65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення заяви
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
без руху
"02" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2093/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Демченко Т.І.,
дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
установив:
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема у ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність господарський суд установив, що вона не відповідає вказаним вимогам з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Частиною 2 ст. 116 КУзПБ установлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається, зокрема, виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.
У п. 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ вказано, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність повинен надати документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази.
У супереч наведеним положенням Закону в заяві про неплатоспроможність не вказано, з яких саме підстав її подано (із посиланням на конкретний пункт/пункти), не наведено обґрунтування цих підстав. У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 посилається на положення п. 2, 4 ст. 115 КУзПБ, звіт Світового банку, практику Верховного Суду без обґрунтування природи і причин неплатоспроможності.
Заявник не надав доказів на підтвердження наведених ним обставин, які спричинили його неплатоспроможність.
Заявник має повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду, а, отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Окрім цього, заявником не дотримано вимог щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про його майновий стан у справі про неплатоспроможність, зокрема, щодо виграшів та призів.
Господарський суд звертає увагу, що подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Також заявником не дотримано вимоги п.3 ч. 3 ст. 116 КУзПБ , а саме із суми грошових вимог не розмежовано заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Водночас суд звертає увагу, що письмові процесуальні документи (заяви, клопотання тощо) та докази повинні бути складені державною (українською) мовою або перекладені на українську мову.
Відтак заявник не позбавлений права звернутися до перекладача з метою приведення усіх доказів доданих до позовної заяви у відповідність до вимог закону.
Подібну правову позицію сформульовано Верховним Судом в ухвалі від 13.12.2019 у справі № 643/4061/17. Отже заявнику слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви.
Також заявник не надає доказів необхідних щомісячних витрат, зокрема, на дитячий садок, комунальні послуги тощо.
Щодо плану реструктуризації боргів боржника, то такий повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з цим планом, а не по суті списання заборгованості. Обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 174 ГПК передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи викладене, господарський суд залишає заяву про відкриття провадження у справі без руху.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2. Зобов'язати ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху, заяву про усунення недоліків, шляхом подання доказів, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає..
Суддя Т.І. Демченко