29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"03" червня 2025 р. Справа № 924/318/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом фізичної особи-підприємця Цуркевич Олени Семенівни, м. Хмельницький
до обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Срібні Озера 2", м. Хмельницький
про стягнення 40 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №10 від 01.01.2024 року, 23 360,44 грн. пені, 2 586,25 грн. 3% річних та 13 650,64 грн. інфляційних втрат,
представники сторін:
позивача: адвокат Бородкін Д.І. - згідно договору про надання правничої допомоги від 20.03.2025 року (в режимі ВКЗ);
відповідача: не з'явився;
рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.05.2025 року у справі №924/318/25 провадження у справі №924/318/25 в частині стягнення 40 000,00 грн. основного боргу закрито, позов задоволено частково. Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Срібні озера 2» на користь фізичної особи-підприємця Цуркевич Олени Семенівни 2 586,25 грн. 3% річних, 13 650,63 грн. втрат від інфляції, 15 690,85 грн. пені, 1 214,58 грн. витрат зі сплати судового збору. В стягненні 0,01 грн. втрат від інфляції та 7 669,59 пені відмовлено.
26.05.2025 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.05.2025 року призначено судове засідання для розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №924/318/25 на 12 год. 00 хв. 03 червня 2025 року.
Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2025 року вимоги заяви підтримав, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідач не скористався правом участі свого представника під час судового розгляду заяви, належним чином повідомлений про час та місце засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи судовою повісткою.
Відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
У випадку розгляду справи у порядку спрощеного провадження, коли проведення судових дебатів процесуальним законом взагалі не передбачено, учасник справи має дотримуватися встановленого пунктом 2 частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України п'ятиденного строку для подання заяви про розподіл судових витрат та доказів понесення таких витрат (пункт 24 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2021р. у справі №918/853/20).
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши матеріали справи, заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2-6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу надано договір №20/03/2025 про надання правничої допомоги від 20.03.2025 року, за умовами якого ФОП Цуркевич О.С. (клієнт) доручає, а адвокат Бородкін Д.І. (адвокат) приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу, пов'язану з представництвом інтересів клієнта у судових та інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами у справі за позовом клієнта до Обслуговуючого кооперативу «Срібні Озера 2» про стягнення заборгованості за договором №10 на поставку товару від 01.01.2024 року в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану адвокатом правничу допомогу в порядку та на умовах, передбачених договором.
У п. 4.1. договору погоджено, що клієнт зобов'язується сплатити виконавцеві гонорар за надання правничої допомоги у справі в розмірі 20000,00 грн. за кожну інстанцію.
Клієнт оплачує надану адвокатом правничу допомогу протягом 30 днів після підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг (п. 4.3. договору).
Договір підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.
Адвокатом та клієнтом також підписано акт прийому-передачі правничої допомоги від 21.05.2025 року, за положеннями якого адвокатом надано, а клієнтом прийнято правничу допомогу з представництва інтересів клієнта у справі №924/318/25 в суді першої інстанції на суму 20000,00 грн.
Також ФОП Цуркевич О.С. та адвокатом Бородкіним Д.І. погоджено звіт №1 про надання правничої допомоги за договором від 20.03.2025 року, згідно якого адвокатом витрачено 6 годин для підготовки та подання до суду позовної заяви до ОК «ЖБК «Срібні озера 2», 3 години на підготовку та подання до суду заяви про уточнення позовних вимог та 1 годину на аналіз рішення суду у справі №924/318/25.
Так, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката від відповідача не надходило.
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд з власної ініціативи може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд в даному випадку враховує, що справа №924/318/25 є малозначною, яка розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не передбачало участь адвоката в судових засіданнях.
При цьому, ціна позову є незначною, справа не обтяжена великою кількістю доказів. Нарахування пені і компенсаційних платежів за прострочення платежу, на думку суду, не викликають особливих труднощів у адвоката з огляду на можливість використання електронних калькуляторів у інформаційно-пошукових системах в мережі Інтернет, дана справа не має якихось особливостей предмета спору, оскільки позовні вимоги полягають у стягненні вартості поставленого за договором постачання, пені і компенсаційних платежів на суму боргу за період заборгованості.
Окрім того, судом прийнято до уваги дії відповідача щодо добровільної сплати суми основного боргу та залишення без розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.
Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що стягнення з відповідача витрат у заявленій сумі 20 000,00 грн. буде суперечити принципу розподілу таких витрат, виходячи із загальних засад судочинства справедливості, добросовісності, розумності та з метою забезпечення балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, в розмірі 13 000,00 грн.
Відповідно до частин 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на задоволення позову на 80,63% (без врахування вимоги про стягнення основного боргу, провадження за якою закрито), до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 10 481,9 грн. витрат на правничу допомогу, що має наслідком часткове задоволення заяви представника позивача від 26.05.2025 року про ухвалення додаткового рішення. В решті вимог суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву представника позивача від 26.05.2025 року про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Срібні озера 2» (29000, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 26, код 41964219) на користь фізичної особи-підприємця Цуркевич Олени Семенівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 10 481,9 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят одну грн. 90 коп.) витрат на правничу допомогу.
Видати наказ.
В задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 04.06.2025 року
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи; позивачу в електронний кабінет; 2 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26, код 41964219) - рек. з пов. про вручення