою 3.0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної згідно рішення міської ради від 26.02.2021 №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці».
Так, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівців затверджено рішенням від 26.02.2021 №118 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернівці», яке набрало чинності 01.01.2022.
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9948553012024 від 17.09.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:26:002:0122 становить 1367056,10 грн.
Так, рішенням Чернівецької міської ради від 23.10.2008 №715 зі змінами «Про затвердження Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівцях» встановлено ставки плати за землю та пільги зі сплати земельного податку на території міста Чернівці, яким установлено, у тому числі, ставки орендної плати за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель.
Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Чернівецької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю проводиться за формулою: розмір орендної плати за землю за один день х кількість днів.
Відповідно до Розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за період з 14.11.2023 по 18.10.2024 сума безпідставно збережених відповідачем коштів становить 37851,35 грн.
Враховуючи відсутність оплати від відповідача за фактичне користування землею, Чернівецька міська рада звернулась з даним позовом до суду щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вищевказаному розмірі за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою площею 0,0314 га з кадастровим номером 7310136600:26:002:0122 за адресою: Чернівецька обл., м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36-Л.
4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що відповідач в період з 14.11.2023 по 18.10.2024 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав.
Таким чином, Чернівецька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.
Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.
Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.
Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі № 904/1283/19.
Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2023 №НВ-2600652912023 та витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки №НВ-9948553012024 від 17.09.2024, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів за період з 14.11.2023 по 18.10.2024 складає 37851,35 грн. Таким чином, суд прийшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
5. Висновки за наслідками розгляду справи.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Чернівецької міської ради.
Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МИРТ» (58008, м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36, код ЄДРПОУ 37158896) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36068147) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за землю в сумі 37851,35 грн.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МИРТ» (58008, м.Чернівці, вул. Севастопольська, 36, код ЄДРПОУ 37158896) на користь Чернівецької міської ради (58002, м. Чернівці, площа Центральна, буд.1, код ЄДРПОУ 36068147) 3028,00 грн судового збору.
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Микола ГУРИН
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.