вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"02" червня 2025 р. Справа № 918/375/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг"
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення коштів у сумі 30 634 грн 63 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Кобеляцький Д.М., ордер серія АЕ № 1381920 від 28.04.2025 р. (в режимі відеоконференції);
від відповідача - Костючик К.О. (самопредставництво) (в режимі відео конференції).
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 2 червня 2025 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
В квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 30 634 грн 63 коп., з яких: 1 963 грн 67 коп. - 1% річних та 28 670 грн 96 коп. - інфляційні втрати.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. В позовній заяві зазначено, що на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач вже поніс у зв'язку з розглядом справи, і які він очікує понести в зв'язку з розглядом справи подаються окремим додатком до позовної заяви. Згідно доданого попереднього розрахунку суми судових витрат вбачається, що він складається з: судового збору в розмірі 2 422,40 грн.; витрат на професійну правничу допомогу (ст. 126 ГПК України) в розмірі 25 000,00 грн. - відповідно до прайс-листа АО "ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН", в тому числі у справах по ГПК, згідно договору про надання правової допомоги № 15/2025 від 17.01.2025 року; у разі задоволення позовних вимог 5% від ціни позову - 1 531,73 грн., відповідно до прайс-листа АО "ЛЕГАЛ ПАРТНЕРС ЮКРЕЙН" - у справах по ГПК участь у суді першої інстанції (Гонорар за прийняття рішення на користь клієнта-позивача у майновому спорі (незалежно від інстанції суду) згідно договору про надання правової допомоги № 15/2025 від 17.01.2025 року. Мінімальний розмір судових витрат, які позивач очкує понести у зв'язку з розглядом справи становить 28 954,13 грн.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 12.02.2024 року № 53-122-01-24-14347, а саме зобов'язань щодо здійснення оплати за поставлену продукцію в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем з посиланням на пункт 9.3. вказаного договору та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заявлено вимогу про стягнення з відповідача відсотків річних в розмірі 1 963 грн 67 коп. та інфляційних втрат в розмірі 28 670 грн 96 коп.
Ухвалою суду від 5 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів про сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 2 422 грн 40 коп.
8 травня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків з додатками, до якої, крім іншого, додано платіжну інструкцію від 08.05.2025 року № 1324 про сплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Ухвалою суду від 12 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 2 червня 2025 року на 11:50 год.
15 травня 2025 року представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечує. Зокрема відповідач зазначає, що пунктом 9.5. договору встановлено, що претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов'язковим. Як зазначає відповідач позивачем на адресу відповідача не було скеровано претензію щодо даних позовних вимог, а відтак відповідач вважає, що позивач в порушення договірних положень звернувся до суду з передчасними позовними вимогами. На думку відповідача передчасне звернення до суду є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Крім того відповідач зазначає, що оплата по договору здійснена в повному обсязі.
Також 15 травня 2025 року від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 15.05.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив надати Костючик Ксенії Олександрівні можливість участі у судовому засіданні у справі № 918/375/25, призначеному на 02.06.2025 року на 11:50 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 15 травня 2025 року клопотання представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 15.05.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/375/25, призначене на "02" червня 2025 року на 11:50 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
29 травня 2025 року від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 29.05.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якому просив здійснювати розгляд судового засідання у даній справі, призначеного на 02.06.2025 року на 11:50 год., за участю представника позивача - адвоката Кобеляцького Д.М. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника позивача з ідентифікацією представника через офіційну електрону пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1
Ухвалою суду від 29 травня 2025 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" від 29.05.2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/375/25, призначене на "02" червня 2025 року на 11:50 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг".
Представник позивача у судовому засіданні 2 червня 2025 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначив, що відповідні докази на підтвердження понесення даних витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення у даній справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 2 червня 2025 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року у справі № 918/944/24 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" 281 688 грн 00 коп. основного боргу та 2 506 грн 91 коп. судового збору.
Вказане рішення суду набрало законної сили 20 грудня 2024 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27 листопада 2024 року у справі № 918/973/24 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" 54 310 грн 80 коп. заборгованості та 1 211 грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору.
