вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" травня 2025 р. Справа№ 910/4295/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
у закритому судовому засіданні;
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників сторін:
від позивача: Хатунцева І.В. - в порядку самопредставництва;
від відповідача: Деліченко Т.С. - в порядку самопредставництва;
за апеляційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 (повний текст - 04.10.2024)
у справі № 910/4295/24 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Міністерства оборони України
до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ"
про стягнення 57 962 212,38 грн
1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи
Міністерство оборони України (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної компанія з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» (надалі - відповідач) про стягнення 57 962 212,38 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за державним контрактом №403/1/22/223 від 22.06.2022.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4295/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 28 981 106,19 грн та судовий збір у розмірі 869 433,19 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 повернуто апеляційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 з підстав недоплати 968,79 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду від 20.01.2025 касаційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" задоволено, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 910/4295/24 скасовано, а справу №910/4295/24 направлено до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 30.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі №910/4295/24, розгляд справи призначено на 17.03.2025.
12.02.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задоволено клопотання представника Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі №910/4295/24. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4295/24 до прийняття апеляційною інстанцією постанови у даній справі.
25.02.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який приймається судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України до свого провадження.
17.03.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задоволено клопотання представника відповідача про оголошення перерви у справі. Оголошено перерву у розгляді справи № 910/4295/24 на 24.03.2025.
21.03.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні. Клопотання мотивовано тим, що відкритий розгляд даної справи може призвести до подальшого витоку інформації про поставки товарів оборонного призначення, вкрай необхідного Збройним Силам України, у тому числі шляхом оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого не є обмеженим, що, у свою чергу, може використовуватися країною агресором для ведення інформаційно-психологічних спеціальних операцій, спрямованих на ускладнення чи заборону постачання озброєння та військової техніки Україні. А тому просив суд апеляційної інстанції розгляд справи № 910/4295/24 проводити в закритому судовому засіданні.
21.03.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Заява мотивована тим, якщо за результатами розгляду даної справи № 910/4295/24 судом апеляційної інстанції буде вирішено стягнути штрафні санкції з відповідача, то вказане рішення суду може безпосередньо вплинути на обов'язок компанії "EXCALIBUR ARMY spol. s r.o." відшкодувати на вимогу відповідача його збитки, які відповідач понесе за наслідками виконання такого рішення суду. Через що просив суд залучити компанію "EXCALIBUR ARMY spol. s r.o." до участі у справі № 910/4295/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Ухвалою від 03.06.2025 було відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.
24.03.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу (повний текст - 27.03.2025), якою у задоволенні заяви представника Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" про відвід суддів Скрипки І.М., Хрипуна О.О., Мальченко А.О. від розгляду справи № 910/4295/24 відмовлено. Заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Скрипки І.М., Хрипуна О.О., Мальченко А.О. про самовідвід від розгляду справи № 910/4295/24 задоволено. Матеріали справи №910/4295/24 передано на повторний автоматизований розподіл, відповідно до ст. 32 ГПК України.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 справу № 910/4295/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевича А.Г. Вказана судова колегія ухвалою від 01.04.2025 прийняла апеляційну скаргу до свого провадження, розглянула її по суті та ухвалила постанову у даній справі. Справа розглядалась в закритому судовому засіданні.
23.05.2025 від відповідача надійшли додаткові пояснення у даній справі.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема, 29.04.2025 - на 26.05.2025.
В судове засідання 26.05.2025 з'явились представники обох сторін. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог - скасувати, відмовивши в задоволенні позову. Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги - заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін, з метою забезпечення принципів рівності та змагальності сторін в розумінні ст. 7, 13 ГПК України, враховуючи узгодження продовження сторонами строку розгляду справи, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога", та інші чинники.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів
У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначив, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом першої інстанції не було враховано, що затримка у постачанні продукції виникла не з його вини. Так, з метою належного виконання державного контракту на постачання (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022, апелянтом було укладено зовнішньоекономічний контракт № USE-54.2-773-K/KI-22 від 23.06.2022 з компанією «EXCALIBUR ARMY spol. s r.o.» на постачання відповідного товару.
При цьому, за доводами скаржника, позивач і суд першої інстанції мали врахувати наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили своєчасне виконання ним зобов'язань за зазначеним державним контрактом. Зокрема, йшлося про обставини непереборної сили, які завадили іноземному постачальнику здійснити поставку товару у встановлені строки. З метою підтвердження цих обставин апелянт надав відповідні документи, а саме: лист від 09.02.2023 № 23/257/ОР, лист від 13.02.2023 № USE-54.2.1-1447, сертифікат від 16.02.2023 № 33/5000/2023, що засвідчує настання обставин непереборної сили з 09.02.2023, а також сертифікати Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати: № 3200-23-1052 від 02.03.2023, № 122С/5000/2023 від 03.10.2023 та № 3200-23-4301 від 24.10.2023, які підтверджують наявність форс-мажорних обставин у відповідний період.
Окрім цього, апелянт наголосив, що ним було вжито всіх можливих та залежних від нього заходів для належного виконання зобов'язань за державним контрактом та недопущення правопорушень у сфері господарської діяльності, що свідчить про його добросовісну поведінку. Порушення строків постачання товару, як зазначено апелянтом, стали наслідком реальних, об'єктивних та невідворотних обставин, які не залежали від його волі та дій, з урахуванням єдиного такого постачальника.
Крім того, апелянт зауважив, що з огляду на дійсність сертифікатів Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати про наявність форс-мажорних обставин у період з 09.03.2023 по 24.10.2023, а також зважаючи на повне постачання продукції до 30.11.2023, позивач міг претендувати на стягнення пені лише за період з 25.10.2023 по 29.11.2023 за затримку поставки чотирьох одиниць товару. Згідно з розрахунками апелянта, загальна сума штрафних санкцій у цьому випадку становить 5 382 156,26 грн.
Також скаржник зазначив про необхідність зменшення розміру пені. Окрім цього, апелянт звернув увагу на суперечливість позиції позивача щодо наявності або відсутності істотної зміни обставин, які могли б слугувати підставою для зміни умов державного контракту, зокрема, в частині строків поставки, а також на непослідовну практику позивача та його структурних підрозділів щодо ведення претензійної та судової роботи стосовно підпорядкованих господарських суб'єктів.
А тому з урахуванням викладеного вище апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового - про відмову в позові.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив наступне. Так, сторона не погоджується з доводами скаржника, що рішенням суду першої інстанції невірно встановлені обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального права.
Зокрема, позивач вважає, що надані сертифікати базуються на поданих ДК "Укрспецекспорт" до Торгово-промислової палати документах, що стосуються порушення зобов'язань, які виникли у правовідносинах між ДК "Укрспецекспорт" та його іноземним контрагентом, а отже і засвідчені обставини непереборної сили виникли при виконанні зовнішньоекономічного контракту, укладеного між ДК "Укрспецекспорт" та його іноземним контрагентом.
При цьому, позивач зазначив, що Міноборони не є стороною зовнішньоекономічного контракту №USE-54.2-173-K/KI-22 від 23.06.2022, а його умови з Міноборони не погоджувалися. З огляду на зазначене, позивач вважає, що засвідчені обставини непереборної сили у наданих сертифікатах не стосуються правовідносин між Міністерством оборони України та ДК "Укрспецекспорт" в рамках зазначеного вище контракту.
Таким чином, позивач вважає, що підстави для звільнення від відповідальності у відповідача відсутні.
А тому позивач наголосив, що у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик. Юридична особа самостійно розраховує ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно приймає рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридично особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності вини відповідача затримці поставки товару, не є підставою для відмови в позові, оскільки невиконання контрагентами відповідач своїх зобов'язань перед ним є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є не прогнозованою обставиною, тим більше що контракт укладався після запровадження в Україні воєнного стану, а тому позивач мав врахувати ймовірне настання таких обставин при укладенні контракту, в том числі за умов поставки товару з іноземної держави.
Щодо зменшення розміру неустойки, позивач зазначив, що вже застосовані судом дискреційні повноваження у вигляді зменшення штрафних санкцій на 50% відповідає балансу інтересів сторін, зокрема відповідача. А тому позивач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити через її необґрунтованість.
6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин
Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 22.06.2022 між Міністерством оборони України (замовник, позивач) та Державною компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» (виконавець, відповідач) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 (далі - контракт), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товар, зазначений у специфікації (додаток 1 до контракту), що поставляються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти його через визначеного вантажоодержувача та оплатити такий товар (пункт 1.1. договору).
Підставою для укладення Контракту є Закон України "Про оборонні закупівлі", Указ Президента України від 24.02,2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затверджений Законом України 24.02.2022 № 2102-іХ (зі змінами), Указ Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", Указ Президента України від 24.02.2022 № 66/2022 "Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань", постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінимо). План закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет та боєприпасів на воєнний стан для забезпечення першочергових потреб, затверджений Міністром оборони України 05.03.2022 № 3242/3 (зі змінами) та лист виконавця від 01.06.2022 № USE-54.2-2825 (п. 1.2. контракту).
Пунктом 2.1. контракту, в редакції додаткової угоди №3 від 17.08.2022 передбачено, що орієнтовна вартість товару на момент укладення контракту без урахування податку на додану вартість становить 830 131 083,84 грн.
Відповідно до пункту 2.6. контракту, в редакції додаткової угоди № 2 від 12.07.2022, замовник може здійснювати попередню оплату в розмірі до 80% від орієнтовної вартості товару за контрактом на строк не більш, як на дванадцять місяці з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У разі проведення попередньої оплати товар поставляться не пізніше строку поставки товару, зазначеного у специфікації.
Додатковою угодою № 8 від 20.12.2023 сторонами викладено розділ 2 контракту у новій редакції, зокрема визначено вартість товару за контрактом у сумі 828 031 605,60 грн.
Пунктом 3.1. договору визначено, що поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням вантажоодержувачем акту приймання-передачі (згідно з додатком 22). В підтвердження про отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком товару вантажоодержувачем виписується Повідомлення-підтвердження.
Відповідно до п. 3.2. контракту поставка виконавцем та приймання вантажоодержувачем товару за контрактом здійснюється відповідно до комплекту технічної документації, що поставляється разом з товаром, у місці поставки, товар передається виконавцем та приймається вантажоодержувачем згідно з товаросупровідними документами, технічною документацією. Переклад технічної документації, сертифікатів якості товару, сертифікатів походження товару виконавець зобов'язаний надані до закінчення терміну дії контракту.
Датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата початку його приймання, яка вказується вантажоодержувачем у акті приймання-передачі (згідно з додатком 22). Датою виконання умов контракту є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом (п. 3.4. договору).
Пунктом 4.1. контракту сторони узгодили, що виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного у специфікації.
Підпунктом 1 пункту 7.2 контракту передбачено, що за порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставленого (недопоставленого) товару, за кожний день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки, але не більше 7 відсотків від вартості непоставленого в строк товару.
Відповідно до п. 10.1 даний контракт набуває чинності з моменту підписання додаткової угоди щодо взяття бюджетних зобов'язань і діє до 31.12.2023 року.
Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до додаткової угоди № 8, сторонами погоджено поставку товару на загальну суму 828 031 605,60 грн, а саме: 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2, у кількості 2 од. до 20.02.2023; 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.03.2023; 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.04.2023; 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.05.2023; 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.06.2023; 152 мм самохідні гармати-гаубиці Dana М2 у кількості 2 од. до 20.07.2023.
