Ухвала від 03.06.2025 по справі 991/5175/25

Справа № 991/5175/25

Провадження 1-кс/991/5229/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі - слідчий суддя чи суд), отримавши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ)

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

02.06.2025 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржник) на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

2. Короткий виклад скарги.

Скаржник у скарзі просив: «Зобов'язати уповноважену особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою-повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_2 ЗГ №3-5268 від 21.05.2025»,

що обґрунтовувалось, серед іншого, таким: « ОСОБА_2 звернувся до Національного антикорупційного бюро України з заявою-повідомленням про вчинення кримінального порушення ЗГ № 3-5268 від 21.05.2025 року. Зазначена заява була прийнята 21.05.2025 року Національним антикорупційним бюро України на особистому прийомі про що свідчить штамп на заяві-повідомленні про вчинення кримінального порушення. Однак відомості по даній заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були»,

із доданою заявою-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ЗГ № 3-5268 від 21.05.2025 року, де зокрема зазначалось таке:

« ОСОБА_3 , будучи в.о.президента Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут» (код 45853942), ліквідатором Національного авіаційного університету (припинено 07.11.2024), депутатом Київської міської ради, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи у власних інтересах та інтересах свого чоловіка - Голови правління Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОНЦЯ 2А-ІНІІАТИВА» ОСОБА_4 , використовує та розпоряджається майном державної форма власності, а саме земельною ділянкою, яка була надана Національному авіаційному університету для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, всупереч цільовому призначенню, що завдало істотної шкоди, охоронюваним законом інтересам держави та громади.

Вказані дії ОСОБА_3 містять корупційну складову, оскільки направлені на одержання неправомірної вигоди/ тобто було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

Про це свідчать наступні фактичні обставини та нормативно-правове обґрунтування:

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2023 року № 921-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2024 року № 851-р) «Про реорганізацію Національного авіаційного університету», Національний авіаційний університет реорганізовано шляхом його поділу на державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» та Українську державну льотну академію.

Університет с правонаступником прав та обов?язків Національного авіаційного університету відповідно до розподільчого балансу.

ОСОБА_3 , була призначена ліквідатором Національного авіаційного університету та згодом 07.11.2024 року виконувачем обов?язків в.о. президента державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститут».

За Національним авіаційним університетом на підставі державного акта серії ЯЯ № 382564, зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 38,2336 га. по проспекту Космонавта Комарова 1 (на розі вул. Гарматної та пр. Відрадний) в Солом?янському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу навчальних, спортивних, господарських будівель, гуртожитків та житлових будинків.

На частині вказаної земельній ділянці було здійснено будівництво житлового комплексу та створено 15 листопада 2019 року Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОНЦЯ 2А-ІНІЦІАТИВА», головою правління якого є ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_3 .

Разом з тим, ОСОБА_3 , будучи призначеною ліквідатором Національного авіаційного університету не здійснила належної інвентаризації земель, які перебували у користуванні Університету, у зв?язку з чим, земельна ділянка (майно державної форма власності), яка не використовуються безпосередньо Державним некомерційним підприємством «Державний університет «Київський авіаційний інститут» продовжує перебувати у розпорядженні Університету без належної правової підстави та не була передана в користування громади міста Києва.

Очевидно, що земельна ділянка не була передана у володіння громади з корисливих мотивів в інтересах третіх осіб, а саме Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОНЦЯ 2А-ІНІЦІАТИВА», головою правління якого с ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_3 .

Адже на земельній ділянці, яка використовується ОСББ «ДОНЦЯ 2А-ІНЩАТИВА» розмішені під?їзди та виїзди з території, встановлені межі (шлагбауми), комерційні заклади, однак, дозволи на таке використання не надавалися.

Також, а ін Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОНЦЯ 2А-ПОШАТИВА», а ні Державне некомерційне підприємство «Державний університет «Київський авіаційний інститут» не здійснює оплати за користування земельною ділянкового, яка використовується іншими суб?єктами.

