адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
04.06.2025 Справа № 917/426/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засіданні Сьомкіна А. В. розглянувши справу № 917/426/25
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС», вул. Січових Стрільців, 37/41, м. Київ, 04053
до фізичної особи Губенко Ігоря Володимировича, АДРЕСА_1
про стягнення 31 138,03 грн заборгованості
Без виклику учасників справи
28.02.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» (далі - позивач, ТОВ “ФК “СІТІ ФІНАНС») поданий позов до фізичної особи Губенко Ігоря Володимировича про стягнення 31 141,06 грн боргу за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/41947/522977 від 04.03.2019 року (далі - договір), з яких: 30 548,57 грн заборгованість за дозволеним овердрафтом та 592,49 грн заборгованість за відсотками (вх. № 441/25)
Право вимоги до боржника - фізичної особи Губенко Ігоря Володимировича відступлене первісним кредитором - АТ “Райффайзен Банк» до нового кредитора (позивача в справі) - ТОВ ФК “СІТІ ФІНАНС» на підставі договору про відступлення права вимоги від 20.12.2022 № 114/2-57-F.
Спір між сторонами виник з виконання господарського договору, укладеного між АТ “Райффайзен Банк» та ФОП Губенком Ігоряем Володимировичем, який 14.09.2023 року припинив здійснення підприємницької діяльності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а. с. 23), фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а тому підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Згідно відповіді №1165615 від 04.03.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 56, 57).
Ухвалою від 04.03.2025 року суд залишив позовну заяву без руху, встановив строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення даної ухвали та зазначив спосіб усунення недоліків. Позивачу необхідно було вказати ціну позову, привівши у відповідність до неї позовні вимоги та розрахунок заборгованості (з урахуванням вимог договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 року та з посиланням на реєстр боржників від 23.05.2023 року до договору відступлення).
10.03.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №3176, документи сформовано в системі "Електронний суд" 07.03.2025 року) із додатком - позовною заявою у новій редакції, прохальна частина якої містить вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/41947/522977 від 04.03.2019 року у розмірі 31 138,03 грн, з яких: 30 545,54 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 592,49 грн - заборгованість за відсотками
Ухвалою від 11.03.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду; відкрив провадження в справі № 917426/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); установив учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі направлена за адресою реєстрації місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , повернута відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою, без вручення адресату, з відміткою: “адресат відсутній за вказаною адресою» (дата відмітки АТ "Укрпошта" - 18.03.2025 року).
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 11.03.2025 року є 18.03.2025 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
04.03.2019 року між Акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль» (далі - банк, кредитодавець) та клієнтом, яким є фізична особа - підприємець Губенком Ігорем Володимировичем (далі - клієнт, відповідач, позичальник) було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/41947/522977 (а. с.5 - 8), відповідно до якого банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (надалі - кредит) з поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), МФО 350589 (далі - рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт Кредиту за договором складає 250 000 гривень (далі - максимальний ліміт). В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту (далі - поточний ліміт). На дату укладання договору поточний ліміт кредиту складає 45 000,00 гривень. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 договору (п. 1.1. договору).
Поточний ліміт встановлюється банком щомісяця та діє в межах календарного місяця, в якому він встановлений. В першому місяці кредитування поточний ліміт встановлюється з дати початку кредитування.
Банк письмово повідомляє клієнта про встановлений поточний ліміт шляхом відправлення письмового повідомлення поточний ліміт встановлюється на наступний банківський день після дати відправлення банком клієнту відповідного повідомлення. У разі, якщо банк не надіслав клієнту повідомлення про встановлення розміру поточного ліміту в наступному місяці, сторони домовились, що розмір поточного ліміту на наступний місяць дорівнює розміру поточного ліміту, встановленого в попередньому місяці (п. 3.2. договору).
Строк дії кредиту (далі - строк дії кредиту) починається з наступного дня, що слідує за датою укладання договору (далі - дата початку кредитування) по 04.03.2021 р. включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватись в порядку передбаченим договором) (п. 1.2 договору).
Без укладання додаткових угод до договору банк має право подовжити строк дії кредиту на 24 (двадцять чотири) календарних місяці за умови, що на дату закінчення кредитування буде дотримано кожну з наступних умов:
- банк за 20 (двадцять) робочих днів до останнього робочого дня строку дії кредиту не отримав листа клієнта про відмову від подовження строку дії кредиту;
- відсутні факти невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань за договором;
- відсутні умови, передбачені пунктом 8.2. договору (1.3. договору).
Відповідно до вищевикладеного датою початку кредитування є 04.03.2019 року з кінцевим терміном повного погашення кредиту (з урахуванням пролонгації договору) до 04.03.2025 року.
Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов кредитного договору №011/41947/522977 від 04.03.2019 року підтверджується копією виписки по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом (а. с. 13 - 17).
Відповідно до висновку Вищого господарського суду України, наведеному в постанові Вищого господарського суду України від 06.04.2017 у справі № 905/2009/15 банківські виписки - є належними доказами на підтвердження видачі кредиту.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором.
Відповідно до умов кредитного договору, протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісячно банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29.9% річних, крім випадків, передбачених п. п. 2.2 договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов'язався протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2. договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. (п. 5.1 договору)
Пунктом 5.2. кредитного договору визначено, що клієнт зобов'язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для салати щомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банка. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунків щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за договором в термін виконання зобов'язань клієнта за договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
Також, відповідно до п. п. 5.5. кредитного договору, клієнт доручив банку здійснювати погашення кредиту, недозволеного овердрафту, процентів за користування ними, штрафів, погашення іншої заборгованості клієнта перед банком за договором, а також здійснювати дострокове погашення заборгованості за кредитом, в т.ч. в розмірі сум страхового відшкодування, отриманих клієнтом за договором страхування, укладеними відповідно до ст. 4 договору, шляхом здійснення договірного списання коштів клієнта в будь-якій валюті, що знаходиться на будь-якому із його рахунків АТ “Райффайзен Банк Аваль», реквізити яких визначаються банком самостійно, в тому числі, але не обмежуючись зазначеним, з рахунку, вказаного в пункті 1.1. договору (у тому числі за рахунок кредиту), на користь банка.
Проте, як вказує позивач, всупереч умовам кредитного договору позичальник припинив виконувати взяті на себе договірні зобов'язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.
20.12.2022 року Акціонерним товариством “Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення прав вимоги №114/2-57-F (далі - договір відступлення, а. с. 24 - 28) у відповідності до умов якого АТ “Райффайзен Банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до п. 2.4 договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор замінює первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр Боржників доповнює, а не замінює попередній.
Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-57-F від 20.12.2022 р. (а. с. 31 - 33), ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги за рядом кредитних договорів, у т.ч. і за кредитним договором №011/41947/522977 від 04.03.2019 року, укладеним між позичальником та Акціонерним товариством “Райффайзен Банк», сума заборгованості за яким становить: 31 138,03 грн, з яких:
- 30 545,54 грн - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом;
- 592,49 грн - сума заборгованості за відсотками.
13.06.2024 року позивач (новий кредитор) направив відповідачу досудову вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (вих. № 1-107431 від 10.06.2024 року, а. с. 34 - 37).
Оскільки, за даними позивача, станом на дату подачі позову вказана досудова вимога відповідачем не виконана, ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» звернувся до суду з даною позовною заявою.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено, що відповідач користуватися кредитними коштами за Кредитним договором, проте у встановлені договором строки отриманий кредит не повернув та не сплатив суму нарахованих відсотків.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що АТ "Райффайзен Банк" відступив право вимоги до відповідача за вказаним Кредитним договором на користь ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» за договором №114-2-57-F від 20.12.2022.
Таким чином, у відповідача на даний час існує заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 31 138,03 грн, з яких: 30 545,54 грн - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 592,49 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості за Кредитним договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 31 138,03 грн, з яких: 30 545,54 грн - сума заборгованості за дозволеним овердрафтом; 592,49 грн - сума заборгованості за відсотками, правомірними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Крім того, відповідно до ч.ч.1,2 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду Договір про надання правової допомоги № 14/06/2023 від 14.06.2023р., укладеного Позивачем з Адвокатом Титаренко В.В., додаток № 1 від 14.06.2023р. до договору про надання правової допомоги, замовлення № 808 від 30.09.2024 р. до договору про надання правової допомоги, акт виконаних робіт (надання послуг) від 30.09.2024 р. до договору про надання правової допомоги (замовлення № 808), платіжну інструкцію №2399 від 02.10.2024 р. на оплату адвокатських послуг, ордер на надання адвокатом правової допомоги серії АІ №1829511 від 22.02.2025 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/2971 від 22.02.2022 року.
Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав стягнення із фізичної особи Губенка І. В. на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 400,00 грн.
Керуючись статтями 126, 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи Губенко Ігоря Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “СІТІ ФІНАНС» (вул. Січових Стрільців, буд 37/41, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39508708) 30 545,54 грн заборгованості за дозволеним овердрафтом, 592,49 грн заборгованості за відсотками, 3 028,00 грн витрат по сплаті судового збору та 1 400,00 грн витрати на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 04.06.2025 року.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя О. М. Тимощенко