Вказане рішення суду набрало законної сили 18 грудня 2024 року.
За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд бере до уваги, що преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Отже, враховуючи встановлені Господарським судом Рівненської області в рішеннях від 26 листопада 2024 року у справі № 918/944/24 та від 27 листопада 2024 року у справі № 918/973/24 обставини, пов'язані з виконанням договору поставки від 12.02.2024 року № 53-122-01-24-14347, які мають преюдиційне значення для розгляду справи, а тому ці факти повторного доведення не потребують.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Така позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц.
Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних з моменту невиконання та до повного виконання грошового зобов'язання (судового рішення).
Отже, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Згідно зі статтями 598 - 609 ЦК України, рішення суду не є підставою для припинення зобов'язання.
З аналізу вказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Таку позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 04.06.2019 у справі № 916/190/18), а згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, наявність рішень Господарського суду Рівненської області, якими стягнуто з відповідача заборгованість, що набрали законної сили, ніяким чином не припиняє зобов'язання відповідача щодо оплати заявленої заборгованості та не позбавляє позивача права вимагати сплати інфляційних втрат та відсотків річних, передбачених договором та ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь період прострочення основного зобов'язання.
12 лютого 2024 року між Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Замовник) від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" (далі - Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-24-14347 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовника продукцію, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (Додаток № 1 до даного Договору).
Предметом поставки по даному Договору є продукція 44160000-9 (Сталеві фасонні вироби), яка передбачена специфікацією № 1 (додаток № 1 до даного Договору (пункт 1.2. Договору).
Ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 279 999,00 грн., крім того ПДВ - 55 999,80 грн. (пункт 2.1. Договору).
Загальна сума Договору (вартість продукції) становить 335 998,80 грн. (пункт 2.2. Договору).
Кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (Додаток № 1 до даного Договору (пункт 2.3. Договору).
У пункті 3.1. Договору сторонами погоджено, що продукція поставляється в 2024 р., в строк по 29.03.2024 р. Продукція поставляється Постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - м. Вараш, склад Рівненського відділення філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом".
Кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору (пункт 4.1. Договору).
У відповідності до п. 4.2. Договору, якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток № 2 до даного Договору) і підтверджується документацією про якість.
Згідно п. 6.1. Договору оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації Постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.
Відповідно до п. 6.2. Договору про дату оформлення ярлика на придатну продукцію Замовник письмово повідомляє Постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Відповідно до п. 8.4 Договору датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної Вантажоотримувачем. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення продукції переходить до Замовника з моменту поставки продукції.
Розділом 9 Договору сторони передбачили відповідальність, зокрема:
п. 9.1. У випадку порушення строків поставки Постачальник зобов'язаний сплатити Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять днів. Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
У випадку порушення Постачальником взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції.
Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань по Договору.
У випадку письмової відмови Постачальника від виконання взятих на себе зобов'язань за договором, Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% від вартості невиконаних зобов'язань за договором.
В пункті 9.2. Договору сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій, передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.
В пункті 9.3. Договору сторонами погоджено, що розмір процентів річних, які Постачальник має право стягнути з Замовника на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію становить 1% від суми простроченого грошового зобов'язання.
Пунктом 9.4. Договору сторонами погоджено, що усі спори, що виникають з цього Договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.
Згідно п. 9.5. Договору, якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного законодавства України. Претензійний порядок досудового вирішення спорів є обов'язковим.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів, які застосовують печатку). Строк дії даного Договору - по 31.12.2024 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань Постачальника, що передбачені даним Договором - до спливу гарантійних строків (п. 12.1. Договору).
Укладений сторонами договір оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі, який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення Замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу (пункт 12.2. Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Як встановлено судом, між сторонами підписано специфікацію № 1 до договору.
Згідно специфікації № 1 сторони погодили поставку товару на загальну суму 335 998,80 грн.
Специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їхніми печатками.
Крім того судом встановлено, що між сторонами підписано технічну специфікацію, яка є Додатком № 2 до Договору.
Технічна специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками юридичних осіб.
На виконання умов Договору 12 березня 2024 року, 1 квітня 2024 року, 4 квітня 2024 року, 17 квітня 2024 року та 23 квітня 2024 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 335 998,80 грн., що підтверджується видатковими накладними від 6 березня 2024 року № 0603/3 на суму 215 952,00 грн., від 25 березня 2024 року № 2503/3 на суму 48 730,80 грн., від 2 квітня 2024 року № 0204/4 на суму 5 580,00 грн., від 15 квітня 2024 року № 1504/2 на суму 5 016,00 грн. та від 17 квітня 2024 року № 1704/2 на суму 60 720,00 грн.
На вищезазначених видаткових накладних наявна печатка Постачальника, а також підписи Постачальника та отримувача товару.
Як вбачається з матеріалів справи ярлик на придатну продукцію по видатковій накладній від 6 березня 2024 року № 0603/3 оформлено 20.03.2024 року (від 20.03.2024 року № 1-8-093), по видатковій накладній від 25 березня 2024 року № 2503/3 оформлено 10.04.2024 року (від 10.04.2024 року № 1-8-136), по видатковій накладній від 2 квітня 2024 року № 0204/4 оформлено 10.04.2024 року (від 10.04.2024 року № 1-8-146), по видатковій накладній від 15 квітня 2024 року № 1504/2 оформлено 22.04.2024 року (від 22.04.2024 року № 1-8-177), по видатковій накладній від 17 квітня 2024 року № 1704/2 оформлено 25.04.2024 року (від 25.04.2024 року № 1-8-194).
Відтак, враховуючи умови п. 6.1. Договору, у відповідача виник обов'язок з оплати за поставлену продукцію:
- по видатковій накладній від 6 березня 2024 року № 0603/3 на суму 215 952,00 грн. з 21.03.2024 року по 16.09.2024 року включно;
- по видатковій накладній від 25 березня 2024 року № 2503/3 на суму 48 730,80 грн. з 11.04.2024 року по 07.10.2024 року включно;
- по видатковій накладній від 2 квітня 2024 року № 0204/4 на суму 5 580,00 грн. з 11.04.2024 року по 07.10.2024 року включно;
- по видатковій накладній від 15 квітня 2024 року № 1504/2 на суму 5 016,00 грн. з 23.04.2024 року по 21.10.2024 року включно (зважаючи на те, що останній день строку припадав на 19.10.2024 року - суботу, наступний за ним 20.10.2024 року - неділя, то строк виконання зобов'язання з оплати товару відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України переноситься на наступний робочий - 21.10.2024 року);
- по видатковій накладній від 17 квітня 2024 року № 1704/2 на суму 60 720,00 грн. з 26.04.2024 року по 22.10.2024 року включно.
Як зазначено в позовній заяві, на день звернення із даним позовом до суду, прострочення відповідача з оплати заборгованості у розмірі 335 998,80 грн. триває вже понад 7 місяців.
Судом встановлено, що заборгованість Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" за договором поставки від 12.02.2024 року № 53-122-01-24-14347 стягнута за рішеннями Господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року у справі № 918/944/24 (281 688 грн 00 коп.) та від 27 листопада 2024 року у справі № 918/973/24 (54 310 грн 80 коп.).
Тому, користуючись своїм правом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом у даній справі про стягнення з відповідача 1% річних та інфляційних втрат.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням п. 6.1. Договору та положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару за Договором:
- по видатковій накладній від 6 березня 2024 року № 0603/3 на суму 215 952,00 грн. з 21.03.2024 року по 16.09.2024 року включно; Відтак, з 17 вересня 2024 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором;
- по видатковій накладній від 25 березня 2024 року № 2503/3 на суму 48 730,80 грн. з 11.04.2024 року по 07.10.2024 року включно; Відтак, з 8 жовтня 2024 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором;
- по видатковій накладній від 2 квітня 2024 року № 0204/4 на суму 5 580,00 грн. з 11.04.2024 року по 07.10.2024 року включно; Відтак, з 8 жовтня 2024 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором;
- по видатковій накладній від 15 квітня 2024 року № 1504/2 на суму 5 016,00 грн. з 23.04.2024 року по 21.10.2024 року включно (зважаючи на те, що останній день строку припадав на 19.10.2024 року - суботу, наступний за ним 20.10.2024 року - неділя, то строк виконання зобов'язання з оплати товару відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України переноситься на наступний робочий - 21.10.2024 року); Відтак, з 22 жовтня 2024 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором;
- по видатковій накладній від 17 квітня 2024 року № 1704/2 на суму 60 720,00 грн. з 26.04.2024 року по 22.10.2024 року включно. Відтак, з 23 жовтня 2024 року відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором.
Незважаючи на умови договору, відповідач не здійснив відповідних розрахунків за поставлений товар у встановлені договором строки, що встановлено рішеннями Господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2024 року у справі № 918/944/24 та від 27 листопада 2024 року у справі № 918/973/24.
Сторонами у п. 9.2 Договору поставки від 12.02.2024 року № 53-122-01-24-14347 погоджено, що розмір процентів річних, які постачальник має право стягнути з замовника на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію, становить 1% від суми простроченого грошового зобов'язання (тобто, було визначено інший розмір процентів, ніж визначений частиною 2 статті 625 ЦК України).
На підставі п. 9.2 Договору поставки від 12.02.2024 року № 53-122-01-24-14347 та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем зроблений розрахунок з 17.09.2024 року по 28.04.2025 року на суму 215 952,00 грн., з 08.10.2024 року по 28.04.2025 року на суму 48 730,80 грн., з 08.10.2024 року по 28.04.2025 року на суму 5 580,00 грн., з 22.10.2024 року по 28.04.2025 року на суму 5 016,00 грн., з 23.10.2024 року по 28.04.2025 року на суму 60 720,00 грн., відповідно до нього інфляційні втрати становлять 28 670 грн 96 коп., відсотки річні (1%) становлять 1 963 грн 67 коп., загалом ціна позову становить 30 634 грн 63 коп.
Судом здійснено перевірку даного розрахунку і встановлено, що такий є арифметично вірним та підставним, так як боргові періоди визначені позивачем вірно.
Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, не є додатковими вимогами, в розумінні ст. 266 ЦК України. Стягнення відсотків річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов'язання.
З огляду на викладене, позивач має право на стягнення відсотків річних та інфляційних витрат, які заявлено ним до стягнення з відповідача.
Перевіривши розрахунок відсотків річних, судом встановлено, що обґрунтований розмір відсотків річних становить 1 963,67 грн., при заявленому 1 963 грн 67 коп.
Крім того перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що обґрунтований розмір інфляційних втрат становить 31 223,67 грн., при заявленому 28 670 грн 96 коп.
Разом з тим, частиною 2 ст. 237 ГПК України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі 28 670 грн 96 коп.
Відтак, нараховані позивачем інфляційні втрати та відсотки річні підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суми заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 963 грн 67 коп. відсотків річних та 28 670 грн 96 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Зокрема до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс і очікує понести витрати, які складаються з суми сплаченого судового в розмірі 2 422 грн 40 коп. та з витрат на правничу допомогу в розмірі 26 531 грн 73 коп. (25 000,00 + 1 531,73).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До заяви про усунення недоліків Товариством з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" долучено платіжну інструкцію від 08.05.2025 року № 1324 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 422 грн 40 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" не надано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а відтак судом не вирішується питання щодо понесених позивачем вказаних судових витрат при ухваленні рішення.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Опттехторг" (29016, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Львівське шосе, буд. 14/1, код ЄДРПОУ 44956347) 1 963 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят три) грн 67 коп. - 1% річних, 28 670 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят) грн 96 коп. - інфляційних втрат та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 4 червня 2025 року.
Суддя Політика Н.А.