Як правомірно зазначено судом першої інстанції, на виконання пункту 2.6. контракту, позивач сплатив відповідачу попередню оплату в розмірі 664 104 800,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №403/1/472 від 30.08.2022, № 403/1/471 від 30.08.2022, № 403/1/470 від 30.08.2022, № 403/1/467 від 30.08.2022, № 403/1/468 від 30.08.2022, № 403/1/469 від 30.08.2022.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач посилався на те, що товар визначений специфікацією, яка є додатком № 1 до додаткової угоди № 8, був поставлений відповідачем з порушенням строків, що підтверджується такими актами приймання-передачі товару: № 108 від 08.07.2023, № 116 від 13.07.2023, №138 від 10.08.2023, № 139 від 10.08.2023, №163 від 18.09.2023, № 166 від 19.09.2023, № 197 від 02.10.2023, № 192 від 13.10.2023, №208 від 31.10.2023, №213 від 10.11.2023, №224 від 24.11.2023, №228 від 01.12.2023.
Міністерство оборони України звернулося до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» з претензіями від 23.02.2023 № 403/6/2/2573, від 24.04.2023 № 403/6/2/5615, від 23.05.2023 № 403/6/2/7252, від 29.06.2023 № 403/6/2/9432, від 27.07.2023 № 403/6/2/10988 про порушення відповідачем умов державного контракту в частині строку поставки продукції, у якій пропонувало у добровільному порядку сплатити неустойку за прострочення поставки.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/223 від 22.06.2022 в частині прострочення строку поставки товару, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача на підставі підпункту 1 пункту 7.2. контракту пені у сумі 57 962 212,38 грн.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Разом з цим, за умовами контракту відповідач зобов'язався поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства товар, зазначений у специфікації (додаток 1 до контракту), що поставляються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а позивач - прийняти його через визначеного вантажоодержувача та оплатити такий товар (п. 1.1. контракту).
При цьому, сторонами було погоджено найменування товарів оборонного призначення, що поставляється за державним контрактом на загальну суму 828 031 605,60 грн, їх комплектація із зазначенням креслень, технічних умов, стандартів, яким повинна відповідати (номер, дата); кількість товару.
Згідно із п. 2.6. контракту, в редакції додаткової угоди № 2 від 12.07.2022, замовник може здійснювати попередню оплату в розмірі до 80% від орієнтовної вартості товару за контрактом на строк не більш, як на дванадцять місяці з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. У разі проведення попередньої оплати товар поставляться не пізніше строку поставки товару, зазначеного у специфікації.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач сплатив відповідачу попередню оплату в розмірі 664 104 800,00 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями: №403/1/472 від 30.08.2022, № 403/1/471 від 30.08.2022, № 403/1/470 від 30.08.2022, № 403/1/467 від 30.08.2022, № 403/1/468 від 30.08.2022, № 403/1/469 від 30.08.2022.
Разом з цим, відповідач поставив позивачу товар з порушенням строків поставки, які погоджені сторонами в специфікації, яка є додатком № 1 до додаткової угоди № 8 до контракту. При цьому факт порушення строків поставки товару відповідачем як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції не заперечувався.
Водночас, відповідач повністю виконав умови контракту, що також не заперечується сторонами.
Щодо доводів скаржника про наявність форс-мажорних обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, наступне.
Відповідно до п. 7.3 державного контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов'язань за цим контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які не існували під час укладання контракту та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання контракту (аварія, катастрофа, стихійне лихо тощо).
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження неможливості своєчасно здійснити виконання взятих на себе зобов'язань за державним контрактом, відповідач посилався на сертифікат № 3200-23-1052 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.03.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою та сертифікат № 3200-23-4301 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.10.2023, виданий Київською обласною (регіональною) торгово-промисловою палатою.
В цій частині, відхиляючи частководоводи скаржника про наявність належних доказів існування форс-мажорних обставин з посиланням на подані сертифікати, суд апеляційної інстанції зазначає, що сертифікат № 3200-23-1052 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.03.2023 та сертифікат № 3200-23-4301 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 24.10.2023, - не є належними доказами в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України щодо встановлення обставин непереборної сили у даних правовідносинах, оскільки порушення зобов'язань контрагентом відповідача не є обставинами непереборної сили, відтак посилання на зазначені форс-мажорні обставини для виконання господарського зобов'язання за державним контрактом № 403/1/22/223 від 22.06.2022 є безпідставним. А тому доводи скаржника в цій частині частково відхиляються через необґрунтованість.
Водночас, щодо поданого клопотання про зменшення нарахованих штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 230, ч. 4 ст. 231 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Разом з цим, право суду зменшити розмір штрафних санкцій закріплено у статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України.
З аналізу цих норм убачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки відповідача тощо. При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постановах від 05.03.2020 у справі № 916/1991/19 та від 15.03.2023 у справі № 920/167/22.
Водночас висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність і розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України), а також принципах господарського судочинства відповідно до статті 2 ГПК України.
Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В цій частині суд апеляційної інстанції враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у cправі № 910/12377/22, відповідно до якої Верховний Суд виснував про те, що, реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, суди повинні виходити з фактичних обставин, установлених у кожній справі, і на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 ГПК України, тобто суди повинні досліджувати конкретні обставини справи у контексті ступеню виконання договірних зобов'язань, майнового стану сторін тощо. Крім того, вказаній справі суд не робив висновків, які би певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду в питаннях зменшення розміру пені так, щоби лише один з варіантів реалізації розсуду суду можна було би вважати правильним.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що з урахуванням поведінки сторін, а також враховуючи той факт, що відповідач виконав в повному обсязі свої зобов'язання з поставки товару, має безпосереднє відношення до оборонної сфери країни, є підприємством оборонно-промислового комплексу, з урахуванням інтересів обох сторін, зазначені відповідачем причин та обставин невиконання ним договірних зобов'язань з поставки, враховуючи діяльність відповідача (єдиного постачальника, конрагента), а також враховуючи значний розмір та невідповідність, на переконання суду, такого розміру стягуваних штрафних санкцій наслідкам порушення відповідачем зобов'язання, відсутністю доказів понесених збитків позивача, враховуючи значну вартість поставленого товару, фактичної відсутності вини відповідача, застосовуючи положення статей, якими передбачена можливість зменшення розміру штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції (частково враховуючи доводи скаржника, заперечення позивача), оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази у сукупності, визначив, що такі обставини були достатніми для суду першої інстанції для зменшення заявленого до стягнення позивачем пені до 6 000 000,00 грн (із заявлених до стягнення позивачем 57 962 212,38 грн).
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 2 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. (п. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України), та, відповідно, неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст. 551 ЦК України та 231 ГК України. Тому апеляційна скарга, як і позов, підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, на підставі ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги і позову та зменшення пені до 6 000 000,00 грн.
9. Судові витрати
Так, висновки щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України (про розподіл судового збору), у справах, за результатами розгляду яких, суд зменшив розмір неустойки на підставі статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24.
Так, у вказаних постановах Верховним Судом наведено правовий висновок, відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки. Зазначене також стосується судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги, у разі якщо саме суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зменшення неустойки. (Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21. Отже, підхід щодо розподілу судового збору за наслідком зменшення судом розміру неустойки є усталеним у судовій практиці.
У судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції покладається на відповідача без урахування зменшення такого розміру. Тому в цій частині рішення суду першої інстанції також слід залишити без змін.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275-277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4295/24 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у справі № 910/4295/24 в оскаржуваній частині - змінити.
Стягнути з Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «УКРСПЕЦЕКСПОРТ» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36, ідентифікаційний код 21655998) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, пр. Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) пеню у розмірі 6 000 000 (шість мільйонів) 00 грн. В решті апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом рішення в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.
4. Видачу наказу доручити суду першої інстанції.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.06.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич