04.06.2025 Справа № 908/1669/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали заяви вих. №53-3012-24 від 02.06.2025 (вх. №11200/08-08/25 від 02.02.2025) заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) про забезпечення позову у справі №908/1669/25
за позовом Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ/умовний код 0290997323) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -
позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» (69096, м.Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40919448)
про стягнення 497930,65 грн.
До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області із позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради про стягнення доходу, отриманого від використання без належної правової підстави земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:040:0074, загальною площею 3,4338 га, по вул.Зелена, буд. 52 у місті Запоріжжя за період з 12.10.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.09.2024 з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» в сумі 497930,65грн.
Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/1669/25, присвоєно справі номер провадження 7/96/25, ухвалено здійснювати розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання призначити на 02.07.2025 о/об 09 год. 30 хв.
Разом із позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ.Б., нежитлову будівлю літ.Г, нежитлову будівлю літ.Д., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2438117323101, яке відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМФОРТ-МАКСІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40919448) в межах суми 497 930,65 грн, заявленої до стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Предметом розгляду суду у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача доходу, отриманого від використання без належної правової підстави земельної ділянки комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:04:040:0074, загальною площею 3,4338 га, по АДРЕСА_1 за період з 12.10.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.09.2024 у сумі 497930,65грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Із наведених у заяві про забезпечення позову обставин та наданих доказів убачається, що на земельній ділянці комунальної форми власності (кадастровий номер 2310100000:04:040:0074) розташовано об'єкт нерухомого майна, який на підставі договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 26.08.2021 № 12/21 належить ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ».
На підставі вказаного договору право власності на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ.Б. площею 66,1 кв.м.; нежитлову будівлю літ.Г площею 50,4 кв.м.; нежитлову будівлю літ.Д. площею 31,3 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2438117323101), яке розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Зелена, будинок 52, перейшло у власність від територіальної громади м.Запоріжжя до ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ», про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.10.2021 внесено відповідний запис про право власності за відповідачем (номер відомостей про речове право 44502194).
Відповідно до п.1.2.1 договору купівлі-продажу об'єкт приватизації знаходиться на земельній ділянці площею 3,4338 га з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074.
Із відомостей Державного земельного кадастру вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074, площею 3,4338 га, проведена 27.05.2021.
Відтак, зазначена земельна ділянка сформована та є об'єктом цивільних прав у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України.
Пунктом п. 5.6 договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 26.08.2021 № 12/21 ТОВ «КОФОРТ-МАКСІ» (покупця) зобов'язано протягом 3 місяців з моменту реєстрації ним права власності на об'єкт приватизації подати до Запорізької міської ради заяву на оформлення права користування земельною ділянкою під об'єкт нерухомості в установленому законодавством порядку.
Разом з тим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які відомості про державну реєстрацію за ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 відсутні.
За інформацією Запорізької міської ради щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 договори оренди землі не обліковуються.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 01.11.2024 № 12336/5/08-01-04-01-04 за період з 2021 року по час надання інформації ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» та інші суб'єкти господарювання не надавали податкову звітність до контролюючих органів за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074.
Згідно з Витягом № НВ-2300169242024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.12.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0074 складає 8888734,68 грн.
Запорізькою міською радою на підставі зазначеної вище інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» (ЄДРПОУ: 40919448) земельною ділянкою площею 34338 кв.м., розташованою за адресою: м.Запоріжжя, вул.Зелена, 52, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 12.10.2021 по 30.09.2024.
Згідно із указаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 12.10.2021 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 30.09.2024, становить 497 930,65 грн.
Відтак, предметом спору є стягнення до місцевого бюджету грошових коштів - 497930,65 грн.
Відповідно до п.1.5 договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності від 26.08.2021 № 12/21 ціна продажу об'єкта приватизації становить 449 880,00 грн, з урахуванням ПДВ.
Ураховуючи викладене, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно в межах заявлених до стягнення сум, буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з відповідача грошових коштів.
Інше нерухоме майно, транспортні засобі за ТОВ «КОМФОРТ-МАКСІ» не зареєстровані.
Ненакладення арешту на нерухоме майно відповідача у подальшому може утруднити або унеможливити виконання судового рішення у разі відчуження останнім належного йому нерухомого майна, що, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 вказала про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у постановах Верховного Суду (від 10.10.2019 у справі №904/1478/19, від 16.12.2019 у справі №904/3459/19 та від 28.05.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Зважаючи на викладене, дослідивши викладені прокурором доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленими прокурором заходами забезпечення позову і предметом спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову відповідно до заяви прокурора.
У зв'язку з цим суд ухвалив задовольнити заяву прокурора.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву вих. №53-3012-24 від 02.06.2025 (вх. №11200/08-08/25 від 02.06.2025) заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі №908/1669/25 задовольнити.
З метою забезпечення позову до набрання рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/1669/25 законної сили:
1) Накласти арешт на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ.Б., нежитлову будівлю літ.Г, нежитлову будівлю літ.Д., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2438117323101, яке відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМФОРТ-МАКСІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40919448) в межах суми 497 930,65 грн, заявленої до стягнення.
Стягувач: Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 0290997324).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФОРТ-МАКСІ» (69096, м.Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв. 98, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40919448)
Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати стягувачу.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Строк пред'явлення ухвали до виконання (відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») - три місяці з наступного дня після її прийняття.
Ухвала суду набрала законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з момент її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалу підписано 04.06.2025.
Суддя Ірина Євгенівна Лєскіна