65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без розгляду
"03" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 910/16067/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.
у результаті вирішення питання про продовження розгляду справи
За позовом: Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Фонду Державного майна України, Міністерства соціальної політики України
до відповідачів: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТ.ЮА
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути майно,
установив:
28.01.2025 до Господарського суду Одеської області на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 30.12.2024 надійшла позовна заява заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, Міністерства соціальної політики України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “ІНВЕСТ.ЮА» про визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути цілісний майновий комплекс.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на встановлені порушення під час здійснення приватизації ДОТ "Сонячний", а саме: під час видання наказу про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2022 році, у частині включення до нього ДОТ "Сонячний", який є недійсним, однак вже реалізований шляхом укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу.
Також позивач звертає увагу, що процедура приватизації ДОТ "Сонячний" здійснена всупереч установленому постановою Верховної Ради України мораторію та ст. 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" та ст. 15 Закону України "Про оздоровлення і відпочинок", оскільки здійснена без погодження органу, що здійснює політику у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Ухвалою суду від 19.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025 (далі - Закон №4292-ІХ), яким, зокрема, внесено зміни до статей 164, 174, 238 Господарського процесуального кодексу України, а також до статей 388, 390, 391 Цивільного кодексу України, якими передбачено нові правові підходи до витребування майна у добросовісного набувача, у тому числі обов'язкове внесення компенсації вартості майна на депозитний рахунок суду.
Суд після відкриття провадження у справі ухвалою від 22.05.2025 позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України, Міністерства соціальної політики України залишив без руху з метою забезпечення виконання нових вимог, визначених Законом №4292-ІХ.
Цією ухвалою встановлено Фонду державного майна України, Міністерству соціальної політики України та Заступнику Генерального прокурора строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня її вручення шляхом надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оціненого згідно із законом на дату подання позову.
Вказана ухвала направлена сторонам в електронні кабінети та згідно з довідкою про доставку електронного листа - доставлена 22.05.2025 о 23:54.
Відповідно до п.2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже днем вручення вказаної ухвали суду є 23.05.2025.
28.05.2025 через підсистему «Електронний суд» прокурор подав заяву про усунення недоліків (вх.№17057/25 від 28.05.2025) з письмовими поясненнями.
Зі змісту пояснень прокурора слідує, що він заперечує про наявність недоліків позовної заяви, які зазначені судом в ухвалі від 22.05.2025 та вважає, що наявні підстави для продовження розгляду справи з огляду на таке:
- на момент подання позовної заяви прокурором до суду (27.12.2025) та на дату відкриття провадження у справі (19.02.2025), позовна заява відповідала вимогам статті 164 ГПК України в редакції, чинній на дату звернення;
- відповідно до статті 58 Конституції України, закони не мають зворотної дії в часі, за винятком випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи; частини 6 статті 164 ГПК України не має зворотньої дії в часі;
- положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовується до спірних правовідносин, оскільки позовна вимога про повернення майна ДОТ «Сонячний» державі в особі Фонду державного майна України є наслідком визнання правочину недійсним, а не способом витребування майна від добросовісного набувача.
У встановлений судом строк будь-яких пояснень від Фонду державного майна України та Міністерства соціальної політики України щодо обставин, викладених в ухвалі Господарського суду Одеської області від 22.05.2025 до суду не надходило.
Отже, станом на день постановлення цієї ухвали Фонд державного майна України, Міністерство соціальної політики України та Заступник Генерального прокурора не виконали вимоги ухвали від 22.05.2025 щодо надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оціненого згідно із законом на дату подання позову.
Суд обґрунтовано зобов'язав прокурора/позивача здійснити передбачені Законом №4292-ІХ дії з метою забезпечення подальшого справедливого вирішення спору з дотриманням вимог Закону.
Так, відповідно до абз.1, 2 ч.5 ст. 390 ЦК України, якою доповнено відповідну статтю ЦК України Законом 4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
У такий спосіб держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Оскільки на дату відкриття провадження у справі встановленої законодавством вимоги щодо необхідності подання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не було передбачено, однак Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача" визначено зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, то позивач має дотриматися вимог вказаного закону.
З системного аналізу вказаних норм Закону №4292-ІХ, які мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, вбачається, що за наслідками розгляду справи про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади суд виносить рішення про витребування майна виключно за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. При цьому, приймаючи рішення про витребування майна, суд вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Перерахування грошових коштів здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади.
Відтак суд, відповідно до приписів Закону №4292-ІХ, очікує від учасників справи вчинення обов'язкових дій, спрямованих виключно на забезпечення дотримання порядку розгляду справи та ефективного захисту порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави за наслідками її розгляду.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
На думку суду, незастосування на цій стадії судового розгляду справи положень Закону № 4292-ІХ може зумовити негативні правові, майнові та процедурні наслідки для відповідача, в тому числі втрату майна без компенсації.
До того ж незастосування нових положень законодавства під час розгляду справи, в якій не ухвалено рішення на момент набрання ними чинності, суперечитиме прямій вказівці законодавця про їхню зворотну дію, а також принципу верховенства права і справедливості у контексті захисту прав добросовісного набувача.
Суд також враховує, що статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У разі задоволення позову в цій справі право власності відповідача, який придбав спірне нерухоме майно у встановленому законом порядку, зазнає втручання, яке прирівнюється до "позбавлення" власності в розумінні другого речення першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Водночас, принцип законності вимагає від держави створювати такі судові процедури, які б забезпечували необхідні процесуальні гарантії та, відповідно, дозволяли б національним судовим органам ефективно та справедливо вирішувати спори між приватними особами (рішення у справі "Совтрансавто Холдінг проти України").
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи ( рішення у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції").
Виходячи з викладеного, зважаючи на неусунення прокурором/позивачами недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 22.05.2025, наявні підстави відповідно до п.8 ч.1 ст. 226 ГПК України для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 164, 176, 226, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Позовну заяву Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі: Фонду Державного майна України, Міністерства соціальної політики України залишити без розгляду.
2. Роз'яснити, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з аналогічним позовом.
3. Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в день складення та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.
Суддя Т.І. Демченко