03.06.2025
Справа № 489/1904/25
Провадження №2/489/1717/25
03 червня 2025 м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
встановив.
Позивачка звернулася до суду з позовом, яким просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у два місяці з дня набрання законної сили рішенням суду. Мотивуючи свої вимоги тим, що вона є донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті матері відкрилася спадщина, яка складається, зокрема, з частки квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 . 23 вересня 2024 вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , проте, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що нею пропущений встановлений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини. Вказує, що вона у встановлений законодавством строк не змогла звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки в грудні 2020 вона захворіла після звернення до лікарні їй діагностували короно вірусну хворобу середньої тяжкості, після якої розвинувся посткороновірусний синдром, після якого їй довелося продовжити лікування. Крім того, вона доглядала за хворим батьком, який потребував постійного стороннього догляду. Після смерті матері вона не могла довго отямитися. Після чого у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України вона виїхала за межі України так і не звернувшись до нотаріальної контори.
Ухвалою суду від 24.03.2025, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження та витребувано докази.
Ухвалою суду від 29.04.2025, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. На позовних вимогах наполягає. Просить позов задовольнити.
Від представниці ММР надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Просить рішення прийняти у відповідності до приписів чинного законодавства.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідною донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
З свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_3 зареєструвала шлюб 07 серпня 2004 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».
Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 10.02.2006, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 по частки за кожним.
Квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі - продажу від 27.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В., зареєстрованого в реєстрі за № 878.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, на частки квартири АДРЕСА_1 та квартири АДРЕСА_2 .
Позивачка вказує, що вона 23 вересня 2024 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Боненко Т.Л. з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боненко Т.Л. надано роз'яснення від 23.09.2024 за вих. № 628/01-16, відповідно до якого зазначено, у звязку з тим, що ОСОБА_1 до органів нотаріату на протязі шести місяців з дня смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 не зверталася та не проживала разом зі спадкодавицею на день її смерті, вважається такою, що спадщину не прийняла. Для продовження строку для прийняття спадщини рекомендовано звернутися до суду.
Вказане підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), сформованої 26.09.2024.
Норми права та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
При розгляді спорів про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Згідно витягу з реєстру Миколаївської територіальної громади № 2023/008880246 від 01.11.2023, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно довідки КНП ММР «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 29.12.2020, ОСОБА_1 спостерігається в ЦПМСД № 2 з 2012 року. 15 грудня 2020 діагностована короно вірусна хвороба середньої тяжкості, після якої розвинувся посткороновірусний синдром.
Відповідно до статті 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України відповідно до Постанови від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», - з 12 березня 2020 р. установив на всій території України карантин, строк дії якого неодноразово продовжувався до 30.06.2023 р.
Поширення пандемії коронавірусної хвороби на території України і встановлення карантину з 12.03.2020 по 30.06.2023 року з введенням обмежень на пересування і перебування у публічних місцях, встановленням особливих режимів у роботі різних установ та державних органів є загальновідомими обставинами і не підлягають доказуванню.
У зв'язку із запровадженням карантину, було обмежено пересування громадян, обмежено прийом громадян державними нотаріальними конторами та приватними нотаріусами, а також необхідність дотримання карантинних обмежень і запобігання зараженню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), - перешкоджало і безумовно вплинуло на пропуск позивачкою строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
З висновків про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, починаючи з червня 2022 ОСОБА_4 рекомендовано отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи.
Позивачка в позові зазначає, що вона доглядала за батьком.
Також, 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого неодноразово продовжувався і який діє на час розгляду цієї справи.
Позивачка в своєму позові вказує, що вона з початку запровадження воєнного стану виїхала за межі України. На підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , в якому містяться штемпелі виїзду за межі України 07.03.2022, в'їзд 19.10.2022, виїзд - 16.08.2023, в'їзд 23.08.2023.
З лікарського свідоцтва про смерть № 40 від 18.02.2024, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Як вбачається з матеріалів справи, - спору про спадкування немає, а сама спадщина не визнана відумерлою відповідно до ч. 1, 2 ст. 1277 Цивільного кодексу України, а отже, спадщина є досі відкритою, тому, відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, позивачка має право на її прийняття, як спадкоємець першої черги.
Суд, з огляду на матеріали справи, вважає, що позивачка мала об'єктивні перешкоди для реалізації свого права на прийняття спадщини, в зв'язку з чим, наявні підстави для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини, шляхом винесення судового рішення.
Задоволення даного позову не порушить права, свободи та інтереси інших осіб, оскільки інших претендентів на спадщину у спадкодавця не має.
З огляду на досліджені докази в їх сукупності, суд визнає поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини, тому є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача і визначення йому додаткового строку в два місяці з дня набрання даним рішенням, законної сили, який буде достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк, тривалістю у два місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили, для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573.
Повний текст судового рішення складено «03» червня 2025.
Суддя Н.О. Рум'янцева