вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" червня 2025 р. Справа№ 910/1490/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Станіка С.Р.
Козир Т.П.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
представник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду м.Києва від 31.03.2025р.
(повний текст складено 31.03.2025р.)
у справі №910/1490/25 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Ухвалою господарського суду м.Києва від 31.03.2025р. у справі №910/1490/25 відмовлено фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, 21.04.2025р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 31.03.2025р., в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до господарського суду м.Києва.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 31.03.2025р. у справі №910/1490/25 та призначено її до розгляду на 02.06.2025р.
02.06.2025р. в судове засідання апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 69).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст.13 ГПК України).
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з неможливістю погасити заборгованість в розмірі 1 172 160,93 грн.
Ухвалою господарського суду м.Києві від 13.02.2025р., зокрема, було прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду; призначено підготовче засідання суду на 31.03.2025р.; зобов'язано заявника надати у засідання суду оригінали документів, копії яких приєднано до поданої ним заяви, а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно з приписами ст.119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом
Відповідно до статті 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як фізична особа, звернувся до господарського суду м.Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому ст.ст.115-121 КУзПБ.
В обґрунтування заяви заявник зазначав, що у нього відсутні фінансові можливості погасити заборгованість у розмірі 1 172 160,93 грн.
Частиною 1 статті 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч.2 ст.115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Згідно із ч.1 ст.116 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Приписами ч.ч.2, 3 ст.116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.
Системний аналіз ст.113, ч.ч.1, 2 ст.116 КУзПБ свідчить, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи - підприємця).
Розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд з урахуванням положень ч.3 ст.13, ст.ст.74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту, відповідно до ст.116 КУзПБ, та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч.2 ст.115 КУзПБ (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021р. у справі №909/1028/20).
За приписами ч.3 ст.119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч.2 ст.115 КУзПБ, та відповідності заяви вимогам статті 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч.4 ст.119 КУзПБ.
Частиною 4 статті 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Тобто, на стадії підготовчого засідання у справі місцевим судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст.115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч.4 ст.119 КУзПБ (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2022р. у справі №922/1426/21).
Як вбачається з матеріалів справи, заявник при зверненні до місцевого суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначив про неможливість виконання грошових зобов'язань на загальну суму 1 172 160,93 грн., у зв'язку із недостатністю грошових коштів та відсутності майна, яке може бути реалізоване, з метою погашення всієї суми заборгованості.
Разом з тим, боржником було зазначено, що причиною виникнення заборгованості перед кредиторами стала залежність від психоактивних речовин та витрата коштів на онлайн-казино. При цьому боржник стверджував, що забезпечив себе медичним лікуванням від психоактивних речовин і звернувся до комісії з регулювання азартних ігор та самообмежився терміном на три роки.
Так, в матеріалах справи містяться відомості, що боржник перебув на лікуванні з 08.08.2022р. по 09.12.2022р., з 26.04.2023р. по 05.05.2023р. та з 29.08.2023р. по 30.08.2023р.
Водночас, в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зазначав, що під дією хронічного захворювання боржник припинив підприємницьку діяльність, однак станом на момент звернення до місцевого суду (07.02.2025р.) боржник офіційно не працевлаштований, з моменту припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (з 25.08.2023р.) стабільного офіційного доходу не має.
Апеляційний суд вважає, що наведене в сукупності ставить під сумнів добросовісність боржника та реальність наміру щодо відновлення його платоспроможності.
Відповідно до приписів статей 3 та 13 ЦК України, дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Верховний Суд у постанові від 03.08.2023р. у справі №926/2987-б/20 зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Верховний Суд у постанові від 22.09.2021р. у справі №910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України.
Таким чином, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів, КУзПБ покладає на боржника обов'язки: повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п.3 ч.2 ст.116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо; надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.4-п.11 ч.3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог; подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч.4 ст.116, ч.7 ст.126 КУзПБ); повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст.125 КУзПБ); погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч.1 ст.128 КУзПБ).
Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема, передбачає відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (п.п.3, 4 ч.4 ст.119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч.7 ст.123 КУзПБ.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022р. у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
З огляду на вищевикладені обставини та наведені норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Місцевий суд законно і обґрунтовано відмовив фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 31.03.2025р. по справі №910/1490/25 - без змін.
Справу №910/1490/25 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 03.06.2025р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді С.Р. Станік
Т.П. Козир