вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.06.2025м. ДніпроСправа № 904/834/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик"
про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик", с. Червоне, Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Секретар судового засідання Григорчук М.І.
Представники:
від позивача: Прохоров О.О., ордер АЕ № 1364382 від 26.02.2025
від позивача: Рисін О.О., ордер АЕ №1366085 від 05.03.2025
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій з урахуванням заява про зміну предмету позову просить суд: зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" (Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Гагаріна, 16, ідентифікаційний код 30659929) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) копії документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості її частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик", в тому числі:
- протоколи загальних зборів та інших протоколів рішень загальних зборів про розподіл прибутку за результатами діяльності Товариства за 2000 - 2023 роки;
- повідомлення про розмір нарахованих та виплачених Товариством дивідендів за 2000 - 2023 роки із зазначенням не виплаченої частини дивідендів;
- установчі та реєстраційні документи товариства, у т.ч. всіх редакцій статуту, протоколи установчих зборів чи інших зборів про створення товариства, витяг та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданих державним реєстратором при створенні товариства та останні витяги та виписки щодо товариства, всі протоколи зборів учасників товариства у період перебування ОСОБА_1 серед учасників Товариства;
- звіти про фінансові результати Товариства за 2000 - 2023 роки;
- документи бухгалтерської і фінансової звітності Товариства за період 2000 - 2023 років, у т.ч. всіх балансів, звітів про фінансові результати, звітів про рух грошових коштів товариства;
- податкову звітність з податку на прибуток, ПДВ, ЄСВ, ПДФО та інших податків, які складались Товариством за період 2000 - 2023 років;
- всі відомості основних фондів Товариства, що обліковувалися на балансі від дати створення і станом на 14 листопада 2023 р. із зазначенням найменування, дати введення в експлуатацію, їх первісної та залишкової вартості;
- зведені акти інвентаризації та інвентаризаційні описи майна Товариства, які проводилися та складалися протягом всього періоду діяльності товариства а також ті, що востаннє були проведені та складені, а також стосовно майна, яке перебуває в користуванні (лізингу) чи оперативній оренді, тощо;
- відомості про суми кредиторської та дебіторської заборгованості, в т.ч. окремо поточної та простроченої станом на 14 листопада 2023 р.;
- виписки з усіх банківських рахунків Товариства за період 2000 - 2023 років;
- реєстр укладених договорів за весь період діяльності Товариства;
- всі договори, укладені Товариством за весь період його діяльності;
- документи станом на 14 листопада 2023 р., в т.ч. правовстановлюючі, інвентаризаційні, проектні тощо відносно об'єктів нерухомого майна товариства (в т.ч. тих, що запроектовані та розпочато будівництво, а також не введені в експлуатацію) - додаткових даних (інвентаризаційні документи БТІ, довідки про технічний стан, документи про будівництво, тощо);
- відомості про всі транспортні засоби, спецтехніку, які придбавалися Товариством за період 2000 - 2023 років;
- документи, станом на 14 листопада 2023 р. про наявність транспортних засобів та технологічного обладнання (станки), матеріали та запчастин на складі та інших основних засобів (реєстраційні та технічні документи, довідки про технічний стан, тощо), а саме: реєстраційні та технічні документи (з вказуванням повного найменування, марки і моделі автотранспортних засобів, року випуску, об'єму двигуна, вантажопідйомності, інших важливих технічних характеристик), довідки з іншими відомостями (пробіг, для спеціальних транспортних засобів - "мотогодини", характеристики технічного стану, дані про проведені капітальні та поточні ремонти, склад проведеної модернізації чи заміни ключових агрегатів, основні наявні несправності та дефекти, необхідність поточного або капітального ремонту, тощо). технічні документи (з вказуванням повного найменування, марки, моделі, серії, заводу-виробника, року випуску і початку експлуатації, технічних характеристик об'єкта - потужності, продуктивності, тощо); довідки з іншими відомостями (про проведені консервації, капітальні ремонти, модернізації, заміни вузлів та агрегатів, тощо), а у випадку наявності: актів технічної експертизи обладнання;
- аудиторські висновки про перевірку діяльності товариства за весь період діяльності від дати державної реєстрації;
- документи станом на 14 листопада 2023 р. або на наступну найближчу звітну дату про весь товар в обороті, про залишки на складі та інших;
- оборотно-сальдові відомості та картки рахунків в розрізі субрахунків по рахунках 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 13 "Нарахований знос (амортизація)", 15 "Капітальні інвестиції" за період 2000 - 2023 років;
- картки обліку основних засобів (03-6), акти приймання-передачі (03-1), акти модернізації (дообладнання) (03-2), акти списання (03-3, 03-4), прибуткові та видаткові накладні, довідки КБ-2В, акти КБ-3, акти приймання - передачі нематеріальних активів, свідоцтва на торгові марки за період 2000 - 2023 років;
- оборотно-сальдові відомості (журнали-ордери) та картки рахунків в розрізі субрахунків по рахунках 20 "Запаси", 22 "МШП", 26 "Готова продукція", 28 "Товари", прибуткові та видаткові накладні, подорожні листи, лімітно-забірні картки, акти списання, видаткові накладні за період 2000 - 2023 років;
- оборотно-сальдові відомості (журнали-ордери) та картки рахунків за субрахунками по рахунку 23 "Незавершене виробництво" (в розрізі підрозділів та видів виробництва), звіти з виробництва, лімітні картки, накладні на внутрішнє переміщення за період 2000 - 2023 років;
- оборотно-сальдові відомості та картки рахунків за субрахунками по рахунках 18 "Довгострокова дебіторська заборгованість", 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Дебіторська заборгованість з різними дебіторами", 63 "Кредиторська заборгованість за постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки з іншими кредиторами", а також картки вказаних вище рахунків, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), звіти про використання грошових коштів виданих в під звіт, акти за період 2000 - 2023 років.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" про зобов'язання надати копії документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості її частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" відмовлено. Витрати по сплаті судового збору покладено на ОСОБА_1 .
22.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" витрати на професійну правничу допомогу по справі № 904/834/25 в сумі 27 001,30 грн.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" про ухвалення додаткового рішення до розгляду в засіданні на 03.06.2025.
22.05.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Вважає заявлені до відшкодування витрати не є співмірним з часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
Також, вважає необґрунтованим та неспівмірним з витраченим часом зазначенням надання послуг у вигляді "відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.04.2025 (2 година)", оскільки вказаний відзив був фактично аналогічним відзиву на позовну заяву, його виготовлення не могло зайняти 2 години витраченого часу.
Щодо послуги "по підготовці та поданню заяв та клопотань з процесуальних питань по справі (1 година)" звертає увагу суду, що відповідачем не подавалися заяви з процесуальних питань.
Окрім того, вартість послуг з участі в судових засіданнях визначено з розрахунку 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 2,5 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) складає 4 000 грн за 1 годину, що є неспівмірним з обсягом наданих послуг, оскільки представник відповідача приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Також, позивач не погоджується з нарахуванням "гонорару успіху" за цією умовою, оскільки така умова є відкладальною та пов'язана з набранням чинності рішенням суду про відмову в задоволенні позовних вимог. Проте на час розгляду заяви про відшкодування витрат рішення суду ще не набрало чинності.
У судовому засіданні 03.06.2025 представник відповідача підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення та не погодився із запереченнями позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, вказав, що відзив на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову містив не лише заперечення на заяву про зміну предмету позову, але і заперечення позивача, викладені у відповіді на відзив, тому на підготовку такого відзиву потребувало часу, не погодився також відповідач із запереченнями щодо вартості складання заяви з процесуальних питань та участі у судових засіданнях, зокрема, зазначив, що вартість участі у судовому засіданні вказана у режимі відеоконференції, щодо гонорару успіху вказав, що набрання чинності рішенням суду є відкладальною умовою його сплати, однак не перешкодою для його розподілу під час ухвалення додаткового рішення; представник позивача підтримав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення та просив зменшити розмір таких витрат.
У судовому засіданні 03.06.2025 оголошені вступна та резолютивна частини додаткового рішення.
Дослідивши та оцінивши надані докази у сукупності, господарський суд, -
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" просить стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" витрати на професійну правничу допомогу по справі № 904/834/25 в сумі 27 001,30 грн.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" надало:
- ордер серії АЕ № 1366085 від 05.03.2025, яким підтверджені повноваження адвоката Рисіна О.О. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" у Господарському суді Дніпропетровської області на підставі договору про надання правової допомоги №317/12/25 від 04.03.2025;
- копію договору про надання правничої допомоги №317/12/25 від 04.03.2025;
- копію угоди про розмір гонорару Бюро від 04.03.2025;
- копію акту прийому - передачі послуг з правничої допомоги від 19.05.2025;
- копія акту нарахування гонорару від 19.05.2025;
- копії рахунків № 1277 від 19.05.2025 на суму 2 001,30 грн, №1219 від 04.03.2025 на суму 20 000,00 грн;
- копії платіжних інструкцій №2420 від 06.03.2025 з призначенням платежу: оплата за послуги згідно рахунку №1219 від 04.03.2025, №536 від 20.05.2025 з призначенням платежу: оплата за послуги згідно рахунку №1277 від 19.05.2025.
Так, відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги №317/12/25 від 04.03.2025, укладеного між адвокатським бюро "Олександра Рисіна" (Бюро) та ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" (Клієнт), Бюро взяло на себе зобов'язання надавати Клієнту професійну правничу допомогу, а саме: по надання правничої допомоги здійснюється Бюро шляхом надання консультацій та роз'яснень з правничих питань, усних і письмових довідок щодо законодавства; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; здійснення представництва в суді та інших державних і недержавних органах України, в тому числі, але не виключно органах, зазначених в п. 1.1. цього договору, перед громадянами та юридичними особами.
Підпунктом 3.1 та 3.2 пункту 3 зазначеного договору передбачено, що вартість наданих послуг з правової допомоги Бюро (гонорар) визначає самостійно після одержання від Клієнта замовлення на надання правової допомоги, та виставляє Клієнту відповідний рахунок. Вартість одного часу роботи адвокатів та спеціалістів Бюро, встановлюється в Угоді про розмір гонорару Бюро, що є додатком до даного Договору.
Оплата здійснюється на банківський рахунок Бюро, зазначений в даному договорі, на підставі виставленого Бюро рахунку в наступному порядку, зокрема, за надання послуг, зазначених в п.п.1.1.1 цього договору в розмірі 20000,00 грн протягом 10 календарних днів з моменту укладання даного договору.
Остаточний розрахунок по кожній послузі, зазначеній в п.1.1 цього договору проводиться протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг.
В угоді про розмір гонорару від 04.03.2025, що є додатком №1 до договору №317/12/25 від 04.03.2025 сторони домовилися, що за надання послуг з правової допомоги, зазначених у п.1 договору, Клієнт сплачує Бюро суму гонорару, який буде розрахований за наступною формулою: БВГ х К х ФКГ З х (БВГ х К х ФКГ), де БВГ базова вартість години за договором, яка дорівнює 1600 грн, К коефіцієнт, що застосовується до базової вартості години для даної послуги, який дорівнює відповідному виду послуги, зазначеної у п.3 даної Угоди, 3 знижка, яка дорівнює 10%, ФКГ фактична кількість годин надання даної послуги. Види правових послуг, що можуть надатися відповідно до п.1 договору: усні консультації з питань, що виникають у Клієнта в зв'язку з наданням послуг, зазначених в п.1 договору 0,7 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години); підготовка позовів, відзивів на позови, відповідей на відзиви, заперечення на відповіді, пояснення, апеляційних, касаційних скарг 1,2; підготовка заяв чи клопотань з процедурних питань 0,5; участь у перемовинах Клієнта з питань, зазначених в п.1 договору, що сприяють укладанню мирової угоди з підготовкою відповідних документів 1,8; аналіз перспектив результату справи для Клієнта 0,7; представництво інтересів Клієнта в судових інстанціях, зазначених в п.1 договору 2,5; вартість годин, які адвокат змушений проводити у дорозі під час відрядження, але в цей час не надавати повноцінні послуги Клієнту і не мати можливості надавати послуги іншим клієнтам.
Пунктом 5 Угоди обумовлено, що при обчисленні кількості годин надання послуг, якщо загальна кількість годин становить неціле число, то відбувається округлення до цілого числа годин в більшу сторону, якщо неціла частина годин становить 30 та більше хвилин, і в меншу сторону, якщо неціла частина години становить менше 30 хвилин, але в будь-якому разі не менше 1 години.
19 травня 2025 року Адвокатським бюро "Олександра Рисіна" та ТОВ "Агрофірма "Красний Забойщик" складено акт прийому-передачі послуг з правової допомоги, зі змісту якого вбачається, що Адвокатське Бюро "Олександра Рисіна" надало, зазначені в п.1.1.1. договору послуги по представництво інтересів Клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області по даній справі.
Загальна фактична кількість годин надання правової допомоги становила; 11 годин, в тому числі: по підготовці та поданню відзиву на позовну заяву від 19.03.2025 (4 години), відзиву на позов з урахуванням: заяви про зміну предмету позов) від 10.04.2025 (2 година), заперечення на відповідь на відзив від 07.05.2025 (2 година) по справі - 8 годин; по підготовці та поданню заяв та клопотань а процесуальних питань по справі - 1 година; по представництву інтересів Клієнта в судових засіданнях в Господарському суді Дніпропетровської області по справі (26.03.2025, 08.05.2025, 19.05.2025) - 2 години;
Витрати, що понесені Бюро в зв'язку наданням правничої допомоги становлять: відшкодування вартості поштового відправлення копій відзиву з додатками до нього позивачу (квитанція № 1512266 від 19.03.2025), відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову (квитанція № 1559201 від 10.04.2025), заперечення на відповідь на відзив (квитанція № 1576223 від 07.05.2025).
Відповідно до Угоди про розмір гонорару Бюро від 04.03.2025 загальна вартість наданих Бюро послуг становить 22 001,30 гри. (двадцять дві тисячі одна гри. 30 коп.) грн., а саме вартість послуг з надання правничої допомоги становить: 21 744,00 (двадцять одна тисяча сімсот сорок чотири грн. 00 коп.) гри., вартість витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги становить 257,30 (двісті п'ятдесят сім грн. 30 коп.) грн., які Клієнт частково сплатив в сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн. до підписання даного акту, а тому відповідно до вимог п. 3.2.2 Договору Клієнт повинен сплатити решту вартості послуг в сумі 2 001,30 грн. (дві тисячі одна грн. 30 коп.) грн. до 29.05.2025 р, а саме:
- вартість послуг, зазначених в п. 2.1 цього Акту становить: 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 8 годин (фактична кількість годин надання даної послуги) - 10 % (знижка, передбачена Договором) х 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 1,2 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 8 годин (фактична кількість годин надання даної послуги) = 13 824,00 (тринадцять тисяч вісімсот двадцять чотири гривні 00 копійок) грн.;
- вартість послуг, зазначених в п. 2.2 цього Акту становить: 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 0,5 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 1 година (фактична кількість годин надання даної послуги) - 10 % (знижка, передбачена Договором) х 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 0,5 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 1 година (фактична кількість годин надання даної послуги) = 720,00 (сімсот двадцять гривень 00 колійок) грн.
- вартість послуг, зазначених в п. 2.3 цього Акту становить: 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 2,5 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 2 години (фактична кількість годин надання даної послуги) - 10 % (знижка, передбачена Договором) х 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 2,5 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) х 2 години (фактична кількість годин надання даної послуги) = 7 200,00 (сім тисяч двісті гривень 00 копійок) грн.
- вартість витрат, зазначених в п. 3.1 цього Акту становить: 127,50 грн. квитанція № 1512266 від 19.03.2025) + 67,90 грн. (квитанція № 1559201 від 10.04.2025) + 64,90 грн. (квитанція № 1576223 від 07.05.2025) = 257,30 (двісті п'ятдесят сім грн. 30 коп.) грн; сторони підтверджують, що даний акт є одночасно детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних Бюро в розумінні ч. 3 ст. 126 ГПК України.
Частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 3 названої статті для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. ст. 129 ГПК України).
Частиною 5 названої статті передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог позивача про стягнення з позивача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення Господарського процесуального кодексу України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення статті 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
Від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Вважає заявлені до відшкодування витрати не є співмірним з часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
Також, вважає необґрунтованим та неспівмірним з витраченим часом зазначенням надання послуг у вигляді "відзиву на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.04.2025 р. (2 година)", оскільки вказаний відзив був фактично аналогічним відзиву на позовну заяву, його виготовлення не могло зайняти 2 години витраченого часу.
Щодо послуги "по підготовці та поданню заяв та клопотань з процесуальних питань по справі (1 година)" звертає увагу суду, що відповідачем не подавалися заяви з процесуальних питань.
Окрім того, вартість послуг з участі в судових засіданнях визначено з розрахунку 1 600 грн. (базова вартість години надання послуг) х 2,5 (коефіцієнт, що застосовується до вартості базової години) складає 4 000 грн за 1 годину, що є неспівмірним з обсягом наданих послуг, оскільки представник відповідача приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Позивач не погоджується з нарахуванням "гонорару успіху" за цією умовою, оскільки така умова є відкладальною та пов'язана з набранням чинності рішенням суду про відмову в задоволенні позовних вимог. Проте на час розгляду заяви про відшкодування витрат рішення суду ще не набрало чинності.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення та не погодився із запереченнями позивача щодо розміру витрат на правничу допомогу, вказав, що відзив на позов з урахуванням заяви про зміну предмету позову містив не лише заперечення на заяву про зміну предмету позову, але і заперечення позивача, викладені у відповіді на відзив, тому на підготовку такого відзиву потребувало часу, не погодився також відповідач із запереченнями щодо вартості складання заяви з процесуальних питань та участі у судових засіданнях, зокрема, зазначив, що вартість участі у судовому засіданні вказана у режимі відеоконференції, щодо гонорару успіху вказав, що набрання чинності рішенням суду є відкладальною умовою його сплати, однак не перешкодою для його розподілу під час ухвалення додаткового рішення, при цьому послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Враховуючи клопотання позивача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем та відповідачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, під час розгляду справи, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу; кількість судових засідань, господарський суд дійшов до висновку не розподіляти всю суму заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/834/25 в розмірі 27001,30 грн. та вважає, що прийнятною сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 20 000,00 грн.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі (позивача у справі).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" про ухвалення додаткового рішення у справі №904/834/25 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 код РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Красний Забойщик" (53010, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Червоне, вул. Гагаріна, 16, код ЄДРПОУ 30659929) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Відмовити у решті стягнення витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено - 03.06.2025.
Суддя Ю.А. Бажанова