29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"08" квітня 2025 р. Справа № 924/712/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незалежності 31" м. Нетішин
про стягнення 8 546,36 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Гучинський П.Л. в режимі ВКЗ
відповідача - Нікітюк П.М. в режимі ВКЗ
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
31.07.2024р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незалежності 31" м. Нетішин про стягнення 8 546,36 грн. вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи та визначено до розгляду судді Заярнюк І.В.
Ухвалою суду від 05.08.2024р. відкрито провадження у справі №924/712/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 28.08.2024р.
У підготовчому засіданні 28.08.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 11:30 год. 18.09.2024р.
У підготовчому засіданні 18.09.2024р. постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголошення перерви до 10:30 год. 08.10.2024р.
У підготовчому засіданні 08.10.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до слухання по суті на 10 год. 30 хв. 05.11.2024р.
У судовому засіданні 05.11.2024р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 11:00 год. 03.12.2024р.
Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 03.12.2024р. підтверджено, що у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 03 грудня 2024 р. по справі №924/712/24 не проводилось.
Ухвалою суду від 09.12.2024р. розгляд справи перепризначено на 11:00 год. "21" січня 2025 р.
У судовому засіданні 21.01.2025р. суд постановив ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 11:30 год. 19.02.2025р.
У судовому засіданні 19.02.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого документу в судовому засіданні про оголошення перерви до 14:30 26.02.2025р.
Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 26.02.2025р. підтверджено, що у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Заярнюка І.В., судове засідання призначене на 14 год. 30 хв. 26 лютого 2025 р. по справі №924/712/24 не проводилось.
Ухвалою від 10.03.2025р. розгляд справи перепризначено на 11:30 год. 02.04.2025р.
У судовому засіданні 02.04.2025р. суд постановив ухвалу без оформлення окремого документу в судовому засіданні про оголошення перерви до 15:00 08.04.2025р.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення позову.
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.05.2018р. між АТ "Хмельницькобленерго" та ОСББ "Незалежності 31" було укладено публічний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 3619 шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Адреса об'єкта, на який надавались послуги: м Нетішин, проспект Незалежності, 31, Шепетівського району.
18.01.2022р. при здійсненні перевірки дотримання Правил розподілу ринку електричної енергії (надалі -ПРРЕЕ) за адресою: місто Нетішин, проспект Незалежності, 31, представниками АТ "Хмельницькобленерго" було виявлено порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме самовільне безоблікове підключення до внутришньобудинкової мережі ОСББ "Незалежності 31" до вхідних клем ПЗВ -40 А у поверхневому щиту сьомого під'їзду п'ятого поверху.
На місцях виявлення порушень, в присутності голови ОСББ "Незалежності 31" Закандаєва П.О., відповідно до п.п.8.2.5 ПРРЕЕ було складено Акт про порушення № В 000433.
22.02.2022р. на засіданні комісії Славутського району електричних мереж по розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії розглянуто Акт про порушення № В 000433 від 18.01.2022р. та зроблено висновок, що відповідачем порушено п. 8,4,2,7 ПРРЕЕ.
Комісія визначила обсяг та вартість необлікованої електричної енергії 6023 кВт /год. на суму 27 857,82 грн. (без ПДВ), а всього з ПДВ 33 429,38 гривень.
Не погодившись з Рішенням комісії Славутського району електричних мереж ОСББ звернулося до центральної Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ "Хмельницькобленерго".
18.05.2023р. центральна Комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ "Хмельницькобленерго" прийняла рішення про внесення змін в Рішення комісії Славутського району електричних мереж в частині терміну нарахування. Вирішено провести перерахунок з дня останнього контрольного огляду приладу обліку з 07.12.2011р. по 18.01.2022р.
Славутським районним електричних мереж був зроблений перерахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії 1496,88 кВт /год. на суму 7121,79 грн. (без ПДВ), а всього з ПДВ 8 546,14 грн.
Оскільки заборгованість за 1496,88 кВт /год. відповідачем не погашена, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача у примусовому порядку 8 546,14 грн.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
01.05.2018р. між ПАТ "Хмельницькобленерго" та ОСББ "Незалежності 31" було укладено договір № 3619 про постачання електричної енергії .
Згідно з умовами цього договору, а саме п. 4.2.3 Договору споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, знаття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.
Відповідно до п. 4.2.4 Договору, споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього Договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок обставин непереборної сили.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" до спільного майна багатоквартирного будинку належать: приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або не житлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Також у п. 3 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку віднесено механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
За змістом вищезгаданих норм відповідальність на об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку лежить лише за збереження і використання майна, яке належить до спільної власності співвласників, яке перераховане в цих нормах.
У пункті 2.3.4 ПРРЕЕ зазначено про те, що на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, покладається відповідальність саме за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Така ж за змістом норма міститься в п. 5.5.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 311 від 14.03.2018р. (далі - ККОЕЕ): власники (користувачі) електроустановок, об'єктів або окремих елементів об'єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проектом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Цілісність і збереження таких об'єктів (засобів обліку на технічні цілі), які також були обумовлені у договорі № 3619 від 01.05.2018р., а саме в додатку 2 до нього ("Перелік місць установки засобів обліку") була забезпечена ОСББ: засоби обліку опломбовані, стікери не порушені.
Обрана модель управління спільним майном ОСББ регламентує відповідальність тільки за засоби обліку на технічні цілі, які знаходяться в електрощитових № 1-3 будинку (освітлення під'їздів, ліфти), за технічний стан спільних електромереж будинку - і перелік таких об'єктів наведено в додатку 2 до договору № 3619 від 01.05.2018р., як згадувалось вище. За точки обліку індивідуальних споживачів (квартири) відповідають індивідуальні споживачі, про що окремо обумовлюється в договорах АТ "Хмельницькобленерго" з шдивідуальними споживачами.
У Акті про порушення № В 000433 від 18.01.2022р. та Протоколі засідання Комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ від 22.02.2022р. вказано порушення: "самовільне безоблікове підключення до внутрішньобудинкової мережі ОСББ "Незалежності 31" до вхідних клем ПЗВ-40А у поверхневому щиту сьомого під'їзду п'ятого поверху".
У главі 2.2 ПРРЕЕ визначено межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування електроустановок.
Відповідно до п. 2.2.5 ПРРЕЕ за стан внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до вхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) відповідає власник (балансоутримувач) цих мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється:
1) між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку та оператором системи - відповідно до пункту 2.2.2 або пункту 2.2.3 цієї глави;
2) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного у квартирі, - на вхідних клемах вузла вимірювання;
3) між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку та власником вузла обліку побутового споживача, розміщеного на сходовій клітці, на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання;
4) між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання.
У роз'ясненнях Національної комісії регулювання електроенергетики України, наведених у листі № 4600/11/17-07 від 24.07.2007р., вказано, що власниками внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирних будинків є об'єднання співвласників багатоквартирного будинку або балансоутримувач (частіше всього Державні комунальні підприємства).
Тобто в п. 2.2.5 ПРРЕЕ, зокрема підпунктах 2 і 3 цього пункту, розмежовано відповідальність між ОСББ та власниками квартир - індивідуальними споживачами, І при цьому за змістом цієї норми відповідальність індивідуальні (побутові) споживачі несуть за будь-яке порушення, яке розпочинається від вхідних клем вузла вимірювання чи комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання.
Отже, згідно з п. 2.2.5 ПРРЕЕ, відповідальність за безоблікове підключення до внутрішньобудинкової мережі ОСББ "Незалежності 31" до вхідних клем ПЗВ-40А має нести побутовий споживач, який здійснив таке порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд доходить висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, а тому позовні вимоги Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незалежності 31" м. Нетішин про стягнення 8 546,36 грн. не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Незалежності 31" м. Нетішин про стягнення 8 546,36 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18.04.2025р.
Суддя І.В. Заярнюк