Справа № 128/1423/25
Іменем України
04 червня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
при секретарі Нагірняк Т.А.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала з відповідачем в шлюбі, який був зареєстрований 17 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, про що був зроблений актовий запис №43. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01.02.2023 року (справа №128/5039/23 шлюб розірвано. Від шлюбу у подружжя є спільна дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що після розірвання шлюбу дитина проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Вказує, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дочки, хоча має таку можливість. За вказаних обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача аліменти на свою користь на утримання дочки в розмірі 1/4 частини від всіх видів його доходів для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання сторони по справі не з'явились.
Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась, однак попередньо подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, в поданій заяві зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить задоволити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений судом належним чином, у встановленому законом порядку. Однак у судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву на позов та жодних заяв чи клопотань до суду не подав.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою позивача, на підставі ухвали суду від 04.06.2025 року про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Крім того, інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Врахувавши думку позивача, викладену у наданій суду письмовій заяві, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, який був зареєстрований 17 травня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тульчинського районного управління юстиції Вінницької області, про що був зроблений актовий запис №43. Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01.02.2023 року (справа №128/5039/23) шлюб розірвано (а.с.12,13-14).
Від шлюбу у подружжя є спільна дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).
Судом встановлено, що сторонами не досягнуто добровільної згоди щодо розміру щомісячної матеріальної допомоги на утримання їхньої неповнолітньої дочки ОСОБА_3 . Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В частині 2 цієї статті зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст.6 цієї Конвенції).
Також, частинами 1 та 2 ст.27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Так, при визначенні розміру аліментів суд, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, врахував: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка здорова; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який працездатного віку та за станом свого здоров'я має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, що ним спростовано не було.
Таким чином, аналізуючи вищезазначені обставини та факти, враховуючи принципи об'єктивності та справедливості, суд вважає позов обґрунтованим, в зв'язку з чим він підлягає до задоволення.
Також суд враховує, що при стягненні з відповідача аліментів на утримання дочки в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, буде цілком узгоджуватися з вимогами ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, щодо стягнення аліментів на утримання дочки, а тому вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дочки, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу звернення із позовом до суду - 21.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до положень ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне з метою забезпечення інтересів дитини, допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає до стягнення на користь держави судовий збір, від сплати якого звільнена позивачка, в розмірі 1 211 грн 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74,75,89, 141, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 267, 268, 280, 354, 430 п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 21.04.2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
відомості про учасників провадження:
Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення виготовлено 04.06.2025.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО