вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"26" травня 2025 р. Cправа № 902/1122/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача за первісним/відповідача за зустрічним позовами - адвоката Соколова Д. І. (ордер серії АЕ № 1329286 від 28.10.2024),
представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовами - адвоката Шишковської А. Б.,
представника відповідача за первісним/позивача за зустрічним позовами - Люклян В. Я. (самопредставництво)
представника третьої особи за зустрічним позовом - адвоката Кухара О. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/1122/24
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» (місцезнаходження: вул. Шосейна, буд. 117, м. Підгородне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52001; ідентифікаційний код юридичної особи: 39243616)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (місцезнаходження: вул. Гонти, буд. 50-А, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21011; ідентифікаційний код юридичної особи: 41346073)
про стягнення 108204,82 грн заборгованості за договором,
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (місцезнаходження: вул. Гонти, буд. 50-А, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21011; ідентифікаційний код юридичної особи: 41346073)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» (місцезнаходження: вул. Шосейна, буд. 117, м. Підгородне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52001; ідентифікаційний код юридичної особи: 39243616)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічною позовною заявою - Фізична особа-підприємець Багабунт Володимир Миколайович (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення 218150,00 грн збитків
28.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» з наступними вимогами:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» суму боргу за надані послуги у розмірі 65'207,00 грн.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» суму відсотків річних у розмірі 35'515,94 грн., пені - 6' 502,92 грн, інфляційних втрат - 978,12 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує не оплатою відповідачем наданих послуг з організації перевезень вантажів автотранспортом.
Так, позивач зазначає, що 22.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» було укладено Договір на надання транспортно-експедиторських послуг № 187-ЗЕ (далі за текстом - «Договір № 187-ЗЕ»).
В подальшому, між позивачем та відповідачем 22.07.2024 було укладено транспортну заявку № 255 на перевезення за маршрутом 21000 (Україна), - Ополе-Любельське, 24-300, Польща. На виконання цієї заявки позивачем було укладено Договір № 195-Пе (далі за текстом - «Договір № 195-ПЕ») з ФОП Багамунтом Володимиром Миколайовичем та заявку № 255 від 23.07.2024.
Позивач стверджує, що послуги відповідачу були надані і вантаж було доставлено 29.07.2024, що підтверджується відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR № 451770. Вартість наданих послуг склала 62' 174,00 грн., а також додаткові витрати, пов'язані з ветеринарним оглядом на кордоні у сумі 3' 033, 84 грн.
Однак, як зазначає позивач, незважаючи на направлення відповідачу оригіналів документів, передбачених заявкою, які були отримані 12.08.2024, відповідач надані послуги не оплатив.
В зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання відповідачем, позивач, на підставі пункту 6.9. Договору № 187-ЗЕ та статті 625 ЦК України просить стягнути з відповідача кошти в сумі 65'207,00 грн за надані послуги, 35'515,94 грн - суму % річних, пеню в розмірі 6'502,92 грн, а також інфляційні втрати в розмірі 978,12 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2024 справу розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 01.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
02.11.2024 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» отримало, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.26 т.1).
02.11.2024 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» отримало, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.26 т.1).
22.11.2024 Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про забезпечення участі представника позивача - адвоката Соколова Д. І. в судових засіданнях у справі № 902/1122/24 в режимі відеоконференції.
25.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» звернулось до Господарського суду Вінницької області із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» збитків в сумі 218' 150 грн.
Позивач за зустрічним позовом підтверджує, що вантаж, на виконання Договору № 187-ЗЕ було доставлено 29.07.2024 залученим відповідачем за зустрічним позовом на підставі Договору № 195-ПЕ перевізником - ФОП Багабунтом Володимиром Миколайовичем.
В той же час, позивач за зустрічним позовом заперечує, що транспортні послуги були надані експедитором на умовах Договору № 187-ЗЕ та заявки.
Свою позицію позивач за зустрічним позовом обґрунтовує наступним.
Пунктом 2.1. Договору № 187-ЗЕ визначено, що Експедитор зобов'язаний виконувати доручення замовника згідно з його транспортними заявками, які серед іншого містять інформацію щодо особливості перевезення конкретного вантажу.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що на виконання пункту 2.1. Договору № 187-ЗЕ була сформована Транспортна заявка № 255 від 22.07.2024 в якій було зазначено найменування вантажу: ягоди, температурний режим: - 118С. Обов'язкова наявність температурного самописця.
Однак, відповідно до накладної CMR при прийнятті товару було зафіксовано температурний режим -14С, що є порушенням умов договору та транспортної заявки № 255 від 22.07.2024, відтак Експедитором порушено правила перевезення товару, обумовлені в даній заявці.
У зв'язку із тим, що товар втратив свої властивості у зв'язку із тим, що був транспортований при температурному режимі, який не відповідав Транспортній заявці, вантажоодержувачем 30.07.2024 було виставлено Протокол-Рекламацію про доставку вантажу при температурі: -14 градусів за Цельсієм та зафіксовано невідповідність вантажу умовам договору.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, щодо зобов'язання з передачі товару, перевезення якого здійснювалось на виконання умов Договору № 187-ЗЕ та Транспортної заявки № 255 від 22.07.2024, виникло у позивача за зустрічним позовом перед покупцем - «NATUR FROST OBST Sp.z O.O.» Польща на підставі Контракту № 18/07/2024.
Оскільки поставлений товар не відповідав, встановленому в Контракті № 18/07/2024 та додатковій угоді № 2 до цього контракту температурному режиму, Покупець - «NATUR FROST OBST Sp.z O.O.» утримав з позивача за первісним позовом понесені збитки в розмірі 5'000 Євро.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом посилається на положення статей 924, 929, 932, 934 ЦК України, частини першу та четверту статті 306, частини першу - третю статі 314, статтю 316 ГК України, статтю 1, частину третю статті 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» які унормовують відносини перевезення та транспортного експедирування та статті 224, 225 ГК України, статті 22, 611, 623 ЦК України щодо визначення та підстав стягнення збитків.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.12.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» № 22/11 від 22.11.2024 (вх. канц. суду № 1291/24 від 25.11.2024) залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
18.12.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.12.2024 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» про стягнення 218150,00 грн збитків прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 902/1122/24. Постановлено вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» про стягнення 218150,00 грн збитків об'єднати в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» про стягнення 108' 204,82 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором про надання транспортно-експедиторських послуг № 187-ЗЕ від 22.07.2024 у справі № 902/1122/24 та перейти до розгляду справи № 902/1122/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
19.01.2025 позивач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» отримало, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.26 т.1).
19.01.2025 відповідач за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» отримало, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.111 т.1).
03.01.2025 до Господарського суду Вінницької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.112-115 т.1).
Відповідач за зустрічним позовом стверджує, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» не підлягають задоволенню через відсутність належних і допустимих доказів, що підтверджують факт завдання збитків, їхній розмір та причинно-наслідковий зв'язок між діями або бездіяльністю Експедитора і заявленими збитками.
Зокрема, з посиланням на пункт 4.13 Договору № 187-ЗЕ зазначає, що позивачем за зустрічним позовом на підтвердження позовних вимог не надано Акт Торгово-промислової палати, складений представником ТПП, представником вантажоодержувача і представником перевізника.
ТОВ «Інтерфрахт Тек» стверджує, що відсутність вказаного документа свідчить про те, що ТОВ «Лаки-2017» не виконав свого обов'язку щодо доказування основних обставин, які мають вирішальне значення для задоволення позовних вимог. Факт втрати чи пошкодження вантажу, причинно-наслідковий зв'язок між діями або бездіяльністю Експедитора і заявленими збитками, а також розмір шкоди залишаються недоведеними.
Також, ТОВ «Інтерфрахт Тек», вказує, що у протоколі PZ/351/2 від 30.07.2024 відсутні відомості щодо приладів, якими здійснювалося вимірювання температури продукції (мороженої малини) під час її приймання. Так, відповідно до вимог Директиви Ради 92/1/ЄЕС від 13.01.1992 року вимірювання температури швидкозаморожених харчових продуктів повинна проводитися за допомогою відповідного обладнання, що відповідає технічним характеристикам, наведеним у Додатку до цієї Директиви.
07.01.2025 до Господарського суду Вінницької області від ТОВ «Лаки-2017» надійшла відповідь на відзив (а.с.118-123 т.1).
ТОВ «Лаки-2017» переконаний, що доводи відзиву ТОВ «Інтерфрахт Тек» є немотивованими, необґрунтованими, які не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, тому не можуть бути підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову про стягнення збитків.
Обґрунтовуючи свою позицію, ТОВ «Лаки-2017» стверджує, що викладені у п. 4.13 Договору № 187-ЗЕ умови стосувалися правил перевезення вантажу на території України, оскільки зазначено, що підставою для відшкодування збитків є Акт Торгово-промислової палати, складений представником ТПП, представником вантажоодержувача і представником перевізника.
ТОВ «Лаки-2017» переконаний, що даний пункт Договору при умові отримання товару вантажоодержувачем на території Республіка Польща виконати неможливо у зв'язку із дією національного законодавства та відсутності саме торгово-промислової палати на території Республіка Польща.
У п. 19 CMR № 451770 температурний режим вантажу був зафіксований водієм ОСОБА_1 .
ТОВ «Лаки-2017» вважає посилання ТОВ «Інтерфрахт Тек» на Директиву Ради 92/1/ЄЕС від 13.01.1992 року безпідставним, оскільки статтею 4 Регламенту Комісії (ЄС) № 37/2005 від 12.01.2005 «Про моніторинг температур у транспортних засобах, на потужностях для складування та зберігання швидкозаморожених продуктів, призначених для споживання людиною скасована Директива 91/1/ЄЕС та замінена цим Регламентом.
10.01.2025 до Господарського суду Вінницької області від ТОВ «Інтерфрахт Тек» надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом - ФОП Багабунта Володимира Миколайовича.
13.01.2025 Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про залучення до участі у справі № 902/1122/24 Фізичної особи-підприємця Багабунта Володимира Миколайовича у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом.
13.01.2025 до Господарського суду Вінницької області від ТОВ «Лаки-2017» надійшло клопотання про залучення до участі у справі я якості третьої особи, без самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом - NATUR FROST OBST Sp.z O.O. (а.с. 135-137 т.1).
15.01.2025 третій особі - Фізичній особі-підприємцю Багабунту Володимиру Миколайовичу було надіслано рекомендованим листом за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвалу про залучення його до участі у справі № 902/1122/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом. Поштове відправлення з ухвалою 04.03.2025 було повернуто Господарському суду Вінницької області оператором поштового зв'язку із зазначенням причини - «адресат відсутній за вказаною адресою».
15.01.2025 третій особі - Фізичній особі-підприємцю Багабунту Володимиру Миколайовичу було надіслано рекомендованим листом за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ухвалу про залучення його до участі у справі № 902/1122/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача за зустрічним позовом. Поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження було повернуто Господарському суду Вінницької області оператором поштового зв'язку із зазначенням причини - «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. (168-170 т.1).
Відповідно до підпункту « 4)» пункту 6 статті 242 ГПК України днем вручення ухвали про відкриття провадження у справі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження - 04.02.2025.
За наслідком підготовчого засідання, 03.02.2025, яке відбулось за участю представників сторін, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справу на 03.03.2025.
21.02.2025 ФОП Багабунт Володимир Миколайович отримав, надіслану йому рекомендованим листом ухвалу про дату, час і місце підготовчого засідання, призначеного на 03.03.2025 об 14:30, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.171 т.1).
У підготовчому засіданні, 03.03.2025, суд постановив ухвалу у протокольній формі, якою продовжив строк підготовчого провадження у справі № 902/1122/24 на 30 днів. Також суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 31.03.2025 на 11:30.
31.03.2025 року суд, в підготовчому засіданні, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, задовольнив заяву представника ТОВ «Лаки-2017» про залишення клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, без самостійних вимог на стороні позивача за зустрічним позовом - NATUR FROST OBST Sp.z O.O. без розгляду.
31.03.2025 за наслідками проведення підготовчого засідання Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11 годин 30 хвилин 21.04.2025 року.
В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача за первісним та зустрічним позовом, представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом.
У судовому засіданні представник ТОВ «Інтерфрахт Тек» підтримав свій позов та заперечував проти задоволення зустрічного позову.
Представник ТОВ «Лаки-2017» заперечив проти задоволення позову та просив задовольнити зустрічний позов.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача за зустрічним позовом підтримав первісний позов та заперечував проти задоволення зустрічного позову.
За наслідками розгляду справи у судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У судовому засіданні, 26.05.2025, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яке долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.
18.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (Продавець) та NATUR FROST OBST Sp.z O.O. Польща (Покупець) було укладено Контракт № 18/07/2004 (а.с.49, 50 т.1) (далі за текстом - «Контракт № 18/07/2004»).
Відповідно до пункту 1.1. Контракту № 18/07/2004 Продавець на умовах цього Контракту передає Покупцеві продукцію, іменовану надалі «Товар», а Покупець приймає і оплачує її.
В пункті 1.2. Контракту № 18/07/2004 сторони визначили предмет Контракту - товар, визначений в рахунках-фактурах (інвойсах).
За пунктом 1.4. Контракту поставка здійснюється за умовами DDU (згідно з термінологією «Інкотермс - 2010»).
За умовами пункту 8.2. Контракту № 18/07/2004 якщо товар не відповідає належній якості, Покупець має право виставити Продавцю рекламацію протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання товару на складі Покупця. Якщо Покупець не висуває ніякої рекламації протягом зазначеного строку, вважається, що Покупець не має зауважень щодо якості поставленого Товару. В разі виставлення рекламації на частину Товару, Продавець зобов'язаний надати відповідь Покупцю, а також запропонувати шляхи врегулювання рекламації протягом 20 (двадцяти) календарних днів після отримання рекламації.
23.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (Продавець) та NATUR FROST OBST Sp.z O.O. Польща (Покупець) уклали Додаткову угоду № 1 до Контракту № 18/07/2004 (а.с.51 т.1), в якій затвердили ціну в EURO за 1 кг на плоди малини замороженої.
23.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (Продавець) та NATUR FROST OBST Sp.z O.O. Польща (Покупець) уклали Додаткову угоду № 2 до Контракту № 18/07/2004 (а.с. 52 т.1).
Відповідно до умов додаткової угоди № 2 до Контракту № 18/07/2004 температурний режим перевезення товару «малина заморожена» - -18 градусів Цельсія. За порушення умов транспортування товару «малина морожена» Покупець має право в односторонньому порядку утримувати суми збитків із своєї заборгованості перед Продавцем.
22.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» було укладено Договір № 187-ЗЕ (а.с. 4-6 т.1).
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору експедитор зобов'язується від свого імені і за рахунок коштів замовника здійснювати комплекс робіт з організації перевезень вантажів автотранспортом в приміських, міських, міжміських, міжобласних і міжнародних сполученнях, фрахтуючи для цих цілей автотранспорт третьої сторони-перевізника, а замовник оплачує ці послуги. У відносинах з перевізником експедитор виступає від свого імені в інтересах замовника.
Відповідно до пункту 3.1. Договору № 187-ЗЕ Замовник зобов'язаний доручати Експедитору надання послуг згідно предмету послуг шляхом оформлення Транспортних заявок підписаних уповноваженими особами та завіреними печаткою із зазначенням у транспортних заявках дати завантаження, адреси завантаження і вивантаження, контактних телефонів відповідальних осіб на місцях завантаження і вивантаження автомобіля, найменування і ваги вантажу, тип автотранспорту (рухомого складу) та інші відомості необхідні для організації конкретного перевезення.
Для виконання своїх зобов'язань за цим договором експедитор має право залучати третіх осіб (перевізника) і укладати з ними договори (п.4.9. Договору № 187-ЗЕ).
Експедитор несе відповідальність за дії осіб, які залучаються ним до виконання цього договору, в розмірі та на умовах, передбачених чинним законодавством та цим договором (п.4.10. Договору № 187-ЗЕ).
22.07.2024 позивачем та відповідачем за первісним позовом складена Транспортна заявка № 255 до Договору № 187-ЗЕ (далі за текстом - «Транспортна заявка № 255») з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів замовника за маршрутом: Вінниця, Вінницька область, 2100 (Україна) - Ополе-Любельське, 24-300, Польща (Польща) (а.с.6 т.1).
В Транспортній заявці № 255 визначено:
- вантаж ягоди. Температурний режим -18С. Обов'язкова наявність температурного самописця;
- вантажоодержувач: NATUR FROST OBST Sp.z O.O.
23.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» (Експедитор) та ФОП Багабунт Володимиром Миколайовичем (Перевізник) було укладено Договір № 195-ПЕ (далі за текстом - «Договір № 195-ПЕ») на надання транспортно-експедиторських послуг (а.с.7 т.1).
Відповідно до пункту 1.1. Договору № 195-ПЕ Експедитор, діючи від свого імені, за дорученням і за рахунок коштів третьої сторони - замовника, залучає перевізника для перевезень вантажів автомобілями в приміських, міських, міжміських, міжобласних і міжнародних сполученнях. Перевізник перевозить заявлені Експедитором вантажі, а Експедитор сплачує послуги Перевізника з коштів Замовника на узгоджених нижче умовах.
За умовами, викладеними в пункті 2.1. Договору № 195-ПЕ, Експедитор, діючи на підставі Договору транспортного експедирування Замовника не пізніше ніж за 48 годин до початку міжнародного перевезення надає Перевізнику електронною поштою або іншими видами зв'язку Транспортну заявку завірену підписами та печатками Експедитора. Усі транспортні заявки між експедитором та Перевізником є невід'ємною частиною цього Договору.
В пункті 2.3. Договору № 195-ПЕ сторони встановили, що у Транспортній заявці Експедитор вказує дату завантаження, адреси завантаженні і вивантаження, контактні телефони та адреси відповідальних осіб на місцях завантаження і вивантаження автомобіля, найменування і вагу вантажу, тип автотранспорту (рухомого складу) та інші відомості, що не врегульовані цим договором.
23.07.2024 позивачем за первісним позовом та ФОП Багабунт Володимиром Миколайовичем складена Транспортна заявка № 255 до Договору № 195-ПЕ (далі за текстом - «Транспортна заявка № 255/1») на надання послуг перевезення вантажів за маршрутом: Вінниця, Вінницька область, 2100 (Україна) - Ополе-Любельське, 24-300, Польща (Польща) (а.с.9 т.1).
В Транспортній заявці № 255 визначено:
- вантаж ягоди. Температурний режим -18С. Обов'язкова наявність температурного самописця;
- вантажоодержувач: NATUR FROST OBST Sp.z O.O.
На підтвердження надання відповідачу за первісним позовом послуг з доставки вантажу відповідно до умов Договору № 187-ЗЕ, позивач за первісним позовом посилається на міжнародну товарно-транспортну накладну CMR № 451770 в якій наявна відповідна відмітка вантажоодержувача - NATUR FROST OBST Sp.z O.O.» (а.с. 10, 96, 97 т.1).
Згідно рахунку № 255 від 30.07.2024 (а.с.10 т.1), складеного позивачем за первісним позовом вартість наданих послуг склала 62'174,00 грн.,
Згідно рахунку № 255/1 від 30.07.2024 (а.с.11 т.1), складеного позивачем за первісним позовом розмір додаткових витрат складає 3' 033, 84 грн.
Також, на підтвердження надання відповідачу за первісним позовом послуг з доставки вантажу відповідно до умов Договору № 187-ЗЕ, позивач за первісним позовом надав суду складений ним Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 255 від 30.07.2024. Однак, вказаний Акт підписаний тільки однією стороною - ТОВ «Інтерфрахт Тек».
В судовому засіданні представник ТОВ «Лаки-2017» пояснив відмову від підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг) № 255 від 30.07.2024 неналежним виконанням ТОВ «Інтерфрахт Тек» своїх обов'язків за Договором № 187-ЗЕ
В зв'язку із невиконанням ТОВ «Лаки-2017» свого зобов'язання з оплати за надані послуги транспортного експедирування ТОВ «Інтерфрахт Тек» звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення суми боргу за надані послуги в розмірі 65'207,00 грн, відсотків річних у розмірі 35'515,94 грн, пені у розмірі 6'502,92 грн., інфляційних втрат в розмірі 978,12 грн.
Щодо позовних вимог позивача за первісним позовом
Відповідно до пункту 6.1. Договору № 187-ЗЕ для виконання робіт Замовник перераховує Експедитору провізну плату розмір та строки якої зазначаються в Транспортній заявці. Ця сума включає в себе винагороду Експедитора та вартість послуг перевізника.
Розрахунок проводиться в розмірі 100% оплати до вивантаження вантажу з автомобіля на підставі виставленого рахунку, якщо інше не обумовлено в Транспортній заявці. Оплатою вважається надходження коштів на розрахунковий рахунок Експедитора (пункт 6.2. Договору № 187-ЗЕ).
У разі вимушеного відхилення від раніше обумовленого маршруту прямування, змін маси вантажів, що перевозяться, виконання інших, не обумовлених у Транспортній заявці вимог Замовника сума, яка зазначена у Транспортній заявці збільшується пропорційно зміні маси та відстані з розрахунку 1 Євро/км - по Україні або 1,5 Євро/км - за кордоном. Компенсація витрат здійснюється в гривневому еквіваленті за комерційним курсом, що діє на момент оплати (пункт 6.2. Договору № 187-ЗЕ).
Документами, що підтверджують понаднормативний простій і відхилення від наміченого маршруту, а також виконання додаткових робіт і послуг є товаротранспортні накладні та дані подорожніх листів, посвідчені вантажоодержувачем, експедитором, ДАІ МВС та іншими уповноваженими органами, акти виконаних робіт/наданих послуг (пункт 6.7. Договору № 187-ЗЕ).
Умови Договору № 187-ЗЕ не передбачають право відмови від оплати наданих Експедитором послуг в зв'язку із частковою втратою товаром своїх властивостей.
В той же час, у разі виявлення з вини експедитора втрати (пошкодження) вантажу, експедитор сплачує вартість заподіяної шкоди замовнику в рамках інвойсової вартості вантажу, заявленої для перевезення (пункт 4.13. Договору № 187-ЗЕ).
Відповідно до Транспортної заявки № 255 вартість послуг складає 1400 євро в перерахунку по курсу НБУ на день вивантаження вантажу.
Дата вивантаження вантажу - 30.07.2024, зафіксована в Міжнародній товарно-транспортній накладній CMR A№ 451770 (а.с. 97 т.1).
На 30.07.2024 офіційний курс НБУ гривні до іноземних валют складає 44,4055 гривень за 1 Євро.
Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відтак вартість послуг наданих позивачем за первісним позовом складає 62'167,70 гривень.
Що стосується заявлених додаткових витрат в розмірі 3' 033, 84 грн, то суд відхиляє вказані вимоги, оскільки позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів понесення таких витрат, як передбачено пунктом 6.7. Договору № 187-ЗЕ.
Щодо стягнення пені у розмірі 6502,92 грн.
Відповідно до пункту 6.7. Договору № 187-ЗЕ у разі прострочення оплати наданих послуг Експедитора Замовник сплачує Експедитору неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення оплати вартості наданих послуг більше ніж на десять календарних днів Замовник сплачує Експедитору двісті вісімдесят чотири відсотки річних від простроченої суми за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 6.2 Договору № 187-ЗЕ від 22.07.2024 сторони погодили такий порядок розрахунків: 100 % оплати до вивантаження вантажу з автомобіля на підставі виставленого рахунку, якщо інше не обумовлено в Транспортній заявці.
У Транспортній заявці № 255 від 22.07.2024 до Договору № 187-ЗЕ від 22.07.2024 обумовлено сторонами вартість послуг, яка складає 1400 Євро в перерахунку на гривні по курсу НБУ на день вивантаження, а також те, що оплата здійснюється у безготівковій формі, за курсом НБУ на день вивантаження, протягом 7 календарних днів після отримання оригіналів документів: заявка на перевезення, CMR, рахунок, акт надання послуг, договір.
У пункті 5.2 Договору № 187-ЗЕ від 22.07.2024 сторони погодили, що факсимільні чи скановані копії цього Договору, як і інших документів в рамках цього Договору мають юридичну силу до заміни їх на оригінали.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже, у даному випадку, суду слід виходити з погодженої сторонами події - отримання оригіналів документів, перелічених у Транспортній накладній № 255 від 22.07.2024.
Дослідивши доданий до позовної заяви розрахунок пені, суд встановив, що позивачем за первісним позовом нараховано пеню у сумі 6502,92 грн за такі періоди прострочення:
- з 20.08.2024 по 28.10.2024 здійснено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу 62174,00 грн, що становить 6200,31 грн;
- з 19.08.2024 по 28.10.2024 здійснено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу 3033,84 грн, що становить 302,55 грн.
Обґрунтовуючи дату, з якої ТОВ «Лаки-2017» є таким, що набув статусу боржника, позивач посилається на отримання відповідачем документів 12.08.2024, що підтверджується інформацією з сайту novaposhta.ua.
Водночас суд встановив таке.
Надані позивачем докази: експрес-накладна ТОВ «Нова Пошта» № 59001199735188 від 08.08.2024 та роздруківка із сайту поштового оператора щодо відстеження вказаного відправлення не є належним доказом отримання відповідачем документів, оскільки з наданої інформації не можливо встановити зміст поштового конверту. Окрім того, відправником значиться інша юридична особа, що не є стороною у цій справі.
Разом з тим, суд бере до уваги той факт, що у відповіді на відзив б/н від 07.01.2025 (а. с. 122, зворотна сторона) ТОВ «Лаки-2017» визнає отримання ним, 12.08.2024, акту виконаних робіт (наданих послуг) № 255 від 30.07.2024, а також зазначає про отримання накладної CMR № 451770.
Також з опису вкладення у цінного листа № 4908735228273 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення слідує, що вказаний лист вручено представнику ТОВ «Лаки-2017» 09.09.2024. До цінного листа вкладено:
1. Акт виконаних робі № 255 від 30.07.2024;
2. Рахунок № 255 від 30.07.2024;
3. Транспортна заявка № 255 від 22.07.2024;
4. Договір № 187-ЗЕ від 22.07.2024;
5. Копія CMR.
Таким чином, розглянувши докази у сукупності, суд дійшов висновку, що перебіг строку для оплати відповідачем послуг розпочинається з 10.09.2024 та закінчується 16.09.2024.
Отже, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 17.09.2024.
Суд також встановив, що позивачем не правильно визначено суму, на яку здійснюється нарахування пені, оскільки станом на 30.07.2024 курс гривні НБУ щодо євро становив 44,4055, а тому базою для нарахування пені є 62167,70 грн (1400 Євро*44,4055 грн).
Здійснивши власний розрахунок пені, суд дійшов висновку, що правомірним до стягнення є 1854,84 грн, а тому у задоволенні вимоги про стягнення 4648,08 грн пені слід відмовити у зв'язку із її необґрунтованістю.
Щодо стягнення 35515,94 грн - 3 % річних та 987,12 грн - інфляційних втрат.
За правилами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правомірності визначення позивачем періоду у часі, протягом якого нараховані проценти, суд враховує викладені вище висновки відносно дати, з якої первісний відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань.
Перевіривши обрахунок 3% річних, судом встановлено, що правомірним до стягнення з відповідача є 214,02 грн. Відтак, позивачем за первісним позовом неправомірно нараховано 35301,92 грн 3% річних, в зв'язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.
При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування статті 625 ЦК України, викладену у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз.5 п.4 постанови КМУ № 1078).
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Враховуючи наведені висновки, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми, суд дійшов висновку про правомірність вимоги про стягнення 978,12 грн суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.
Щодо нарахування позивачем штрафних та компенсаційних санкцій на суму 3033,84 грн, то суд дійшов висновку про безпідставність таких нарахувань з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів понесення додаткових витрат, пов'язаних з наданням послуг.
Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом.
Суд погоджується із позивачем за зустрічним позовом, що відповідачем за зустрічним позовом не було дотримано умов Договору № 187-ЗЕ та Транспортної заявки № 255 про надання транспортних послуг експедитором в частині температурного режиму вантажу.
Так, відповідно до частин першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина перша статті 173 ГК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Аналогічне положенням встановлено в частині першій статті 316 ГК України згідно якого за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
За приписами статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (частина третя статті 929 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція (частина четверта статті 306 ГК України).
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (частина друга статті 308 ГК України).
Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина перша статті 314 ГК України).
В пункті 2.1. Договору № 187-ЗЕ сторони визначили наступні обов'язки експедитора:
Виконувати доручення замовника згідно з його транспортними заявками, що містять наступну інформацію:
- дата запланованого відвантаження;
- пункт відправлення, адреса та реквізити вантажовідправника, контактні телефони;
- пункт призначення, адреса і реквізити вантажоодержувача, контактні телефони;
- найменування і кількість вантажу, упаковка, габарити, вага брутто, вартість вантажу;
- адреси проведення митного оформлення при навантаженні та розвантаженні вантажів;
- прикордонні переходи перетину кордонів;
- провізна плата, форма і строки оплати;
- інвойсова вартість вантажу;
- необхідність надання послуг з охороною вантажу;
- особливості перевезення конкретного вантажу та ін;
Транспортна заявка до договору може бути надана замовником експедитору за допомогою електронної пошти або іншим засобом зв'язку, з обов'язковим направленням оригіналу поштою чи особистим врученням під розпис уповноваженій особі експедитора. До моменту отримання оригіналу підписаної Транспортної заявки сторони керуються п. 10.10. даного договору. Заявка повинна бути підписана уповноваженими особами особисто, містити відбитків печаток замовника та експедитора.
Транспортні заявки, які містять конкретні умови перевезеннь, є невід'ємною частиною цього договору.
Умови, прямо обумовлені в конкретній транспортній заявці, мають переважне право по відношенні до умов договору.
22.07.2024 позивачем та відповідачем за зустрічним позовом складена Транспортна заявка № 255 до Договору № 187-ЗЕ (далі за текстом - «Транспортна заявка № 255») з транспортно-експедиторського обслуговування вантажів замовника за маршрутом: Вінниця, Вінницька область, 2100 (Україна) - Ополе-Любельське, 24-300, Польща (Польща) (а.с.6 т.1).
В Транспортній заявці № 255 визначено:
- вантаж ягоди. Температурний режим -18С. Обов'язкова наявність температурного самописця;
- вантажоодержувач: NATUR FROST OBST Sp.z O.O.
За умовами пункту 4.1. Договору № 187-ЗЕ у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть взаємну матеріальну відповідальність у межах, передбачених Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ), угод у галузі міжнародних перевезень, нормами чинного законодавства України, а також цим договором.
Експедитор несе відповідальність за збереження вантажу з моменту завантаження до моменту видачі його вантажоодержувачу або довіреній особі вантажоодержувача, за умови, що упаковка та маркування вантажу забезпечує схоронність вантажу і відповідають вимогам чинного законодавства України та нормам міжнародного законодавства та усталеним звичаям (п.4.11. Договору № 187-ЗЕ).
Відповідно до пункту 4.13 Договору № 187-ЗЕ у разі виявлення з вини експедитора втрати (пошкодження) вантажу, експедитор сплачує вартість заподіяної шкоди замовнику в рамках інвойсової вартості вантажу, заявленої для перевезення. Якщо така ситуація виникає, то причини, розмір та вина експедитора підтверджується оформленими відповідно до чинного законодавства України і країни на території якої сталася ця ситуація. Фактом втрати, пошкодження вантажу і підставою для відшкодування збитків є Акт Торгово-промислової палати, складені представником ТПП, представником вантажоодержувача і представником перевізника.
В міжнародній товаро-транспортній накладній CMR А№451770 (а.с. 96, 97 т.1), що підтверджує отримання одержувачем товару, відправником якого є ТОВ «Лаки-2017», зафіксовано температуру отримання товару (плоди малини заморожені) - -14С.
Факт невідповідності температури умовам Контракту № 18/07/2004 від 18.07.2024 зафіксовано в акті рекламації отримання товару, складеного отримувачем та представником залученого ТОВ «Інтерфрахт Тек» перевізника - Мельником Сергієм (водій) (а.с.98, 99 т.1).
В зв'язку із невідповідністю температури отриманого товару покупець за Контрактом № 18/07/2004 - NATUR FROST OBST Sp.z O.O. Польща, направив ТОВ «Лаки-2017» претензію (а.с. 69, 70 т.1).
В Претензії NATUR FROST OBST Sp.z O.O. Польща підтверджує здійснення поставки малини замороженої від ТОВ «Лаки-2017», однак зазначає, що товар у кількості 20160 кг. (32 піддони) прийшов з температурою -14 градусів за Цельсієм, що є порушенням для транспортування товару «малина морожена».
Також, в Претензії зазначено, що підприємство NATUR FROST OBST Sp.z O.O. понесло збитки у сумі 5 000,00 Євро (дозоморозка та продажа товару за нижчою ціною) і згідно додатку № 2 від 23.07.2024 у разі виникнення збитків у NATUR FROST OBST Sp.z O.O. через порушення умов транспортування Товару «малина морожена» NATUR FROST OBST Sp.z O.O. має право в односторонньому порядку утримувати суми збитків із своєї заборгованості перед ТОВ «Лаки-2017».
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (частина перша статті 610 ЦК України).
Згідно частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця (частина перша статті 618 ЦК України).
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом першим статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту першим статті 611 ЦК України та статті 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
За приписами частини першої, другої статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов'язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.
Отже, відповідальність перевізника побудована за принципом вини і діє, як правило, презумпція вини зобов'язаної сторони.
Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2018 у справі № 907/603/17.
Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову ТОВ «Інтерфрахт Тек» посилається на відсутність у протоколі № PZ/351/2 від 30.07.2024 відомостей щодо приладів, якими здійснювалося вимірювання температури продукції (мороженої малини) під час її приймання.
ТОВ «Інтерфрахт Тек» стверджує, що відповідно до вимог Директиви Ради 92/1/ЄЕС від 13.01.1992 вимірювання температури швидкозаморожених харчових продуктів повинна проводитися за допомогою відповідного обладнання, що відповідає технічним характеристикам, наведеним у Додатку до цієї Директиви. На переконання ТОВ «Інтерфрахт Тек» відсутність у протоколі даних про конкретні прилади, їх відповідність вищезазначеним технічним характеристикам і чинні сертифікати калібрування унеможливлює перевірку, чи були дотримані вимоги щодо вимірювання температури. Це ставить під сумнів достовірність отриманих результатів і відповідність процесу приймання продукції вимогам Директиви, а отже зазначений протокол не може бути доказом порушення температурного режиму.
Суд критично ставиться до позиції відповідача за зустрічним позовом, що Протокол № PZ/351/2 від 30.07.2024 не є належним доказом порушення температурного режиму, оскільки не містить відомостей про прилади, якими проводилось вимірювання температури.
12 січня 2005 року було вчинено Регламент Комісії (ЄС) № 37/2005 про моніторинг температур у транспортних засобах, на потужностях для складування та зберігання швидкозаморожених харчових продуктів, призначених для споживання людиною.
Згідно статті 1 цей Регламент поширюється на моніторинг температур у транспортних засобах, на потужностях для складування та зберігання швидкозаморожених харчових продуктів.
Відповідно до статті 4 Регламенту Директиву Комісії 92/1/ЕЄС скасовано.
В пункті першому статті 2 Регламенту, встановлено, що транспортні засоби, потужності для складування та зберігання швидкозаморожених харчових продуктів повинні бути оснащеними відповідними приладами запису для моніторингу, з періодичними та регулярними інтервалами, температури повітря, в якому перебувають швидкозаморожені харчові продукти.
Як вже було зазначено вище, в Транспортній заявці № 255 визначено: вантаж ягоди. Температурний режим -18 С. Обов'язкова наявність температурного самописця. Проте у п. 19 CMR № 451770 температурний режим вантажу -14 С був зафіксований водієм ОСОБА_1 (а.с. 96, 97 т.1). Також, факт невідповідності температури умовам Контракту № 18/07/2004 від 18.07.2024 зафіксовано в акті рекламації отримання товару, складеного отримувачем та представником залученого ТОВ «Інтерфрахт Тек» перевізника, - Мельником Сергієм (водій) (а.с.98, 99 т.1).
В той же час, оцінюючи докази надані позивачем за зустрічним позовом на підтвердження завданих йому збитків суд зазначає таке:
Відповідно до пункту 4.13 Договору № 187-ЗЕ у разі виявлення з вини експедитора втрати (пошкодження) вантажу, експедитор сплачує вартість заподіяної шкоди замовнику в рамках інвойсової вартості вантажу, заявленої для перевезення. Якщо така ситуація виникає, то причини, розмір та вина експедитора підтверджується оформленими відповідно до чинного законодавства України і країни на території якої сталася ця ситуація. Фактом втрати, пошкодження вантажу і підставою для відшкодування збитків є Акт Торгово-промислової палати, складені представником ТПП, представником вантажоодержувача і представником перевізника.
Вказаний у пункті 4.13 Договору № 187-ЗЕ акт позивачем за зустрічним позовом суду не надав, а в судовому засіданні його представником підтверджено, що такий акт не складався.
Суд критично ставиться до позиції представника позивача за зустрічним позовом, що умови пункту 4.13. Договору № 187-ЗЕ, щодо посвідчення факту втрати, пошкодження вантажу і підстави для відшкодування збитків Актом Торгово-промислової палати, складеного представником ТПП, представником вантажоодержувача і представником перевізника не можуть бути застосовано на території Республіки Польща, в зв'язку із дією національного законодавства в державі отримувача вантажу.
Так, умови пункту 4.13 Договору № 187-ЗЕ не визначають, що акт на підтвердження факту втрати, пошкодження вантажу і підставою для відшкодування збитків повинен складатись виключно за участі представника Торгово-промислової палати України.
Позивач не був позбавлений права звернутись до представника торгово-промислової палати в Республіці Польща для складення акта про пошкодження вантажу.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Торгово-промислової палати України (https://ucci.org.ua/advocacy/delegation-of-the-ucci-abroad/predstavnik-tpp-ukrayini-v-polshchi) Торгово-промислова палата України має свого офіційного представника в Польщі. Доказів на підтвердження звернення позивачем за зустрічним позовом до вказаного представника суду не надано.
Суд також враховує, що за невиконання відповідачем за зустрічним позовом обов'язку щодо дотримання температурного режиму при перевезенні товару в Договорі № 187-ЗЕ не встановлено відповідальність у вигляді сплати неустойки.
Суд не бере до уваги надану позивачем на підтвердження завданих йому збитків претензію NATUR FROST OBST Sp.z O.O. Польща (а.с. 69, 70 т.1) та Розрахунок збитків NATUR FROST OBST Sp.z O.O. (а.с.100, 101 т.1), оскільки вказані документи не відповідають положенню пункту 4.13. Договору № 187-ЗЕ, не містять інформації, щодо кількості пошкодженого товару (вантажу), в них не наведено доказів такого пошкодження та не надано доказів продажу товару із знижкою.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» підлягають задоволенню повністю.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем за первісним позовом при зверненні до суду сплачено 3028 грн, що підтверджується квитанцією від 15.10.2024.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом, позовну заяву ТОВ «Інтерфрахт Тек» подано в електронній формі 28.10.2024.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 108'204 грн, а отже мало бути сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 - у розмірі 2'422,40 грн, натомість сплачено - 3028 грн.
Таким чином, позивачем внесено на 605,60 грн судового збору більше, ніж встановлено законом.
Згідно пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, за відсутності клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору, таке питання судом не вирішується.
Відповідно до пункту другого частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 129 ГПК України).
В зв'язку з відмовою в задоволенні позову в частині стягнення 4648,08 грн пені та 35301,92 грн. трьох процентів річних витрати по сплаті судового збору в розмірі 1' 117,94 грн слід покласти на позивача за первісним позовом.
Позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду сплачено 3'272,59 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 264 від 21.11.2024.
Відповідно до підпункту першого пункту другого частини другої статті четвертої Закону України «Про судовій збір» за подання до Господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже позивачем за зустрічним позовом сплачено на 34 копійки більше ні визначено законом.
Згідно пункту першого частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, за відсутності клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору, таке питання судом не вирішується.
Відтак, на відповідача за зустрічним позовом покладається судовий збір у розмірі 3272,25 грн.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» (місцезнаходження: вул. Шосейна, буд. 117, м. Підгородне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52001; ідентифікаційний код юридичної особи: 39243616) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (місцезнаходження: вул. Гонти, буд. 50-А, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21011; ідентифікаційний код юридичної особи: 41346073) про заборгованості за договором задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (місцезнаходження: вул. Гонти, буд. 50-А, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21011; ідентифікаційний код юридичної особи: 41346073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» (місцезнаходження: вул. Шосейна, буд. 117, м. Підгородне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52001; ідентифікаційний код юридичної особи: 39243616) 62' 167,70 (шістдесят дві тисячі сто шістдесят сім гривень сімдесят копійок) гривень суми боргу за надані послуги, 1854,84 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят чотири гривні вісімдесят чотири копійки) гривень пені, 214,02 (двісті чотирнадцять гривень дві копійки) гривень три проценти річних, 978,12 (дев'ятсот сімдесят вісім гривень дванадцять копійок) гривень інфляційних втрат, 1'910,06 грн витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частини первісного позову відмовити.
4. В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаки-2017» (місцезнаходження: вул. Гонти, буд. 50-А, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21011; ідентифікаційний код юридичної особи: 41346073) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфрахт Тек» (місцезнаходження: вул. Шосейна, буд. 117, м. Підгородне, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл., 52001; ідентифікаційний код юридичної особи: 39243616) про стягнення збитків відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 04 червня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ФОП Багабунт Володимир Миколайович (місцезнаходження: АДРЕСА_1 )