Більше того, державне некомерційне підприємство «Державний університет Київський авіашинии інститути укладає договори про надання послуг з власниками приміщень, то розташовані на вказаній земельній ділянці, а також з власниками автомобілів, надаючи їм місця для розміщення автомобілів (стоянка) з видачою перепусток для виїзду та в?їзду транспортних засобів, що фактично є договорами оренди земельної ділянки.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи депутатом Київської міської ради з 2024 року всупереч інтересам громади продовжує створювати вигідні умови для здійснення комерційної діяльності своєму чоловіку, який є Головою правління Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ДОНЦЯ 2А-ІНІШАТИВА», у користуванні земельною ділянкою громади без належних правових підстав, що свідчить про наявність неправомірної вигоди на свою користь та користь третіх осіб.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи в Державного некомерційного підприємства «Державний університет «Київський авіаційний інститути, ліквідатором Національного авіаційного університету (припинено 07.11.2024, депутатом Київської міської ради, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, діючи у власних інтересах та інтересах свого чоловіка - Голови правління Об?єднання співвласників багатоквартирного будинок «ДОНЦЯ 2А-ІНІЦІАТИВА» ОСОБА_4 , використовує та розпоряджається майном державної форма власності, а саме земельною ділянкою, яка була надана Національному авіаційному університету для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, всупереч цільовому призначенню, що завдало істотної шкоди, охоронюваним законом інтересам держави та громади.

Вказані дії ОСОБА_5 містять корупційну складову, оскільки направлені на одержання неправомірної вигоди».

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об'єктивних та суб'єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об'єкт; 2) об'єктивна сторона; 3) суб'єкт; 4) суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо.

Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР».

Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК.

Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.

Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов'язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

3.3. Правові підстави, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК.

Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов'язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу), статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті.

Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;

2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);

3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини.

3.5. Статтею 364 КК передбачена кримінальна відповідальність за «Зловживання владою або службовим становищем». Об'єктом злочину за статтею 364 КК є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об'єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об'єктивна сторона включає три обов'язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв'язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб'єктом є службова особа. Суб'єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. При цьому у статті 364 КК вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов'язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 КК, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від п'ятисот до двох тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи НАБУ.

Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких кримінальних правопорушень конкретного розміру його предмета або завданої ним шкоди, а саме - органам НП (розмір предмета або завданої шкоди до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 500-2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Відтак можливість здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС у кримінальних провадженнях обумовлена конкретним розміром предмета кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, що вимагає ретельного належного обґрунтування такого розміру, або завданої шкоди.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень, й тому розмір предмета кримінального правопорушення для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК, для здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, у 2025 році в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000).

Проте у скарзі скаржник не навів жодних ознак реального розміру предмета кримінального правопорушення на зазначені суми чи понад такі, відтак відсутня визначена пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК умова предметної підсудності ВАКС.

Водночас особа, щодо яких подані скарга не належать до вичерпного переліку, наведеному в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, й також відсутні відомості про можливе вчинення злочинів, передбачених статтею 369, частиною 1 статті 369-2 КК, щодо осіб, зазначених в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК.

Таким чином, зі змісту скарги не вбачається будь-якої ознаки предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК.

Окрім того, скаржник, хоч і заявляв про вчинення кримінального правопорушення, проте не навів переконливих аргументів, які б у своїй сукупності переконували б щодо реального існування ознак такого кримінального правопорушення. Ба більше, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

3.6. Частинами 2, 3 статті 304 КПК визначено, що скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Перевіривши й оцінивши відомості, наведені у скарзі і доданих матеріалах, слідчий суддя вважає, що наявна підстава, визначена пунктом 2 частини 2 статті 304 КПК, відтак скаргу належить повернути скаржнику.

Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 532 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Повернути ОСОБА_2 скаргу від 30.05.2025 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1 __________

Попередній документ
127860503
Наступний документ
127860505
Інформація про рішення:
№ рішення: 127860504
№ справи: 991/5175/25
Дата рішення: 03.06.2025
Дата публікації: 05.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий антикорупційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора; стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (12.06.2025)
Дата надходження: 11.06.2025
Розклад засідань:
12.06.2025 11:00 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду