Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
490/2729/25
нп 1-кс/490/2562/2025 У Х В А Л А
03.06.2025р. слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ УСБ України в Херсонській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше не судимої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
СВ Управління СБ України в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені №22024230000000005 від 02.01.2024р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
03.06.2025р. у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Згідно повідомлення, громадянка України ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими досудовим розслідуванням посадовими особами, з числа керівників правоохоронних органів та окупаційної адміністрації РФ у Херсонській області, фактично проживаючи на території села Миколаївка Бериславського району Херсонської області, будучи достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення вказаного села збройними силами РФ, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, України є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, знаходячись в тимчасово окупованому військами РФ с. Миколаївка Бериславського району Херсонської області, та будучи обізнаною про введення воєнного стану в Україні, внаслідок незаконного вторгнення збройних сил та інших військових формувань Російської Федерації на її територію, маючи достатній рівень освіти і життєвого досвіду для розуміння фактів ведення РФ агресивної війни проти України, тобто застосування збройної сили проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, добровільно, за власною ініціативою у період часу з березня 2022 року по листопад 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), під час тимчасової окупації військовослужбовцями зс рф с. Миколаївка Бериславського району Херсонської області вчиняла умисні дії, спрямовані на допомогу державі - агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави - агресора, зокрема: реалізуючи свій злочинний умисел, за підтримки представників держави - агресора та окупаційної адміністрації російської федерації, з метою отримати додатковий демографічний ресурс, який буде підтримувати тимчасову окупацію частини України та утримуватиме захоплену територію, для досягнення політичних цілей держави - агресора (проведення незаконного референдуму щодо входження Херсонської області до складу російської федерації і збільшення території російської федерації, тим самим змінити державні кордони між Україною та російською федерацією та проведення мобілізації громадян України до збройних сил російської федерації і використання їх у військовій агресії проти держави громадянами якої вони є, через заміну громадянства, яке передбачає виконання військового обов'язку в інтересах держави - агресора), сприяла у проведенні узгоджених дій примусової паспортизації громадян України, що полягало у наданні допомоги структурним підрозділам т.зв. «управління Міністерства внутрішніх справ російської федерації з питань громадянства та міграційної політики» у організації роботи та прийому документів від тимчасово окупованого населення Херсонської області для видачі їм паспортів громадян російської федерації, тим самим змінюючи всупереч вимог міжнародних правових актів їх первинне підданство Україні; систематично проводила роботу серед тимчасово окупованого населення щодо заохочення його до зміни громадянства на російське, застосовуючи при цьому погрози про відмову від подальшого надання пенсії; здійснювала видачу місцевому населенню російської гуманітарної допомоги, водночас обмежувала в такому праві громадян, які є родичами учасників АТО/ООС та військовослужбовців ЗСУ; здійснювала розселення військовослужбовців ЗС РФ та їх незаконних формувань в с. Миколаївка Бериславського району Херсонської області, підшукуючи відповідні будинки місцевих мешканців, придатних до їх розміщення; надавала інформацію та супроводжувала озброєних військовослужбовців збройних сил РФ під час обшуків домогосподарств, у ході яких здійснювалось примусове вилучення транспортних засобів у місцевого населення; організовувала збори місцевого населення, на яких виказувала підтримку окупаційній адміністрації держави - агресора; реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на впровадження стандартів освіти держави-агресора шляхом інтеграції навчального закладу Миколаївський ліцей Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області в освітню систему держави-агресора рф, перебуваючи в тимчасово окупованому с. Миколаївка Бериславського району Херсонської області, діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою завдання шкоди Україні, а також її національним інтересам у сфері освіти та науки, у тому числі з метою виконання злочинного задуму окупаційної адміністрації держави-агресора, а саме т.зв. «ВГА Херсонской области», «департамента образования и науки ВГА Херсонской области», в порушення Закону України «Про освіту», шляхом надання сприяння та висвітлення з позитивної сторони вчинення незаконних дій, з метою запуску навчального процесу за законодавством РФ, здійснювала підбір кандидатів для роботи на різних посадах у навчальному закладі (педагогів та технічних працівників), підшуковувала приміщення та розповсюджувала пропагандистську інформацію серед батьків і вчителів.
Своїми діями ОСОБА_6 підтвердила особисту добровільну згоду підтримувати рішення та дії збройних сил держави-агресора - Російської Федерації, які окупували Херсонську область, як частину території суверенної України, з особистих мотивів та з метою мати можливість вчиняти дії, спрямовані на допомогу збройним силам держави-агресора задля завдання шкоди Україні, чим вчинила пособництво за вищевказаних обставин.
Слідчий звернувся до суду із клопотанням про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказавши в обґрунтування клопотання, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення проти національної безпеки України.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрювана в судовому засіданні вказала, що не вважає свої дії поганими. В обґрунтування пояснила, що після окупації Херсонської області мешканці села залишились напризволяще, не отримували пенсій та з метою виживання змушені були звертатись за отриманням пенсій до окупаційної адміністрації. Отримати такі пенсії можливо були лише після оформлення паспорту рф. Таким чином, не будучи офіційно працевлаштованою, ОСОБА_6 дійсно займалась оформленням паспортів рф та їх видачею мешканцям за раніше складеними окупаційною адміністрацією списками. При цьому особисто нікого не агітувала на отримання паспортів рф, люди приходили безпосередньо. Окрім того зауважила, що не вживала заходів щодо розселення військових рф, оскільки мешканці самостійно приймали їх на проживання. Додала, що є інвалідом 3 групи та у неї на утриманні перебуває малолітня дитина.
Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання з огляду на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
Згідно з визначеним Європейським судом прав людини поняття, обґрунтована підозра - це добровільне припущення про вчинення особою певного діяння, ґрунтується на об'єктивних відомостях, які можна перевірити у судовому розгляді та які спонукали б неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з'ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.
Підозра, виходячи з постанови Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.11.2016р. № 5 - 328 кс 16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" зазначив, що факти які викликають підозру не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру в скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, який є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Така підозра є обґрунтованою та підтверджується: протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; протоколами пред'явлення особи для впізнання за участі свідків; протоколами огляду мережі Інтернет від 14.02.2025р.; протоколом огляду відеозапису від 14.02.2025р.; висновком експерта №СЕ-19/115-25/8207-ПЧ від 23.05.2025р.; частково власними поясненнями підозрюваної в судовому засіданні; матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
З урахуванням тяжкості покарання, що загрожує підозрюваній за вчинений особливо тяжкий злочин проти основ національної безпеки України; окрім того зважаючи на те, що частина Херсонської області досі залишається тимчасово окупованою, а в інших частинах області ведуться активні бойові дії та ситуація є нестабільною; враховуючи що наявні підстави вважати, що підозрювана добровільно та усвідомлено вживала заходів щодо підтримки та реалізації рішень та дій збройних сил держави-агресора - Російської Федерації, які окупували Херсонську область та окупаційної адміністрації; з огляду на те, що підозрювана частково визнає свою причетність до вчинення злочину, незважаючи на зібрані докази (зокрема пояснення свідків), які підтверджують зворотне; приймається до уваги, що підозрювана в ході вчинення злочинних дій отримала зв'язки з представниками держави-агресора, а також їй відомі свідки її протиправних дій, інші можливі фігуранти злочину; зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, за такого слід погодитись із доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення проти національної безпеки України, які в умовах воєнного стану в України є більш ніж вагомими.
Окрім того суд звертає увагу сторони захисту на те, що положеннями ч. 6 ст. 176 КПК України передбачено застосування під час дії воєнного стану безальтернативного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, які підозрюються зокрема у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Таким чином запобігти вказаним ризикам шляхом обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не вбачається за можливе.
Керуючись ст.ст. 183, 196 КПК України, -
Щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01.08.2025р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1